За кордоном

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключова домовленість про гарантії безпеки з США вже підготовлена і готова до підписання. За словами глави держави, основні положення угоди вже узгоджені, і тепер все залежить від остаточних кроків з боку президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, який має визначити точну дату та місце підписання цього важливого документу.

Зеленський, коментуючи ситуацію журналістам, підкреслив, що ця угода стане важливим кроком для забезпечення національної безпеки України в умовах продовження військових дій на сході країни. Гарантії безпеки, які обговорювались під час перемовин з США, повинні надати Україні стабільну міжнародну підтримку на випадок подальших загроз з боку Росії та інших агресивних акторів. Документ передбачає конкретні механізми допомоги, включаючи військову, фінансову та гуманітарну підтримку, а також можливість інтеграції України у систему колективної безпеки.

“Я чекаю від президента Трампа дати та місце. Це up to him. Ми готові підписувати такі важливі для нас, ще раз підкреслюю, впевненість, що це історичний документ. Такий документ чекає ратифікація в Конгресі Сполучених Штатів, в парламенті України. Тому ще на цьому шляху багато кроків”, — зазначив президент.

Домовленість передбачає механізми гарантій безпеки для України та має пройти процедури ратифікації як у США, так і в Україні, перш ніж набути юридичної сили.

Політолог Володимир Фесенко відзначає, що світ наразі опинився на роздоріжжі через непередбачувану політику президента США Дональда Трампа. Незважаючи на те, що ніхто достеменно не знає, як протистояти його діям, усі розуміють необхідність реагувати вже зараз, оскільки рішення, прийняті на найвищому політичному рівні, можуть мати серйозні наслідки для глобальної стабільності. Трамп, як і його адміністрація, часто створює ситуації, коли події стають непередбачуваними та навіть шокуючими для міжнародної спільноти.

Іронія долі полягає в тому, що Дональд Трамп та Давоський економічний форум постійно перетинаються в глобальному політичному процесі, хоча й представляють протилежні політико-економічні погляди. Формально це пов’язано з графіком проведення форуму та американськими політичними подіями, зокрема праймеріз і інавгураціями, які часто збігаються з часом саміту. Однак, глибше це відображає глобальну боротьбу між ліберальними економічними цінностями, представленими на Давоському форумі, і популістською політикою, яку пропагує Трамп.

Фесенко нагадує, що останні три Давоські форуми проходили під знаком Трампа. У січні 2024 року, після перемоги Трампа на праймеріз, у кулуарах Давосу обговорювали можливість його повернення на посаду президента, викликаючи страх і невизначеність. У січні 2025 року, під час його інавгурації та виступу перед учасниками форуму онлайн, Трамп знову став центральною темою обговорення. У січні 2026 року, після першої річниці другого президентства Трампа, світ трохи втомився від його «гойдалок» та непередбачуваності. Трамп для багатьох учасників форуму залишається загадкою: чи є він дивакуватим глобальним месією, ексцентричним миротворцем, чи геополітичним гангстером. Для більшості він є ідеологічним антагоністом і загрозою світовому порядку. При цьому Трамп прибув до Давосу, щоб отримати визнання своєї величі та оплески, але замість цього зустрів критику та неприйняття. Його опоненти вже готові казати «ні», зокрема щодо Гренландії, але не мають єдиного плану щодо того, як його стримати. Трамп діє як стихійне лихо, руйнуючи те, що йому не подобається, але не пропонуючи альтернативи.

Фесенко підкреслює, що нинішній Давос символізує роздоріжжя, на якому опинився сучасний світ. Невизначеність поширюється не лише через Трампа, а й через виклики штучного інтелекту, загрози з боку Путіна та глобальні амбіції Китаю. За цих умов виживати в глобальному вирі нестабільності доведеться всьому світові.

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість запропонувати жителям Гренландії по 1 мільйону доларів за підтримку ідеї приєднання острова до Сполучених Штатів. Про це повідомив британський таблоїд Daily Mail у четвер, 22 січня. Згідно з даними видання, Трамп підтвердив, що вже погодив «межі майбутньої угоди» щодо встановлення контролю над Гренландією, що стало однією з основних тем його зовнішньополітичної стратегії.

