У Росії різко змінилося ставлення до Ілона Маска після того, як компанія SpaceX припинила роботу так званих «сірих» терміналів Starlink, якими користувалися російські військові. Це рішення призвело до серйозних перебоїв зі зв’язком у підрозділах ЗС РФ та спровокувало хвилю гнівних заяв у проросійських Z-спільнотах, де Маска почали публічно називати зрадником і ворогом.

Втрата доступу до супутникового інтернету стала болючим ударом для російської армії, оскільки Starlink активно використовувався для координації дій і передачі даних. Саме тому відключення неавторизованих терміналів викликало не лише емоційну реакцію в соцмережах, а й практичні проблеми на фронті. Проросійські блогери та пропагандисти звинуватили власника SpaceX у навмисному саботажі та політичній заангажованості.

Фурса зазначає, що російські пропагандисти були щиро здивовані таким кроком, адже вважали Маска людиною, яка заради прибутку готова закривати очі на санкції та політичні ризики. Проте саме це нерозуміння, на думку експерта, демонструє відставання російського мислення від західної бізнес-логіки. Економіст наголошує, що в сучасному світі ключову роль відіграють не поточні грошові потоки, а капіталізація компаній. Для Маска будь-який скандал, пов’язаний з обходом санкцій або співпрацею з Росією, може коштувати десятків або навіть сотень мільярдів доларів знецінення бізнесу. Особливо чутливим цей фактор стає на тлі підготовки до потенційного IPO нового масштабного проєкту, який може об’єднати SpaceX та розробки у сфері штучного інтелекту. За оцінками Фурси, вартість такої компанії може сягнути понад трильйон доларів, а навіть незначне падіння довіри інвесторів означатиме колосальні фінансові втрати. Саме тому, переконаний експерт, Маск був змушений швидко усунути ризик і відключити російські «сірі» Starlink, зберігши легальну роботу системи для України. Заробітки від нелегального використання терміналів у РФ не можуть зрівнятися з можливими втратами на глобальному ринку.

Фурса підсумовує, що в цій ситуації економіка виявилася сильнішою за будь-які симпатії чи політичні ігри. Українські Starlink продовжують працювати, тоді як російські військові залишилися без критично важливого зв’язку, що ще раз показало, на чиєму боці сьогодні технології, інвестиції та глобальний бізнес.

Нафтопереробні компанії Індії почали відмовлятися від укладання нових контрактів на постачання російської нафти з терміном виконання у квітні 2026 року. Така тенденція свідчить про помітні зміни в енергетичній стратегії країни та відображає зростаючий вплив геополітичних чинників на рішення бізнесу. За інформацією міжнародних інформаційних агентств, рішення індійських НПЗ не є випадковими й мають чітке політичне підґрунтя.

Галузеві джерела зазначають, що низка індійських компаній отримала неофіційні сигнали від уряду щодо необхідності поступового скорочення залежності від російської сировини. Формально прямих заборон або публічних директив не озвучувалося, однак рекомендації мали достатню вагу, аби вплинути на контрактну політику державних і приватних нафтопереробників.

Рішення Індії стало наслідком підписання рамкової економічної угоди між двома країнами та скасування Білому домом 25-відсоткового тарифу на індійські товари, який було запроваджено раніше через закупівлі російської нафти. Президент США Дональд Трамп наголосив, що Нью-Делі зобов’язалося поступово припинити імпорт російської нафти, а замість неї буде постачатися ресурс зі США та Венесуели.

Трамп додав, що такий крок сприятиме завершенню війни в Україні та зменшенню людських втрат. Крім того, Індія планує отримати доступ до новітніх технологій у рамках торговельної угоди зі Сполученими Штатами.

Ринок дорогоцінних металів поступово виходить зі стану турбулентності, демонструючи ознаки відновлення після суттєвого падіння котирувань. Станом на четвер, 5 лютого, ціна золота знову піднялася вище психологічної позначки $5 000 за унцію. Пожвавлення стало результатом активних дій інвесторів, які скористалися попереднім зниженням вартості для нарощування позицій у захисному активі. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані міжнародних біржових майданчиків.

Під час ранкових торгів спотова ціна золота зросла приблизно на 1,2%, що дозволило частково відіграти втрати, зафіксовані наприкінці минулого тижня. Водночас на момент закриття торгів у середу котирування все ще залишалися майже на 11% нижчими за історичний максимум, зафіксований 29 січня. Аналітики зазначають, що така динаміка є типовою для періодів високої волатильності, коли ринок намагається знайти нову точку рівноваги після різких цінових рухів.

У січні дорогоцінні метали стрімко дорожчали через спекулятивний попит, геополітичну напруженість та побоювання щодо курсу Федеральної резервної системи США. Проте минулого тижня цей імпульс різко обірвався: срібло пережило найбільший одноденний спад в історії, а золото — найглибше падіння з 2013 року.

Незважаючи на волатильність, експерти та великі інвестори зберігають оптимізм щодо подальших перспектив ринку. Фундаментальні чинники, які раніше вивели золото на рекордні рівні, залишаються актуальними. Зокрема, у фонді Fidelity, який напередодні обвалу частково скоротив позиції в золоті, не виключають повернення до активних інвестицій, про що повідомив портфельний менеджер Джордж Ефстатопулос.

Банківські прогнози також вказують на потенціал подальшого зростання. Deutsche Bank підтвердив очікування підвищення ціни золота до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання до $5 400 до кінця року.

