У Росії різко змінилося ставлення до Ілона Маска після того, як компанія SpaceX припинила роботу так званих «сірих» терміналів Starlink, якими користувалися російські військові. Це рішення призвело до серйозних перебоїв зі зв’язком у підрозділах ЗС РФ та спровокувало хвилю гнівних заяв у проросійських Z-спільнотах, де Маска почали публічно називати зрадником і ворогом.

Втрата доступу до супутникового інтернету стала болючим ударом для російської армії, оскільки Starlink активно використовувався для координації дій і передачі даних. Саме тому відключення неавторизованих терміналів викликало не лише емоційну реакцію в соцмережах, а й практичні проблеми на фронті. Проросійські блогери та пропагандисти звинуватили власника SpaceX у навмисному саботажі та політичній заангажованості.

Фурса зазначає, що російські пропагандисти були щиро здивовані таким кроком, адже вважали Маска людиною, яка заради прибутку готова закривати очі на санкції та політичні ризики. Проте саме це нерозуміння, на думку експерта, демонструє відставання російського мислення від західної бізнес-логіки. Економіст наголошує, що в сучасному світі ключову роль відіграють не поточні грошові потоки, а капіталізація компаній. Для Маска будь-який скандал, пов’язаний з обходом санкцій або співпрацею з Росією, може коштувати десятків або навіть сотень мільярдів доларів знецінення бізнесу. Особливо чутливим цей фактор стає на тлі підготовки до потенційного IPO нового масштабного проєкту, який може об’єднати SpaceX та розробки у сфері штучного інтелекту. За оцінками Фурси, вартість такої компанії може сягнути понад трильйон доларів, а навіть незначне падіння довіри інвесторів означатиме колосальні фінансові втрати. Саме тому, переконаний експерт, Маск був змушений швидко усунути ризик і відключити російські «сірі» Starlink, зберігши легальну роботу системи для України. Заробітки від нелегального використання терміналів у РФ не можуть зрівнятися з можливими втратами на глобальному ринку.

Фурса підсумовує, що в цій ситуації економіка виявилася сильнішою за будь-які симпатії чи політичні ігри. Українські Starlink продовжують працювати, тоді як російські військові залишилися без критично важливого зв’язку, що ще раз показало, на чиєму боці сьогодні технології, інвестиції та глобальний бізнес.

Нафтопереробні компанії Індії почали відмовлятися від укладання нових контрактів на постачання російської нафти з терміном виконання у квітні 2026 року. Така тенденція свідчить про помітні зміни в енергетичній стратегії країни та відображає зростаючий вплив геополітичних чинників на рішення бізнесу. За інформацією міжнародних інформаційних агентств, рішення індійських НПЗ не є випадковими й мають чітке політичне підґрунтя.

Галузеві джерела зазначають, що низка індійських компаній отримала неофіційні сигнали від уряду щодо необхідності поступового скорочення залежності від російської сировини. Формально прямих заборон або публічних директив не озвучувалося, однак рекомендації мали достатню вагу, аби вплинути на контрактну політику державних і приватних нафтопереробників.

Рішення Індії стало наслідком підписання рамкової економічної угоди між двома країнами та скасування Білому домом 25-відсоткового тарифу на індійські товари, який було запроваджено раніше через закупівлі російської нафти. Президент США Дональд Трамп наголосив, що Нью-Делі зобов’язалося поступово припинити імпорт російської нафти, а замість неї буде постачатися ресурс зі США та Венесуели.

Трамп додав, що такий крок сприятиме завершенню війни в Україні та зменшенню людських втрат. Крім того, Індія планує отримати доступ до новітніх технологій у рамках торговельної угоди зі Сполученими Штатами.

Ринок дорогоцінних металів поступово виходить зі стану турбулентності, демонструючи ознаки відновлення після суттєвого падіння котирувань. Станом на четвер, 5 лютого, ціна золота знову піднялася вище психологічної позначки $5 000 за унцію. Пожвавлення стало результатом активних дій інвесторів, які скористалися попереднім зниженням вартості для нарощування позицій у захисному активі. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані міжнародних біржових майданчиків.

