Ринок дорогоцінних металів поступово виходить зі стану турбулентності, демонструючи ознаки відновлення після суттєвого падіння котирувань. Станом на четвер, 5 лютого, ціна золота знову піднялася вище психологічної позначки $5 000 за унцію. Пожвавлення стало результатом активних дій інвесторів, які скористалися попереднім зниженням вартості для нарощування позицій у захисному активі. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані міжнародних біржових майданчиків.

Під час ранкових торгів спотова ціна золота зросла приблизно на 1,2%, що дозволило частково відіграти втрати, зафіксовані наприкінці минулого тижня. Водночас на момент закриття торгів у середу котирування все ще залишалися майже на 11% нижчими за історичний максимум, зафіксований 29 січня. Аналітики зазначають, що така динаміка є типовою для періодів високої волатильності, коли ринок намагається знайти нову точку рівноваги після різких цінових рухів.

У січні дорогоцінні метали стрімко дорожчали через спекулятивний попит, геополітичну напруженість та побоювання щодо курсу Федеральної резервної системи США. Проте минулого тижня цей імпульс різко обірвався: срібло пережило найбільший одноденний спад в історії, а золото — найглибше падіння з 2013 року.

Незважаючи на волатильність, експерти та великі інвестори зберігають оптимізм щодо подальших перспектив ринку. Фундаментальні чинники, які раніше вивели золото на рекордні рівні, залишаються актуальними. Зокрема, у фонді Fidelity, який напередодні обвалу частково скоротив позиції в золоті, не виключають повернення до активних інвестицій, про що повідомив портфельний менеджер Джордж Ефстатопулос.

Банківські прогнози також вказують на потенціал подальшого зростання. Deutsche Bank підтвердив очікування підвищення ціни золота до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання до $5 400 до кінця року.

Додаткову увагу трейдерів привертають можливі зміни монетарної політики США. Йдеться про кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, запропоновану президентом Дональдом Трампом. Сам Трамп заявив, що не підтримає його, якщо той наполягатиме на підвищенні відсоткових ставок. Середовище низьких ставок традиційно сприяє зростанню попиту на дорогоцінні метали, які не приносять процентного доходу.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Корпорація Google досягла домовленості щодо врегулювання колективного позову, поданого власниками смартфонів на базі Android, які звинуватили компанію у неправомірному зборі мобільних даних. Згідно з умовами попередньої угоди, технологічний гігант погодився виплатити 135 мільйонів доларів як компенсацію постраждалим користувачам.

Як повідомляє агентство Reuters, предметом судового спору стало використання стільникового трафіку без належної згоди власників пристроїв. У позові стверджується, що смартфони з операційною системою Android передавали дані компанії навіть у тих випадках, коли користувачі вимикали відповідні сервіси та налаштування, розраховуючи на припинення обміну інформацією.

Позивачі стверджували, що Google продовжував збирати та передавати мобільні дані, за які користувачі платили своїм операторам зв’язку, навіть у тих випадках, коли додатки компанії були закриті, геолокацію вимкнено, а екран смартфона заблоковано. За їхніми словами, ці дані використовувалися для розробки продуктів і таргетованої реклами, що вони розцінили як незаконне привласнення чужої власності.

У Google заперечили будь-які порушення, проте погодилися на мирове врегулювання спору. У межах домовленостей компанія зобов’язалася не передавати дані без явної згоди користувачів під час первинного налаштування Android-пристроїв. Також Google пообіцяла спростити можливість відключення передачі даних за допомогою окремих перемикачів та чіткіше прописати інформацію про обробку даних в умовах сервісу Google Play.

Адвокат позивачів Глен Саммерс заявив, що сума у 135 мільйонів доларів є найбільшою виплатою в історії справ такого типу. Максимальна компенсація для одного учасника колективного позову становитиме до 100 доларів. Водночас юристи позивачів можуть отримати гонорар у розмірі до 39,8 мільйона доларів — приблизно 29,5% від загальної суми врегулювання.

Судовий розгляд у справі був запланований на 5 серпня, однак у разі затвердження мирової угоди процес буде припинено. Офіційних коментарів Google наразі не надає.

Світовий ринок дорогоцінних металів переживає безпрецедентний етап зростання: вартість золота вперше в історії подолала позначку 5500 доларів за тройську унцію. Такі показники зафіксовані на біржі Comex у четвер, 28 січня, і вони вже стали предметом активного обговорення серед інвесторів та фінансових аналітиків.

Квітневі ф’ючерсні контракти на золото додали майже 4% і торгувалися на рівні близько 5560 доларів за унцію. Протягом торговельної сесії ціна тимчасово сягнула історичного максимуму — 5586 доларів. Важливо, що дорогоцінний метал оновлює рекорди вже дев’яту сесію поспіль, демонструючи стійкий висхідний тренд.

За підсумками року золото вже подорожчало більш ніж на 27%, після того як у 2025 році його ціна зросла на 64%. Експерти ринку IG попереджають про можливий відкат цін через “параболічний характер зростання”, проте фундаментальні фактори для подальшого зростання залишаються сприятливими протягом 2026 року.

