Україна

У ніч на 17 лютого російські війська здійснили чергову масштабну атаку по Одесі та населених пунктах Одеського району. Під ударом опинилася передусім енергетична інфраструктура, однак руйнувань зазнали й житлові будинки, адміністративні споруди та об’єкти соціальної сфери. Вибухи пролунали в різних частинах регіону, спричинивши перебої з електропостачанням і створивши загрозу для стабільної роботи критично важливих установ.

У компанії ДТЕК повідомили, що пошкодження одного з енергетичних об’єктів є вкрай серйозними. Частина обладнання зруйнована, а інша — суттєво пошкоджена вибуховою хвилею та уламками. Для повноцінного відновлення необхідний комплексний і тривалий ремонт із залученням спеціалізованої техніки та фахівців. Енергетики вже працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше стабілізувати ситуацію.

За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, один із ворожих дронів влучив у квартиру на верхніх поверхах багатоповерхового будинку в Одесі. У ДСНС уточнили, що уламками пошкоджено квартиру на 22 поверсі. Психологи служби надали допомогу 20 мешканцям, серед яких була дитина. Також зафіксовано влучання по складських приміщеннях і будівлі станції технічного обслуговування. Знищено два автомобілі, сталася пожежа в магазині. Ще один безпілотник упав поблизу приватного будинку, пошкодивши фасад і вікна. Інший дрон впав на території гаражного кооперативу — пошкоджено сім гаражів та два транспортні засоби. Рятувальники оперативно ліквідували всі пожежі. Правоохоронці документують наслідки атаки та воєнний злочин проти мирного населення регіону. Голова Одеської міської військової адміністрації повідомив, що повітряну тривогу в місті протягом ночі оголошували шість разів. Відомо про двох постраждалих чоловіків віком 62 та 65 років. Один із них перебуває у важкому стані, інший отримав травми середнього ступеня тяжкості. Обох госпіталізовано. Ще одній жінці медичну допомогу надали на місці.

Через відключення електроенергії на об’єктах водопровідної системи без води залишилися мешканці Київського та частини Хаджибейського районів Одеси, а також сіл Лиманка і Червоний Хутір, житлових масивів «Райдужний», «Совіньйон 1-5», «Чорноморка» та ЖКП «Таїрове». В «Інфоксводоканалі» попередили про можливе зниження тиску води на верхніх поверхах окремих будинків у Хаджибейському та Приморському районах.

Напередодні моніторингові канали повідомляли про ймовірну підготовку нового масованого обстрілу, не виключалося застосування ракет «Циркон». Під час атаки вибухи також пролунали в Дніпрі, Кропивницькому та західних регіонах України.

У ніч проти 17 лютого війська Збройні сили Російської Федерації здійснили масштабну комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети різних типів і значну кількість ударних безпілотників. Засоби ураження заходили з кількох напрямків — з акваторії Чорного моря та з боку східного кордону. Така тактика свідчить про спробу перевантажити систему протиповітряної оборони та ускладнити перехоплення цілей.

Частина ракет рухалася у північному напрямку, створюючи загрозу для столиці. Інші повітряні цілі були спрямовані на західні області, зокрема Івано-Франківщину та Львівщину. Окремо фіксувалася небезпека застосування балістичного озброєння по Дніпру, що змусило регіональні служби перейти у режим підвищеної готовності. Протягом ночі мешканці багатьох областей перебували в укриттях через тривалі повітряні тривоги.

