У Росії різко змінилося ставлення до Ілона Маска після того, як компанія SpaceX припинила роботу так званих «сірих» терміналів Starlink, якими користувалися російські військові. Це рішення призвело до серйозних перебоїв зі зв’язком у підрозділах ЗС РФ та спровокувало хвилю гнівних заяв у проросійських Z-спільнотах, де Маска почали публічно називати зрадником і ворогом.

Втрата доступу до супутникового інтернету стала болючим ударом для російської армії, оскільки Starlink активно використовувався для координації дій і передачі даних. Саме тому відключення неавторизованих терміналів викликало не лише емоційну реакцію в соцмережах, а й практичні проблеми на фронті. Проросійські блогери та пропагандисти звинуватили власника SpaceX у навмисному саботажі та політичній заангажованості.

Фурса зазначає, що російські пропагандисти були щиро здивовані таким кроком, адже вважали Маска людиною, яка заради прибутку готова закривати очі на санкції та політичні ризики. Проте саме це нерозуміння, на думку експерта, демонструє відставання російського мислення від західної бізнес-логіки. Економіст наголошує, що в сучасному світі ключову роль відіграють не поточні грошові потоки, а капіталізація компаній. Для Маска будь-який скандал, пов’язаний з обходом санкцій або співпрацею з Росією, може коштувати десятків або навіть сотень мільярдів доларів знецінення бізнесу. Особливо чутливим цей фактор стає на тлі підготовки до потенційного IPO нового масштабного проєкту, який може об’єднати SpaceX та розробки у сфері штучного інтелекту. За оцінками Фурси, вартість такої компанії може сягнути понад трильйон доларів, а навіть незначне падіння довіри інвесторів означатиме колосальні фінансові втрати. Саме тому, переконаний експерт, Маск був змушений швидко усунути ризик і відключити російські «сірі» Starlink, зберігши легальну роботу системи для України. Заробітки від нелегального використання терміналів у РФ не можуть зрівнятися з можливими втратами на глобальному ринку.

Фурса підсумовує, що в цій ситуації економіка виявилася сильнішою за будь-які симпатії чи політичні ігри. Українські Starlink продовжують працювати, тоді як російські військові залишилися без критично важливого зв’язку, що ще раз показало, на чиєму боці сьогодні технології, інвестиції та глобальний бізнес.

Нафтопереробні компанії Індії почали відмовлятися від укладання нових контрактів на постачання російської нафти з терміном виконання у квітні 2026 року. Така тенденція свідчить про помітні зміни в енергетичній стратегії країни та відображає зростаючий вплив геополітичних чинників на рішення бізнесу. За інформацією міжнародних інформаційних агентств, рішення індійських НПЗ не є випадковими й мають чітке політичне підґрунтя.

Галузеві джерела зазначають, що низка індійських компаній отримала неофіційні сигнали від уряду щодо необхідності поступового скорочення залежності від російської сировини. Формально прямих заборон або публічних директив не озвучувалося, однак рекомендації мали достатню вагу, аби вплинути на контрактну політику державних і приватних нафтопереробників.

Рішення Індії стало наслідком підписання рамкової економічної угоди між двома країнами та скасування Білому домом 25-відсоткового тарифу на індійські товари, який було запроваджено раніше через закупівлі російської нафти. Президент США Дональд Трамп наголосив, що Нью-Делі зобов’язалося поступово припинити імпорт російської нафти, а замість неї буде постачатися ресурс зі США та Венесуели.

Трамп додав, що такий крок сприятиме завершенню війни в Україні та зменшенню людських втрат. Крім того, Індія планує отримати доступ до новітніх технологій у рамках торговельної угоди зі Сполученими Штатами.

Ринок дорогоцінних металів поступово виходить зі стану турбулентності, демонструючи ознаки відновлення після суттєвого падіння котирувань. Станом на четвер, 5 лютого, ціна золота знову піднялася вище психологічної позначки $5 000 за унцію. Пожвавлення стало результатом активних дій інвесторів, які скористалися попереднім зниженням вартості для нарощування позицій у захисному активі. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані міжнародних біржових майданчиків.

Під час ранкових торгів спотова ціна золота зросла приблизно на 1,2%, що дозволило частково відіграти втрати, зафіксовані наприкінці минулого тижня. Водночас на момент закриття торгів у середу котирування все ще залишалися майже на 11% нижчими за історичний максимум, зафіксований 29 січня. Аналітики зазначають, що така динаміка є типовою для періодів високої волатильності, коли ринок намагається знайти нову точку рівноваги після різких цінових рухів.

У січні дорогоцінні метали стрімко дорожчали через спекулятивний попит, геополітичну напруженість та побоювання щодо курсу Федеральної резервної системи США. Проте минулого тижня цей імпульс різко обірвався: срібло пережило найбільший одноденний спад в історії, а золото — найглибше падіння з 2013 року.

Незважаючи на волатильність, експерти та великі інвестори зберігають оптимізм щодо подальших перспектив ринку. Фундаментальні чинники, які раніше вивели золото на рекордні рівні, залишаються актуальними. Зокрема, у фонді Fidelity, який напередодні обвалу частково скоротив позиції в золоті, не виключають повернення до активних інвестицій, про що повідомив портфельний менеджер Джордж Ефстатопулос.

