На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Корпорація Google досягла домовленості щодо врегулювання колективного позову, поданого власниками смартфонів на базі Android, які звинуватили компанію у неправомірному зборі мобільних даних. Згідно з умовами попередньої угоди, технологічний гігант погодився виплатити 135 мільйонів доларів як компенсацію постраждалим користувачам.

Як повідомляє агентство Reuters, предметом судового спору стало використання стільникового трафіку без належної згоди власників пристроїв. У позові стверджується, що смартфони з операційною системою Android передавали дані компанії навіть у тих випадках, коли користувачі вимикали відповідні сервіси та налаштування, розраховуючи на припинення обміну інформацією.

Позивачі стверджували, що Google продовжував збирати та передавати мобільні дані, за які користувачі платили своїм операторам зв’язку, навіть у тих випадках, коли додатки компанії були закриті, геолокацію вимкнено, а екран смартфона заблоковано. За їхніми словами, ці дані використовувалися для розробки продуктів і таргетованої реклами, що вони розцінили як незаконне привласнення чужої власності.

У Google заперечили будь-які порушення, проте погодилися на мирове врегулювання спору. У межах домовленостей компанія зобов’язалася не передавати дані без явної згоди користувачів під час первинного налаштування Android-пристроїв. Також Google пообіцяла спростити можливість відключення передачі даних за допомогою окремих перемикачів та чіткіше прописати інформацію про обробку даних в умовах сервісу Google Play.

Адвокат позивачів Глен Саммерс заявив, що сума у 135 мільйонів доларів є найбільшою виплатою в історії справ такого типу. Максимальна компенсація для одного учасника колективного позову становитиме до 100 доларів. Водночас юристи позивачів можуть отримати гонорар у розмірі до 39,8 мільйона доларів — приблизно 29,5% від загальної суми врегулювання.

Судовий розгляд у справі був запланований на 5 серпня, однак у разі затвердження мирової угоди процес буде припинено. Офіційних коментарів Google наразі не надає.

Світовий ринок дорогоцінних металів переживає безпрецедентний етап зростання: вартість золота вперше в історії подолала позначку 5500 доларів за тройську унцію. Такі показники зафіксовані на біржі Comex у четвер, 28 січня, і вони вже стали предметом активного обговорення серед інвесторів та фінансових аналітиків.

Квітневі ф’ючерсні контракти на золото додали майже 4% і торгувалися на рівні близько 5560 доларів за унцію. Протягом торговельної сесії ціна тимчасово сягнула історичного максимуму — 5586 доларів. Важливо, що дорогоцінний метал оновлює рекорди вже дев’яту сесію поспіль, демонструючи стійкий висхідний тренд.

За підсумками року золото вже подорожчало більш ніж на 27%, після того як у 2025 році його ціна зросла на 64%. Експерти ринку IG попереджають про можливий відкат цін через “параболічний характер зростання”, проте фундаментальні фактори для подальшого зростання залишаються сприятливими протягом 2026 року.

Не менш активне зростання спостерігається й у сегменті інших дорогоцінних металів. Спотова ціна на срібло піднялася на 1,4% до $118,25 за унцію, досягнувши раніше рекордного рівня $120,45. Попит на дешевші альтернативи золоту, дефіцит пропозиції та імпульсні покупки сприяли зростанню цін на срібло, яке вже подорожчало більш ніж на 60% у 2026 році.

Ціни на платину піднялися на 2,8% до $2770,49 після досягнення максимуму $2918,80 у понеділок, а паладій здорожчав на 1,6% до $2107,37 за унцію.

Зростання цін на дорогоцінні метали відображає підвищений попит на безпечні активи в умовах глобальної економічної та політичної нестабільності.

Компанія Xiaomi офіційно представила глобальні версії смартфонів серії Redmi Note 15, які раніше були доступні лише на китайському ринку. Нові моделі практично повторюють технічні характеристики своїх китайських аналогів, проте флагман лінійки — Redmi Note 15 Pro+ — отримав помітні зміни, особливо в частині камери та акумулятора.

Базові моделі Redmi Note 15 та Redmi Note 15 Pro майже не відрізняються від версій для Китаю. Їхні технічні параметри, включно з процесором, дисплеєм та пам’яттю, залишилися незмінними, що дозволяє користувачам міжнародних ринків отримати практично ідентичний досвід використання.

Зміни торкнулися й автономності пристрою. Для глобального ринку Xiaomi використала кремній-вуглецевий акумулятор ємністю 6500 мА·год замість 7000 мА·год у китайській версії. Водночас виробник компенсував це більш потужною швидкою зарядкою — до 100 Вт, а також додав підтримку зворотної дротової зарядки потужністю 22,5 Вт. Цікаво, що попри меншу батарею, міжнародна версія смартфона виявилася товстішою за китайський варіант.

Redmi Note 15 Pro+ оснащений 6,83-дюймовим AMOLED-дисплеєм із частотою оновлення 120 Гц і піковою яскравістю до 3200 кд/м². Роздільна здатність екрана у глобальній версії навіть трохи зросла — до 2772×1280 пікселів, тоді як у китайській вона становила 2772×1220. Також Xiaomi замінила захисне скло: замість Dragon Crystal Glass використовується Gorilla Glass Victus 2.

