Україна

Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про призначення нового радника з технологічних напрямків, яким став Сергій Бескрестнов, широко відомий у професійному середовищі під позивним «Флеш». Цей крок свідчить про важливість розвитку технологічної складової у сучасній оборонній стратегії України, зокрема в сферах, де інновації можуть змінити хід бойових дій. Вибір Бескрестнова на цю посаду не є випадковим, оскільки він є одним із провідних спеціалістів в Україні у галузі радіотехнологій, радіоелектронної боротьби та дронових технологій.

Сергій Бескрестнов має величезний досвід роботи в цих критично важливих для національної безпеки сферах. Його експертиза допомогла розробити низку передових рішень, що значно покращують можливості оборони та здатність захищати країну від зовнішніх загроз. Окрім того, його знання в аналізі технологічних інновацій є безцінними, оскільки допомагають оптимізувати використання новітніх засобів військової техніки та інформаційних технологій.

Міністр наголосив, що сучасна війна вимагає глибокого розуміння розвитку інновацій, здатності передбачати дії ворога та створювати технології, які можуть змінити ситуацію на полі бою. Саме такими компетенціями, за його словами, володіє новий радник. Федоров зазначив, що експертиза Бескрестнова охоплює радіозв’язок, системи РЕБ та розвідку. Він одним із перших публічно повідомляв про використання російськими військами FPV-дронів із машинним зором та реактивних «шахедів». Наразі його основний фокус зосереджений на системних рішеннях протидії ударним і розвідувальним безпілотникам РФ. Міністр підкреслив, що розвиток засобів радіоелектронної боротьби є критично важливим, адже у війні перемагає той, хто швидше адаптується до змін. Завданням нової команди є зниження ефективності ворожих атак і захист українських військових та цивільних. Окрім роботи з технологічними напрямами, Сергій Бескрестнов займатиметься аналізом трофейної техніки противника та експертною оцінкою нових військових розробок. Федоров також зазначив, що сучасна війна — це поєднання математики, технологій і швидкості ухвалення рішень. За його словами, Україна має не лише реагувати на виклики, а будувати систему, яка постійно навчається, адаптується та посилюється.

Нагадаємо, 22 січня Михайло Федоров оголосив про призначення своїм радником з питань підвищення ефективності використання БпЛА на фронті Сергія Стерненка. А 14 січня Верховна Рада призначила Федорова міністром оборони України.

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, якого Володимир Зеленський звільнив 28 листопада 2025 року, так і не приєднався до лав Сил оборони України, попри те, що раніше публічно заявляв про намір вирушити на фронт. Після своєї відставки з Банкової, він не пішов на військову службу, а відновив свою адвокатську діяльність.

Згідно з останніми даними, Єрмак знову отримав право на здійснення адвокатської практики 23 січня 2026 року. Це рішення було підтверджене витягом з реєстру адвокатів, що дозволяє йому здійснювати юридичну діяльність у рамках чинного законодавства України.

Андрій Єрмак займався адвокатською діяльністю з 1995 року та припинив її лише у лютому 2020 року, коли очолив Офіс президента. У жовтні 1997 року разом з адвокатами Василем Ващенком і Михайлом Приходьком він зареєстрував ТОВ «Міжнародна правнича компанія». При цьому, за даними реєстрів, Єрмак отримував заробітну плату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, уже перебуваючи у штаті Державного управління справами. Паралельно колишній очільник ОП намагається в судах домогтися зняття арешту зі свого майна. Арешт було накладено в межах кримінального провадження, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Обшуки у Єрмака відбулися 28 листопада, після чого детективи НАБУ вилучили кілька ноутбуків і мобільних телефонів, а Вищий антикорупційний суд санкціонував арешт цього майна. Як з’ясувало видання, 16 грудня 2025 року Андрій Єрмак разом зі своїм адвокатом Артемом Захаровим подав апеляційну скаргу з вимогою скасувати арешт. Проте 19 січня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила попереднє рішення без змін.

Журналісти також звернули увагу, що номер кримінального провадження, в межах якого проводилися обшуки, збігається з так званою «справою Міндіча», яка стосується можливих масштабних розкрадань бюджетних коштів в енергетичній сфері. Водночас директор НАБУ Семен Кривонос наголошував, що Андрій Єрмак не має статусу підозрюваного у цій справі. Адвокат Єрмака Артем Захаров відмовився коментувати судові процеси, зазначивши, що не має відповідних повноважень.

