За кордоном

Фондові ринки США пережили значне зростання в середу, 21 січня, після того, як президент Дональд Трамп оголосив про скасування раніше запланованих мит на імпорт з восьми європейських країн. Це рішення викликало позитивну реакцію інвесторів, які сприйняли його як сигнал про стабільність у міжнародних торговельних відносинах і можливість уникнути подальшого ескалаційного конфлікту. Зокрема, мова йшла про досягнення "рамкової угоди" щодо Гренландії між США та НАТО, яку підтвердив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте.

Після низки важких торгових днів, коли ринки відчували значний тиск через невизначеність у міжнародній політиці, цей крок президента США призвів до різкого відновлення ринку. Індекс S&P 500, який відображає стан найбільших американських компаній, зафіксував найбільший одноденний приріст за останні два місяці. Підйом склав майже 2,5%, що стало відчутним полегшенням для інвесторів, які пережили одну з найгірших торгових сесій у новітній історії.

Аналітики зазначають, що оптимізм інвесторів різко контрастує з панічним розпродажем напередодні, коли загроза нової торговельної війни між США та ЄС спричинила падіння котирувань. Скасування мит та сигнали про дипломатичний прогрес у питанні Гренландії стали ключовими чинниками відновлення довіри ринку.

Водночас експерти з Glenmede та JPMorgan наголошують, що Уолл-стріт залишається вкрай чутливою до геополітичних новин. Попри позитивну реакцію на рішення Трампа, інвестори зберігають обережність, адже переговори щодо статусу Гренландії та можливої присутності там американських систем протиповітряної оборони ще тривають.

Колишній спецпосланець США в Україні генерал Кіт Келлог висловив упевненість у можливості настання миру до осені 2026 року, якщо Україна зможе вистояти в найближчі місяці. У своєму виступі під час дискусії «Україна: майбутнє на передовій» на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 21 січня Келлог зазначив, що все залежатиме від того, чи зможе країна подолати складні зимові місяці. Він підкреслив, що стратегічна перевага може бути на боці України, якщо вона успішно переживе січень і лютий і увійде в весняний період.

«Я розумію складні умови в Києві взимку, але якщо Україна пройде через ці важкі місяці та увійде в березень і квітень, перевага вже не буде на боці Росії», – зазначив генерал. Він також наголосив на тому, що з кожним місяцем Україна зміцнює свої позиції, і весна може стати ключовим періодом для стратегічних змін у конфлікті.

Келлог також скептично оцінив результати російської армії, заявивши, що Кремль зазнає поразки. «Росія не перемагає в цій війні. Вони не перемагають», – підкреслив він, додавши, що Путін «міряє свої успіхи в метрах, а не в милях». За його словами, російський лідер не хоче увійти в історію як «останній цар на кшталт Миколи ІІ» і шукає вихід із ситуації, усвідомлюючи, що виграти війну не зможе.

Генерал звернув увагу і на великі втрати РФ, зазначивши, що передові підрозділи були розгромлені, а загибель понад двадцяти генералів свідчить про серйозні проблеми у керівництві військами.

Келлог висловив сподівання на позитивний розвиток подій, оскільки, за його словами, мирні переговори наближаються до фінальних етапів. Водночас він наголосив, що головною перешкодою для миру залишається не Україна, а Володимир Путін, який психологічно не готовий визнати поразку.

«В Україні може запанувати мир. І я сподіваюся, що до Дня Незалежності цього літа на цій землі буде мир», – підсумував американський генерал, додавши, що після завершення війни країна зможе розпочати масштабну відбудову.

Влада прибережного міста Паїа на острові Мауї ухвалила складне рішення про видалення десятків кокосових пальм, які багато років страждали від постійних затоплень і засолення ґрунту. Ці дерева, хоч і є відомими своєю стійкістю до солоної води, виявилися нездатними витримати постійну загрозу, яку несе прискорене підвищення рівня океану та ерозія узбережжя.

