Україна

Пасажири рейсового автобуса, що курсує за маршрутом «Кошице – Свалява», стали жертвами непередбачуваного інциденту на пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке». Водій транспортного засобу втік за кордон, залишивши людей без керівництва та можливості продовжити подорож. За словами журналіста Віталія Глаголи, ситуація розвивалася наступним чином: на момент 12:00 23 січня автобус все ще перебував на території контрольного пункту, а пасажири змушені були залишити автобус і пройти прикордонний контроль пішки.

Цей інцидент викликав неабияке занепокоєння серед подорожуючих, оскільки вони не лише втратили час на подорожі, а й опинилися в незручній ситуації, не маючи чіткої інформації про те, що відбувається далі. У результаті, більшість пасажирів змушені були повернутися до України пішки, що є надзвичайно складним та небезпечним, особливо в зимових умовах.

Журналіст зазначив, що автобус найближчим часом мають вилучити правоохоронні органи та доставити на штрафмайданчик. Транспортний засіб розглядається як речовий доказ у кримінальному провадженні, відкритому через дорожньо-транспортну пригоду на кордоні. Під час втечі водій зачепив прикордонника, внаслідок чого військовослужбовець отримав травму — тріщину кістки. Саме цей факт став підставою для процесуальних дій та вилучення автобуса. За інформацією Глаголи, у водія було два закордонні паспорти. Один із них залишився в українських прикордонників, проте чоловік мав ще один чинний документ. З ним він пішки перетнув кордон, офіційно оформив в’їзд до Словаччини та наразі перебуває там легально.

Журналіст також наголосив, що фактично одна людина змогла здійснити прорив кордону на режимному об’єкті міжнародного пункту пропуску. У зв’язку з цим очікується службова перевірка дій посадових осіб, відповідальних за безпеку та контроль на КПП. У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України повідомили, що на КПП «Ужгород» було виявлено 49-річного громадянина України, який перебував у розшуку в державному електронному реєстрі «Оберіг». Побоюючись затримання, водій повернувся в автобус, розвернув його та на швидкості рушив у бік кордону. Прикордонники намагалися зупинити транспортний засіб, однак чоловік не реагував на законні вимоги та здійснив спробу наїзду на військовослужбовця. Через загрозу життю прикордонник був змушений припинити свої дії. У ДПСУ зазначили, що автобус зупинили на виїзді з пункту пропуску та не допустили його прориву через кордон. Після цього водій залишив транспортний засіб і втік пішки в бік Словаччини. Всі його документи, за інформацією прикордонної служби, залишилися на території України. На момент публікації новини Національна поліція України інцидент не коментувала.

За даними журналіста, подія сталася близько 16:00 22 січня. Коли прикордонники з’ясували, що водій перебуває в розшуку ТЦК, він зачинився в автобусі, здав назад, на великій швидкості проїхав повз прикордонника, після чого покинув автобус із пасажирами поблизу зони duty free та втік у напрямку Словаччини.

У 2025 році в Україні рівень смертності суттєво перевищив народжуваність. За даними Міністерства юстиції України, на кожного новонародженого припадало троє померлих. Ці дані, оприлюднені Opendatabot, свідчать про серйозні проблеми, що стоять перед українським суспільством у плані демографії та довгострокового розвитку.

У порівнянні з попереднім роком, рівень смертності знизився на 2%, однак цей показник залишається на вкрай високому рівні. Водночас, народжуваність зменшилася на 4,5%, що ще більше загострило ситуацію. Така тенденція вказує на поглиблення демографічної кризи, що має серйозні наслідки для майбутнього України.

