Україна

Італія висловлює підтримку прагненню України стати повноправним членом Європейського Союзу, проте водночас наполягає на дотриманні встановлених процедур та черговості розширення блоку. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні в інтерв’ю Corriere della Sera прокоментував ініціативу щодо прискореного вступу України, наголосивши, що ЄС вже має зобов’язання перед іншими кандидатами та країнами-партнерами, яких потрібно враховувати у планах розширення.

Позиція Італії та баланс між підтримкою та процедурою

Антоніо Таяні підкреслив, що Італія й надалі допомагатиме Україні на шляху до європейської інтеграції та підтримуватиме її прагнення до членства в ЄС. Він зазначив, що Рим розглядає майбутнє України як частину європейського простору, попри складну геополітичну ситуацію.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що держава буде технічно готовою до вступу в Європейський Союз уже у 2027 році. За його словами, членство України в ЄС є однією з ключових гарантій безпеки не лише для самої країни, а й для всієї Європи.

Українська влада неодноразово наголошувала, що процес євроінтеграції залишається стратегічним пріоритетом, а підтримка з боку окремих країн-членів ЄС відіграє важливу роль у просуванні цього курсу.

Компанія Метінвест Ріната Ахметова, включно з асоційованими підприємствами та спільними компаніями, у 2025 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн податків і зборів. Це свідчить про значний внесок групи в наповнення державної та місцевих скарбниць навіть у складних економічних умовах. Найбільші суми надійшли за рахунок плати за користування надрами — 4,6 млрд грн, єдиного соціального внеску — 3,5 млрд грн, а також податку на доходи фізичних осіб — 3,2 млрд грн.

Окрім цього, підприємства Метінвесту сплатили 1,9 млрд грн податку на прибуток, 690 млн грн екологічного податку, майже 2 млрд грн ПДВ, що на 18% перевищує показник 2024 року, а також 1,4 млрд грн плати за землю, що на 10% більше, ніж у попередньому році. Внесок компанії до фонду оборони країни склав 916 млн грн військового збору, що підкреслює підтримку держави в умовах воєнного часу.

“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії”, — зазначив генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків. Загалом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення компанія підтримала економіку України на суму близько 74 млрд грн.

Допомога Метінвесту Україні від початку війни становить 9,3 млрд грн, з яких 4,9 млрд грн спрямовано на підтримку армії в межах ініціативи Сталевий фронт. Компанія також інвестувала понад 28 млрд грн в економіку країни та реалізує ініціативу Steel Force для підготовки нового покоління фахівців для відбудови промисловості.

Початок лютого 2026 року здатен стати одним із найхолодніших періодів в Україні за останні два десятиліття. Про це повідомив синоптик Ігор Кібальчич, попередивши про ймовірне різке зниження температури повітря в більшості регіонів країни. За прогнозами, в нічні години стовпчики термометрів у окремих областях можуть опускатися до -26 градусів і навіть нижче, що є нетиповим показником для останніх років.

Метеоролог пояснює таке похолодання надходженням арктичної полярної повітряної маси з так званою ультраполярною траєкторією. Йдеться про пряме переміщення надзвичайно холодного повітря з Арктики в напрямку Європи без суттєвого прогрівання на проміжних етапах. У результаті цей потік охоплює значні території, включно з Україною, формуючи тривалий період сильних морозів.

Синоптик прогнозує, що період із 1 по 4 лютого стане найморознішим за останні 20 років спостережень. У нічний час температура повітря в більшості областей становитиме від -20 до -25 градусів, за винятком південних регіонів, Приазов’я та Закарпаття. На низинних ділянках стовпчики термометрів можуть опускатися до -26…-31 градуса. Вдень у цей період очікується від -12 до -18 градусів, а на півдні країни — від -6 до -11. Подібні температурні показники востаннє фіксувалися в Україні у січні та на початку лютого 2006 року. Водночас Ігор Кібальчич наголошує, що сильні морози триматимуться недовго. Уже з 5 лютого очікується поступове потепління у всіх регіонах. Температура вночі становитиме -6…-12 градусів, а вдень — від -2 до -8.

За прогнозами, 7 лютого температура продовжить зростати до -4…+2 градусів у нічний час і до 0…+6 вдень. У зв’язку з таненням снігу в більшості регіонів можливе утворення ожеледиці, а в південних та західних областях сніговий покрив може зійти повністю.

