Україна

Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України досягла 9 042,7 млрд грн, що еквівалентно 213,3 млрд доларів. Порівняно з кінцем 2024 року показник зріс на 29,5% у гривневому еквіваленті та на 28,4% у доларах, повідомило Міністерство фінансів України. Збільшення боргу протягом року склало 2,061 трлн грн або 47,3 млрд доларів, що стало наслідком активного залучення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Зростання державного боргу пов’язане з потребою підтримки економіки в умовах відновлення після воєнних руйнувань та реалізації масштабних інфраструктурних і соціальних проєктів. Частина коштів спрямована на модернізацію критичної інфраструктури, забезпечення енергетичної безпеки та фінансування програм соціального захисту населення. Мінфін підкреслює, що більшість нових запозичень мають вигідні умови і тривалі терміни обслуговування, що дозволяє уряду планувати бюджетну політику без значного навантаження на поточні видатки.

Найбільшим джерелом фінансування державного бюджету у 2025 році стали кредити ERA від країн G7 у розмірі 37,9 млрд доларів. Частина цих коштів обліковується як державний борг. Крім того, значний обсяг фінансування надійшов від Європейського Союзу — 12,1 млрд доларів. У Міністерстві фінансів уточнили, що за рік заборгованість України за пільговими кредитами ЄС зросла на 1,654 трлн грн, або 38,6 млрд доларів. Погашення кредитів у межах програми Ukraine Facility передбачає пільговий період тривалістю 11–12 років, а виплати можуть компенсуватися країнами Європейського Союзу. Обслуговування та погашення кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок джерел, не пов’язаних із державним бюджетом України. Зокрема, йдеться про доходи від заморожених російських активів. Це означає, що таке фінансування не створює додаткового боргового навантаження для українських платників податків. Паралельно зі зростанням обсягів боргу відбулося зниження його вартості. Середньозважена вартість державного боргу зменшилася з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025 році, тобто в 1,6 раза. Вартість зовнішнього державного боргу скоротилася ще суттєвіше — з 4,5% до 1,9%, що більш ніж у 2,3 раза менше. У Мінфіні пояснюють це збільшенням частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Нагадаємо, у січні уряд Японії оголосив про намір надати Україні 6 млрд доларів фінансової допомоги у 2026 році. Загальний обсяг фінансової та гуманітарної підтримки з боку Японії вже перевищив 15 млрд доларів. Також повідомлялося, що у 2025 році Сполучені Штати надали Україні найменший обсяг військової допомоги з початку повномасштабного вторгнення Росії.

У ніч на 3 лютого Росія здійснила одну з наймасованіших атак на Україну за останні місяці, завдавши ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі одразу в кількох регіонах. Під обстрілом опинилися Київ, Харків, Одеса, Вінниця, Суми, Дніпро та прилеглі області. Атака відбулася на фоні сильних морозів до -20 градусів і спричинила масштабні відключення електроенергії та опалення, створивши серйозні ризики для населення.

Повітряна тривога тривала понад сім годин, змушуючи громадян перебувати в укриттях. За даними моніторингових каналів, протягом ночі російські війська випустили понад 60 ракет різних типів і близько 500 безпілотників. Така кількість застосованої зброї може стати рекордною за весь час повномасштабного вторгнення, підкреслюючи інтенсивність та масштаб агресії.

Відомо, що ворог використав щонайменше дві гіперзвукові ракети «Циркон» по Київській області, близько десяти крилатих протикорабельних ракет Х-32, а також завдав масованих ударів балістичними ракетами по Харкову, Дніпру та Київщині.

У Києві внаслідок обстрілу постраждали троє людей. За інформацією начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, наслідки атаки зафіксовані в Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах столиці. У Дарницькому районі сталася пожежа в нежитловій забудові, пошкоджено 25-поверховий житловий будинок і п’ятиповерхівку. У Деснянському районі зазнала ушкоджень нежитлова будівля. У Дніпровському районі уламки ворожих цілей впали на відкриті території, пошкоджено дитячий садок і житловий п’ятиповерховий будинок. У Печерському районі зруйновано автозаправну станцію та згоріли припарковані автомобілі, а в Шевченківському — пошкоджено 22-поверховий житловий будинок. Також російські ракети вдарили по Трипільській ТЕС у Київській області. За попередніми даними, енергооб’єкт атакували крилатими ракетами.