Банківські прогнози також вказують на потенціал подальшого зростання. Deutsche Bank підтвердив очікування підвищення ціни золота до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs прогнозують зростання до $5 400 до кінця року.

Додаткову увагу трейдерів привертають можливі зміни монетарної політики США. Йдеться про кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, запропоновану президентом Дональдом Трампом. Сам Трамп заявив, що не підтримає його, якщо той наполягатиме на підвищенні відсоткових ставок. Середовище низьких ставок традиційно сприяє зростанню попиту на дорогоцінні метали, які не приносять процентного доходу.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Європейська комісія демонструє ознаки пом’якшення критики щодо прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на тлі наближення парламентських виборів. Чиновники обговорюють можливість надання фінансової підтримки чинному уряду, водночас прагнучи уникнути будь-яких звинувачень у втручанні у внутрішні політичні процеси країни. Такий крок може зменшити напруженість у відносинах із Будапештом і не створювати додаткового стимулу для антибрюссельської риторики, яку активно використовує Орбан у своїй виборчій кампанії, повідомляє Financial Times.

Попередні опитування громадської думки свідчать про те, що Орбан залишається провідним політичним гравцем у країні, що змушує Брюссель обережно підходити до будь-яких заяв або дій, які можуть бути сприйняті як підтримка опозиції. Розгляд фінансових стимулів для уряду вважається однією з потенційних стратегій, спрямованих на стабілізацію економічної та політичної ситуації перед голосуванням, без прямого втручання у виборчий процес.

За оцінками, уряд Орбана може отримати від Єврокомісії близько 2,4 млрд євро. У Брюсселі вважають такий крок запобіжним для мінімізації ризиків: будь-які заяви або дії будуть використані Орбаном у його передвиборчій кампанії.

Раніше Орбан заявляв, що Україна нібито втручається у вибори в Угорщині, а також ініціював “національну петицію” проти фінансування України ЄС. Голова МЗС України Андрій Сибіга назвав ці плани приреченими на провал, підкресливши, що Москва не зможе контролювати угорську політику протягом століття. Наприкінці 2025 року по всій країні з’явилися передвиборчі білборди Орбана з зображеннями Зеленського, Урсули фон дер Ляєн та Петера Мадяра.

Останні наукові оцінки свідчать про стрімке наближення глобальної кліматичної системи до критичних порогів, після яких зміни можуть стати самопідсилювальними та незворотними. Йдеться не лише про поступове підвищення температури, а про ризик масштабної дестабілізації природних механізмів, що підтримують життя на планеті. Дослідники застерігають: окремі компоненти земної системи реагують на потепління швидше й різкіше, ніж прогнозувалося ще десятиліття тому.

Особливе занепокоєння викликає стан льодовикових масивів у Greenland та регіоні West Antarctica. Їхнє інтенсивне танення здатне спричинити значне підвищення рівня Світового океану, що поставить під загрозу прибережні міста й острівні держави. Втрата крижаного покриву також зменшує здатність планети відбивати сонячне випромінювання, посилюючи глобальне нагрівання через так званий ефект зворотного зв’язку.

Дослідники пояснюють, що їхня робота ґрунтується на концепції кліматичних “критичних точок” — моментів колапсу екологічних систем, які можуть призвести інші системи за межі їхніх порогів, запускаючи ефект доміно, відомий як сценарій “снігової кулі”. У гіршому випадку планету очікує сценарій “парникової Землі”, що передбачає підвищення температури приблизно на 5 градусів за Цельсієм вище доіндустріального рівня. Співавтор дослідження Крістофер Вольф зазначає, що перетин навіть частини критичних порогів може призвести до найгіршого сценарію. Вчені також попереджають, що громадськість та уряди світу недостатньо поінформовані про ризики, пов’язані з точкою неповернення.

За прогнозами дослідників, у разі колапсу кліматичних систем перші наслідки відчують незаможні люди в різних регіонах світу, проте згодом зміни зачеплять усіх.

16 лютого на українському валютному ринку зафіксовано підвищення курсів ключових іноземних валют. Після короткочасного зниження, яке спостерігалося наприкінці минулого тижня, іноземні грошові одиниці знову перейшли до зростання. За офіційними даними Національний банк України, долар США, євро та польський злотий продемонстрували позитивну динаміку відносно гривні.

Офіційний курс долара США станом на 16 лютого встановлено на рівні 43,1020 гривні. Це означає підвищення на 0,109 гривні порівняно з попереднім банківським днем. Така зміна свідчить про поступове зміцнення позицій американської валюти на міжбанківському ринку та збереження високого попиту на неї серед імпортерів і фінансових установ.

У банках станом на 10:00 долар пропонували купити по 42,85 грн (-0,01) та продати по 43,40 грн (+0,03). Євро купували по 50,80 грн (-0,13) і продавали по 51,50 грн (без змін), а злотий — купівля по 11,90 грн (без змін), продаж — 12,45 грн (-0,05). У пунктах обміну валют курс продажу долара трохи знизився до 43,18 грн (-0,02), купівля залишилася на рівні 43,10 грн. Курс євро та злотого залишився без змін: євро купівля — 51,35 грн, продаж — 51,50 грн; злотий купівля — 12,15 грн, продаж — 12,25 грн.

Експерти прогнозують відносну стабільність на валютному ринку України середини лютого, різких коливань долара та євро не очікується, вони залишатимуться приблизно на рівні січня.