В Україні правоохоронні органи провели одну з найбільших за останній час спеціальних операцій, спрямованих на викриття зловживань у сфері військового обліку. У межах операції під назвою «Опікун» відбулося 128 обшуків одразу у 20 областях країни. Заходи проводилися з метою припинення незаконних схем отримання відстрочок від мобілізації та дострокового звільнення з військової служби на підставі фальсифікованих медичних документів.

Спільна робота кількох відомств

Наприклад, 34-річний одесит отримав звільнення з лав ЗСУ на підставі висновку військово-лікарської комісії, хоча реальних медичних підстав не було. Після цього чоловік оформив опіку над тещею, яка одночасно отримала групу інвалідності, щоб уникнути мобілізації. Обшуки проводилися у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській та Харківській областях. Під час слідчих заходів вилучено готівку, мобільні телефони, комп’ютерну техніку, медичні документи з ознаками фіктивності, лікарські печатки та чорнові записи. Про підозру оголошено 110 особам, серед яких військовослужбовці та цивільні. Дії фігурантів кваліфікують за статтями Кримінального кодексу України щодо ухилення від призову, самовільного залишення служби, підроблення документів і шахрайства. За деякі порушення передбачене покарання до десяти років позбавлення волі. Ця хвиля обшуків є шостою в рамках операції “Опікун”. Правоохоронці продовжують збір доказів, скасування незаконно отриманих відстрочок та притягнення до кримінальної відповідальності.

Водночас, Верховна Рада України продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію до 4 травня, тож призов військовозобов’язаних триватиме. У Міноборони повідомляли про можливість автоматичної постановки на військовий облік через застосунок “Резерв+” без відвідування ТЦК та ВЛК.

Президент України Володимир Зеленський наразі не ухвалив остаточного рішення щодо своєї участі у наступних президентських виборах. За його словами, ключовим фактором стане те, за яких умов і з яким результатом завершиться повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України. Цю позицію глава держави озвучив в інтерв’ю чеському радіо Český rozhlas, наголосивши, що нинішня ситуація не дозволяє будувати чіткі політичні плани на майбутнє.

Президент зізнався, що час від часу розмірковує над можливістю повторного балотування, однак не вважає це пріоритетом у момент, коли країна перебуває у стані війни. На його переконання, першочерговим завданням залишається захист держави, відновлення територіальної цілісності та створення умов для справедливого й безпечного миру. Саме від фіналу війни, рівня безпеки та стану суспільства залежатиме, чи буде доцільним його подальше перебування в політичному процесі на посаді президента.

Президент також наголосив на важливості міжнародної підтримки під час виборів, зазначаючи, що готовий брати участь у голосуванні за умови, що партнери забезпечать безпеку та умови для демократичного процесу.

За Конституцією України, наступні президентські вибори мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2023-го. Проте законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану, який триває через повномасштабне вторгнення Росії. Раніше аналітики повідомляли, що якби вибори відбулися у кінці 2025 року, Зеленський міг би програти у другому турі Валерію Залужному або Кирилу Буданову.

У столиці повністю відновлено водопостачання в усіх десяти адміністративних районах, проте проблема з теплом залишається актуальною для значної кількості мешканців. Про ситуацію в місті поінформував міський голова Києва Віталій Кличко, наголосивши, що система водопостачання наразі працює у штатному режимі, тоді як тепломережі потребують додаткового часу для повного відновлення.

За словами мера, станом на тепер без опалення залишаються приблизно 2600 житлових будинків. Йдеться як про багатоповерхову забудову, так і про окремі житлові комплекси в різних районах міста. Основними причинами затримки з подачею тепла є пошкодження теплотрас, аварії на мережах та складність технологічних процесів, необхідних для безпечного запуску опалення після ремонтів.

Водночас у соціальних мережах та місцевих телеграм-каналах з’являються відео після відновлення водопостачання. На оприлюднених кадрах видно, що з кранів у деяких районах міста тече вода жовтого кольору. Зокрема, такі повідомлення надходять із Деснянського району. Автори відео жартома зазначають, що після відновлення водопостачання з кранів «потік лимонад», водночас офіційних коментарів щодо якості води від міських служб на цей момент не надходило.

