У Китаї відреагували на гучні заяви Росії щодо нібито можливості передачі Україні ядерної зброї з боку Франція та Велика Британія. У Пекіні підкреслили, що не мають жодної підтвердженої інформації, яка б свідчила про існування подібних намірів з боку європейських держав.

Під час брифінгу 25 лютого речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін заявила, що китайська сторона не володіє даними, які б підтверджували поширені російською стороною твердження. Вона наголосила на важливості відповідального підходу до питань, пов’язаних із ядерною зброєю, та закликала сторони утримуватися від заяв, здатних посилити напруження в міжнародній безпековій сфері.

«Китай принципово завжди наполягав на тому, що ядерна зброя не може бути використана, і ядерна війна не повинна вестись. Міжнародні зобов’язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї повинні бути сумлінно дотримані», — підкреслила Мао Нін.

Також вона зауважила, що наразі триває діалог щодо врегулювання ситуації в Україні. За словами представниці китайського зовнішньополітичного відомства, Пекін сподівається, що сторони скористаються можливістю для досягнення всеосяжної, стійкої та обов’язкової мирної угоди.

Китай закликав усіх учасників процесу зберігати стриманість та уникати кроків, які можуть призвести до непорозумінь, прорахунків або подальшої ескалації.

Із дна Атлантичного океану розпочато підйом першого трансатлантичного волоконно-оптичного кабелю — TAT-8, який свого часу поєднав США, Велика Британія та Франція. Ця інженерна операція стала знаковою подією для світової телекомунікаційної галузі, адже йдеться не просто про демонтаж старої інфраструктури, а про повернення історичного символу початку цифрової епохи.

Кабель ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х років, коли глобальний обмін інформацією лише набирав обертів. TAT-8 став першим трансатлантичним з’єднанням, що відмовилося від традиційних мідних ліній на користь оптичного волокна. Його пропускна здатність сягала приблизно 280 Мбіт/с — на той час це був справжній технологічний прорив. Для порівняння, попередні системи забезпечували значно менші обсяги передачі даних і мали обмеження щодо якості сигналу та кількості одночасних з’єднань.

Загальна довжина TAT-8 становить майже 6000 кілометрів. Уздовж маршруту були встановлені ретранслятори через кожні кілька десятків кілометрів — у герметичних корпусах, розрахованих на глибину до 8000 метрів. Саме ця конструкція згодом стала шаблоном для всіх наступних підводних магістралей зв’язку.

Кабель витягують спеціалізовані дизельні судна з гакоподібними пристроями. Роботи виконує судно Subsea Environmental Services Maasvliet, оснащене дизель-електричною силовою установкою та системами для підйому кабелів із морського дна. Разом із самим кабелем підіймають додаткове обладнання — повторювачі, захист від пошкоджень рибами (fish-bite protection) та мідні провідники.

Після сортування відновлені матеріали — мідь, сталь, поліетилен та електронні компоненти — передають на переробку до компанії Mertech Marine у Південній Африці. Там їх розбирають і повертають у промисловий цикл.

Історично TAT-8 створювався з урахуванням не лише технологічних викликів, а й конкуренції із супутниковим зв’язком, який тоді вважався перспективною альтернативою. Саме тому кабельна система повинна була продемонструвати вищу надійність і пропускну здатність.

Сьогодні демонтаж TAT-8 символізує завершення цілої епохи в розвитку глобальних телекомунікацій — від перших оптоволоконних магістралей до сучасних надшвидкісних океанічних ліній передачі даних.