Україна

Україна отримала першу у 2026 році партію скрапленого природного газу зі Сполучених Штатів Америки обсягом майже 100 млн кубометрів. Про це повідомила пресслужба НАК «Нафтогаз України» у середу, 4 лютого. Постачання стало можливим завдяки партнерству з польським державним енергетичним концерном Orlen і є важливим кроком у посиленні енергетичної безпеки країни.

Зазначеного обсягу газу достатньо для покриття потреб приблизно 700 тисяч українських домогосподарств упродовж одного місяця в опалювальний період. Такий ресурс має стратегічне значення в умовах підвищеного навантаження на енергосистему та постійних ризиків для внутрішнього видобутку й інфраструктури через воєнні загрози.

«Наступні партії американського газу вже законтрактовані та будуть доставлені в Україну в лютому–березні», — повідомили у «Нафтогазі». Загалом у 2026 році поставки LNG зі США для України можуть сягнути до 1 млрд куб. м.

Ця партія допомагає зміцнити енергетичну безпеку країни та гарантувати стабільне газопостачання під час зимових холодів, незважаючи на триваючі виклики для енергетичної інфраструктури України.

Українська сторона поінформувала Сполучені Штати про системні атаки Росії, які тривали після публічних заяв про так зване «енергетичне перемир’я». Про це під час Ukrainian Week у Вашингтоні повідомила посолка України в США Ольга Стефанішина. За її словами, 3 лютого посольство України офіційно передало до Державного департаменту США комплекс аналітичних матеріалів, що фіксують кожен зафіксований обстріл від моменту оголошення «перемир’я».

Дипломатка наголосила, що підготовлений пакет містить детальну хронологію ударів, географію атак, типи застосованого озброєння та наслідки для цивільної й енергетичної інфраструктури. Окрему увагу в документах приділено подіям після нічного обстрілу, який став черговим підтвердженням невиконання Росією власних декларацій. Матеріали, за словами Стефанішиної, ґрунтуються на перевірених даних українських державних органів та партнерських джерел.

Як уточнюється, інформацію готували спільно Збройні сили України та Міністерство енергетики. Стефанішина наголосила, що ці матеріали мають важливе значення для переговорного процесу, адже ставлять під сумнів заяви Росії про дотримання домовленостей.

Посолка висловила сподівання, що у Вашингтоні оберуть підхід «менше ілюзій, більше тиску» щодо Москви, з урахуванням наданих фактів порушень.

Окремо Стефанішина зазначила, що ключовим пріоритетом роботи української делегації у США залишається лобіювання санкційних законопроєктів проти країн, які продовжують купувати російські енергоресурси. Наразі у Палаті представників і Сенаті зареєстровано щонайменше три такі ініціативи.

За її словами, триває активна робота над узгодженням текстів законопроєктів і пошуком компромісів. Головним завданням залишається мобілізація політичної волі для винесення документів на голосування. Стефанішина підкреслила, що всі ініціативи мають двопартійну підтримку, а навіть у чутливих питаннях тарифної політики вже вдалося знайти спільну позицію.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців переглянуло фінансові параметри гуманітарної підтримки для українців, які були змушені залишити свої домівки через війну. Згідно з оновленими даними, оприлюдненими UNHCR, загальний обсяг запланованих потреб на 2026 рік становить 614 мільйонів доларів США, що суттєво менше порівняно з попереднім роком.

Порівняльний аналіз показує, що фінансування скорочено на 23,6% у порівнянні з 2025 роком, коли гуманітарний план передбачав 803,6 мільйона доларів. Таке зменшення бюджету відбувається на тлі тривалої війни та складної безпекової ситуації, яка продовжує впливати на мільйони українців як всередині країни, так і за кордоном.

Водночас рівень фінансування гуманітарних програм стрімко знижується. У 2025 році план допомоги був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів), тоді як у 2024 році цей показник становив 64%, у 2023-му — 84%, а в перший рік повномасштабної війни — понад 91%.

За даними Місії ООН з моніторингу прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для цивільного населення України з початку повномасштабної агресії РФ: загинули 2514 людей, ще 12 142 були поранені. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025 року кількість українських біженців сягнула 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебувають у країнах Європи. Ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними в Україні.

Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей в Україні потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту. Багато з них зазнали неодноразових переміщень, а їхня вразливість зростає через тривалий характер війни.

План УВКБ ООН на 2026 рік передбачає підтримку 2,1 мільйона людей всередині України та ще 482 тисяч українських біженців за кордоном. Із загальної суми 470 мільйонів доларів планують спрямувати на внутрішні потреби України, ще 144 мільйони — на допомогу в інших країнах, зокрема в Молдові, Румунії та Польщі.

