Україна

За інформацією джерел, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко вже протягом 2-3 місяців не підписує документи щодо визначення "критичності" для компаній, що займаються обслуговуванням та ремонтом важливих мереж міста. Цей процес, який має важливе значення для забезпечення безперебійної роботи інфраструктури, значно затримується через відсутність відповідних підписів від керівника міської адміністрації.

Підписання "критичності" є важливим етапом для компаній, які працюють в сфері енергетики, водопостачання та інших критичних послуг, оскільки це дозволяє їм отримати доступ до ресурсів і фінансування для своєчасного виконання робіт. Затримка в оформленні таких документів створює додаткові труднощі для підприємств, які виконують важливі ремонтні та технічні роботи, що можуть вплинути на стабільність міської інфраструктури.

При цьому, за інформацією джерела, тільки в Києві дефіцит працівників у водоканалі, “тепловиках” і керуючих компаніях становить понад 1000 осіб.

Водночас, за інформацією джерела, за останній тиждень серед працівників ремонтних бригад, які займаються відновленням енергопостачання в столиці понад 30 “ремонтників” були відправлені на тривалі лікарняні через “серйозні травми та обмороження”.

Ще понад 100 “ремонтників”, за інформацією джерела, “знаходяться на лікарняних на менш тривалий термін з діагнозами “вірусні захворювання” та “легкі травми”.

Нагадаємо, раніше нардеп Олексій Кучеренко у своєму Facebook написав, що у Києві “за останні дні два слюсарі просто померли від дикого перенавантаження. У багатьох зафіксовано обморожування та психофізичне виснаження”.

Варто відзначити, що на заяву Кучеренка відреагували в МВС, та повідомили, що “інформація про смерть слюсарів від переохолодження наразі не підтверджена”.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що замість Тимура Ткаченко начальником КМВА можуть призначити командира батальйону “Ахіллес” Юрія Федоренко.

Найскладніша ситуація в енергетиці нині спостерігається в Києві, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях, де на фоні тривалих перебоїв з електропостачанням та теплом продовжується боротьба за відновлення енергетичної стабільності. Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про ситуацію після проведення енергетичного селектору з керівниками профільних міністерств та головами обласних військових адміністрацій.

За її словами, на відновлення енергопостачання працюють понад 160 бригад енергетиків, в тому числі фахівці, відряджені з інших регіонів країни. Роботи тривають в посиленому режимі, щоб якнайшвидше відновити нормальні умови життя для мешканців найбільш постраждалих територій. Енергетики не припиняють свою роботу цілодобово, незважаючи на складні погодні умови та технічні труднощі, і активно займаються відновленням ліній електропередачі, ремонтами теплотрас та інших критичних об’єктів інфраструктури.

Окремий фокус, як наголосила Свириденко, зосереджено на забезпеченні Києва альтернативними джерелами енергії та впровадженні установок розподіленої генерації. Це має підвищити стійкість енергосистеми столиці та зменшити ризики тривалих відключень.

Прем’єр-міністр підкреслила, що уряд готовий надати всю необхідну підтримку та очікує активної й скоординованої роботи від київської міської влади. За її словами, жодних перешкод чи затримок у підключенні об’єктів до резервних джерел живлення бути не повинно.

21 січня 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про звільнення п’ятьох заступників міністра оборони. Це розпорядження було офіційно оприлюднене на Урядовому порталі і стало значною подією в політичному житті країни. Згідно з документами, з посад було звільнено таких високопосадовців: Ганну Гвоздяр, Володимира Заверуху, Миколу Шевцова, Олександра Козенка та Анатолія Клочка.

Це рішення прийнято відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Уряд не вказав конкретних причин для цього рішення, але зміни у вищому керівництві Міністерства оборони можуть бути частиною більш широкої реорганізації або оновлення кадрової політики в умовах зростаючих викликів безпеки. Звільнення заступників міністра відбулося на тлі постійних вимог до зміцнення обороноздатності країни та оновлення державного управління в цій критично важливій сфері.

