Бізнес

У Росії різко змінилося ставлення до Ілона Маска після того, як компанія SpaceX припинила роботу так званих «сірих» терміналів Starlink, якими користувалися російські військові. Це рішення призвело до серйозних перебоїв зі зв’язком у підрозділах ЗС РФ та спровокувало хвилю гнівних заяв у проросійських Z-спільнотах, де Маска почали публічно називати зрадником і ворогом.

Втрата доступу до супутникового інтернету стала болючим ударом для російської армії, оскільки Starlink активно використовувався для координації дій і передачі даних. Саме тому відключення неавторизованих терміналів викликало не лише емоційну реакцію в соцмережах, а й практичні проблеми на фронті. Проросійські блогери та пропагандисти звинуватили власника SpaceX у навмисному саботажі та політичній заангажованості.

Фурса зазначає, що російські пропагандисти були щиро здивовані таким кроком, адже вважали Маска людиною, яка заради прибутку готова закривати очі на санкції та політичні ризики. Проте саме це нерозуміння, на думку експерта, демонструє відставання російського мислення від західної бізнес-логіки. Економіст наголошує, що в сучасному світі ключову роль відіграють не поточні грошові потоки, а капіталізація компаній. Для Маска будь-який скандал, пов’язаний з обходом санкцій або співпрацею з Росією, може коштувати десятків або навіть сотень мільярдів доларів знецінення бізнесу. Особливо чутливим цей фактор стає на тлі підготовки до потенційного IPO нового масштабного проєкту, який може об’єднати SpaceX та розробки у сфері штучного інтелекту. За оцінками Фурси, вартість такої компанії може сягнути понад трильйон доларів, а навіть незначне падіння довіри інвесторів означатиме колосальні фінансові втрати. Саме тому, переконаний експерт, Маск був змушений швидко усунути ризик і відключити російські «сірі» Starlink, зберігши легальну роботу системи для України. Заробітки від нелегального використання терміналів у РФ не можуть зрівнятися з можливими втратами на глобальному ринку.

Фурса підсумовує, що в цій ситуації економіка виявилася сильнішою за будь-які симпатії чи політичні ігри. Українські Starlink продовжують працювати, тоді як російські військові залишилися без критично важливого зв’язку, що ще раз показало, на чиєму боці сьогодні технології, інвестиції та глобальний бізнес.

Нафтопереробні компанії Індії почали відмовлятися від укладання нових контрактів на постачання російської нафти з терміном виконання у квітні 2026 року. Така тенденція свідчить про помітні зміни в енергетичній стратегії країни та відображає зростаючий вплив геополітичних чинників на рішення бізнесу. За інформацією міжнародних інформаційних агентств, рішення індійських НПЗ не є випадковими й мають чітке політичне підґрунтя.

Галузеві джерела зазначають, що низка індійських компаній отримала неофіційні сигнали від уряду щодо необхідності поступового скорочення залежності від російської сировини. Формально прямих заборон або публічних директив не озвучувалося, однак рекомендації мали достатню вагу, аби вплинути на контрактну політику державних і приватних нафтопереробників.

Рішення Індії стало наслідком підписання рамкової економічної угоди між двома країнами та скасування Білому домом 25-відсоткового тарифу на індійські товари, який було запроваджено раніше через закупівлі російської нафти. Президент США Дональд Трамп наголосив, що Нью-Делі зобов’язалося поступово припинити імпорт російської нафти, а замість неї буде постачатися ресурс зі США та Венесуели.

Трамп додав, що такий крок сприятиме завершенню війни в Україні та зменшенню людських втрат. Крім того, Індія планує отримати доступ до новітніх технологій у рамках торговельної угоди зі Сполученими Штатами.

Ринок дорогоцінних металів поступово виходить зі стану турбулентності, демонструючи ознаки відновлення після суттєвого падіння котирувань. Станом на четвер, 5 лютого, ціна золота знову піднялася вище психологічної позначки $5 000 за унцію. Пожвавлення стало результатом активних дій інвесторів, які скористалися попереднім зниженням вартості для нарощування позицій у захисному активі. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані міжнародних біржових майданчиків.

Під час ранкових торгів спотова ціна золота зросла приблизно на 1,2%, що дозволило частково відіграти втрати, зафіксовані наприкінці минулого тижня. Водночас на момент закриття торгів у середу котирування все ще залишалися майже на 11% нижчими за історичний максимум, зафіксований 29 січня. Аналітики зазначають, що така динаміка є типовою для періодів високої волатильності, коли ринок намагається знайти нову точку рівноваги після різких цінових рухів.