Раніше журналісти «Слідство.Інфо» зверталися до Генерального штабу ЗСУ з запитом щодо мобілізації Андрія Єрмака. У Силах оборони відповіли, що колишній керівник Офісу президента службу у складі Сухопутних військ не проходить. Також військовослужбовиця ЗСУ та колишня народна депутатка Тетяна Чорновол заявляла, що Єрмак не відреагував на її пропозицію мобілізуватися до підрозділу пілотів дронів.

23 і 24 січня в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів відбулися важливі переговори між представниками України та США щодо можливості розміщення миротворчих сил нейтральних країн на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Основною метою цієї ініціативи є створення стабільної безпекової зони, що забезпечить умови для подальшого мирного врегулювання конфлікту. Обговорення цієї теми стало частиною більш широких переговорів, у яких також взяла участь Росія. Однак, як повідомляє The New York Times, джерела, обізнані з результатами зустрічей, зазначають, що Москва категорично відкинула ідею розміщення миротворців на цих територіях.

Водночас, однією з головних тем зустрічей у Абу-Дабі стало питання створення демілітаризованої зони на сході України, зокрема в районах, що наразі перебувають під контролем Росії. Обидві сторони висловили готовність до обговорення цієї ідеї, проте Росія має значні застереження щодо її реалізації. Важливим аспектом було також узгодження можливості міжнародного контролю за виконанням умов демілітаризації, що могло б дозволити уникнути ескалації насильства на цих територіях.

За даними видання, американські та українські дипломати розглядали ідею введення миротворчого контингенту з нейтральних країн як альтернативу силам НАТО, проти розміщення яких Москва послідовно виступає. Однак російська делегація зайняла жорстку позицію щодо майбутнього Донецької області. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков наполягав на повному виведенні українських військ з регіону та відкинув будь-які формати міжнародної присутності, які не відповідали б умовам Росії. За його словами, Москва орієнтується на так звані «домовленості на Алясці», нібито досягнуті між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним під час їхньої зустрічі минулого літа.

«Ми докладаємо максимум зусиль, щоб під час контактів, які останніми днями відбуваються практично безперервно в різних форматах, було вироблено схему врегулювання, яка повністю відповідає базовим розумінням президентів Росії і США, досягнутим під час їхньої зустрічі в Анкориджі», — заявив Рябков.

Автори матеріалу наголошують, що для Києва будь-які поступки у питанні контролю над східними територіями є вкрай болючими. За оцінкою журналістів, після більш ніж десятиліття бойових дій, які розпочалися з першого вторгнення російських військ у 2014 році, компроміс щодо Донбасу матиме серйозні політичні та суспільні наслідки для України. Переговори за участі делегацій України, Росії та США стартували в Абу-Дабі 23 січня. Українську сторону очолив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. Президент Володимир Зеленський заявляв, що ключовою темою зустрічей стали параметри завершення війни.

Раніше видання Axios повідомляло, що переговори в ОАЕ відбулися в позитивному ключі та можуть створити передумови для потенційної зустрічі президента України Володимира Зеленського з главою Кремля Володимиром Путіним.

25 січня, у неділю вранці, в Ужгородському районі Закарпатської області сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода. Інцидент стався за участі пасажирського мікроавтобуса, в якому перебували неповнолітні пасажири, що прямували на відпочинок до Карпат. Внаслідок аварії кілька осіб зазнали травм, і вони були негайно госпіталізовані.

Згідно з інформацією, наданою місцевим центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, виклик на лінію «103» надійшов о 8:36. ДТП сталася на відрізку дороги між населеними пунктами Перечин та іншими селищами, де через погані погодні умови та слизьку дорогу водій мікроавтобуса втратив контроль над транспортним засобом. Це призвело до того, що автомобіль з'їхав з дороги та зіткнувся з перешкодою.

За попередньою інформацією, пасажирський мікроавтобус перекинувся на слизькій ділянці дороги. У транспортному засобі перебували діти. Медики, які прибули на місце події, встановили, що в аварії постраждали шестеро дітей віком від 8 до 14 років, а також одна доросла жінка.