Мова йде про можливу фінансову пропозицію для всіх мешканців Гренландії — острова, населення якого складає близько 57 тисяч осіб. Якщо буде проведено голосування за входження до складу США, кожен громадянин Гренландії може отримати 1 мільйон доларів як частину фінансової компенсації за підтримку цієї ініціативи. Це свідчить про серйозні наміри Трампа щодо того, щоб зробити Гренландію частиною Сполучених Штатів, що підсилює геополітичне значення регіону в контексті глобальної конкуренції за ресурси та стратегічне розташування.

Повідомляється, що після переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте обговорення теми Гренландії активізувалося. Паралельно з цим стало відомо про скасування американських мит для низки європейських країн та нові плани Вашингтона щодо арктичного регіону.

Також, за інформацією ЗМІ, у НАТО відбулися консультації, під час яких розглядалася можливість передачі Данією Сполученим Штатам окремих ділянок території Гренландії для розміщення американських військових баз.

Як зазначає The New York Times, урядовці порівнюють потенційну модель угоди з британськими військовими базами на Кіпрі, які мають статус суверенних територій Великої Британії.

Сам Трамп охарактеризував майбутню домовленість як «найбільш довгострокову». За його словами, вона не матиме часових обмежень.«Нескінченно. Нема обмежень за часом. Ця угода назавжди», – заявив президент США.

Республіка Молдова зробила офіційний крок до припинення свого членства у Співдружності Незалежних Держав (СНД), розпочавши процедуру денонсації ключових угод, що забезпечують її участь у цьому об'єднанні. Про це заявив віцепрем’єр-міністр та міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой, виступаючи в ефірі програми La 360 de grade на Радіо Молдова.

За словами Попшоя, уряд Молдови вже ініціював процес денонсації трьох основних угод, що визначають правила і умови членства країни у Співдружності. Ці документи зараз знаходяться на стадії затвердження, і найближчим часом вони будуть передані на розгляд парламенту для остаточного ухвалення.

«Це означатиме, що Республіка Молдова офіційно більше не буде членом СНД. З денонсацією цих трьох фундаментальних угод Молдова остаточно припинить своє перебування у складі Співдружності. Цей процес уже розпочався, рішення ухвалене, триває процедура його затвердження», – наголосив Попшой.

Очікується, що документи щодо денонсації базових угод будуть подані до парламенту на початку нової сесії. За словами міністра, уряд планує завершити всі внутрішні процедури до середини лютого, після чого відповідне рішення має бути підтримане депутатами.

Водночас Міхай Попшой уточнив, що не всі домовленості в межах СНД будуть автоматично скасовані. Угоди, які мають практичну користь для громадян Молдови, продовжать діяти й надалі.

«Ми денонсуємо саме ті документи, які формально визначають наше членство в СНД. Інші угоди, що приносять користь громадянам, залишаться чинними», – пояснив він.

Загалом, за даними глави МЗС, Молдова підписала 283 угоди в межах СНД. Із них 71 вже денонсована, ще близько 60 перебувають у процесі розірвання. Таким чином, країна поступово завершує юридичний та політичний вихід із пострадянського об’єднання, роблячи черговий крок до дистанціювання від структур, пов’язаних із російським впливом.

На півдні Іспанії сталася страшна трагедія, коли два пасажирські потяги зіштовхнулися та зійшли з колій. Кількість загиблих наразі становить щонайменше 41 особу, повідомляє BBC. Це ще не остаточний підсумок, адже рятувальні служби продовжують працювати, і є побоювання, що серед сильно пошкоджених вагонів можуть залишатися заблоковані тіла загиблих. Інцидент стався вночі, і рятувальні операції тривали кілька діб, оскільки пошук у руїнах було ускладнено через важкий доступ до місця трагедії.

Міністр транспорту Іспанії Оскар Пуенте повідомив, що точну кількість жертв наразі встановити неможливо. Розслідування інциденту тільки почалося, і за словами чиновника, воно може тривати до місяця. Фахівці працюють над ідентифікацією загиблих, а також встановлюють причини катастрофи, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, однією з можливих причин аварії є несправний або пошкоджений зварний шов на рейці. Голова іспанської комісії з розслідування залізничних аварій (CIAF) Ігнасіо Баррон додав, що у випадках сходження потягів «завжди відіграє роль взаємодія між колією і транспортним засобом», і саме це зараз ретельно вивчає комісія.