Харків зазнав масованого удару балістичними ракетами та дронами. Мер міста Ігор Терехов назвав атаку безпрецедентною та повідомив, що удари були цілеспрямовано спрямовані по енергетичній інфраструктурі, аби залишити місто без тепла в сильний мороз. Через загрозу замерзання мереж у Харкові доведеться злити теплоносій у системах теплопостачання 820 будинків, які живляться від однієї з найбільших ТЕЦ. У місті цілодобово працюють пункти Незламності, можливі перебої в роботі електротранспорту. Внаслідок обстрілів постраждали двоє людей, також є поранені в передмісті та області. На Одещині удари зафіксували по енергетичній і цивільній інфраструктурі півдня регіону. Понад 50 тисяч мешканців тимчасово залишилися без електропостачання. Пошкоджено житлові будинки, складські та адміністративні приміщення, автомобілі. Загиблих і поранених немає, критична інфраструктура працює на генераторах. На Вінниччині через влучання в об’єкти критичної інфраструктури знеструмлено 50 населених пунктів. Інформації про постраждалих не надходило. Сумську область росіяни атакували безпілотниками. У Сумах зафіксовані влучання в багатоквартирні будинки в Зарічному районі. Пошкоджено вікна, балкони, мережі теплопостачання, в одному з будинків сталася пожежа. Попередньо обійшлося без поранених. Дніпропетровщину атакували з вечора 2 лютого. У Дніпрі виникла пожежа, пошкоджено інфраструктурний об’єкт, приватні будинки, житлову багатоповерхівку та гуртожиток. Руйнування також зафіксовані в районах області, зокрема на Нікопольщині та в громадах Синельниківського району. Постраждалих немає.

Російська атака в ніч на 3 лютого стала черговим ударом по енергетичній системі України та цивільному населенню, вкотре продемонструвавши цілеспрямовану тактику ворога з дестабілізації країни в зимовий період.

Унаслідок масованої атаки російських військ на Харків пошкоджено одну з провідних теплоелектроцентралей міста. Щоб запобігти замерзанню системи опалення, у 820 багатоповерхівках довелося злити воду з теплових мереж. Депутат Харківської міської ради Богдан Ткачук повідомив, що відновити роботу пошкодженої ТЕЦ наразі неможливо через значні руйнування та відключення електропостачання у ключових районах міста.

Внаслідок обстрілів виникли серйозні проблеми з електропостачанням, що вплинули не лише на житлові будинки, а й на роботу критичної інфраструктури. Через це інтервали руху поїздів метро збільшено до 10–20 хвилин, а частину електротранспорту довелося замінити на резервні одиниці. Місцева влада оперативно працює над забезпеченням життєдіяльності міста, однак ситуація залишається складною, оскільки відновлювальні роботи потребують часу та значних ресурсів.

Ткачук зазначив, що атака тривала довго і була масштабною. За його словами, удари КАБів вибухали поблизу Дергачів, де постраждали двоє людей. Подібні оцінки підтверджує засновник підрозділу “KRAKEN” Костянтин Немічев, зазначивши серйозні пошкодження ТЕЦ у Харкові. Мер міста Ігор Терехов повідомив, що влада змушена ухвалювати складні рішення. Щоб не допустити замерзання мережі, необхідно злити теплоносій із систем теплопостачання 820 будинків. Терехов наголосив, що у місті працюватимуть усі 101 “пункт незламності”, де можна зігрітися, випити гарячі напої та зарядити гаджети, а за потреби будуть організовані додаткові пункти обігріву. Міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба повідомив, що внаслідок обстрілу 110 тисяч абонентів Харкова залишилися без теплопостачання. Деякі об’єкти критичної інфраструктури підключено до резервних джерел живлення. Міністр енергетики Денис Шмигаль уточнив, що під удар потрапили ТЕЦ і ТЕС у Києві, Харкові та Дніпрі, які обслуговують цивільні райони. За інформацією Харківської обласної прокуратури, російські війська застосували комбіновану атаку на енергетичну інфраструктуру, використавши ударні БпЛА типу “Герань-2”, РСЗВ “Торнадо-С” з касетними боєприпасами, ракети та авіаційні боєприпаси. Пошкоджено житлові будинки та автомобілі, постраждали четверо мирних жителів. Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів. Правоохоронці документують наслідки обстрілу та намагаються оцінити масштаби руйнувань.

