У Росії різко змінилося ставлення до Ілона Маска після того, як компанія SpaceX припинила роботу так званих «сірих» терміналів Starlink, якими користувалися російські військові. Це рішення призвело до серйозних перебоїв зі зв’язком у підрозділах ЗС РФ та спровокувало хвилю гнівних заяв у проросійських Z-спільнотах, де Маска почали публічно називати зрадником і ворогом.

Втрата доступу до супутникового інтернету стала болючим ударом для російської армії, оскільки Starlink активно використовувався для координації дій і передачі даних. Саме тому відключення неавторизованих терміналів викликало не лише емоційну реакцію в соцмережах, а й практичні проблеми на фронті. Проросійські блогери та пропагандисти звинуватили власника SpaceX у навмисному саботажі та політичній заангажованості.

Фурса зазначає, що російські пропагандисти були щиро здивовані таким кроком, адже вважали Маска людиною, яка заради прибутку готова закривати очі на санкції та політичні ризики. Проте саме це нерозуміння, на думку експерта, демонструє відставання російського мислення від західної бізнес-логіки. Економіст наголошує, що в сучасному світі ключову роль відіграють не поточні грошові потоки, а капіталізація компаній. Для Маска будь-який скандал, пов’язаний з обходом санкцій або співпрацею з Росією, може коштувати десятків або навіть сотень мільярдів доларів знецінення бізнесу. Особливо чутливим цей фактор стає на тлі підготовки до потенційного IPO нового масштабного проєкту, який може об’єднати SpaceX та розробки у сфері штучного інтелекту. За оцінками Фурси, вартість такої компанії може сягнути понад трильйон доларів, а навіть незначне падіння довіри інвесторів означатиме колосальні фінансові втрати. Саме тому, переконаний експерт, Маск був змушений швидко усунути ризик і відключити російські «сірі» Starlink, зберігши легальну роботу системи для України. Заробітки від нелегального використання терміналів у РФ не можуть зрівнятися з можливими втратами на глобальному ринку.

Фурса підсумовує, що в цій ситуації економіка виявилася сильнішою за будь-які симпатії чи політичні ігри. Українські Starlink продовжують працювати, тоді як російські військові залишилися без критично важливого зв’язку, що ще раз показало, на чиєму боці сьогодні технології, інвестиції та глобальний бізнес.

Нафтопереробні компанії Індії почали відмовлятися від укладання нових контрактів на постачання російської нафти з терміном виконання у квітні 2026 року. Така тенденція свідчить про помітні зміни в енергетичній стратегії країни та відображає зростаючий вплив геополітичних чинників на рішення бізнесу. За інформацією міжнародних інформаційних агентств, рішення індійських НПЗ не є випадковими й мають чітке політичне підґрунтя.

Галузеві джерела зазначають, що низка індійських компаній отримала неофіційні сигнали від уряду щодо необхідності поступового скорочення залежності від російської сировини. Формально прямих заборон або публічних директив не озвучувалося, однак рекомендації мали достатню вагу, аби вплинути на контрактну політику державних і приватних нафтопереробників.

Рішення Індії стало наслідком підписання рамкової економічної угоди між двома країнами та скасування Білому домом 25-відсоткового тарифу на індійські товари, який було запроваджено раніше через закупівлі російської нафти. Президент США Дональд Трамп наголосив, що Нью-Делі зобов’язалося поступово припинити імпорт російської нафти, а замість неї буде постачатися ресурс зі США та Венесуели.

Трамп додав, що такий крок сприятиме завершенню війни в Україні та зменшенню людських втрат. Крім того, Індія планує отримати доступ до новітніх технологій у рамках торговельної угоди зі Сполученими Штатами.

Ринок дорогоцінних металів поступово виходить зі стану турбулентності, демонструючи ознаки відновлення після суттєвого падіння котирувань. Станом на четвер, 5 лютого, ціна золота знову піднялася вище психологічної позначки $5 000 за унцію. Пожвавлення стало результатом активних дій інвесторів, які скористалися попереднім зниженням вартості для нарощування позицій у захисному активі. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані міжнародних біржових майданчиків.

Під час ранкових торгів спотова ціна золота зросла приблизно на 1,2%, що дозволило частково відіграти втрати, зафіксовані наприкінці минулого тижня. Водночас на момент закриття торгів у середу котирування все ще залишалися майже на 11% нижчими за історичний максимум, зафіксований 29 січня. Аналітики зазначають, що така динаміка є типовою для періодів високої волатильності, коли ринок намагається знайти нову точку рівноваги після різких цінових рухів.

У січні дорогоцінні метали стрімко дорожчали через спекулятивний попит, геополітичну напруженість та побоювання щодо курсу Федеральної резервної системи США. Проте минулого тижня цей імпульс різко обірвався: срібло пережило найбільший одноденний спад в історії, а золото — найглибше падіння з 2013 року.

Незважаючи на волатильність, експерти та великі інвестори зберігають оптимізм щодо подальших перспектив ринку. Фундаментальні чинники, які раніше вивели золото на рекордні рівні, залишаються актуальними. Зокрема, у фонді Fidelity, який напередодні обвалу частково скоротив позиції в золоті, не виключають повернення до активних інвестицій, про що повідомив портфельний менеджер Джордж Ефстатопулос.

Банківські прогнози також вказують на потенціал подальшого зростання. Deutsche Bank підтвердив очікування підвищення ціни золота до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання до $5 400 до кінця року.