У двох поїздах перебували близько 400 пасажирів. Служби екстреної допомоги надали допомогу 122 особам, 41 з яких, включаючи дітей, досі перебуває у лікарнях, з них 12 — у реанімації.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес скасував заплановану поїздку на Всесвітній економічний форум у Давосі та пообіцяв з’ясувати всі обставини наймасштабнішої залізничної катастрофи в країні за останні десять років.

Очікується, що 20 січня місце аварії відвідають король Іспанії Феліпе VI та королева Летиція. В країні оголошено триденну жалобу.

У січні 2025 року американські військові здійснили кілька запитів до данського командування в Гренландії щодо стратегічних об’єктів острова, зокрема портів та авіабаз, обходячи офіційні дипломатичні канали та не погоджуючи ці дії через Міністерство закордонних справ Данії. Перше звернення було зафіксовано 16 січня, а наступне — через десять днів. В обох випадках йшлося про отримання детальних відомостей, які можуть бути використані для планування військових операцій або забезпечення оперативної готовності в разі потреби.

За наявною інформацією, ці запити стосувалися не лише портової інфраструктури, але й інших стратегічних об'єктів на Гренландії, що є важливими для забезпечення військової присутності та контролю в Північному Льодовитому океані. Такі дії без погодження через дипломатичні канали викликали занепокоєння у Копенгагені, оскільки вони можуть розглядатися як порушення норм міжнародних відносин та мати серйозні наслідки для двосторонніх відносин між Данією та США.

Обхід офіційних процедур викликав занепокоєння в Копенгагені. Данський уряд розцінив це як непрозорий збір чутливих даних про військово-морську інфраструктуру союзника. В американському посольстві в Копенгагені від коментарів щодо «таємного» характеру контактів утрималися, зазначивши, що взаємодія з партнерами в Арктиці є звичною практикою НАТО. Час цих звернень збігся з візитом до Гренландії Дональда Трампа-молодшого 7 січня 2025 року, що додало політичного контексту на тлі дискусій про стратегічну важливість острова та його морських коридорів. Паралельно Москва уважно відстежувала зміни в обороноздатності регіону та використовувала подібні інциденти для розхитування єдності Альянсу.

На тлі дискусій щодо Гренландії та нарощування загроз з боку РФ і Китаю міністр оборони Німеччини запропонував спільну місію НАТО для моніторингу Арктики.

Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен звернувся до жителів острова із закликом зробити запаси продуктів та інших необхідних товарів щонайменше на п’ять днів. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 20 січня. За словами Нільсена, хоча уряд не вважає можливість воєнних дій ймовірною, він не виключає таку можливість на фоні напруженої міжнародної ситуації. Уряд Гренландії готується до можливих збоїв у повсякденному житті та нестабільності на тлі глобальних політичних та економічних ризиків.

Цей заклик до населення зумовлений серйозними побоюваннями щодо можливих геополітичних потрясінь у регіоні, включаючи питання, що стосуються контролю над територіями та інтересів великих держав у Арктиці. Хоча влада підкреслює, що воєнний конфлікт є малоймовірним, ситуація навколо Гренландії залишається напруженою через зростаючі міжнародні суперечності, зокрема через потенційні територіальні суперечки та суперечливі економічні інтереси.

«Застосування військової сили навряд чи можливе, але поки що це не виключено. Ми повинні бути готові до всього», – заявив Нільсен.

Прем’єр повідомив, що буде створено робочу групу за участі всіх відповідних місцевих органів влади для координації підготовки населення до надзвичайних ситуацій. Також планується поширення нових рекомендацій, зокрема щодо формування домашніх запасів їжі на п’ять днів.

Незабаром США та Данія можуть приступити до перегляду важливої двосторонньої угоди, укладеної у 1951 році, яка стосується захисту Гренландії. Про це повідомляє CNN, посилаючись на європейського чиновника. Генеральний секретар НАТО, Марк Рютте, вважає, що укладення оновленої угоди є цілком можливим у найближчому майбутньому. Зокрема, обговорюється внесення змін, які стосуються стратегічних інтересів обох країн та глобальних змін в геополітичній ситуації.