Нагадаємо, що 3 лютого ЗС РФ масовано обстріляли Україну, застосувавши балістику, крилаті ракети та дрони різних типів, зокрема намагалися вдарити ракетою Х-22 по енергетикам, які відновлювали підстанцію в Київській області.

У ніч на 3 лютого російська армія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну від початку повномасштабного вторгнення. Противник випустив понад 500 ракет і дронів різних типів, серед яких значну частину становили балістичні ракети. Основними цілями удару стали об’єкти енергетики та критичної інфраструктури у кількох регіонах країни, що спричинило серйозні перебої у роботі енергомереж та підвищило ризики для цивільного населення.

Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат під час національного телемарафону повідомив, що оприлюднені вранці дані щодо ефективності роботи протиповітряної оборони є попередніми, а оцінка повного масштабу уражень ще триває. Українські сили ППО встигли знищити значну частину атакуючих об’єктів, що дозволило мінімізувати руйнування і запобігти жертвам серед цивільного населення.

За наявною інформацією, в ніч на 3 лютого Росія застосувала 521 засіб повітряного нападу. Особливістю цього обстрілу стала рекордна кількість балістичних ракет, які є найбільш складними для перехоплення. Загалом ворог запустив понад 70 ракет різних типів, із яких українські сили ППО змогли збити 38. Юрій Ігнат зазначив, що крилатих ракет було 28, з них 20 вдалося знищити. Йдеться, зокрема, про ракети типу Х-101 та “Іскандер-К”. Ще щодо шести ракет інформація уточнюється, при цьому даних про влучання наразі немає, імовірно, вони не досягли цілей. З урахуванням значної частки балістики, такий показник перехоплень військові оцінюють як серйозний результат. Загалом українська протиповітряна оборона знищила або нейтралізувала 450 повітряних цілей із 521. Значну роль у цьому відіграли засоби радіоелектронної боротьби, які дозволили вивести з ладу частину ворожих об’єктів без їхнього фізичного знищення. Атака мала широку географію. Під ударом опинилися Харківська та Дніпропетровська області, Київ та Київська область, Одещина і Вінниччина. Основний удар знову був спрямований по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема енергетичної.

Юрій Ігнат також звернув увагу на зміну тактики російських військ. Якщо раніше основний акцент робився на крилаті ракети типу “Калібр” і Х-101 та балістичні “Іскандери”, то нині дедалі частіше застосовуються важкі ракети, які значно складніше перехоплювати. Під час цієї атаки зафіксували щонайменше сім пусків ракет Х-22 та Х-32, а також використання рідкісних ракет “Циркон” і, ймовірно, “Онікс”.

Ще однією характерною особливістю сучасних ударів є одночасна атака по багатьох регіонах. Таким чином ворог намагається перевантажити систему протиповітряної оборони України, завдаючи ударів по столиці та кількох областях одночасно. Для перехоплення крилатих ракет українські військові використовують увесь наявний арсенал — мобільні вогневі групи з переносними зенітними ракетними комплексами, бойову авіацію, включно з літаками F-16 та Mirage, а також наземні системи ППО NASAMS і IRIS-T. Водночас найбільшою загрозою залишаються балістичні ракети, ефективно збивати які здатні лише комплекси класу Patriot. Саме ці системи можуть перехоплювати ракети Х-22, Х-32, “Циркон”, “Онікс”, “Іскандер-М” та С-300. Юрій Ігнат наголосив, що Україна постійно має звертатися до партнерів із проханням про постачання таких комплексів і, головне, ракет до них, адже боєприпаси ППО є витратним ресурсом.

Окрему загрозу, за словами представника Повітряних сил, становлять ударні дрони типу “Шахед”. Росія суттєво наростила їхнє виробництво, що змушує Україну витрачати значні ресурси на протидію. Для боротьби з безпілотниками активно застосовуються мобільні та малодальні системи ППО, зокрема Gepard, Skynex, Paladin, а також розвивається напрям зенітних дронів і спеціалізованих підрозділів.