Під час ранкових торгів спотова ціна золота зросла приблизно на 1,2%, що дозволило частково відіграти втрати, зафіксовані наприкінці минулого тижня. Водночас на момент закриття торгів у середу котирування все ще залишалися майже на 11% нижчими за історичний максимум, зафіксований 29 січня. Аналітики зазначають, що така динаміка є типовою для періодів високої волатильності, коли ринок намагається знайти нову точку рівноваги після різких цінових рухів.

У січні дорогоцінні метали стрімко дорожчали через спекулятивний попит, геополітичну напруженість та побоювання щодо курсу Федеральної резервної системи США. Проте минулого тижня цей імпульс різко обірвався: срібло пережило найбільший одноденний спад в історії, а золото — найглибше падіння з 2013 року.

Незважаючи на волатильність, експерти та великі інвестори зберігають оптимізм щодо подальших перспектив ринку. Фундаментальні чинники, які раніше вивели золото на рекордні рівні, залишаються актуальними. Зокрема, у фонді Fidelity, який напередодні обвалу частково скоротив позиції в золоті, не виключають повернення до активних інвестицій, про що повідомив портфельний менеджер Джордж Ефстатопулос.

Банківські прогнози також вказують на потенціал подальшого зростання. Deutsche Bank підтвердив очікування підвищення ціни золота до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання до $5 400 до кінця року.

Додаткову увагу трейдерів привертають можливі зміни монетарної політики США. Йдеться про кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, запропоновану президентом Дональдом Трампом. Сам Трамп заявив, що не підтримає його, якщо той наполягатиме на підвищенні відсоткових ставок. Середовище низьких ставок традиційно сприяє зростанню попиту на дорогоцінні метали, які не приносять процентного доходу.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Міністр оборони України Михайло Федоров поінформував про доопрацьований законопроєкт №13574, який стосується соціальних та правових гарантій для військовослужбовців, що проходять службу за програмою “Контракт 18–24”. Документ був суттєво оновлений у співпраці Міністерства оборони з профільним комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Наразі очікується, що народні депутати зможуть зібрати необхідну кількість голосів для його ухвалення у сесійній залі.

Ключовою новацією законопроєкту є запровадження можливості відстрочки від подальшої мобілізації для військовослужбовців, які уклали контракт у межах програми “Контракт 18–24”. Згідно з оновленою редакцією, таке право виникатиме після одного року безперервної служби. Таким чином держава робить крок назустріч молодим військовим, які свідомо обрали контрактну службу у ранньому віці та виконали взяті на себе зобов’язання.

“Такі інструменти підвищують довіру до системи комплектування та держави, допомагають будувати сучасну професійну професійну армію, де служба — це усвідомлений вибір”, — написав міністр у Telegram.

Законопроєкт №13574 уточнює положення про відстрочку під час мобілізації. Раніше не було визначено, від якого моменту рахувати 12 місяців служби для відстрочки. Після допрацювання з’явилося уточнення — “з дня звільнення з військової служби”. Під час запровадження проєкту “Контракт 18-24” зазначалося, що молоді добровольці отримають відстрочку від мобілізації після року служби. Щоб це положення почало діяти, Верховна Рада мала внести зміни до закону про мобілізацію, додавши відповідний пункт до статті 23. Першого читання законопроєкту в січні 2026 року не вистачило голосів для затвердження (було 202 голоси), тому його відправили на доопрацювання. 10 лютого розпочалося нове засідання парламенту. За словами нардепа Ярослава Железняка, у залі не вистачало голосів для активної роботи, і лише вдалося затвердити порядок денний та план сесії.

Нагадаємо, що у вересні 2025 року президент Володимир Зеленський оголосив про розширення умов “Контракт 18-24”, які стосуватимуться інших категорій українців.

Народний депутат України від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко публічно звернув увагу на системні проблеми у діяльності антикорупційних органів, пов’язані з призначенням та проведенням судових експертиз. За його словами, на практиці використовуються механізми, які мають ознаки зловживань і нагадують схеми, характерні для періоду президентства Віктора Януковича. Особливе занепокоєння викликає питання штучного заниження вартості експертних оцінок у резонансних справах.

Політик наголосив, що маніпуляції з експертизами можуть суттєво впливати на хід кримінальних проваджень, формувати викривлену доказову базу та створювати підґрунтя для вибіркового правосуддя. На його переконання, така практика підриває довіру суспільства до антикорупційної системи загалом і ставить під сумнів реальну незалежність органів, покликаних боротися з корупцією на найвищому рівні.