За інформацією ЗМІ, американські урядовці непублічно розглядають можливість запровадження спеціальних гарантій, спрямованих на обмеження китайських інвестицій у Гренландії. Це питання набуває особливої актуальності через посилення стратегічного значення Арктичного регіону, який стає все більш важливим для світової політики та безпеки. Сполучені Штати прагнуть контролювати ключові точки в Арктиці, де розташовані значні природні ресурси та важливі військові об'єкти.

Деякі чиновники зазначають, що успішна військова операція США у Венесуелі закріпила в уяві колишнього президента Дональда Трампа бачення американської гегемонії над усією Західною півкулею. У зв’язку з цим обговорення оновленої угоди з Данією може отримати додаткову динаміку.

Водночас європейські посадовці побоюються, що участь військ Данії та інших країн НАТО у спільних навчаннях могла роздратувати Трампа та стимулювати його до прискорених дій щодо арктичного регіону. Водночас імовірне переглядання угоди може включати більш жорсткі гарантії контролю над іноземними інвестиціями та стратегічною інфраструктурою Гренландії.

США готуються до поступового зменшення своєї участі у низці підрозділів НАТО, що може суттєво змінити розподіл сил та роль Сполучених Штатів в Альянсі. За інформацією The Washington Post від 20 січня, американські посадовці підтвердили, що це рішення не передбачає одномоментного виходу з НАТО, а буде частиною стратегічних змін, орієнтованих на зниження американської присутності у дорадчих та навчальних підрозділах Альянсу.

Зокрема, зміни можуть торкнутися близько 200 військовослужбовців, які наразі займають важливі позиції в 30 Центрах передового досвіду НАТО. Ці центри спеціалізуються на підготовці та навчанні сил Альянсу з різних аспектів ведення бойових операцій, таких як кібербезпека, медична підтримка, інженерна підготовка та багато інших напрямків. Це рішення відображає прагнення США переглянути свою військову стратегію в рамках НАТО, адаптуючи її до нових глобальних викликів та змінюючи акценти на більш цільову та економічно ефективну участь у міжнародних зусиллях.

У Пентагоні планують не замінювати персонал після завершення їхніх відряджень, тому процес скорочення може розтягнутися на роки. При цьому участь США в роботі центрів повністю не припинятиметься.

За даними джерел, скорочення торкнуться дорадчих структур з питань енергетичної безпеки та морських операцій, а також органів, пов’язаних зі спеціальними операціями та розвідкою. Частину американських функцій можуть перерозподілити всередині Альянсу, що пом’якшить наслідки.

Американські посадовці наголошують, що рішення обговорювалося вже кілька місяців і не пов’язане з ескалацією заяв Дональда Трампа щодо Гренландії. У НАТО, своєю чергою, заявили, що коригування військової присутності США є звичайною практикою, і Альянс перебуває у тісному контакті з Вашингтоном.

Наприкінці 2025 року та на початку січня 2026-го, через потужні штормові умови, на південному сході Англії, зокрема на пляжах Східного Сассексу, опинилися тисячі кілограмів картоплі фрі та цибулі. Це сталося через втрату контейнерів, що перевозили ці продукти, під час шторму. Вантаж, що звалився з контейнеровозів, в результаті потрапив у води, а згодом прибило його на узбережжя, викликавши неабияку увагу місцевих мешканців.

Ситуація перетворилася на справжній виклик для місцевих властей і волонтерів, які активно долучилися до прибирання пляжів. Джоел Боннічі, житель Істборна, розповів, що вже 14 січня цибуля почала масово накопичуватися на березі. 17 січня він разом зі своєю партнеркою прибирали пакування, коли на пляжі з'явилися нові великі купи картоплі фрі. Вони були розтягнуті майже до самого горизонту, що здивувало навіть найбільш досвідчених волонтерів.

Екологічна група Plastic Free Eastbourne звернула увагу, що пластикове пакування продуктів становить серйозну загрозу для морських мешканців, зокрема для тюленів, колонія яких налічує 20–30 особин неподалік.

Речник міської ради Істборна повідомив, що завдяки зусиллям численних волонтерів пляж вдалося майже повністю очистити. Рятувальна компанія Brand Marine проводить операції з евакуації контейнерів від імені власника судна, який втратив 17 охолоджених контейнерів під час шторму 8 січня.