Юрій Ігнат підкреслив, що на тлі нарощування Росією балістичних і дронових атак Україні необхідно посилювати як кількість систем ППО, так і запас ракет до них для ефективного захисту міст і критичної інфраструктури.

Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про значне зростання опору громадян діям територіальних центрів комплектування (ТЦК) протягом 2022–2026 років. За його словами, на початку періоду фіксувалося лише п’ять інцидентів, тоді як минулого року їхня кількість зросла до 351. Після повномасштабного вторгнення Росії поліція зареєструвала 526 випадків опору, найбільше з яких відбулося в Харківській області — 59, а найменше — у Херсонській.

За словами Вигівського, підвищення числа інцидентів пов’язане з кількома факторами, зокрема психологічним тиском, дезінформацією та стресовими наслідками війни. Водночас поліція зазначає, що співпраця з громадянами залишається ключовим елементом забезпечення правопорядку, а її працівники прагнуть діяти у правовому полі, мінімізуючи конфліктні ситуації та забезпечуючи безпеку як для громадян, так і для військових структур.

Вигівський пояснив, що опір частково пов’язаний із небажанням громадян мобілізуватися. Він зазначив, що залучення поліції до оповіщення військовозобов’язаних може негативно впливати на імідж Нацполіції.

“ТЦК та СП можуть здійснювати оповіщення і без працівників поліції. Залучення правоохоронців передбачено законом «Про мобілізацію» 2023 року. Якщо людина не реагує на оповіщення, затримати її офіційно може лише поліція в рамках статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, — пояснив Вигівський.

Він також відзначив, що правоохоронці документують випадки корупції в ТЦК і СП, коли за гроші відпускають осіб, які підпадають під мобілізацію. Через це громадяни часто мінімально довіряють ТЦК і негативно сприймають перевірки та затримання. Голова Нацполіції повідомив, що у разі надходження скарг на дії поліції проводяться службові розслідування. Якщо підтверджуються порушення при затриманні, поліцейського притягують до дисциплінарної відповідальності, а у випадках тілесних ушкоджень розслідування проводить Державне бюро розслідувань.

Нагадаємо, у Київській області було викрито посадовця ТЦК, підозрюваного у жорстокому поводженні з військовозобов’язаними. У Одесі працівники районного центру комплектування та член громадської організації силоміць посадили чоловіка в автобус і вимагали гроші.

У ніч на 3 лютого Збройні сили Російської Федерації завдали нового удару по енергетичній інфраструктурі України, коли температура повітря в багатьох регіонах опускалася до -25 градусів. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що атака була спрямована на теплоелектроцентралі, які забезпечують опалення цивільного населення, створюючи реальну загрозу для життя людей у зимовий період.

За інформацією міністра, внаслідок обстрілів постраждали енергетичні об’єкти у восьми областях України, зокрема ТЕЦ у Києві, Харкові та Дніпрі. Використання Росією дронів-камікадзе дозволило атакувати об’єкти критичної інфраструктури з високою точністю, що призвело до масштабних відключень тепла та електроенергії у житлових будинках і громадських закладах.

Атаку на енергетичні об’єкти підтвердила і пресслужба ДТЕК. За даними компанії, це вже дев’ятий масований удар по теплоелектростанціях за останні п’ять місяців — з жовтня 2025 року до початку лютого 2026-го. Енергетики повідомили про серйозні пошкодження обладнання ТЕС та нагадали, що загалом об’єкти компанії за час повномасштабної війни зазнали понад 220 атак. Унаслідок обстрілів загинули четверо працівників, ще 59 отримали поранення. Моніторингові канали повідомляли, що в ніч на 3 лютого під атакою опинилися Київ, Вінниця, Черкаси, Харків та Одеса. Російські війська застосували балістичні та крилаті ракети, зокрема, ймовірно, типів «Циркон», «Іскандер» та Х-22. Окрім цього, Повітряні сили інформували про масований наліт дронів-камікадзе — їх кількість могла сягати від 350 до 500 одиниць. Зранку 3 лютого голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що в столиці під ударом опинилися квартали багатоповерхової забудови майже в усіх районах міста. Зафіксовано пошкодження житлових будинків та автозаправних станцій. У соцмережах також з’явилася інформація про ураження Трипільської та Ладижинської ТЕС, а також про масштабні руйнування теплоелектростанції у Харкові, відновлення якої, за попередніми оцінками, може бути вкрай складним.