В ООН наголошують, що скорочення фінансування вже призвело до зменшення обсягів допомоги. У зимовий період 2025–2026 років грошову підтримку отримали на третину менше людей, ніж роком раніше. На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та проблем із житлом вразливість як внутрішньо переміщених осіб, так і біженців за кордоном продовжує зростати

Україна дедалі активніше готується до сценарію, за якого питання національної безпеки доведеться вирішувати переважно власними силами, не покладаючись на формальні гарантії союзників у межах потенційної мирної угоди з Росією. Про це повідомляє видання Politico, аналізуючи еволюцію оборонної стратегії Києва на тлі тривалої війни та невизначеності щодо майбутніх міжнародних домовленостей.

За оцінками журналістів, у вищому політичному та військовому керівництві України зростає скепсис стосовно ефективності міжнародних зобов’язань, які не мають чітко прописаних і обов’язкових механізмів реагування, подібних до принципів колективної оборони НАТО. Українська сторона дедалі більше усвідомлює, що без повноцінного членства в Альянсі будь-які гарантії безпеки можуть мати обмежений характер і не забезпечувати реального захисту у разі нової агресії.

У Європейському Союзі раніше закликали перетворити Україну на так званого «сталевого їжака» — державу з потужною обороною, яка не стане легкою здобиччю для нинішніх чи майбутніх агресорів. Йдеться про формування постійної та численної армії, активний розвиток безпілотних технологій, ракетних програм і власного виробництва озброєнь.

Втім, реалізація такого підходу потребує глибоких структурних змін. Серед ключових завдань — реформа оборонного сектору, оновлення системи закупівель, модернізація підходів до набору та підготовки особового складу, а також масштабні фінансові вливання з боку держави.

Додаткові ризики пов’язані з непередбачуваністю позиції США, що також змушує Київ переглядати свої довгострокові безпекові стратегії. Саме тому під час мирних переговорів Україна наполягала на збереженні армії чисельністю до 800 тисяч військовослужбовців.

Як підкреслює Politico, навіть у разі перемир’я утримання такої армії вимагатиме колосальних ресурсів і системної підтримки економіки та бюджету. Юридично зобов’язуючі угоди зі США та європейськими країнами, а також можлива присутність багатонаціональних сил розглядаються в Києві лише як доповнення до власної обороноздатності, а не як її заміна.

У ніч проти 4 лютого Російська Федерація здійснила масштабний повітряний напад на територію України, застосувавши понад сотню ударних безпілотних літальних апаратів. Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України, оприлюднивши деталі чергової спроби ворога дестабілізувати ситуацію та завдати шкоди цивільній і критичній інфраструктурі.

За інформацією військових, противник використав 105 безпілотників різних типів. Серед них — добре відомі дрони-камікадзе Shahed, а також апарати інших модифікацій, зокрема «Гербера», «Італмас» та безпілотники невстановлених типів. Приблизно дві третини від загальної кількості становили саме «шахеди», які традиційно застосовуються для масованих атак з метою перевантаження української системи протиповітряної оборони.

Станом на ранок протиповітряна оборона знищила або подавила 88 ворожих безпілотників на півночі, півдні та сході країни.

Водночас зафіксовано влучання 17 ударних БпЛА на 14 локаціях. Ще на п’яти локаціях зафіксовано падіння уламків збитих дронів. Інформація щодо наслідків атаки та можливих пошкоджень уточнюється.

Упродовж січня територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в Києві досягли одного з найвищих показників від початку року. За інформацією з власних джерел, столичні ТЦК виконали мобілізаційний план на рекордні 91%, що свідчить про суттєве зростання темпів мобілізаційних заходів у столиці. Про це повідомляє одне з українських медіа з посиланням на обізнаних співрозмовників.

Експерти зазначають, що майже 100-відсоткове виконання плану не означає автоматичного призову всіх військовозобов’язаних, а радше відображає ефективність адміністративних процедур і системність підходу. Мова йде про оновлення реєстрів, проходження військово-лікарських комісій та формування резерву відповідно до потреб Збройних сил України.

“Ефективною виявилася тактика з організацією мобільних блокпостів, посиленим патрулюванням поліції, організацією перевірки документів у вечірній час біля великих торгових центрів, супермаркетів і магазинів, залученням до перевірок документів представників приватних охоронних структур” – зазначає джерело.