Близько 6 ранку з’явилися повідомлення про швидкісні цілі — ймовірно, крилаті ракети, які перетнули кордон на сході та півдні. Перед цим було застереження щодо запуску балістики у напрямку Дніпра. У соцмережах повідомляли про вибухи поблизу Бурштина на Івано-Франківщині та у районі Стрия на Львівщині. За неофіційними оцінками, було випущено близько 15 ракет. Повітряні сили повідомили, що ракетна атака тривала орієнтовно годину, тоді як наліт дронів — близько 12 годин. За офіційними даними, ворог застосував 396 безпілотників, з яких 250 — типу “Шахед”, чотири балістичні ракети “Искандер-М”, 20 крилатих ракет Х-101, чотири “Искандер-К” та одну авіаційну ракету Х-59. Українська ППО збила всі крилаті ракети та знешкодила 367 дронів. Даних щодо перехоплення балістичних ракет не оприлюднено. В Івано-Франківській області підтверджено удар по інфраструктурному об’єкту. За інформацією обласної влади, люди не постраждали, однак зафіксовано руйнування та перебої з теплопостачанням, введено графіки відключення світла. На Львівщині сили ППО знешкодили три безпілотники, ще один визнано локаційно втраченим. У Києві та області фіксували наліт дронів, які дісталися столиці близько третьої години ночі. В Одеській області зазнав пошкоджень енергетичний об’єкт, про що повідомили в ДТЕК. Руйнування оцінюються як серйозні, відновлення потребуватиме тривалого часу. Крім інфраструктури, постраждали житлові будинки та складські приміщення, є поранені.

Напередодні українська влада попереджала про ймовірність масованого ракетного удару. Повідомлялося про активність стратегічної авіації РФ — літаків Ту-95МС і Ту-160, а також винищувачів МіГ-31, здатних запускати ракети “Кинджал”. Окрім цього, останніми тижнями російські війська активніше застосовували протикорабельні ракети “Циркон”.

Таким чином, атака 17 лютого стала однією з наймасштабніших за останній період, поєднавши тривалий наліт дронів із ракетним ударом по кількох регіонах України.

Українська енергосистема продовжує працювати в умовах безпрецедентного навантаження, спричиненого регулярними обстрілами з боку Російська Федерація та тривалим дефіцитом генеруючих потужностей. Пошкодження ключових об’єктів інфраструктури ускладнюють балансування виробництва й споживання електроенергії, особливо в пікові години. Попри це, енергетики щодня докладають зусиль для підтримання стабільності мережі та мінімізації аварійних відключень.

Окремим болючим питанням залишається ситуація з теплопостачанням у Київ. У столиці понад тисячу житлових будинків опинилися без належного тепла через проблеми в роботі об’єктів генерації. Особливо складна ситуація склалася навколо Дарницька ТЕЦ, яка забезпечувала теплом значну кількість багатоповерхівок. Через технічні пошкодження та обмежені можливості швидкого відновлення існує ризик, що частина споживачів не отримає повноцінного опалення до завершення поточного опалювального сезону.

Нардеп зазначив, що у вихідні графіки відключень електроенергії були дещо м’якшими, оскільки промислові підприємства не працювали, а також вдалося залучити додаткові обсяги генерації завдяки сонячним електростанціям. За словами Нагорняка, в Україні вже функціонує понад 20 тисяч малих сонячних електростанцій, і їхня кількість продовжує зростати. Українці встановлюють як домашні СЕС для власного споживання, так і станції, що працюють за «зеленим тарифом». Очікується, що зі збільшенням виробітку електроенергії з відновлюваних джерел ситуація поступово стабілізуватиметься. Депутат висловив сподівання, що вже з березня можливе певне послаблення графіків відключень, а ситуація з теплопостачанням стане більш контрольованою. Водночас енергетична інфраструктура продовжує зазнавати ударів. У ніч на 17 лютого російські війська атакували об’єкт ДТЕК в Одесі. Руйнування виявилися значними, і для повного відновлення роботи обладнання знадобиться тривалий час.

На цьому тлі актуальним залишається питання компенсації за побутову техніку, що вийшла з ладу через перепади напруги та аварійні відключення.

Попит на автомобілі китайського виробництва в Україні демонструє стійкість навіть після змін у податковій політиці щодо електротранспорту. За даними асоціації Укравтопром, у січні українські споживачі зареєстрували близько 1,4 тисячі нових і вживаних легковиків, виготовлених у Китаї. Хоча цей показник поступається грудневому піку, він на 71% перевищує результат аналогічного періоду минулого року, що свідчить про стабільну динаміку розвитку сегмента.