У 2025 році в Україні народилося 168 778 дітей. Після різкого падіння народжуваності у 2022 році на 25% аналітики фіксують поступове уповільнення темпів скорочення. У 2024 році спад становив 6%, а у 2025-му — вже 4,5%. До початку повномасштабного вторгнення народжуваність зменшувалася в середньому на 8% щороку. Водночас різниця з довоєнним періодом залишається відчутною. Порівняно з 2021 роком в Україні зараз народжується у 1,6 раза менше дітей. Найбільше падіння народжуваності зафіксовано в Херсонській області, де показник знизився на 16%. У Запорізькій області спад становив 11%. У Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях народжуваність скоротилася на 9%. Такий самий показник зафіксовано і в Чернівецькій області, яка розташована далеко від лінії фронту. Водночас у деяких регіонах народжуваність залишається відносно вищою. У Києві у 2025 році народилося 19 410 дітей, що лише на 1,5% менше, ніж торік. У Львівській області з’явилося на світ 15 872 дитини, у Дніпропетровській — 12 754.

Що стосується смертності, то за 2025 рік в Україні померли 485 296 осіб. Це на 2% менше, ніж роком раніше, однак загальний рівень смертності все ще значно перевищує народжуваність. Найбільше смертей зафіксовано в Дніпропетровській області — 52 559 випадків. У Києві померли 36 296 осіб, у Харківській області — 34 670. Зростання смертності зафіксували в Києві — на 2%, у Чернівецькій області — на 1,6%, у Черкаській — на 1%, в Івано-Франківській — на 0,9%, у Тернопільській — на 0,6% та у Львівській області — на 0,4%. Водночас кількість померлих зменшилася в Полтавській та Рівненській областях на 4%.

Раніше експерти пояснювали причини низької народжуваності в Україні, а також повідомлялося про демографічні прогнози для Європи, згідно з якими чисельність населення України може скоротитися більш ніж наполовину.

Згідно з інформацією наших джерел, Головою Служби безпеки України (СБУ) стане Олександр Поклад. Одночасно, Василь Малюк, який наразі обіймає посаду керівника СБУ, буде призначений на нову посаду — голову Служби зовнішньої розвідки України. За оцінками джерела, ймовірність реалізації цього сценарію є високою, що свідчить про значні кадрові зміни в українських спецслужбах.

Олександр Поклад, який має досвід роботи у правоохоронних органах та силових структурах, був одним з кандидатів на посаду голови СБУ, а його призначення стало предметом обговорень серед експертів. Зазначається, що Поклад добре знайомий з роботою спецслужб і має чітке розуміння стратегії та задач, які стоять перед СБУ в умовах війни та зростаючих загроз національній безпеці.

Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

Мережі зарядних станцій для електромобілів в Україні різко підвищили тарифи, і тепер ціна зарядки майже зрівнялася з вартістю заправки бензином. У січні 2026 року ряд станцій швидкої зарядки електрокарів підвищив тарифи до 30-32 гривень за 1 кВт∙год, хоча раніше ціна становила 18-20 гривень. Це підвищення стало несподіваним для багатьох власників електромобілів, оскільки раніше зарядка була значно дешевшою альтернативою традиційним заправкам.

Зміна тарифів відбувається на фоні загального зростання вартості енергоносіїв та економічних труднощів, що впливають на вартість електроенергії в країні. Не всі мережі встигли підвищити ціни одночасно, але експерти прогнозують, що вартість зарядки на всіх станціях буде поступово коригуватися у бік підвищення.

Основною причиною підвищення є здорожчання електроенергії для бізнесу. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила граничні ціни для бізнесу, щоб збільшити імпорт електроенергії в умовах її дефіциту, спричиненого російськими обстрілами. Зарядка електромобіля в домашніх умовах залишається дешевою: 4,32 грн за 1 кВт∙год і 2,16 грн за нічним тарифом з двозонним лічильником. Проте через часті відключення електроенергії власники змушені користуватися швидкими станціями.

За новими тарифами повна зарядка Nissan Leaf з батареєю на 40 кВт∙год коштує 1200 гривень, Volkswagen ID.4 (77 кВт∙год) — 2310 гривень, а Tesla Model Y (75 кВт∙год) — 2250 гривень. Витрати електроенергії на 100 км пробігу від 15 кВт∙год обійдуться у 450 гривень, що еквівалентно споживанню бензину 7,5 л/100 км. При витратах 20 кВт∙год на 100 км — 600 гривень, що відповідає витраті бензину 10 л/100 км.