Одного хлопчика з травмами середнього ступеня важкості госпіталізували до Мукачівської обласної дитячої лікарні. Решту постраждалих доставили до медичних закладів Ужгорода для додаткового обстеження. За інформацією лікарів, загрози життю пацієнтів немає, їхній стан стабільний. Обставини та причини аварії наразі з’ясовують правоохоронці. За даними журналіста Віталія Глаголи, мікроавтобус Mercedes Sprinter з’їхав з траси та перекинувся на бік через ожеледицю. Діти їхали з Києва до Карпат разом із дорослими супроводжуючими.

У ДСНС напередодні попереджали про складні погодні умови на дорогах Закарпаття. Вранці 25 січня в більшості районів області прогнозувалася ожеледиця з рівнем небезпечності І (жовтий). Водіям рекомендували знижувати швидкість руху та дотримуватися безпечної дистанції.

Найближча ніч стане останньою холодною для багатьох областей України, оскільки температура повітря суттєво знизиться. Вночі на більшій частині території країни очікується мороз до -8 градусів, а на північному сході температура може опуститися до -8–14 градусів. Як повідомила синоптикиня Наталка Діденко, така холодна погода протримається ще кілька годин, після чого з понеділка в Україні почнеться потепління. Однак не варто розраховувати на довготривале тепло – ці зміни будуть короткочасними.

Зокрема, на заході та півдні країни в нічний час температура повітря буде коливатися навколо нуля, а в окремих місцях можливі навіть плюсові температури. Потепління, яке приходить після нічного похолодання, за прогнозами синоптиків, покращить ситуацію на південь від Києва та в Карпатах, але в інших регіонах ще залишатиметься прохолодно.

Вдень повітря прогріється до +5 градусів на заході та півдні країни. В інших регіонах температура становитиме від -5 до 0 градусів. У південних областях, частині півночі та в центрі очікується сніг і мокрий сніг. Синоптикиня також попередила про сильний вітер, який посилиться в понеділок. У Києві в понеділок прогнозують хмарну погоду. Можливий невеликий мокрий сніг або льодяний дощ. Уночі температура повітря в столиці опуститься до -10 градусів, удень очікується -2–4 градуси. За словами Наталки Діденко, увесь наступний тиждень в Україні буде теплим та вологим. Водночас уже з 31 січня — 1 лютого, за попередніми прогнозами, можливе нове відчутне похолодання. У Гідрометцентрі також попередили про небезпечні метеорологічні явища. 26 січня у південно-західних областях, на Черкащині та Кіровоградщині вночі й вранці прогнозується туман з видимістю 200–500 метрів. Упродовж доби, зокрема вдень на Житомирщині, Київщині та Херсонщині, очікується ожеледь.

За даними синоптиків, у східних та західних регіонах доба мине без опадів, тоді як у центральних та південних областях можливий сніг або дощ. На сході та північному сході країни вночі температура сягатиме -12–17 градусів, удень — -7–12. У південних, західних та Вінницькій областях вночі прогнозують від -4 до +1, удень — від -2 до +3 градусів. На Закарпатті, Одещині та в Криму вночі очікується 0…+5, удень +4…+9 градусів.

Співголова німецької партії "Зелені" та член Бундестагу Франциска Брантнер виступила з новими заявами, закликаючи міжнародну спільноту збільшити підтримку України, особливо на фоні тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, де обговорюються питання безпеки та мирного врегулювання конфлікту. Вона зазначила, що ситуація в Україні загострюється, а Росія продовжує здійснювати масштабні атаки на цивільну інфраструктуру, що ставить під загрозу життя мирних жителів.

Брантнер звернула увагу на безжалісну стратегію Кремля, за словами якої Владімір Путін свідомо уникає будь-яких мирних ініціатив. Вона звинуватила його в скоєнні воєнних злочинів, підкреслюючи, що російська влада, здійснюючи атаки на цивільні об’єкти, не веде війну лише проти армії, а спрямовує свої удари проти простих людей, зокрема сімей, дітей та літніх громадян. «Ті, хто позбавляє людей тепла взимку, не можуть бути названі солдатами, бо їхня війна ведеться проти самого існування людей», — наголосила вона.

За її словами, німецький уряд разом із європейськими партнерами має розглянути можливість поставки Україні додаткових систем протиповітряної оборони. Лідерка опозиційної партії повторила вимогу про постачання крилатих ракет Taurus, зазначивши, що це “було б важливим сигналом політичної підтримки”. Вона також закликала вжити заходів проти російського “тіньового флоту” та поновити спроби передати Україні заморожені російські активи.