Основну частку імпорту традиційно формують електромобілі. Незважаючи на скасування пільгового розмитнення, електрокари залишаються домінуючими в структурі поставок. Їхня частка нині становить близько 78%, тоді як роком раніше вона сягала 82%. Зниження пояснюється насамперед змінами у фіскальній політиці та поступовим вирівнюванням умов для різних типів силових установок. Водночас високі ціни на пальне, розвиток зарядної інфраструктури та інтерес до екологічного транспорту підтримують популярність електричних моделей.

У сегменті нових авто беззаперечним лідером залишається BYD. Найпопулярнішою моделлю став електрокросовер BYD Leopard 3. Топ-5 нових авто з Китаю в Україні за січень 2026 року: BYD Leopard 3 — 169 авто; BYD Sea Lion 06 — 110 авто; Volkswagen ID.Unyx — 96 авто; Zeekr 001 — 77 авто; BYD Song Plus — 73 авто.

Загалом у січні було продано 1216 нових легковиків із КНР — це на 80% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У вживаному сегменті зареєстровано 181 авто китайського походження, що на 25% більше, ніж торік. Тут також домінують моделі BYD, а лідером став Zeekr 001. Найпопулярніші китайські авто з пробігом в Україні у 2026 році: Zeekr 001 — 16 авто; BYD Song L — 16 авто; BYD Song Plus — 14 авто;Buick Envision — 13 авто; BYD Yuan Plus — 9 авто.

Експерти зазначають, що інтерес до китайських авто пояснюється привабливим співвідношенням ціни, оснащення та технологічності, особливо в сегменті електромобілів. Водночас зростає увага і до моделей із традиційними двигунами, що свідчить про поступову диверсифікацію попиту.

Смерть чоловіка під час затримання в Київ знову актуалізувала питання професійної підготовки правоохоронців, зокрема щодо меж застосування фізичної сили та навичок надання домедичної допомоги. Подія, що сталася в ніч на 8 лютого 2026 року в Оболонський район, викликала широкий суспільний резонанс і стала предметом офіційного розслідування.

Наразі обставини інциденту встановлює Державне бюро розслідувань. Слідчі аналізують дії працівників поліції, зокрема правомірність використання кайданок, відповідність їхніх дій чинним інструкціям та стандартам, а також швидкість реагування на погіршення стану затриманого. Окрему увагу приділено питанню, чи була своєчасно та належним чином надана перша допомога до прибуття медиків.

Поліція зазначає, що після затримання чоловіку стало зле. Кайданки зняли, викликали швидку та почали надавати домедичну допомогу. Медики проводили реанімаційні заходи, проте врятувати його не вдалося. Попередньою причиною смерті називають серцеву патологію, остаточні висновки має дати експертиза. У мережі з’явилося відео очевидців, на якому видно, як чоловіка утримують на землі обличчям донизу. На кадрах не відразу викликали швидку і не видно негайного початку реанімації. Ці моменти викликали резонанс і стали підставою для вимог провести незалежну перевірку дій поліцейських. За фактом смерті відкрито кримінальне провадження, матеріали передано до ДБР. Слідчі мають встановити, чи перевищили правоохоронці повноваження та дотрималися процедур під час затримання. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав надати правову оцінку діям поліції та забезпечити повне і неупереджене розслідування.

Застосування кайданок регулює стаття 45 Закону України “Про Національну поліцію”. Використання спецзасобів можливе лише за наявності активного опору, загрози життю або спроби втечі. Навіть у таких випадках дія має відповідати принципам необхідності та пропорційності. Після фіксації особи поліція зобов’язана мінімізувати шкоду для здоров’я, контролювати стан затриманого та негайно надавати допомогу у разі погіршення самопочуття. Юристи наголошують, що тривале перебування особи обличчям донизу може створювати ризик для дихання, особливо якщо людина перебуває у стресі або має хронічні захворювання. В Оболонському районі поліція стверджує, що чоловік чинив опір, але на оприлюднених кадрах момент початку конфлікту відсутній, що ускладнює оцінку законності застосування сили. Військовий юрист Олег Леонтьєв зазначає, що подібні інциденти не рідкість і проблема полягає не лише у діях окремих правоохоронців, а й у складності притягнення їх до відповідальності. Часто спрацьовує “цехова солідарність”, що ускладнює покарання.