Також, за інформацією джерела, “з урахуванням того, що більшість заброньованих співробітників з 3-го лютого на певний час (від декількох годин до декількох діб) втратять бронювання, на період з 2 по 7 лютого, максимально буде посилено патрулювання з метою мобілізації”.

В Україні розробляють законопроєкт, який може суттєво змінити процедуру відкриття банківських рахунків для громадян. Документ передбачає обов’язкове підтвердження фактичного місця проживання та джерел доходів, що стане ключовою умовою для отримання доступу до фінансових послуг. Законопроєкт №14327 наразі розглядають у Верховній Раді в межах підготовки країни до інтеграції у Єдину зону платежів у євро (SEPA), що відкриє нові можливості для українців і бізнесу у міжнародних розрахунках.

2 лютого документ планував розглянути фінансовий комітет парламенту. Окрім питань інтеграції до європейського платіжного простору, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків і сейфів, а також посилення фінансового контролю з боку держави. Така ініціатива спрямована на підвищення прозорості фінансової системи та зменшення ризиків відмивання коштів або фінансування нелегальної діяльності.

У Міністерстві фінансів пояснюють, що приєднання до SEPA є стратегічним кроком на шляху євроінтеграції. Запропоновані зміни мають привести фінансове законодавство України у відповідність до стандартів ЄС і вимог FATF щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб під управлінням Мінфіну. У ньому міститиметься лише базова інформація — номер рахунку, ім’я власника та назва банку. Дані про залишки коштів, рух грошей, вміст сейфів або дати відкриття рахунків не фіксуватимуться. Доступ до реєстру матимуть виключно уповноважені державні органи і лише в межах розслідування тяжких злочинів. При цьому банківська таємниця, за запевненням уряду, зберігається. Для звичайних громадян ключовою зміною може стати новий порядок відкриття банківського рахунку. Окрім паспорта та ідентифікаційного коду, банки зможуть вимагати підтвердження фактичного місця проживання. Це може бути договір оренди житла або квитанції за комунальні послуги. Також клієнтів зобов’яжуть підтверджувати джерела доходів — податковими деклараціями, трудовими контрактами, банківськими виписками або іншими документами. Під особливий контроль можуть потрапити великі або регулярні грошові перекази. У разі нетипових операцій банк матиме право призупинити транзакцію до з’ясування її походження. Це стосуватиметься і приватних переказів між фізичними особами, зокрема з-за кордону. Окрему увагу фінансові установи приділятимуть податковому резидентству клієнтів. Водночас у Верховній Раді ініціатива вже викликала критику. Народний депутат Максим Бужанський назвав законопроєкт таким, що містить надмірно жорсткі норми для звичайних громадян, і заявив про намір домагатися його відхилення. За його словами, документ є непопулярним і має низькі шанси на підтримку в сесійній залі.

Натомість експерти заспокоюють, що ризиків для громадян немає. Податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська наголосила, що законопроєкт №14327 не стосується податкового контролю та не відкриває доступу до інформації про доходи українців. За її словами, приєднання до SEPA, навпаки, спростить перекази коштів у євро та зробить фінансову систему України ближчою до європейських стандартів.

Експертка також підкреслила, що питання контролю доходів від оренди житла регулюється окремими законодавчими ініціативами і не пов’язане безпосередньо з приєднанням до Єдиної зони платежів у євро.

Розморожування омивача скла в автомобілі не потребує складних дій, однак важливо дотримуватися правил безпеки, щоб уникнути пошкоджень техніки. Найнебезпечніший варіант — заливати в бачок гарячу воду. Різкий перепад температур може призвести до тріщин у пластиковому резервуарі, що змусить власника замінювати бачок омивача.

Найбільш простий і безпечний спосіб — завести двигун і дати моторному відсіку прогрітися. Тепло, що від двигуна, поступово розтопить замерзлу рідину в бачку та трубках системи, повертаючи омивачу працездатність. Якщо автомобіль обладнаний електропідігрівом двигуна або салону, це прискорить процес розморожування.

Якщо є можливість, варто поставити машину у тепле приміщення, наприклад гараж або закритий паркінг — тоді рідина розтане сама. Ще один ефективний метод — додати концентрат зимового омивача, розрахованого на низькі температури. Він змішається із замерзлою літньою рідиною і утворить морозостійкий розчин. За відсутності концентрату підійде звичайний спирт.

Дотримання цих простих порад допоможе уникнути поломок і безпечно використовувати омивач скла навіть у сильні морози.