Муніципалітет оголосив про план скасувати 70 кокосових пальм у прибережній зоні популярного парку Болдвін-Біч. За словами Тімоті Гріффіта, окружного фахівця з догляду за деревами, хоча кокосові пальми здатні витримувати деякі кількості солоної води, їх коріння не пристосоване до тривалого перебування в умовах постійного затоплення. Це призводить до ослаблення дерев і навіть їх гниття, що загрожує стабільності навколишнього середовища та безпеці відвідувачів.

Ще близько 50 дерев, що ростуть далі від лінії берега, вдалося зберегти, оскільки вони не піддавалися регулярному затопленню. Влада підкреслює, що це не масове вирубування: в окрузі доглядають за понад 30 тисячами дерев, включно з понад 1600 пальмами. Проблема торкнулася лише вузької прибережної смуги, де наслідки зміни клімату відчуваються особливо гостро.

За останні 100 років берегова лінія Мауї відступила приблизно на чверть милі, що демонструє вплив кліматичних змін навіть у туристичних районах. Згідно з даними NOAA, глобальний рівень океану з 1880 року зріс на 8-9 дюймів, а темпи його підвищення за останні десятиліття більш ніж подвоїлися. Це підсилює ерозію, робить шторми руйнівнішими та збільшує кількість прибережних повеней.

Експерти попереджають, що під загрозою опиняються не лише природні об’єкти, а й інфраструктура та життя людей. Під ризиком перебувають дороги, мости, системи водопостачання та цілі прибережні міста. В США майже третина населення живе в зонах, вразливих до підвищення рівня океану.

Фахівці наголошують, що сповільнити зростання рівня моря можливо лише через скорочення забруднення повітря та викидів парникових газів.

Президент США Дональд Трамп 22 січня під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One висловив переконання, що український президент Володимир Зеленський має прагнути укласти мирну угоду через надзвичайно складні умови, в яких опинились українці. Трамп зазначив, що мешканці України живуть в умовах жорстоких зимових морозів до -20 градусів і часто залишаються без опалення, що робить їхнє існування ще більш тернистим і небезпечним.

Американський лідер поділився своїми враженнями від зустрічі з Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де український президент висловив своє бажання знайти шляхи для мирного врегулювання конфлікту. Трамп зазначив, що Зеленський активно шукає можливості для досягнення миру, що, на його думку, є надзвичайно важливим для подальшої стабільності і безпеки в Україні.

“Я думаю, що він повинен хотіти укласти угоду. Це досить важко, це справді важко для народу України. Я вам скажу, як вони живуть без опалення при -20 градусів нижче нуля, знаєте, дуже холодно”, — зазначив президент США.

Він додав, що клімат в Україні зараз здебільшого холодніший, ніж у Канаді, і люди змушені виживати без теплопостачання. Трамп також відзначив, що дії українців для збереження життя в таких умовах є дивовижними, але підкреслив, що так жити не можна. Ситуація з відключенням опалення у Києві залишалася складною після масованих атак РФ. 20 січня без тепла залишилися 5 635 багатоповерхівок, з яких 80% вже зазнали відключень і після обстрілу 9 січня. Директор “Центру досліджень енергетики” Олександр Харченко 22 січня повідомив, що система опалення у столиці повністю запрацювала, і тепло протягом доби надійде у всі будинки.

Після зустрічі з Зеленським на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі Трамп розповів про переговори щодо закінчення війни. За його словами, усі параметри мирної угоди відомі, проте на шляху до миру залишаються певні перешкоди, зокрема територіальні питання.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висунув нову ідею, яка, на його думку, може суттєво покращити безпеку країни. Він запропонував використати п’яту статтю Статуту НАТО для забезпечення охорони південного кордону США. Цей захід, як вважає Трамп, дозволить застосувати ресурси Альянсу для боротьби з нелегальною міграцією та іншими загрозами, що постають на кордоні.

