18 лютого уряди Угорщина та Словаччина заявили про припинення експорту дизельного палива до Україна. Це рішення було ухвалене на тлі зупинки транзиту нафти через нафтопровід «Дружба», який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Подія одразу набула широкого резонансу, адже зачіпає питання енергетичної безпеки, економічної стабільності та політичних відносин у регіоні.

Речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що постачання дизелю в Україну не буде відновлено доти, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини. За його словами, припинення транспортування сировини має «суто політичний характер», тоді як технічних перешкод для відновлення роботи трубопроводу немає. Таким чином, Будапешт пов’язує власну участь у регіональному паливному ринку з гарантіями стабільного нафтового постачання.

У Будапешті запевняють, що країна має достатні стратегічні запаси. Також замовлено 500 тисяч тонн нафти з Росії морським шляхом, однак для її транспортування необхідна згода Хорватії.

Подібну позицію озвучила й Словаччина. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо повідомив про припинення експорту дизелю в Україну та ухвалення рішення вивільнити 250 тисяч тонн нафти з державного резерву. Це має дозволити зберегти достатні обсяги нафтопродуктів для внутрішнього споживання.

Словацька компанія Slovnaft припиняє експорт дизельного палива в Україну та інші країни, спрямовуючи всю перероблену продукцію виключно на внутрішній ринок. За словами Фіцо, дефіциту пального у Словаччині не очікується, а вивільнення резервів допоможе компанії пережити період до налагодження альтернативних поставок, зокрема через Хорватію.

18 лютого Eduskunta, парламент Фінляндії, розглянув громадянську ініціативу про легалізацію канабісу та більшістю голосів відхилив її. Під час пленарного засідання 145 депутатів висловилися проти запропонованих змін, тоді як лише 18 підтримали ідею реформування чинного законодавства. Про перебіг голосування повідомив фінський мовник Yle.

Рішення парламенту відповідало рекомендації профільного комітету з правових питань, який ще в грудні попереднього року закликав відмовитися від легалізації. У своєму висновку комітет наголосив на потенційних ризиках для громадського здоров’я та безпеки, посилаючись на експертні оцінки Інститут охорони здоров’я та соціального забезпечення. Фахівці установи вказували на можливе зростання рівня вживання психоактивних речовин, особливо серед молоді, а також на складність прогнозування довгострокових соціальних наслідків.

Згідно з дослідженням THL, канабіс може спричиняти залежність і пов’язаний із різними ризиками для здоров’я, хоча за низкою показників вважається менш шкідливим, ніж деякі інші психоактивні речовини. Саме потенційні ризики для громадського здоров’я стали ключовим аргументом противників легалізації.

Окрему думку подали депутати Атте Гар’янне (партія Зелені) та Джессі Йокелайнен (Союз лівих сил). Вони запропонували провести комплексне дослідження можливих моделей регулювання, оцінити наслідки легалізації та вивчити міжнародний досвід перед ухваленням остаточного рішення.

Громадянська петиція, зареєстрована у 2022 році, навесні 2023-го зібрала понад 50 тисяч підписів – мінімальну кількість, необхідну для розгляду в парламенті. Її автори пропонували дозволити вживання, зберігання, виробництво та продаж канабісу з віковими обмеженнями, а також запровадити систему державного контролю й оподаткування. На їхню думку, легалізація могла б зменшити шкоду, пов’язану з нелегальним обігом наркотиків, і забезпечити додаткові надходження до бюджету.

Втім, більшість фінських парламентарів вирішили, що ризики для здоров’я та суспільства наразі переважають потенційні переваги.

Радник міністра цифрової трансформації України та військовий фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий за позивним «Флеш», виступив із ініціативою переглянути правила продажу SIM-карт в Україні. Про це він повідомив у своєму каналі в Telegram 18 лютого. Причиною такого кроку стала нова тактика російських військових, які почали активно використовувати мобільні мережі для керування ударними безпілотниками.

За словами Бескрестнова, противник застосовує технологію керування FPV-дронами через мобільну мережу стандарту LTE. Схема виглядає так: ударний безпілотник типу «шахед» транспортує компактний FPV-дрон до визначеної точки, після чого скидає його в зоні стабільного покриття мобільного зв’язку. Далі оператор, перебуваючи навіть на території Росії, може підключитися до дрона через українську SIM-карту та здійснювати дистанційне керування в режимі реального часу.

«Противник придумав найпростіший спосіб управління FPV… Вони доставляють дрони в місця зі стабільним зв’язком і там їх активують. Час польоту – буквально хвилини», – зазначив він.

Бескрестнов наголосив, що одним із можливих рішень є продаж SIM-карт виключно за паспортами з обмеженням кількості на одну особу. Для цього необхідні зміни до законодавства та голосування у Верховна Рада України.

Водночас він визнав, що такий крок не стане повністю ефективним: навіть у РФ, де SIM-карти продаються за паспортами, їх можна придбати через посередників. Проте це дозволить зменшити масштаби неконтрольованого обігу карток.

Серед інших варіантів радник назвав тимчасове обмеження або відключення послуг передачі мобільних даних у певних регіонах, однак підкреслив, що такі заходи є болючими для цивільного населення та економіки.