Новий міністр оборони Михайло Федоров підтвердив кадрові зміни та подякував звільненим посадовцям за роботу. За його словами, частина з них залишиться в команді відомства в інших ролях — як радники або керівники проєктних офісів.

Федоров також анонсував, що найближчими тижнями до Міністерства оборони приєднаються нові члени команди, які відповідатимуть за ключові напрями діяльності. Він наголосив, що ці кадрові рішення є частиною оновлення відомства для виконання завдання Президента — побудови ефективної системи, здатної протистояти агресору.

22 січня 2026 року курс гривні відзначився позитивною динамікою, зміцнившись відносно долара та євро. За даними моніторингу готівкового ринку, в обмінних пунктах спостерігалося зниження середнього курсу продажу обох валют. Долар США подешевшав на 4 копійки, і його середній курс продажу тепер становить 43,43 гривні. Євро втратив 8 копійок і знизився до рівня 50,88 гривні.

Попри зниження курсу цих валют на продаж, в обмінниках, де гривня купує іноземні гроші, ситуація виглядає дещо відмінно. Тут середній курс покупки долара досяг 42,83 гривні, а євро — 50,17 гривні. Такі зміни можуть свідчити про підвищення попиту на національну валюту, що, в свою чергу, відображає стабільність економічної ситуації в Україні, а також відновлення довіри до гривні серед населення.

На міжбанківському валютному ринку американська валюта подорожчала на 22 копійки і торгується на рівні 43,25–43,28 гривні за долар (купівля-продаж).

Напередодні Національний банк знизив офіційний курс долара на 7 копійок — до 43,1759 гривні. Таким чином, долар уже втретє поспіль відійшов від рекордного рівня, зафіксованого 16 січня.

Офіційний курс євро також зменшився — на 5 копійок, до 50,6669 гривні.

Попри сильну боротьбу, Ястремська і Паркс не змогли скористатися своїми шансами на брейк. За весь матч вони отримали дев’ять брейк-пойнтів, але змогли реалізувати лише три з них. У той самий час суперниці продемонстрували кращу точність та рішучість, скориставшись трьома з дев’яти можливих шансів на брейк. До того ж, пара допустила дві подвійні помилки, що ще більше ускладнило задачу на важких моментах гри.

Ця поразка стала важким уроком для Ястремської та Паркс, які тепер повинні зосередитися на покращенні свого злагодженого взаємодії та витримці в критичних ситуаціях. Пара мала шанс на перший сет, але в підсумку не змогла стримати суперниць. Тепер їм залишаються лише спогади про боротьбу та надія на кращі результати в майбутньому.

Для Ястремської цей результат став завершенням парної кампанії на Australian Open-2026. Незважаючи на поразку, українська спортсменка продовжує виступати в одиночному розряді та боротися за високі позиції на турнірі. Після гри Ястремська та її тренери аналізуватимуть помилки та сильні сторони, щоб підготуватися до майбутніх турнірів у сезоні.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп позитивно відреагував на заяву Володимира Путіна, який висловив готовність сплатити внесок у розмірі 1 мільярда доларів за участь Росії в ініціативі, що має на меті створення Ради миру Трампа. За словами американського президента, він не заперечує проти використання для цього російських коштів, заморожених у США. Відповідну заяву Трамп зробив під час спілкування з журналістами на борту свого літака, повідомляє CNN.

Коментуючи ініціативу Путіна, Трамп зазначив, що запропонований внесок у розмірі 1 мільярда доларів є важливою умовою для участі Росії в новоствореній Раді миру. За словами президента США, таке фінансування є необхідним для забезпечення ефективного функціонування цієї ради, яка покликана стати платформою для вирішення глобальних конфліктів та підтримки міжнародної безпеки. Трамп також підкреслив, що в разі ухвалення цього рішення, кошти, заморожені у США, можуть бути використані для реалізації ініціативи, якщо відповідні юридичні процедури будуть виконані.