Власенко повідомив, що тимчасова слідча комісія отримала заяви про випадки, коли експерти, спочатку фігуранти справ НАБУ, згодом залучались до проведення експертиз у справах цього ж органу. За словами депутата, практика штучного заниження вартості експертиз свідчить про серйозні порушення в процесах, що викликає питання щодо їхньої прозорості та етики.

“Ми змушені констатувати, що так звані антикорупційні органи нічим не відрізняються від правоохоронних органів періоду Януковича. Схема зі штучним заниженням ціни за експертні послуги достатньо відома і свідчить про те, що не все добре в тих справах, в яких вона застосовується”, — наголосив Власенко.

Депутат також пояснив, що експертизи часто направляються до “зрозумілих” експертів або осіб, які вже були в полі зору НАБУ, а вартість цих експертиз спеціально дробиться, щоб уникнути тендерних процедур. Це дозволяє уникати відкритих конкурсів і надавати замовлення “своїм” експертам, що, на думку Власенка, суперечить принципам законності та змагальності у судових процесах.

“Якщо встановлені навіть процедурні порушення під час визначення експерта, цього експерта жоден незалежний суд не повинен прийняти. Але ВАКС приймає їх без будь-яких сумнівів”, — зазначив депутат.

Власенко також наголосив на подвійних стандартах антикорупційних органів: “НАБУ може дозволити собі дробити вартість експертиз, але коли інші держслужбовці так само діють, їх притягують до відповідальності. Такі подвійні стандарти створюють враження безкарності.”

Нагадаємо, що наприкінці 2025 — на початку 2026 року НАБУ провело серію закупівель судових експертиз у фізичної особи — підприємиці Тетяні Радківській. Загальна вартість цих контрактів становила близько 629,8 тис. грн. При цьому вартість кожної експертизи була занижена, що дозволяло уникнути тендерних процедур, а всі експертизи стосувались одного об’єкта — котеджного містечка в Козині, в межах кримінальної справи “Мідас”.

Журналісти видання «Українська правда» повідомили про візит колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака до санаторно-резиденційного комплексу «Конча-Заспа», який традиційно використовується для перебування високопосадовців. Інформація одразу привернула увагу політичних оглядачів і парламентарів, адже йдеться про об’єкт із підвищеним рівнем безпеки та обмеженим доступом.

Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела, висловив припущення, що цей візит міг бути пов’язаний із неформальною або закритою зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. За його словами, переговори могли відбутися на так званому «Об’єкті №1» або на одному з інших державних об’єктів, які перебувають під охороною та використовуються для конфіденційних заходів. Офіційних підтверджень цієї інформації наразі не оприлюднено.

На своєму YouTube-каналі Железняк детально розібрав розслідування УП під назвою “Хрещений батько на удальонці”, де журналіст Михайло Ткач описав маршрут автомобіля колишнього керівника ОП. Зокрема, видно, як авто заїжджає на територію санаторія “Конча-Заспа” та зупиняється біля його воріт.

За словами парламентаря, автомобіль не рухався до головної будівлі санаторія, а поїхав правіше, у бік лісу. За карти Google, поруч із санаторієм розташовані державні дачі та “Об’єкт №1”, тобто резиденція президента. Железняк зазначив, що з евакуаційних воріт санаторія можна швидко дістатися до державних дач, де зазвичай проходять приватні зустрічі високопосадовців.

“Ми точно бачили, що Андрій Єрмак поїхав не в сам санаторій, а на державні дачі, очевидно, для зустрічі з президентом”, — сказав нардеп. Він додав, що, за словами джерел, Єрмак і Зеленський принаймні іноді зустрічаються у цих місцях.

Андрій Єрмак був звільнений з посади голови Офісу президента 28 листопада 2025 року після обшуків у його будинку детективами НАБУ. Станом на 15 січня підозру йому не оголошували.

Видання УП 6 лютого повідомило, що Єрмак продовжує відвідувати урядовий квартал, зустрічався з радником президента та секретарем Ради нацбезпеки і оборони Рустемом Умєровим, а також облаштував спортзал у Палаці спорту. Розслідувачі зазначають, що його поїздки можуть бути пов’язані з приватними зустрічами на державних дачах або у резиденції президента.