За інформацією наших джерел, на посаду голови Служби безпеки України (СБУ) призначений Олександр Поклад, а його попередник Василь Малюк буде призначений головою Служби зовнішньої розвідки України. Цей крок є частиною кадрових змін, які відбуваються на фоні посилення безпекової ситуації в країні. За оцінками джерела, ймовірність реалізації цього сценарію дуже висока.

Олександр Поклад, який зарекомендував себе як досвідчений керівник в сфері безпеки, має глибоке розуміння як внутрішніх, так і зовнішніх загроз для України. Його кар’єра була пов'язана з різними аспектами національної безпеки, а також з координацією роботи силових структур у складних умовах. Очікується, що на новій посаді він зосередиться на зміцненні боротьби з внутрішніми загрозами, такими як корупція в силових структурах, тероризм та кібербезпека.

Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

Ситуація в енергосистемі Києва залишається однією з найскладніших в Україні, і її вирішення потребує значних зусиль з боку енергетиків. Через численні пошкодження інфраструктури та надзвичайно високі навантаження на мережу, енергетики змушені підключати будинки та об’єкти в столиці фактично в ручному режимі. Це суттєво ускладнює прогнозування повернення до стабільних графіків відключень електроенергії.

Про це повідомив генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко у коментарі для видання Telegraf. За його словами, стійкість енергосистеми Києва зараз залежить від трьох ключових чинників: оперативного ремонту пошкоджених ліній, постійного моніторингу навантаження та здатності швидко адаптуватися до нових викликів. Він також підкреслив, що без належного фінансування та технічної підтримки стабілізація ситуації залишатиметься на рівні тимчасових заходів.

Перший фактор — погодні умови. Мороз, сніг та дощ безпосередньо впливають на роботу мереж і швидкість відновлення після аварій. Крім того, кожні мінус п’ять градусів температури збільшують загальне споживання електроенергії приблизно на 5 МВт. Це пов’язано з активним використанням електрообігрівачів у разі відсутності центрального опалення, що призводить до перевантажень і нових аварій. Другий фактор — процес відновлення енергосистеми. Кожна наступна аварія знижує загальну міцність мережі. Через це під час ремонтів часто виникає потреба замінювати більше обладнання, ніж планувалося спочатку. Третім фактором залишаються обстріли. За словами Коваленка, наразі неможливо передбачити, по яких об’єктах битиме ворог і якими будуть наслідки для енергосистеми. Відповідаючи на питання про можливе повернення до планових графіків відключень у Києві, Коваленко зазначив, що ситуація зараз є однією з найскладніших за весь час. Водночас є сподівання, що з підвищенням температури повітря навантаження на мережу зменшиться, що дозволить поступово стабілізувати ситуацію.

Також він прокоментував скарги мешканців столиці щодо нерівномірних відключень світла. Зокрема, деякі кияни звертають увагу на те, що в окремих районах, таких як Новопечерські Липки, електроенергія нібито є постійно. За словами Коваленка, наразі в Києві діють екстрені відключення, і енергетики змушені вручну підключати та відключати будинки. При цьому навіть сусідні будинки можуть бути підключені до різних ліній електропередач. Якщо одна з них пошкоджена, електроенергія по ній може не подаватися або подаватися з обмеженнями, тоді як інша лінія може залишатися робочою. Крім того, різна тривалість відключень може пояснюватися рівнем підготовки будинків. Деякі з них мають резервні джерела живлення, що зовні не завжди помітно.

Нагадаємо, що 23 січня в низці областей України було запроваджено аварійні відключення електроенергії, через що раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Найскладніша ситуація зі світлом залишається в Києві, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Причиною цього є значний дефіцит доступної електроенергії, особливо у зимовий період.

Сильні морози, які приніс антициклон в Україну, стали причиною утворення ожеледиці на тротуарах та дворах міст. Якщо сніг не прибирається вчасно, а лід не посипається спеціальними засобами, це може призвести до серйозних травм у пішоходів. З падіннями на слизьких поверхнях стикаються багато людей, і важливо знати, хто відповідає за належний стан територій та як отримати компенсацію за шкоду здоров'ю в разі травмування.