За словами Трампа, якщо Путін використовуватиме для внеску власні кошти, це можна вважати позитивним кроком. При цьому він прямо не уточнив, чи вважає заморожені російські активи повноцінною власністю Кремля в нинішніх умовах. Рада миру — це ініційована Дональдом Трампом організація, яка спочатку функціонувала як платформа для врегулювання конфлікту в Газі. Згодом в адміністрації президента США заявили про наміри розширити її роль та перетворити на своєрідний паралельний міжнародний механізм для вирішення глобальних конфліктів, який може стати альтернативою Організації Об’єднаних Націй. Запрошення приєднатися до Ради миру отримали Росія та Білорусь. Україна також була серед запрошених, однак президент Володимир Зеленський висловив сумніви щодо доцільності участі в організації, до якої залучені РФ та РБ. Більшість країн Європейського Союзу, за винятком Угорщини та Болгарії, також відмовилися від участі в ініціативі Трампа. Очікується, що Рада миру виконуватиме ключову роль у реалізації 20 пунктів плану президента США, зокрема забезпечуватиме стратегічний нагляд, мобілізацію міжнародних ресурсів і контроль за процесом переходу Гази від стану конфлікту до миру та відновлення.

Раніше Володимир Путін заявив, що Росія готова перерахувати 1 мільярд доларів до Ради миру Дональда Трампа, аби закріпити за собою статус постійного члена організації. Водночас він запропонував використати для цього російські активи, які наразі заморожені на території США.

У пунктах незламності, які створені Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), пріоритетним завданням є забезпечення заряджання телефонів, павербанків та ліхтариків. Це відбувається через обмежену потужність генераторів, які використовуються для підтримки роботи таких пунктів у складних умовах. Згідно з інформацією, наданою ДСНС, основною метою таких пунктів є забезпечення людей можливістю зігрітися, зателефонувати рідним та підзарядити невеликі гаджети, що є особливо важливим у зимовий період чи під час відключень електроенергії.

З огляду на обмеження ресурсів, великі потужні генератори, зокрема станції типу EcoFlow, можуть бути підключені тільки за рішенням відповідальної особи на місці і в залежності від технічних можливостей конкретного пункту. У пунктах незламності намагаються оптимізувати використання доступних потужностей, тому підключення великих станцій потужністю понад 1–1,2 кВт може спричинити перевантаження електричної мережі та непередбачувані ситуації.

У пресслужбі ДСНС уточнили, що наразі немає окремого закону або регламенту, який обмежував би потужність підключених пристроїв у ватах. Відповідальні оцінюють ситуацію на місці та вирішують, як розподілити енергію, щоб вистачило для всіх, хто звернувся до пункту незламності.

Український телеведучий Григорій Решетнік став об'єктом критики після того, як у соцмережах з'явилися фото та відео, на яких було видно автомобіль, на який збирали кошти для потреб ЗСУ. Ці матеріали стали причиною скандалу, адже на знімках авто, нібито куплене для фронту, тривалий час перебувало в Києві, що викликало підозри щодо можливого зловживання коштами благодійного збору.

Решетнік, не чекаючи подальших запитів, вирішив особисто прокоментувати ситуацію 22 січня у своїх соціальних мережах. Він заявив, що автомобіль дійсно призначався для фронту, і пояснив, що певні затримки у його доставці до зони бойових дій були зумовлені об'єктивними причинами. Ведучий підкреслив, що автомобіль вже знаходиться на передовій і активно допомагає українським військовим у виконанні бойових завдань. Також він звернув увагу на важливість продовження зборів для ЗСУ, закликавши громадськість не піддаватися маніпуляціям і фальшивим новинам.