У січні дорогоцінні метали стрімко дорожчали через спекулятивний попит, геополітичну напруженість та побоювання щодо курсу Федеральної резервної системи США. Проте минулого тижня цей імпульс різко обірвався: срібло пережило найбільший одноденний спад в історії, а золото — найглибше падіння з 2013 року.

Незважаючи на волатильність, експерти та великі інвестори зберігають оптимізм щодо подальших перспектив ринку. Фундаментальні чинники, які раніше вивели золото на рекордні рівні, залишаються актуальними. Зокрема, у фонді Fidelity, який напередодні обвалу частково скоротив позиції в золоті, не виключають повернення до активних інвестицій, про що повідомив портфельний менеджер Джордж Ефстатопулос.

Банківські прогнози також вказують на потенціал подальшого зростання. Deutsche Bank підтвердив очікування підвищення ціни золота до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання до $5 400 до кінця року.

Додаткову увагу трейдерів привертають можливі зміни монетарної політики США. Йдеться про кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, запропоновану президентом Дональдом Трампом. Сам Трамп заявив, що не підтримає його, якщо той наполягатиме на підвищенні відсоткових ставок. Середовище низьких ставок традиційно сприяє зростанню попиту на дорогоцінні метали, які не приносять процентного доходу.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Корпорація Google досягла домовленості щодо врегулювання колективного позову, поданого власниками смартфонів на базі Android, які звинуватили компанію у неправомірному зборі мобільних даних. Згідно з умовами попередньої угоди, технологічний гігант погодився виплатити 135 мільйонів доларів як компенсацію постраждалим користувачам.

Як повідомляє агентство Reuters, предметом судового спору стало використання стільникового трафіку без належної згоди власників пристроїв. У позові стверджується, що смартфони з операційною системою Android передавали дані компанії навіть у тих випадках, коли користувачі вимикали відповідні сервіси та налаштування, розраховуючи на припинення обміну інформацією.

Позивачі стверджували, що Google продовжував збирати та передавати мобільні дані, за які користувачі платили своїм операторам зв’язку, навіть у тих випадках, коли додатки компанії були закриті, геолокацію вимкнено, а екран смартфона заблоковано. За їхніми словами, ці дані використовувалися для розробки продуктів і таргетованої реклами, що вони розцінили як незаконне привласнення чужої власності.

У Google заперечили будь-які порушення, проте погодилися на мирове врегулювання спору. У межах домовленостей компанія зобов’язалася не передавати дані без явної згоди користувачів під час первинного налаштування Android-пристроїв. Також Google пообіцяла спростити можливість відключення передачі даних за допомогою окремих перемикачів та чіткіше прописати інформацію про обробку даних в умовах сервісу Google Play.

Адвокат позивачів Глен Саммерс заявив, що сума у 135 мільйонів доларів є найбільшою виплатою в історії справ такого типу. Максимальна компенсація для одного учасника колективного позову становитиме до 100 доларів. Водночас юристи позивачів можуть отримати гонорар у розмірі до 39,8 мільйона доларів — приблизно 29,5% від загальної суми врегулювання.

Судовий розгляд у справі був запланований на 5 серпня, однак у разі затвердження мирової угоди процес буде припинено. Офіційних коментарів Google наразі не надає.

Світовий ринок дорогоцінних металів переживає безпрецедентний етап зростання: вартість золота вперше в історії подолала позначку 5500 доларів за тройську унцію. Такі показники зафіксовані на біржі Comex у четвер, 28 січня, і вони вже стали предметом активного обговорення серед інвесторів та фінансових аналітиків.

Квітневі ф’ючерсні контракти на золото додали майже 4% і торгувалися на рівні близько 5560 доларів за унцію. Протягом торговельної сесії ціна тимчасово сягнула історичного максимуму — 5586 доларів. Важливо, що дорогоцінний метал оновлює рекорди вже дев’яту сесію поспіль, демонструючи стійкий висхідний тренд.

За підсумками року золото вже подорожчало більш ніж на 27%, після того як у 2025 році його ціна зросла на 64%. Експерти ринку IG попереджають про можливий відкат цін через “параболічний характер зростання”, проте фундаментальні фактори для подальшого зростання залишаються сприятливими протягом 2026 року.