На 3 лютого Національний банк України зафіксував офіційний курс долара на рівні 42,97 грн, що майже дорівнює позначці 43 гривні, одночасно знизивши вартість євро та польського злотого. Після кількох тижнів поступового зміцнення національної валюти ситуація на валютному ринку знову змінилася, і гривня почала демонструвати ознаки коливань.

З кінця січня курс долара почав поступово зростати, що відобразилося на офіційних показниках НБУ. Хоча 2 лютого спостерігалося незначне зниження вартості американської валюти, вже наступного дня долар відновив свій рух угору. Порівняно з попереднім банківським днем, офіційний курс зріс на 0,1584 грн, що свідчить про певну нестабільність на валютному ринку в перші дні лютого.

Євро почав лютий зі зниження. Національний банк зменшив офіційний курс європейської валюти до 50,9062 грн, що на 0,1163 грн менше, ніж днем раніше. Ще 30 січня курс євро сягав 51,2423 грн, встановивши історичний максимум, однак з початку лютого тенденція змінилася. Зниження демонструє і польський злотий. На 3 лютого НБУ встановив його офіційний курс на рівні 12,0735 грн, що на 0,0495 грн менше, ніж у попередній банківський день. Підвищення офіційного курсу долара одразу відобразилося на банківському ринку. Станом на ранок 3 лютого середній курс у банках України становив 42,80 грн за купівлю та 43,30 грн за продаж. Водночас євро і злотий у банківських касах дещо подешевшали. Європейську валюту купували в середньому по 50,62 грн, а продавали по 51,35 грн. Польський злотий купували за 11,85 грн, а продавали за 12,40 грн. На готівковому ринку також зафіксовано зростання курсу долара. В обмінниках середня ціна купівлі американської валюти склала 43,07 грн, а продажу — 43,17 грн. Євро в обмінних пунктах продовжив дешевшати: курс купівлі знизився до 51,30 грн, а продажу — до 51,10 грн. Польський злотий зазнав мінімальних змін — курс купівлі опустився до 12,13 грн, тоді як продаж залишився на рівні 12,25 грн.

Раніше експерти прогнозували, що у лютому валютний ринок України перебуватиме у стані помірних коливань. За оцінками банкірів, у першій декаді місяця курс залишатиметься відносно стабільним, а чинники впливу матимуть переважно стримувальний характер.

2 лютого завершується дія відстрочок від мобілізації, які були надані ще в листопаді 2026 року. Для частини чоловіків відстрочка перестане діяти вже 3 лютого, і вони повинні будуть виконувати вимоги законодавства щодо призову на військову службу. Громадяни, які мали право на відстрочку, повинні перевірити, чи була вона продовжена автоматично, щоб уникнути непорозумінь і можливих адміністративних наслідків.

Адвокатка Дар’я Тарасенко у своєму Facebook зазначила, що дія частини автоматичних відстрочок від мобілізації закінчується саме 3 лютого. Це стосується насамперед тих чоловіків, які отримали відстрочку через навчання, роботу у критично важливих сферах або з інших обґрунтованих причин. Перевірка статусу відстрочки дозволяє своєчасно спланувати дії та не допустити порушень закону.

Продовження може відбуватися двома способами — автоматично або рішенням комісії. Для перевірки статусу відстрочки необхідно мати додаток “Резерв+”. У ньому треба сформувати розширений витяг і перевірити дату відстрочки. Якщо зазначено “04.05.2026” — відстрочку продовжено, якщо “02.02.2026” — відстрочку не продовжено. Водночас додаток може працювати нестабільно через підвищене навантаження в ці дні. Ще один спосіб перевірки — через еВОД на порталі “Дія”. Однак у ньому не вказано дату завершення відстрочки, тож ті, у кого вона закінчується 3 лютого, побачать прочерк у графі “відстрочка”.

Якщо відстрочку не продовжили автоматично, але особа має на неї право, необхідно діяти одразу: продовжити відстрочку онлайн через додаток “Резерв+” (доступно не для всіх категорій чоловіків); звернутися до ЦНАП для оформлення відстрочки.

Адвокатка наголошує, що продовжити відстрочку потрібно якомога швидше, інакше можлива мобілізація, якщо документи не будуть подані. Цей порядок стосується лише відстрочок, наданих через додаток “Резерв+” або комісію при ТЦК та СП, і не поширюється на відстрочки за бронюванням або службовими обов’язками.

Нагадаємо, що 26 січня президент Володимир Зеленський підписав закон, яким продовжив воєнний стан та мобілізацію до 4 травня 2026 року. Раніше юристи повідомляли, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки цього року виписуватимуть менше паперових повісток, а військовозобов’язаним частіше надходитимуть повідомлення в електронному вигляді.