Не менш активне зростання спостерігається й у сегменті інших дорогоцінних металів. Спотова ціна на срібло піднялася на 1,4% до $118,25 за унцію, досягнувши раніше рекордного рівня $120,45. Попит на дешевші альтернативи золоту, дефіцит пропозиції та імпульсні покупки сприяли зростанню цін на срібло, яке вже подорожчало більш ніж на 60% у 2026 році.

Ціни на платину піднялися на 2,8% до $2770,49 після досягнення максимуму $2918,80 у понеділок, а паладій здорожчав на 1,6% до $2107,37 за унцію.

Зростання цін на дорогоцінні метали відображає підвищений попит на безпечні активи в умовах глобальної економічної та політичної нестабільності.

Motorola Edge 50 Fusion продовжує утримувати позиції однієї з найпривабливіших моделей у доступному сегменті смартфонів 2024 року. Станом на сьогодні його вартість в Україні знизилася приблизно до 8000 гривень, що робить пристрій особливо цікавим для користувачів, які шукають поєднання сучасного дизайну, надійності та адекватної ціни.

Смартфон вирізняється тонким корпусом товщиною лише 7,9 мм і невеликою вагою — близько 175 грамів. Завдяки цьому Edge 50 Fusion зручно лежить у руці та не створює відчуття громіздкості під час щоденного користування. Задня панель виконана з екошкіри й доступна у чотирьох кольорових варіантах, що додає пристрою стильного вигляду та водночас підвищує практичність, адже поверхня менш схильна до появи подряпин і відбитків пальців.

Екран — 6,7-дюймова P-OLED матриця з частотою оновлення до 144 Гц. Яскравість сягає 1300 ніт, що забезпечує комфортне користування на сонці. Під екраном розташований оптичний сканер відбитків. Смартфон працює на процесорі Snapdragon 7s Gen 2. Він підходить для соцмереж, месенджерів та інтерфейсу, але не розрахований на інтенсивний геймінг. Працює під управлінням Android 15 з двома майбутніми великими оновленнями ОС. Оперативної пам’яті 8 ГБ, вбудованої — 128/256 ГБ без слота для карт пам’яті. Батарея на 5000 мАг забезпечує близько дня активного використання. Підтримується швидка зарядка на 68 Вт, яка досягає 86% заряду за 30 хвилин. Основна камера на 50 Мп із оптичною стабілізацією робить гарні знімки вдень і пристойні вночі. Надширококутна камера на 13 Мп із автофокусом добре знімає макро.

Покупці хвалять преміальний дизайн, захист від води, якісний дисплей та стереозвук. До недоліків відносять відсутність зарядного блоку в комплекті, простий чохол і обмеженість камери в складних умовах.

Україна має зосередити державну політику не на підвищенні податкового навантаження для сумлінних підприємців, а на системному скороченні тіньового сектору економіки. Таку позицію озвучив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи поточну економічну ситуацію та можливі шляхи наповнення бюджету.

За його словами, потенціал для подальшого підвищення податків в Україні фактично вичерпаний. Додатковий фіскальний тиск на легальний бізнес не дасть очікуваного ефекту, а навпаки — може ще більше загальмувати розвиток економіки. Гетманцев наголосив, що темпи економічного зростання вже суттєво сповільнилися, і це є прямим індикатором ослаблення споживчого попиту серед населення.

Зокрема, Гетманцев підкреслив, що підвищення податків у нинішніх умовах є неприпустимим. «Я не бачу можливостей для підвищення ставок основних податків. Ніяких», — заявив він.

Крім того, голова комітету висловився категорично проти будь-яких розмов про підвищення податків, оскільки, за його словами, значна частина української економіки досі перебуває в тіні. «Ми маємо сконцентруватися на тому, щоб “чорних” не було. Щоб не було оцих величезних мереж, які продають і подрібнюються на ФОПів», — додав Гетманцев.

Тим часом уряд активно працює над підтримкою українських підприємців, зокрема через складну енергетичну ситуацію в країні, надаючи їм різноманітні фінансові інструменти та пільги.

Україна та Росія навесні 2022 року перебували на межі можливого укладення мирної угоди, однак цей процес так і не завершився підписанням домовленостей. Таку оцінку подій озвучив прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш, заявивши, що ключову роль у зриві переговорів нібито відіграв тодішній глава уряду Великої Британії Борис Джонсон. За його словами, втручання зовнішніх гравців суттєво вплинуло на подальший розвиток війни та перспективи дипломатичного врегулювання.

За версією Бабіша, у квітні 2022 року переговорний процес між Києвом і Москвою був достатньо активним і мав реальні шанси перейти у практичну фазу досягнення компромісу. Контакти відбувалися на тлі інтенсивних бойових дій та пошуку форматів, які могли б зупинити ескалацію. Проте, як стверджує чеський політик, позиція окремих західних лідерів була спрямована не на швидке завершення конфлікту, а на його продовження з метою послаблення Росії.

Він також закликав Європу відновити діалог із Росією та підкреслив, що лише спілкуючись із російським керівництвом можна досягти припинення вогню. За його словами, переговори з Володимиром Путіним могли б вести канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.

Раніше, 7 січня, Андрій Бабіш наголосив на важливості продовження постачання боєприпасів в Україну. Крім того, він попереджав, що для досягнення миру Україні, можливо, доведеться йти на певні поступки.