Додаткову увагу трейдерів привертають можливі зміни монетарної політики США. Йдеться про кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, запропоновану президентом Дональдом Трампом. Сам Трамп заявив, що не підтримає його, якщо той наполягатиме на підвищенні відсоткових ставок. Середовище низьких ставок традиційно сприяє зростанню попиту на дорогоцінні метали, які не приносять процентного доходу.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Уряд Швеція оголосив про новий пакет фінансової підтримки в межах міжнародної ініціативи PURL, передбачивши виділення ще 100 мільйонів доларів на закупівлю озброєння американського виробництва для України. Про рішення було повідомлено 13 лютого, наголосивши на стратегічному значенні цього кроку для зміцнення обороноздатності української держави в умовах триваючої війни.

Зазначені кошти є складовою ширшого спільного пакета допомоги на загальну суму 500 мільйонів доларів, реалізованого разом із партнерами — Нідерланди, Норвегія та Велика Британія. Така координація між європейськими державами демонструє консолідовану позицію союзників щодо підтримки України та прагнення забезпечити її сучасними засобами оборони.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон наголосив, що системи протиповітряної оборони та боєприпаси мають вирішальне значення для здатності України захищатися від постійних атак Росії. За його словами, спільні дії союзників є сигналом про відданість миру та безпеці в Європі.

Це вже третій внесок Швеції в межах механізму PURL. З урахуванням нового пакета загальна сума шведської підтримки за цією програмою становитиме 435 млн доларів.

Ще п’ятеро українських дітей вдалося повернути з тимчасово окупованих територій та з території Російської Федерації. Про успішне завершення чергової операції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, повернення стало можливим завдяки злагодженій роботі державних структур, міжнародних партнерів і правозахисних організацій.

Операція відбулася в межах державної ініціативи Bring Kids Back UA, яка спрямована на повернення незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей. Важливу роль у процесі відіграла громадська організація Save Ukraine, що системно допомагає родинам розшукувати та повертати своїх дітей додому.

За словами Лубінця, додому повернулися діти віком від 4 до 15 років. Серед них — семирічний хлопчик, якого під час окупації Херсона російські військові вивезли з місцевого будинку дитини. Його мати тривалий час добивалася повернення сина та звернулася до Офісу омбудсмана по допомогу.

Схожу історію пережили чотирирічний хлопчик і його шестирічна сестра. Їх також вивезли з Херсонського будинку дитини. У депортації вони провели чотири роки та весь цей час були розлучені з матір’ю.

Ще один повернутий — дев’ятирічний хлопчик, який разом із мамою опинився на території Росії. Після смерті жінки від тяжкої хвороби дитину намагався забрати дідусь, однак це не вдалося. Тепер хлопчик возз’єднається зі своїм дядьком.

Нове дослідження міжнародної групи науковців свідчить про те, що внутрішнє ядро нашої планети може містити значні запаси водню. Про це повідомляє CNN із посиланням на статтю, опубліковану в журналі Nature Communications. За попередніми оцінками, частка водню в ядрі може становити від 0,07% до 0,36% його загальної маси. На перший погляд це незначні цифри, однак у масштабах планетарних об’ємів йдеться про колосальні кількості речовини.

Довгий час вважалося, що основними легкими елементами в ядрі є сірка, кремній, кисень або вуглець. Проте нові експериментальні моделі, що відтворюють надвисокий тиск і температуру, характерні для глибин понад 2900 кілометрів, демонструють: водень здатен розчинятися в залізі значно активніше, ніж припускалося раніше. Це означає, що під час формування планети частина водню могла не розсіятися в космічному просторі й не залишитися в мантії чи атмосфері, а зануритися до самого центру.

Під час формування Землі під впливом надвисоких температур і тиску з розплавлених металів — переважно заліза та нікелю — утворилося рідке ядро. У перший мільйон років існування планети саме воно могло містити значну частину водню, який є ключовим компонентом води. За словами професора Радждіп Дасгупта з Rice University, водень міг розчинитися в металевій рідині лише за умови, що був присутній на ранніх етапах формування Землі.

Дослідження також підтримує гіпотезу, що значна частина води з’явилася на планеті ще під час її формування, а не була принесена пізніше кометами. Одним із аргументів на користь цього є відносно низька щільність земного ядра, яку можна пояснити наявністю легких елементів, зокрема водню.

Щоб оцінити можливий вміст водню, вчені провели лабораторний експеримент, змоделювавши екстремальні умови центру Землі. Вони розплавили залізо за допомогою лазерів у пристрої високого тиску, а потім застосували атомно-зондову томографію — метод, що дозволяє визначати склад матеріалу на рівні окремих атомів.

Попередні дослідження базувалися переважно на рентгенівській дифракції кристалів заліза, однак цей підхід не забезпечував достатньої точності. Новий метод дозволив простежити, як водень взаємодіє з кремнієм і киснем у наноструктурах під час охолодження металу. Поєднавши експериментальні дані з попередніми оцінками вмісту кремнію в ядрі, команда змогла розрахувати приблизну кількість водню.

Водночас автори визнають, що реальний обсяг може бути навіть більшим, адже частина водню могла вивільнитися під час декомпресії зразків, і цей фактор важко точно врахувати.

Якщо гіпотеза отримає подальше підтвердження, це означатиме, що водень накопичувався в ядрі протягом усього періоду формування планети. Його джерелами могли бути як первинні гази з протопланетної туманності, так і вода, принесена кометами та астероїдами на ранніх етапах історії Землі.