Без змін залишилися фронтальна камера на 32 Мп та процесор Qualcomm Snapdragon 7s Gen 4. Смартфон отримав підекранний сканер відбитків пальців, стереодинаміки з підтримкою Dolby Atmos і Hi-Res Audio, підтримку eSIM, а також розширений захист від пилу й води за стандартами IP66, IP68, IP69 і IP69K.

Серед додаткових можливостей — підтримка технології Xiaomi Offline Communication, яка дозволяє здійснювати зв’язок на коротких відстанях без покриття мобільної мережі. Також у смартфоні використовується чип Xiaomi Surge T1S Tuner, що покращує якість сигналу Wi-Fi, Bluetooth, GPS та мобільного зв’язку.

Глобальна версія Redmi Note 15 Pro+ буде доступна у коричневому та синьому кольорах. Покупцям запропонують конфігурації з 8 ГБ оперативної та 128 ГБ вбудованої пам’яті, а також варіанти 12/256 ГБ і 12/512 ГБ. Вартість смартфона на європейському ринку стартує від 499 євро та сягає 549 євро залежно від комплектації.

Український снукерист Юліан Бойко отримав можливість пробитися до фінального етапу одного з найпрестижніших турнірів світового снукеру — World Open 2026, вирішальна частина якого пройде в Китаї. 20-річний спортсмен залишається єдиним представником України на цих змаганнях, що надає його виступу особливого символічного значення для вітчизняного спорту.

Свій виступ на турнірі Бойко розпочне з кваліфікаційного раунду, де на нього чекає непросте випробування у вигляді поєдинку з досвідченим британцем Робертом Мілкінсом. Матч запланований на 11 лютого та відбудеться в англійському місті Барнслі. Саме ця зустріч визначить, хто отримає путівку до основної сітки World Open і шанс продовжити боротьбу вже на головній арені турніру.

Мілкінсу 49 років, однак він і досі залишається конкурентоспроможним на професійному рівні та має значний досвід виступів на великих турнірах. Для Бойка це буде не перше протистояння з британцем: раніше суперники зустрічалися у кваліфікації Scottish Open, де перемогу здобув Мілкінс.

Цього разу український снукерист налаштований взяти реванш. Перемога в матчі відкриє Бойку шлях до основного турніру в Китаї, де спортсмени боротимуться не лише за престижний трофей, а й за призовий фонд у розмірі 825 тисяч фунтів стерлінгів.

У Москві публічно визнали навмисний характер масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись надати їм псевдологічне обґрунтування. Речник президента РФ Дмитро Пєсков 4 лютого заявив, що російські війська цілеспрямовано завдають ударів по енергетичних об’єктах, оскільки в Кремлі вважають їх нібито пов’язаними з військово-промисловим комплексом України.

За словами Пєскова, атаки на українську енергетику не є випадковими й триватимуть доти, доки керівництво України не ухвалить «потрібні рішення». При цьому представник Кремля не конкретизував, про які саме кроки йдеться, залишивши заяву у формі політичного тиску та завуальованої погрози. Така риторика, на думку експертів, є спробою легітимізувати удари по об’єктах, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення.

Російські пропагандистські медіа поцікавилися у речника Кремля, з якою метою здійснюються атаки на енергосистему України та чи є це спробою спровокувати невдоволення українців діями власної влади.

У відповідь Пєсков традиційно заявив, що Росія нібито залишається відкритою до «мирного врегулювання», а її позиція, за його словами, є «гранично зрозумілою» для всіх сторін.

«Поки не ухвалені відповідні рішення київським режимом, так звана “СВО” триває, і наші військові завдають ударів по тих цілях, які вони вважають пов’язаними з військовим комплексом України», — сказав Пєсков.

Таким чином у Кремлі фактично визнали цілеспрямовані атаки на об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури, які залишають мільйони українців без світла й тепла.

Міністр оборони України Михайло Федоров звернувся до командирів підрозділів Збройних сил із вимогою організувати перевірку всіх терміналів супутникового зв’язку Starlink, які використовуються для потреб оборони, через цифрову систему DELTA з подальшим внесенням їх до так званого «білого списку». Відповідне повідомлення він оприлюднив у своєму Telegram-каналі в середу, 4 лютого.

За словами очільника оборонного відомства, процес верифікації терміналів Starlink в Україні вже триває, і до нього активно долучаються як військові, так і цивільні користувачі. Громадяни реєструють свої пристрої в системі, аби забезпечити стабільну та безперебійну роботу зв’язку, що має особливе значення в умовах воєнних дій та постійних загроз для інфраструктури.

«Не треба ставити власні термінали на баланс військової частини чи передавати дані облікових записів. Достатньо внести термінал у «білий список», щоб він продовжив працювати після блокування», — зазначив Федоров.

За його словами, у майбутньому буде налагоджено процес, при якому SpaceX отримуватиме дані для реєстрації терміналів у режимі реального часу. Міністр закликав командирів усіх рівнів організувати верифікацію терміналів Starlink для забезпечення стабільності та безперервності зв’язку.