Юрист Євген Буліменко пояснив, що за порушення норм благоустрою на прибудинкових територіях, у дворах та на тротуарах, що належать до загального користування, відповідальність несуть власники або балансоутримувачі цих територій. Це означає, що, якщо ви стали жертвою падіння через неприбраний сніг чи лід, і є очевидний факт недбалості у догляді за територією, ви маєте право вимагати компенсацію.

Якщо падіння на льоду призвело до травм, насамперед необхідно викликати бригаду екстреної медичної допомоги та отримати лікування. При цьому важливо зафіксувати факт травмування, зберегти медичні довідки, висновки, квитанції та чеки витрат на лікування. Юрист рекомендує зробити фотографії місця падіння з прив’язкою до вивіски або об’єкта нерухомості, знайти свідків та, якщо можливо, отримати відео з камер спостереження. За стан територій відповідають власники чи балансоутримувачі: за дороги та тротуари загального користування — шляхово-експлуатаційні управління; за прибудинкові території — керуючі компанії чи об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; за приватні ділянки — власники земельних ділянок і будівель. Для отримання точних даних про балансоутримувача можна зробити запит до органів місцевого самоврядування. Власникам чи балансоутримувачам загрожують штрафи: від 340 до 1360 грн для громадян і від 850 до 1700 грн для посадових осіб та підприємців. Щоб отримати компенсацію витрат на лікування, середнього заробітку та моральної шкоди, травмованому варто спочатку звернутися до власника чи балансоутримувача з письмовою претензією. Якщо досудове врегулювання не допоможе, питання вирішується через суд.

Нагадаємо, 19 січня депутат Київської міськради Євген Кузьменко повідомляв, що зламав хребет через ожеледицю в Києві. Синоптикиня Наталка Діденко зазначила, що антициклон уже починає залишати територію України, і потепління стане відчутнішим наступного тижня.

За інформацією наших джерел, начальник Київської міської військової адміністрації, Тимур Ткаченко, вже протягом 2-3 місяців не підписує документи, що підтверджують "критичність" для компаній, які займаються обслуговуванням і ремонтом мереж у столиці. Це стосується підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста, зокрема, обслуговування електричних, водопровідних та теплових мереж, які є критичними для нормального функціонування інфраструктури Києва.

Затримка у підписанні таких документів викликає стурбованість серед керівників компаній, що працюють у цьому секторі. Без офіційного підтвердження статусу "критичності" вони не можуть отримати необхідні ресурси для продовження своєї роботи або для відновлення пошкоджених мереж після атак. Це створює додаткові труднощі в умовах війни, коли своєчасний ремонт і обслуговування мереж є надзвичайно важливим для безпеки та стабільності столиці.

При цьому, за інформацією джерела, тільки в Києві дефіцит працівників у водоканалі, “тепловиках” і керуючих компаніях становить понад 1000 осіб.

Водночас, за інформацією джерела, за останній тиждень серед працівників ремонтних бригад, які займаються відновленням енергопостачання в столиці понад 30 “ремонтників” були відправлені на тривалі лікарняні через “серйозні травми та обмороження”.

Ще понад 100 “ремонтників”, за інформацією джерела, “знаходяться на лікарняних на менш тривалий термін з діагнозами “вірусні захворювання” та “легкі травми”.

Нагадаємо, раніше нардеп Олексій Кучеренко у своєму Facebook написав, що у Києві “за останні дні два слюсарі просто померли від дикого перенавантаження. У багатьох зафіксовано обморожування та психофізичне виснаження”.

Варто відзначити, що на заяву Кучеренка відреагували в МВС, та повідомили, що “інформація про смерть слюсарів від переохолодження наразі не підтверджена”.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що замість Тимура Ткаченко начальником КМВА можуть призначити командира батальйону “Ахіллес” Юрія Федоренко.