У разі доведення провини йдеться про статтю 365 КК України — перевищення повноважень, санкція якої передбачає до десяти років ув’язнення. Окремо розглядається ненадання допомоги особі в небезпечному для життя стані. Історичний приклад у Львові 2018 року показує, що навіть реальний обвинувальний вирок не гарантує відбування покарання, адже апеляційний розгляд затягнувся, а частину засуджених мобілізували до ЗСУ. Подібні випадки формують у суспільстві переконання, що система правосуддя у справах проти поліції працює повільніше, ніж у випадках із цивільними.

Нинішня справа у Києві стане тестом для правової оцінки застосування кайданок та дій після затримання, а також для ефективності розслідування таких резонансних інцидентів.

У неділю, 15 лютого, у Хорватія відбувся національний відбір на Євробачення-2026, який привернув увагу шанувальників конкурсу з різних країн. За результатами голосування перемогу здобув гурт Lelek з піснею Andromeda. Їхній виступ поєднав сучасне аранжування з етнічними мотивами, глибоким вокалом і виразною сценографією, що створило атмосферу містичності та занурення у фольклорні образи.

Втім, така перемога може мати несподівані наслідки для української конкурсантки Leléka, яка також заявлена до участі в міжнародному фіналі. Спільність у звучанні назв виконавців — Lelek і Leléka — здатна викликати плутанину серед глядачів, особливо під час телефонного чи онлайн-голосування. У швидкому темпі трансляції та великій кількості учасників навіть незначна фонетична подібність може вплинути на підсумкові результати.

Хорватський гурт Lelek був заснований у вересні 2024 року та поєднує елементи традиційної хорватської музики з сучасним звучанням. У складі групи п’ять учасниць: Інка Вечеріна Перушич, Юдіта Шторга, Коріна Олівія Рогіч, Лара Бртан та Марина Рамляк. За словами представників гурту, їхня музика поєднує народні мотиви із сучасним аранжуванням, електронним звучанням та поп-елементами. Дебютний сингл Tanani Nani одразу привернув увагу слухачів у Хорватії. В Україні Нацвідбір на Євробачення-2026 відбувся 7 лютого. Перемогу здобула Leléka із піснею Ridnym. Переможець представлятиме Україну на сцені у Відні в травні 2026 року.

Подібність назв і музичних стилів може стати новим викликом для української учасниці та її команди під час голосування на міжнародному конкурсі.

Російська Федерація здійснила передислокацію стратегічної авіації у напрямку західних регіонів країни, що може свідчити про підготовку до чергової хвилі ракетних атак проти України. Йдеться про щонайменше три стратегічні бомбардувальники типу Ту-95МС, які були переміщені ближче до українських кордонів після перебування на аеродромах Далекого Сходу.

За інформацією моніторингових спільнот, упродовж 14–15 лютого російська військова авіація здійснила переліт із віддалених східних баз до європейської частини країни. Зокрема, одна з груп стратегічних ракетоносців приземлилася на аеродромі Олєнья в Мурманській області. Ця база вже неодноразово використовувалася як стартовий майданчик для запуску крилатих ракет по території України.

Загальна потенційна потужність залпу по Україні може становити від 26 до 38 засобів ураження: три Ту-95МС — 6-18 ракет Х-101, один Ту-160 — до 12 Х-101, вісім МіГ-31 — 8 ракет “Кинджал”.