Не менш активне зростання спостерігається й у сегменті інших дорогоцінних металів. Спотова ціна на срібло піднялася на 1,4% до $118,25 за унцію, досягнувши раніше рекордного рівня $120,45. Попит на дешевші альтернативи золоту, дефіцит пропозиції та імпульсні покупки сприяли зростанню цін на срібло, яке вже подорожчало більш ніж на 60% у 2026 році.

Ціни на платину піднялися на 2,8% до $2770,49 після досягнення максимуму $2918,80 у понеділок, а паладій здорожчав на 1,6% до $2107,37 за унцію.

Зростання цін на дорогоцінні метали відображає підвищений попит на безпечні активи в умовах глобальної економічної та політичної нестабільності.

Компанія Xiaomi офіційно представила глобальні версії смартфонів серії Redmi Note 15, які раніше були доступні лише на китайському ринку. Нові моделі практично повторюють технічні характеристики своїх китайських аналогів, проте флагман лінійки — Redmi Note 15 Pro+ — отримав помітні зміни, особливо в частині камери та акумулятора.

Базові моделі Redmi Note 15 та Redmi Note 15 Pro майже не відрізняються від версій для Китаю. Їхні технічні параметри, включно з процесором, дисплеєм та пам’яттю, залишилися незмінними, що дозволяє користувачам міжнародних ринків отримати практично ідентичний досвід використання.

Зміни торкнулися й автономності пристрою. Для глобального ринку Xiaomi використала кремній-вуглецевий акумулятор ємністю 6500 мА·год замість 7000 мА·год у китайській версії. Водночас виробник компенсував це більш потужною швидкою зарядкою — до 100 Вт, а також додав підтримку зворотної дротової зарядки потужністю 22,5 Вт. Цікаво, що попри меншу батарею, міжнародна версія смартфона виявилася товстішою за китайський варіант.

Redmi Note 15 Pro+ оснащений 6,83-дюймовим AMOLED-дисплеєм із частотою оновлення 120 Гц і піковою яскравістю до 3200 кд/м². Роздільна здатність екрана у глобальній версії навіть трохи зросла — до 2772×1280 пікселів, тоді як у китайській вона становила 2772×1220. Також Xiaomi замінила захисне скло: замість Dragon Crystal Glass використовується Gorilla Glass Victus 2.

Без змін залишилися фронтальна камера на 32 Мп та процесор Qualcomm Snapdragon 7s Gen 4. Смартфон отримав підекранний сканер відбитків пальців, стереодинаміки з підтримкою Dolby Atmos і Hi-Res Audio, підтримку eSIM, а також розширений захист від пилу й води за стандартами IP66, IP68, IP69 і IP69K.

Серед додаткових можливостей — підтримка технології Xiaomi Offline Communication, яка дозволяє здійснювати зв’язок на коротких відстанях без покриття мобільної мережі. Також у смартфоні використовується чип Xiaomi Surge T1S Tuner, що покращує якість сигналу Wi-Fi, Bluetooth, GPS та мобільного зв’язку.

Глобальна версія Redmi Note 15 Pro+ буде доступна у коричневому та синьому кольорах. Покупцям запропонують конфігурації з 8 ГБ оперативної та 128 ГБ вбудованої пам’яті, а також варіанти 12/256 ГБ і 12/512 ГБ. Вартість смартфона на європейському ринку стартує від 499 євро та сягає 549 євро залежно від комплектації.

Американський долар досяг найнижчого рівня за останні чотири роки. Індекс долара США, який вимірює його силу щодо кошика з шести провідних світових валют, опустився до позначки 95,566 — це найнижчий показник із лютого 2022 року. Таке ослаблення американської валюти вже привернуло увагу аналітиків та інвесторів, оскільки воно може мати значні наслідки для глобальної економіки та фінансових ринків.

Причини падіння долара є комплексними. По-перше, зростають очікування подальшого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США, що робить долар менш привабливим для вкладників і спонукає інвесторів шукати більш вигідні активи за межами США. По-друге, збільшення дефіциту державного бюджету США створює додатковий тиск на економіку та підриває довіру до стабільності валюти.