Додаткову увагу трейдерів привертають можливі зміни монетарної політики США. Йдеться про кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, запропоновану президентом Дональдом Трампом. Сам Трамп заявив, що не підтримає його, якщо той наполягатиме на підвищенні відсоткових ставок. Середовище низьких ставок традиційно сприяє зростанню попиту на дорогоцінні метали, які не приносять процентного доходу.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

В Україні набув чинності обвинувальний вирок щодо народного депутата, якого визнали винним в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 85 тисяч доларів США. Йдеться про гроші, передані за сприяння в оформленні оренди земельних ділянок. Суд призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, що стало черговим резонансним рішенням у сфері боротьби з корупцією на найвищому рівні влади.

Офіційно ім’я засудженого у повідомленнях правоохоронних органів не зазначається. Водночас раніше низка українських медіа інформувала, що фігурантом справи є депутат Анатолій Гунько, який входив до депутатської групи «Відновлення України». Саме його пов’язували з кримінальним провадженням, у межах якого слідство задокументувало факт отримання значної суми коштів за використання депутатського впливу.

Суд першої інстанції у березні 2025 року призначив парламентарю сім років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади. Апеляція частково змінила це рішення, скоротивши строк покарання до чотирьох років. Депутата визнали винним за частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Окрім тюремного строку, суд заборонив йому бути обраним до органів державної влади та місцевого самоврядування і обіймати посади на державній службі протягом трьох років. Також ухвалено рішення про конфіскацію всього належного йому майна. За даними слідства, 8 серпня 2023 року народного депутата викрили під час отримання хабаря за сприяння у передачі в користування земельних ділянок Національної академії аграрних наук України. За 85 тисяч доларів він обіцяв «вирішити питання» через особисті зв’язки в державних установах. Загальна сума неправомірної вигоди мала становити 221 тисячу доларів.

Після оголошення вироку депутата взяли під варту в залі суду. Рішення набрало законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду. Правоохоронні органи офіційно не називали імені засудженого, проте видання LB.ua раніше повідомляло, що йдеться про Анатолія Гунька, який до серпня 2023 року очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування корупції в структурах НААН та був членом парламентського комітету з правової політики.

Крім того, минулого тижня стало відомо про відкриття нового кримінального провадження щодо Гунька. За версією слідства, він міг бути причетний до схеми заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ НААН на суму майже 30 мільйонів гривень.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки вперше виступили з ініціативою провести можливі мирні перемовини з Росією на власній території. За його словами, американська сторона також окреслила бажані часові рамки — у Вашингтоні зацікавлені в тому, щоб війна Росії проти України була завершена до початку літа. Надалі внутрішньополітичний порядок денний США зміниться, і ключовим фокусом стануть вибори до Конгресу.

Україна позитивно відреагувала на цю пропозицію, наголосивши на готовності до дипломатичних кроків за умови дотримання національних інтересів і принципів міжнародного права. Водночас президент підкреслив, що шлях до реальних домовленостей залишається надзвичайно складним. Під час попередніх переговорів, які відбулися 4–5 лютого в Абу-Дабі, сторонам не вдалося наблизитися до вирішення найчутливіших питань.

Політолог Олексій Буряченко зазначив, що США прагнуть отримати політичну маржу від миротворчих зусиль і прагнуть досягти результату до літніх виборів. На його думку, Росія змінила стратегію: якщо у 2025 році Москва намагалася затягувати війну, то 2026-го Путін розуміє, що Трамп може використати можливість завершення конфлікту як «золоту карту», і буде намагатися максимально вигідно її розіграти. Буряченко припускає, що реальних проривів у переговорах у 2026 році очікувати важко: Росія лише імітуватиме конструктив, можливо погоджуючись на тимчасове припинення вогню. Політолог Юрій Богданов зазначив, що США хочуть провести переговори на своїй території для більшого тиску на обидві сторони. Він додає, що Росія стоїть перед вибором: або завершити війну через економічну кризу, або розпочати літню кампанію, намагаючись отримати «козирі» на полі бою. Українська та російська сторони не відкидають часові рамки, встановлені Білим домом, проте їхня реальна серйозність сумнівна.

Політолог Олексій Якубін вважає, що Трампу потрібні конкретні результати перемовин для власної політичної кампанії, а не безкінечний процес. Перенесення перемовин у США, за його словами, також пов’язане зі складними територіально-суверенними питаннями, зокрема Донбасом і ЗАЕС. США можуть намагатися використати переговори для досягнення бартерного рішення: в обмін на поступки щодо Донбасу надати Україні гарантії безпеки, погоджені на рівні Конгресу.

Застосунок YouTube Music, імовірно, почав поступово обмежувати доступ до повних текстів пісень для користувачів без активної підписки YouTube Premium. Частина власників безкоштовних акаунтів уже стикається з ситуацією, коли замість слів композиції на екрані з’являється пропозиція оформити платну підписку для продовження перегляду.

Про можливі зміни у функціональності сервісу повідомляє профільне видання The Verge, посилаючись на численні скарги користувачів. За їхніми спостереженнями, тексти пісень більше не відображаються повністю, а доступ до них блокується спеціальним повідомленням із закликом «розблокувати текст пісні» через підключення YouTube Premium.

Як зазначають журналісти, Google почала тестувати обмеження доступу до текстів пісень ще у вересні минулого року, проте зараз експеримент, схоже, охопив значно ширшу аудиторію. Згідно з новими правилами, безкоштовні користувачі можуть переглядати тексти лише п’яти пісень на місяць. Після вичерпання ліміту YouTube Music показує лише кілька перших рядків композиції, а решта тексту стає розмитою. При цьому користувачеві пропонують оформити підписку YouTube Premium для повного доступу. Наразі компанія Google офіційно не коментувала ці зміни. Видання The Verge звернулося до представників компанії за роз’ясненнями, однак відповіді поки не отримало.

Раніше аналітики називали YouTube Music однією з найкращих платформ для стрімінгу музики, зокрема завдяки великій бібліотеці та інтеграції з YouTube.