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що постачання крилатих ракет Taurus Україні можливе, але потребуватиме кількох місяців тренувань українських військових. Наразі, за його словами, пріоритетом є надання негайної військової підтримки.

У Харкові внаслідок нічного обстрілу російськими ударними дронами постраждали понад 30 людей. Станом на ранок 24 січня відомо про 31 пораненого, серед яких двоє дітей — 12-річний хлопчик та 7-річна дівчинка, повідомила обласна прокуратура.

Напад був спрямований на Індустріальний та Немишлянський райони міста. В результаті влучань та падіння уламків зазнали серйозних пошкоджень багатоквартирні та приватні будинки, гуртожиток, а також два медичні заклади. Рятувальники зафіксували численні пожежі, які ліквідовували протягом кількох годин, попередньо знешкодивши загрозу розповсюдження вогню на сусідні об’єкти.

Постраждалі отримали поранення різного ступеня тяжкості, частину з них госпіталізували. Медики надають необхідну допомогу, кілька людей перебувають у стані середньої важкості.

За фактами обстрілу слідчі розпочали кримінальні провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази чергового воєнного злочину Росії проти цивільного населення.

Раніше повідомлялося про 19 постраждалих, однак із надходженням нових даних кількість поранених зросла. Інформація щодо масштабів руйнувань і стану потерпілих уточнюється.

У Польщі набули чинності значні зміни до Трудового кодексу, які вплинуть на порядок найму працівників, зокрема іноземців. Одним із ключових нововведень стала обов’язкова прозорість інформації про оплату праці. Відтепер кожен роботодавець повинен чітко вказувати рівень заробітної плати або її діапазон ще на етапі публікації вакансії. За невиконання цього зобов’язання передбачені фінансові санкції.

Галина Кіріченко, віцепрезидентка компанії з працевлаштування Gremi Personal, пояснює, що нові правила покликані зробити ринок праці більш відкритим і зрозумілим для кандидатів. Працівники, особливо іноземці, тепер матимуть змогу оцінити умови праці ще до подачі резюме, що знижує ризики несподіванок під час працевлаштування.

Якщо ж вакансію опублікували без вказівки зарплати, роботодавець повинен повідомити ці дані кандидату щонайменше за день до співбесіди або обговорення умов трудового договору. Нові правила також забороняють запитувати у претендентів інформацію про їхню попередню заробітну плату або очікуваний дохід на новому місці роботи. За словами фахівчині, така норма покликана зменшити дискримінацію в оплаті праці та запобігти ситуаціям, коли роботодавці занижують зарплатні пропозиції, орієнтуючись на попередній дохід працівника. Окремий блок змін стосується гендерної рівності. Усі польські компанії, незалежно від розміру та сфери діяльності, зобов’язані звітувати про різницю в оплаті праці між чоловіками та жінками. Контроль за дотриманням цих вимог здійснює Національна інспекція праці Польщі.

За перше порушення роботодавцю загрожує штраф у розмірі до 2 тисяч злотих, що становить приблизно 23,6 тисячі гривень. У разі повторного порушення сума штрафу може зрости до 5 тисяч злотих, або близько 59 тисяч гривень. Зміни є особливо актуальними для українців, які працюють у Польщі. Станом на кінець минулого року в країні перебували на роботі від 740 до 780 тисяч громадян України — один із найвищих показників у Європі. Майже половина з них працює на складах і в логістичних центрах, близько 11% — у сільському господарстві та суміжних галузях, також значна частка зайнята в будівництві.

За даними на вересень 2025 року, середня заробітна плата у логістичній сфері в Польщі становила 9 029 злотих, або близько 106,5 тисячі гривень.

Пропозиція президента США Дональда Трампа щодо створення режиму повної безмитної торгівлі між Україною та Америкою може мати суттєві наслідки для прагнення України стати частиною Європейського Союзу. Основним принципом європейської інтеграції є необхідність передачі певних зовнішньоекономічних повноважень до Брюсселя, що включає й управління митними бар'єрами та торговими угодами. Така реальність може створити суперечності між двома економічними курсами України.