Виступаючи на своїй платформі Truth Social, президент США зазначив, що застосування п’ятої статті дозволить не лише зміцнити безпеку кордону, але й звільнити значну кількість американських прикордонників, які наразі задіяні в боротьбі з нелегальним перетином кордону. Залучення союзників з НАТО до цього процесу, за словами Трампа, може значно підвищити ефективність охорони, оскільки альянс об’єднує держави з потужними військовими ресурсами.

За словами Трампа, застосування п’ятої статті могло б змусити НАТО «прийти на допомогу» США у відповідь на те, що він назвав вторгненням нелегальних мігрантів через південний кордон. При цьому він наголосив, що такий крок став би своєрідною перевіркою готовності Альянсу виконувати свої зобов’язання. Варто зазначити, що п’ята стаття статуту НАТО, яка передбачає колективну оборону у разі нападу на одного з членів, застосовувалася лише один раз в історії — після терористичних атак 11 вересня 2001 року, коли підтримку отримали саме Сполучені Штати.

Раніше, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Дональд Трамп уже висловлював сумніви щодо готовності НАТО прийти на допомогу США у критичний момент. Ці заяви викликали занепокоєння серед європейських партнерів Вашингтона. За даними ЗМІ, у дипломатичних колах Європейського Союзу дедалі частіше звучить думка про неминуче ослаблення або навіть розрив безпекових зв’язків зі США. На цьому тлі обговорюється ідея створення нового військового альянсу, до якого потенційно могла б долучитися й Україна, питання членства якої в НАТО залишається невирішеним. Такі дискусії посилилися на фоні заяв Дональда Трампа щодо можливості анексії Гренландії, а також його критичних висловлювань на адресу союзників. Раніше президент США також надсилав різкі повідомлення лідерам європейських країн, зокрема прем’єр-міністру Норвегії, наполягаючи на власних геополітичних ініціативах.

Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати довгострокові наслідки для єдності НАТО та балансу безпеки в Європі, а також безпосередньо вплинути на перспективи України у системі євроатлантичної безпеки.

За інформацією газети, деякі учасники переговорів порівняли потенційну модель домовленостей із британськими військовими базами на Кіпрі, які мають статус суверенних територій Великої Британії. Така схема дозволяє Великій Британії зберігати контроль над цими базами, водночас надаючи їй можливість здійснювати свою військову діяльність в інших країнах. Ідея розміщення американських баз у Гренландії також передбачає подібний компроміс, де частина території стане фактично під контролем США, хоча юридично залишатиметься в складі Данії.

Поки що невідомо, чи є ця ініціатива частиною ширшої угоди, яку раніше озвучив президент США Дональд Трамп. Проте, за словами джерел, це може бути важливим кроком у посиленні військової присутності США в Арктиці, де геополітична ситуація набирає важливості через зростаючі амбіції Росії та інших великих держав.

У НАТО підтвердили факт тристоронніх консультацій між Данією, Гренландією та США. Головною метою переговорів є недопущення військової або економічної присутності Росії чи Китаю в Арктиці.

Обговорення відбулися на тлі заяв Трампа на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де він наголосив, що розраховує на передачу Гренландії під контроль США, водночас виключивши можливість застосування сили.

Згодом президент США повідомив у соцмережах про досягнення рамкової домовленості з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте щодо майбутнього статусу Гренландії, назвавши її потенційно вигідною як для Вашингтона, так і для всього Альянсу.

Переговори, заплановані на 23 січня в Абу-Дабі, мають потенціал стати значною подією на міжнародній арені. Вперше в історії представники США, України та Росії можуть опинитися в одному приміщенні, аби обговорити шляхи завершення війни, що вже триває роки. Така зустріч є безпрецедентною, оскільки на міжнародному рівні було обговорено мало подібних ініціатив, а перспектива конструктивного діалогу серед цих сторін породжує численні сподівання. Однак навколо цієї події залишається чимало невизначеності.