Телеведучий розповів, що протягом останніх тижнів проводив власне розслідування і дійшов висновку, що його дезінформували. Автомобіль довгий час залишався в Києві, про що він не знав. Влітку 2025 року дружина одного військовослужбовця звернулася до Решетніка з проханням підтримати збір для підрозділу її чоловіка. Для термінового придбання машини не вистачало 80 тисяч гривень. Решетнік уточнив, що з банківської картки було знято 80 тисяч, але на момент перерахунку сума зменшилась до 78 тисяч, а 2 тисячі залишилися на рахунку, призначеному для потреб ЗСУ. Машину передали військовослужбовцю Мурату 19 червня 2025 року. Документи про передачу оформлювали організатори основного збору. Решетнік підкреслив, що після цього не спілкувався з Муратом і не відстежував місце перебування автомобіля, оскільки звик довіряти людям. За його словами, вони знайомі лише по футбольній секції дітей, а не є родичами чи близькими друзями. Телеведучий додав, що авто вже перебуває у підрозділі та проходить офіційне оформлення на облік у ЗСУ, що може зайняти до двох місяців. Він також вибачився за емоційні реакції на критику і сподівається, що це станеться востаннє. У коментарях користувачі соцмереж висловили сумнів у словах Решетніка та наголосили на важливості прозорої комунікації. Деякі зазначили, що різка зміна позиції виглядає так, ніби він намагається зняти з себе відповідальність, і що ситуація потребує контролю з боку громадськості.

Нагадаємо, що у червні 2025 року родина Решетніків оголосила збір коштів на автомобіль для 241 бригади ЗСУ. Наприкінці грудня українці почали запитувати про фінансову звітність: яку суму було зібрано, куди пішли гроші та хто є кінцевим отримувачем автомобіля.

За інформацією джерел, під час тристоронньої зустрічі переговорних груп України, Росії та США в Абу-Дабі будуть підняті ключові питання, які можуть вплинути на подальший розвиток конфлікту. Серед основних тем обговорення — питання територій та можливі механізми припинення ударів по критичній інфраструктурі України. Такий формат переговорів привертає увагу не лише дипломатів, а й широкої громадськості, оскільки будь-які домовленості в цьому напрямку можуть мати стратегічне значення для безпеки регіону.

Переговори в Абу-Дабі відбуваються на фоні тривалого протистояння та зростаючої напруги, тому їхній результат важко прогнозувати. Однак уже сам факт зустрічі у форматі “Україна–Росія–США” свідчить про прагнення сторін знайти точки дотику для зниження ескалації. Обговорення територіальних питань може включати різні сценарії, зокрема можливі умови для відведення військ або створення режимів безпеки в певних зонах, а також питання контролю над окремими територіями, які наразі перебувають у різних юрисдикціях.

“Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

Україна успішно накопичила 13,2 мільярда кубометрів природного газу перед початком опалювального сезону, проте для забезпечення стабільного проходження зими країна потребує ще понад 4 мільярди кубометрів. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, підкресливши, що для забезпечення належного рівня газових запасів більша частина необхідних коштів на закупівлю ресурсу вже залучена. Однак на сьогодні існує дефіцит фінансування в розмірі близько 100 мільйонів доларів.

Міністр зазначив, що, незважаючи на ці труднощі, Україна активно працює над забезпеченням надійного енергозабезпечення в умовах значного зниження обсягів власного газовидобутку. Він нагадав, що навесні 2025 року Росія знищила майже половину потужностей українського газовидобутку, що призвело до серйозних втрат у забезпеченні внутрішніх потреб. Однак завдяки швидким і ефективним зусиллям українських енергетиків вже за шість місяців вдалося відновити ці потужності на рівні приблизно 110%, що дозволило частково компенсувати дефіцит газу.

«Це було відновлено за допомогою наших партнерів та багатьох компаній зі США та Європи, які активно долучилися до відбудови», – зазначив Соболев.

Він також підкреслив, що у забезпеченні України газом, окрім Норвегії, беруть участь міжнародні фінансові установи, які допомагають із залученням ресурсів для закупівель.

Окремо міністр звернув увагу на потребу в обладнанні для підтримки стабільної роботи газотранспортної системи в умовах постійних обстрілів. Йдеться про компресори, турбіни, системи закачування газу до сховищ та обладнання для його транспортування до споживачів.