Експерт з торгівельної політики Кроуфорд зазначає, що, хоча ініціатива Трампа може бути вигідною для економіки України на короткострокову перспективу, вона також відкриває низку проблемних питань у контексті євроінтеграційних зусиль. Враховуючи, що Європейський Союз має свої власні торгові угоди та митні вимоги, така угода з США може бути сприйнята як конкуренція для європейської торгівлі, що ускладнить виконання умов для приєднання до ЄС.

Він пояснив, що Євросоюз має спільний зовнішній тариф, який встановлює Європейська комісія. Тому, якщо Україна увійде до складу ЄС, виникне проблема з укладенням угоди про вільну торгівлю зі США. Така угода можлива лише в разі, коли ЄС сам домовиться з Америкою про вільну торгівлю. Водночас Фалконер зазначив переваги угоди між Україною та США, яку запропонував Трамп. За його словами, зона безмитної торгівлі після досягнення мирної угоди могла б позитивно вплинути на післявоєнне відновлення України. Американські компанії могли б відкривати виробництва в Україні, отримуючи доступ до американського ринку без митних бар’єрів. Під час форуму у Давосі спецпредставник Трампа Стів Віткофф повідомив, що президент США розглядає можливість створення такої зони вільної торгівлі. Він додав, що угода може сприяти розвитку промисловості України, а українські компанії отримають конкурентну перевагу на ринку США, оскільки не доведеться сплачувати мита.

Нагадаємо, 23 січня видання Politico повідомляло, що партнери Києва готують багатомільярдний “план процвітання” для України, проте його реалізація залежить від припинення війни.

Віцепрем'єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба підбив підсумки засідання так званого «енергетичного Рамштайну», що відбулося у форматі G7+. За його словами, українська сторона на засіданні представила детальний план дій, спрямований на зміцнення енергетичної стійкості країни, а також підготовку до наступного опалювального сезону. Цей комплекс кроків включає в себе низку важливих ініціатив, які передбачають не лише модернізацію енергетичної інфраструктури, а й розвиток нових технологій для забезпечення стабільного постачання енергії в умовах війни.

Олексій Кулеба наголосив, що для успішної реалізації цих ініціатив Україні необхідна підтримка міжнародних партнерів. Він підкреслив, що тільки спільні зусилля з міжнародними донорами та країнами-союзниками дозволять подолати існуючі виклики та забезпечити надійне енергопостачання в умовах складної геополітичної ситуації. Серед ключових аспектів, які було обговорено під час засідання, особливу увагу приділили питанням енергетичної безпеки та способам підвищення ефективності використання наявних енергетичних ресурсів.

«Подякував урядам і громадянам країн-учасниць зустрічі, Європейському Союзу, міжнародним організаціям і фінансовим інституціям за покрокову спільну підготовку до зими та за оперативну допомогу в останні тижні і дні», – зазначив віцепрем’єр.

Партнери підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну новими пакетами гуманітарної допомоги загальним обсягом понад 500 млн доларів. Зокрема:

США – понад 400 млн доларів;

Велика Британія – майже 23 млн євро;

Нідерланди – 23 млн євро;

Німеччина – 60 млн євро;

Італія – 10 млн євро, а також додатково 50 млн євро закладено в бюджеті на 2026 рік.

Окремо Кулеба подякував партнерам за практичну допомогу у січні. Так, Європейська комісія передала Україні 447 генераторів для Києва та громад по всій країні, з акцентом на прифронтові області. Польща надала майже 400 генераторів для Київської області, Італія – 78 котлів високої потужності, Литва – 90 генераторів, Німеччина – блочно-модульні котельні загальною потужністю 16 МВт.

Швейцарія виділила до 500 тис. євро для Харківської та Київської областей, Японія передала 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів і дві когенераційні установки, а Франція – понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт та інше енергетичне обладнання.

За словами віцепрем’єра, Україна розраховує на подальшу співпрацю з партнерами за чотирма ключовими напрямками:

розширення децентралізованої генерації для тепла і води;

наповнення Національного резерву мобільного енергетичного обладнання;

формування «банку» критичного обладнання для швидкого реагування після атак;

масштабування фізичного захисту енергетичних об’єктів.

«Допомагаючи Україні пройти цю зиму, партнери захищають не лише українців, а інвестують у стабільність і безпеку всієї Європи», – підсумував Кулеба.