Наразі ще не можна з упевненістю сказати, чи переговори відбудуться в намічену дату, а також який рівень представництва буде на зустрічі. Залишається відкритим і питання про тематику обговорень: чи стануть пріоритетними питання гуманітарної ситуації, чи будуть порушені питання безпеки та політичних компромісів. Крім того, важливо зазначити, що багато хто вважає ці переговори першою реальним спробою відновити діалог між країнами, які знаходяться у стані конфлікту. Однак, оскільки переговори на такому рівні завжди несуть із собою політичні й стратегічні ризики, їх результат буде залежати від готовності кожної зі сторін йти на компроміси.

Про можливі переговори вперше публічно заявив спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф 22 січня під час форуму в Давосі. За його словами, він мав вирушити до Об’єднаних Арабських Еміратів у складі американської делегації після запланованих контактів у Кремлі з Володимиром Путіним, де передбачалося обговорення деталей мирного плану США. Президент України Володимир Зеленський також згадав про майбутню зустріч у своїй промові, назвавши її переговорами на технічному рівні. Однак згодом стало відомо, що Київ направить до Абу-Дабі одну з найсильніших команд переговорників. До її складу мають увійти, зокрема, міністр оборони Рустем Умєров та керівник ГУР Кирило Буданов. У Sky News зазначають, що участь настільки високопосадових представників може свідчити про те, що значення зустрічі зросло у порівнянні з початковими очікуваннями. Аналітики видання припускають, що ситуація могла змінитися протягом короткого часу, зокрема після особистих контактів між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським.

Водночас такий склад української делегації може бути сигналом для Вашингтона і спробою продемонструвати готовність Києва до серйозних переговорів і можливого мирного врегулювання. Попри це, позиція Росії щодо участі у тристоронній зустрічі залишається невідомою, що ставить під сумнів сам факт її проведення. Оглядачі звертають увагу на те, що Володимир Путін традиційно уникає публічного тиску і не поспішає реагувати на вимоги ззовні. Саме тому від Кремля не варто було очікувати офіційного підтвердження чи відмови до особистих зустрічей з американськими представниками. Разом із тим у Москві розуміють, що повна відмова від участі у переговорах у такому форматі може негативно позначитися на іміджі Росії. У Sky News припускають, що російська сторона все ж прибуде до Абу-Дабі, але, ймовірно, у скороченому або неповному складі.

Раніше Дональд Трамп заявив про поступ у переговорах щодо завершення війни та визнав наявність серйозних перешкод на шляху до миру. Тим часом Financial Times повідомляло, що під час переговорів у Абу-Дабі російській стороні можуть запропонувати енергетичне перемир’я з Україною як один із можливих кроків до деескалації.

Майбутні переговори між Україною, США та Росією, що відбудуться в Абу-Дабі, зосередяться на вирішенні одного з найболючіших питань — контролі над територіями на сході України. Від того, наскільки сторонам вдасться знайти компроміс, залежатиме не лише подальший хід мирного процесу, але й стабільність у регіоні, а також можливі наслідки для міжнародних відносин. Ці переговори обіцяють стати визначальними у контексті пошуку можливих шляхів завершення конфлікту та відновлення суверенітету України над її територіями.

Згідно з інформацією, що надійшла від видання Axios, перед початком нового етапу перемовин у Кремлі відбулася чотиригодинна зустріч між президентом Росії Володимиром Путіним та представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. До Москви прибули спеціальний посланець Білого дому Стів Віткофф, старший радник Трампа Джаред Кушнер та представник адміністрації Джош Грюнбаум. Основною темою цієї зустрічі стало обговорення майбутніх кроків у мирному процесі, зокрема питань, що стосуються контролю над територіями на сході України, які перебувають під контролем сепаратистів та частково Росії.