У Міненерго наголосили, що атаки по енергетичній інфраструктурі в період сильних морозів є воєнним злочином і черговою спробою Кремля залишити українців без тепла та світла взимку.

2 лютого мешканці кількох областей України відчули сильні коливання земної поверхні. За повідомленнями очевидців у соціальних мережах та місцевих телеграм-каналах, у Дніпрі, Запоріжжі та на Донеччині деякі будинки почали помітно хитатися, що спричинило паніку серед населення та активне обговорення події онлайн.

За даними сейсмологів, епіцентр землетрусу зафіксовано в Криму, де магнітуда склала 4,8 бала. Коливання поширилися на значну частину південно-східної України, через що багато жителів сусідніх областей також повідомляли про нестійке відчуття під ногами та рухомі предмети у приміщеннях.

На щастя, повідомлень про постраждалих або значні руйнування наразі немає. Фахівці продовжують моніторинг сейсмічної активності в регіоні.

Ситуація в енергосистемі Києва різко погіршилася після масованих російських атак на об’єкти критичної інфраструктури у січні. Удари 9 та 13 січня призвели до повного виведення з ладу одного з ключових об’єктів генерації електроенергії та тепла, що стало серйозним ударом по забезпеченню столиці ресурсами. За даними джерел, наближених до РБК-Україна, один із великих енергетичних об’єктів зазнав таких руйнувань, що відновлення його роботи в короткі строки неможливе.

Втрачена теплоелектроцентраль забезпечувала значну частину потреб міста в теплі та електроенергії, тож її зупинка створила додаткове навантаження на залишки діючих генераційних потужностей. Для стабілізації роботи системи довелося терміново коригувати графіки виробництва та розподілу електроенергії, а також залучати резервні джерела постачання тепла.

Йдеться про комбіновані атаки, спрямовані на критичну інфраструктуру столиці. Водночас у матеріалі не уточнюється, яка саме ТЕЦ була остаточно виведена з ладу. Під час масованого обстрілу 9 січня значних ушкоджень зазнали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які забезпечують понад половину потреб Києва в теплі та електроенергії. Член парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Сергій Нагорняк тоді зазначав, що жодні захисні споруди не здатні вберегти такі об’єкти від ударів балістичними ракетами. 13 січня російські війська знову атакували енергетичну інфраструктуру столиці. Основними цілями стали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ. Загалом по Києву було випущено понад десять ракет і сотні безпілотників, а по ТЕЦ-5 завдано кілька прицільних ракетних ударів.

Раніше голова Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявляв, що станом на кінець січня у Києві фактично не залишилося власної генерації електроенергії, що суттєво ускладнює проходження опалювального сезону та роботу енергосистеми загалом.

У Київській області викрито масштабну схему привласнення державним посадовцем комерційного майна під виглядом потреб Збройних Сил України. Колишній начальник одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки незаконно вилучив вісім автомобілів у двох компаній, що займаються вантажними перевезеннями, повідомляє Державне бюро розслідувань. За попередньою інформацією, транспорт забирали без належних документів та формального обґрунтування, прикриваючись нібито службовими потребами армії.

Механізм привласнення

За сприяння ДБР три транспортні засоби було повернуто та передано на потреби ЗСУ. Дії колишнього посадовця кваліфікували за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення влади в умовах воєнного стану), санкція якої передбачає до 12 років позбавлення волі. Підозрюваному вже повідомлено про підозру, наразі вирішується питання обрання запобіжного заходу.

Раніше у травні 2025 року слідчі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) виявили порушення у майнових деклараціях 18 співробітників ТЦК на суму 36,8 мільйона гривень. Деякі військкоми не вказали автомобілі, квартири та великі суми готівкою. Також повідомлялося, що колишній водій ТЦК у Кіровоградській області Богдан Шевченко задекларував золоті злитки та понад 30 гектарів землі.