Раніше, у лютому, російські удари вже включали використання крилатих і балістичних ракет, а також ударних безпілотників. Так, 2-3 лютого РФ застосувала 521 засіб ураження, зокрема Х-101, Х-22, “Циркони”/”Оникси” та ударні БпЛА. 6-7 лютого відбулося ще дві масовані атаки з використанням Х-101, “Калибр” і “Цирконів”, а 12 лютого — 24 балістичні ракети “Искандер-М” і 197 БпЛА.

16 лютого Повітряні сили України повідомляли про новий удар РФ з використанням ракет “Циркон” та безпілотників, а ППО України відпрацювала протидію, мінімізуючи наслідки атаки.

16 лютого на українському валютному ринку зафіксовано підвищення курсів ключових іноземних валют. Після короткочасного зниження, яке спостерігалося наприкінці минулого тижня, іноземні грошові одиниці знову перейшли до зростання. За офіційними даними Національний банк України, долар США, євро та польський злотий продемонстрували позитивну динаміку відносно гривні.

Офіційний курс долара США станом на 16 лютого встановлено на рівні 43,1020 гривні. Це означає підвищення на 0,109 гривні порівняно з попереднім банківським днем. Така зміна свідчить про поступове зміцнення позицій американської валюти на міжбанківському ринку та збереження високого попиту на неї серед імпортерів і фінансових установ.

У банках станом на 10:00 долар пропонували купити по 42,85 грн (-0,01) та продати по 43,40 грн (+0,03). Євро купували по 50,80 грн (-0,13) і продавали по 51,50 грн (без змін), а злотий — купівля по 11,90 грн (без змін), продаж — 12,45 грн (-0,05). У пунктах обміну валют курс продажу долара трохи знизився до 43,18 грн (-0,02), купівля залишилася на рівні 43,10 грн. Курс євро та злотого залишився без змін: євро купівля — 51,35 грн, продаж — 51,50 грн; злотий купівля — 12,15 грн, продаж — 12,25 грн.

Експерти прогнозують відносну стабільність на валютному ринку України середини лютого, різких коливань долара та євро не очікується, вони залишатимуться приблизно на рівні січня.

Новий проєкт Цивільного кодексу України пропонує суттєві зміни у сфері сімейного права, зокрема щодо правових наслідків зміни статі одним із подружжя. Документ передбачає, що шлюб автоматично втрачає чинність із моменту державної реєстрації зміни статі одного з його учасників. Такий підхід означає, що для визнання шлюбу недійсним не потрібно звертатися до суду — достатньо відповідного адміністративного підтвердження.

Згідно з положеннями проєкту, датою припинення шлюбу вважається день офіційної реєстрації зміни статі в державних реєстрах. Саме з цього моменту шлюб втрачає юридичну силу. Функцію підтвердження факту недійсності покладають на органи державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), які вносять відповідні відомості до реєстру без необхідності судового розгляду.

Проєкт викликав занепокоєння серед правозахисників та адвокатів. Адвокат Олександр Груздєв зазначає, що такі норми можуть суперечити статтям 8 та 14 Європейської конвенції з прав людини, що забороняє дискримінацію за ознакою гендерної ідентичності. Визнання шлюбу недійсним автоматично скасовує правові наслідки, що може впливати на режим спільної власності, майнові права та інтереси дітей. Адвокатка Оксана Дурова вважає, що проєкт фактично ігнорує права ЛГБТ+ людей, не передбачаючи альтернативних форм партнерства, які могли б захистити права одностатевих пар у питаннях спадкування, власності та виховання дітей. Юристка Мавілє Вілімовська додала, що документ зберігає визначення шлюбу виключно як союзу жінки та чоловіка, не закладаючи механізмів для легального визнання інших типів сімейних відносин.

Окрім цього, проєкт Цивільного кодексу пропонує у виняткових випадках дозволити шлюб з 14 років для осіб протилежної статі. Документ також закріплює юридичну силу для заручин: відмова від весілля після обіцянки одружитися може мати фінансові наслідки, включно з компенсацією витрат на підготовку та завдану моральну шкоду.