Раніше повідомлялося, що компанія ДТЕК не оприлюднила графіки планових відключень електроенергії на 1 лютого для Києва через дію екстрених відключень у столиці. Також мешканці міста розповідали про переповнений громадський транспорт і складні умови пересування під час блекауту 31 січня.

Збройні сили Російської Федерації змінили підхід до повітряних ударів по Україні, зосереджуючи одночасні атаки не по всій території держави, а по окремих регіонах. Про це повідомив представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, пояснивши, що під час таких ударів ворог може застосовувати понад пів тисячі повітряних цілей у межах одного напрямку. Подібна концентрація ракет і дронів створює критичне навантаження на систему протиповітряної оборони.

За словами військових, головною метою нової тактики є перевантаження української ППО та вичерпання запасів боєприпасів. В умовах дефіциту ракет для зенітно-ракетних комплексів частина установок фізично не має можливості перехоплювати всі ворожі цілі. Особливо гостро ця проблема проявляється під час масованих атак дронами-камікадзе типу «Шахед» у поєднанні з крилатими та балістичними ракетами.

Інтерв’ю Юрія Ігната, опубліковане 2 лютого, проливає світло на небезпеку масованих ударів. ЗРК Patriot може відслідковувати одну балістичну ракету, тоді як з іншого напрямку летить “Шахед”, загрожуючи комплексу. Крім того, велика кількість цілей ускладнює перезарядку систем NASAMS та IRIS-T, а дефіцит ракет, які мають надійти від західних партнерів, ще більше знижує ефективність ППО. За словами Ігната, балістичні ракети може збивати тільки Patriot, а ракет для цих систем недостатньо. У 2025 році росіяни почали частіше використовувати балістичні ракети, ніж крилаті, оскільки Patriot успішно знищує останні. Під час удару 13 січня ЗС РФ запустили 18 балістичних засобів ураження, загрожуючи усім областям України. В окремих регіонах, таких як Київ, Дніпро та Одеса, літало близько 500 дронів, що підвищувало ризик влучань по критичній інфраструктурі. Представник Повітряних сил зазначив, що навіть при 80% ефективності збиття, решта 20% завдають значної шкоди. Під час атак росіяни активніше застосовують ракети “Искандер-М”, комплекси С-300 та С-400, а також ракети Х-22, з яких останнім часом вдалося збити лише дві. Щодо ракет для Patriot, аналітики відзначають, що під час масованого удару 20 січня Україна не мала достатньої кількості боєприпасів. Президент Володимир Зеленський пояснив, що ракети прибули із запізненням через затримку платежу однієї з країн-учасниць програми PURL. Місячна потреба у ракетах Patriot для України становить близько 60 одиниць, тоді як виробничі потужності забезпечують лише 51 ракету на місяць, яку розподіляють між приблизно 20 країнами-операторами.

1 лютого стало відомо про удар дронів ЗС РФ по автобусу з шахтарями у Тернівці Дніпропетровської області, що ще раз підкреслює небезпеку масованих атак та потребу у посиленні протиповітряної оборони.

Київське водосховище, яке скувало кригою внаслідок сильних морозів, останніми днями стало популярним місцем відпочинку для жителів Києва, Вишгорода та прилеглих населених пунктів. Люди масово виходять на лід для прогулянок, зимових розваг і навіть неформальних зібрань. Водночас у Державній службі з надзвичайних ситуацій наголошують, що така поведінка може призвести до трагічних наслідків.

Рятувальники повідомляють про поширення в соціальних мережах інформації щодо нібито запланованих масових заходів на кризі Київського моря. У ДСНС підкреслюють, що жодних подібних подій не погоджували, а відповідні повідомлення є небезпечними та вводять людей в оману. Лід на водосховищі має нерівномірну товщину, а в окремих місцях може бути значно ослабленим через течії, скиди води та перепади температур.

«З міркувань безпеки просимо мешканців і гостей Вишгородського району не відвідувати будь-які масові заходи на кризі», — зазначили рятувальники.

У службі підкреслюють, що гарантувати безпечне перебування на кризі неможливо, особливо для водіїв транспортних засобів. Окрему загрозу становить відсутність укриттів поблизу на випадок повітряної тривоги.

«Існує реальна загроза для життя та здоров’я людей», — попередили в ДСНС.

Рятувальники також нагадали, що раніше під час несанкціонованих масових заходів на замерзлому водосховищі водії влаштовували дрифт на кризі, що значно підвищує ризик трагедій.