За даними джерел, США вже практично узгодили мирний план із Києвом, проте переконати Кремль підтримати його поки не вдалося. Водночас Путін не відкинув пропозицію остаточно, залишивши простір для подальших консультацій. У Абу-Дабі ключовим питанням стане саме статус східних областей України. У Кремлі підкреслюють, що без поступок Києва щодо Донбасу перспектив довгострокового врегулювання немає, посилаючись на домовленості, досягнуті між Трампом і Путіним під час минулорічного саміту. Після зустрічі в Москві радник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що американські посланці детально поінформували президента РФ про хід переговорів із Києвом. За його словами, розмова була конструктивною та відкритою, торкалася також інших міжнародних питань. З Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Абу-Дабі для участі у тристоронній зустрічі, до якої долучиться також міністр армії США Ден Дрісколл. Українську делегацію на переговорах очолить Рустем Умєров. До її складу входять керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, дипломатичний радник Сергій Кислиця та начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. Російську сторону представлятиме посланець президента Кирило Дмитрієв разом із командою, до якої входить керівник військової розвідки РФ адмірал Ігор Костюков. Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що питання Донбасу стане ключовим під час зустрічі в Абу-Дабі. Він наголосив, що це перша тристороння зустріч за участю України, США та Росії, яка відбувається за ініціативою американської сторони.

Напередодні Дональд Трамп заявив, що всі учасники хочуть завершення російсько-української війни, а також підтвердив плани зустрітися з главою Кремля.

Китай наприкінці 2025 року значно збільшив закупівлі російського скрапленого природного газу (ЗПГ), що стало причиною для значної уваги міжнародних економістів та аналітиків. Як повідомляє Bloomberg, дані китайської митниці вказують на те, що в грудні імпорт ЗПГ з Росії досяг рекордних 1,9 мільйона тонн. Це більше ніж удвічі перевищує попередні оцінки, засновані на даних відстеження суден, зібраних агентством.

Цей різкий ріст у поставках став однією з найбільших змін в енергетичних поставках між Китаєм та Росією за останні роки, що спричинило значну зміну в глобальному енергетичному балансі. Для порівняння, дані відстеження суден, раніше оцінювали обсяг постачання на рівні 850 тисяч тонн. Таке збільшення обсягів закупівель стало безпрецедентним і свідчить про зміцнення енергетичних зв'язків між двома країнами.

Аналітики вказують, що така розбіжність свідчить про різке зростання попиту Китаю в останні два місяці після майже року скорочення імпорту. Однією з причин різниці в даних може бути активніше використання Росією танкерів так званого «тіньового флоту», які маскують своє місцезнаходження під час транспортування санкційного газу.

Експерти не виключають, що мова йде про постачання більших обсягів вантажів, на які поширюються американські обмеження, і які навмисно приховують маршрути руху.

Загалом у 2025 році Китай закупив у Росії 9,8 млн тонн ЗПГ, що стало історичним максимумом. Водночас загальний імпорт скрапленого газу в країну за рік скоротився на 11% через слабкий внутрішній попит, високі запаси та значні обсяги постачання трубопровідним газом.

22 січня 2026 року, за повідомленням пресслужби Кремля, представники президента США — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — вирушать до Москви для проведення важливих переговорів з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що зустріч відбудеться після 19:00 за місцевим часом і буде присвячена обговоренню ситуації в Україні, а також інших суміжних міжнародних питань.

Це стане першим високопрофільним дипломатичним візитом з боку США в Росію після низки інтенсивних переговорів між країнами щодо стабілізації ситуації в Україні, де військовий конфлікт триває вже більше трьох років. Переговори повинні стати знаковими, адже за словами пана Пєскова, обговорення в Москві включатиме не тільки питання українського врегулювання, але й інші важливі теми, які мають значний вплив на глобальну безпеку і економічну ситуацію.

За його словами, після завершення переговорів Кремль організує телефонний брифінг за участю помічника президента РФ Юрія Ушакова, який також братиме участь у зустрічі.