Зниження курсу долара відбувається на тлі нещодавніх заяв президента США Дональда Трампа, зроблених під час поїздки до Айови. Американський лідер назвав поточну вартість національної валюти «прекрасною» та наголосив, що не прагне її подальшого падіння. Водночас він зазначив, що хотів би, аби долар «знайшов свій власний рівень». Трамп також згадав про попередні валютні протистояння з Китаєм і Японією, які, за його словами, намагалися девальвувати свої національні валюти. Ці заяви були сприйняті ринком як сигнал відсутності жорсткої позиції Білого дому щодо підтримки курсу долара. Додатковий тиск на американську валюту чинить ситуація на валютному ринку Японії. Інвестори готуються до можливого скоординованого валютного втручання з боку США та Японії з метою підтримки слабкої ієни. За останні дві торгові сесії японська валюта зміцнилася приблизно на 4% на тлі повідомлень про так звані «перевірки курсів», які аналітики розцінюють як передвісник офіційної інтервенції. За словами керівника глобальних досліджень валют G10 та макростратегії Північної Америки в Standard Chartered Стівена Інгландера, учасники валютного ринку завжди шукають чіткий тренд. Він зазначив, що зазвичай урядовці намагаються стримувати різкі валютні коливання, однак коли президент демонструє байдужість або навіть схвалює такі рухи, це стимулює подальший продаж долара. Водночас ослаблення американської валюти має і позитивні сторони. Слабший долар здешевлює конвертацію іноземних доходів у долари для транснаціональних корпорацій та підвищує конкурентоспроможність американських товарів на зовнішніх ринках. Крім того, це полегшує боргове навантаження для країн і компаній, що мають зобов’язання, номіновані в доларах.

Окрему увагу аналітики звертають на вплив криптовалютного ринку. За оцінками Reuters із посиланням на Standard Chartered, забезпечені доларом США стейблкоїни можуть вивести з американських банків до 500 мільярдів доларів депозитів до кінця 2028 року. Це може загострити протистояння між банківським сектором і криптокомпаніями у боротьбі за регулювання ринку цифрових активів.

За словами глобального керівника досліджень цифрових активів у Standard Chartered Джеффа Кендріка, найбільших втрат від відтоку депозитів можуть зазнати регіональні банки США. На цьому тлі питання стабільності фінансової системи та майбутнього долара залишаються у фокусі уваги інвесторів і регуляторів.

Світові ціни на нафту значно зросли через ескалацію напруженості навколо Ірану та рішучі заяви президента США Дональда Трампа, що призвели до несподіваних коливань на енергетичних ринках. Після повідомлень про зміщення американських військово-морських сил до регіону Перської затоки та введення нових санкцій проти суден, що транспортують іранську нафту, ринок моментально відреагував стрибком котирувань.

За інформацією агентства Reuters, ціни на нафту марки Brent підскочили на 2,8%, досягнувши рівня 65,88 долара за барель, що стало максимальним значенням за останній тиждень. Водночас ф'ючерси на американську нафту WTI зросли на 2,9% і досягли позначки 61,07 долара за барель. Такий різкий ріст пояснюється побоюваннями трейдерів і інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти на тлі військових загроз та економічних санкцій.

Основним чинником зростання цін стали слова Дональда Трампа про відправлення до берегів Ірану “армади” військових кораблів, до складу якої входять авіаносці та есмінці. За його словами, ці сили мають прибути в регіон найближчими днями, щоб продемонструвати рішучість Вашингтона та стримати Тегеран.

Американська адміністрація пояснює такі дії загрозами з боку Ірану, пов’язаними з можливим відновленням ядерної програми, а також внутрішніми репресіями проти протестувальників. У Вашингтоні вважають, що посилення військової присутності та економічного тиску має змусити іранську владу змінити свою політику.

Паралельно Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій, який стосується дев’яти суден і восьми іноземних компаній, задіяних у транспортуванні іранських нафтопродуктів в обхід обмежень. Мета цих заходів — максимально скоротити експорт іранської нафти та перекрити фінансові потоки, що забезпечують режиму валютні надходження.

Додаткову напругу на ринку створює ситуація в Казахстані, де затягується відновлення повноцінного видобутку на одному з найбільших родовищ — Тенгіз. Затримки з поверненням до планових обсягів виробництва означають, що пропозиція нафти на світовому ринку залишається обмеженою, тоді як попит поступово зростає.

У сукупності ці фактори — геополітичне загострення навколо Ірану, загроза нових санкцій і військової ескалації, а також проблеми з видобутком у ключових країнах — формують очікування можливого дефіциту, що й підштовхує ціни вгору.