Україна

Потужний снігопад спричинив серйозні ускладнення в житті столиці. Вулиці засипані снігом, рух транспорту сповільнений, а мешканці міста змушені витрачати значно більше часу на дорогу. Найбільше труднощів виникло у години пік, коли основні магістралі перетворилися на суцільні затори.

У Київська міська державна адміністрація повідомили, що комунальні служби працюють у посиленому режимі. Спецтехніка розчищає проїжджу частину, тротуари та зупинки громадського транспорту. Проте інтенсивність опадів і щільний трафік значно ускладнюють процес прибирання. Через це громадський транспорт курсує з великими затримками, а інтервали між рейсами подекуди збільшуються вдвічі.

Складна ситуація також зафіксована на Воскресенці, де пасажирів буквально заштовхують у тролейбуси через переповнені салони. На станції метро «Позняки» зранку спостерігалося значне скупчення людей. На Берестейському проспекті рух практично завмер, Окружна дорога в бік Житомирської також стоїть, а затор розтягнувся по дорозі від Броварів до столиці. Транспортний колапс триває вже другий день. Напередодні мешканці Києва повідомляли, що через неочищені дороги не могли вчасно дістатися на роботу, оскільки громадський транспорт курсував із великими затримками.

КМДА задіяла 256 одиниць техніки Комунальної корпорації “Київавтодор”, якою першочергово очищають головні магістралі, мости, шляхопроводи, спуски і підйоми, а також підходи до зупинок громадського транспорту та переходи. Окрім того, задіяні 65 бригад із ручного прибирання — це 422 працівники “Київавтодору”. Вони розчищають сніг та обробляють протиожеледними засобами там, де не може проїхати малогабаритна техніка. На прибудинкових територіях сніг прибирають понад 2,8 тисячі працівників керуючих компаній, а також 154 одиниці техніки. Через складні погодні умови Київ переживає транспортний колапс. Уранці 16 лютого столиця фактично зупинилася в заторах через сильний снігопад. Величезні черги автомобілів утворилися на ключових магістралях. Київські Telegram-пабліки повідомляли про напружену ситуацію на дорогах і вулицях міста.

Раніше КМДА попередила, що ожеледь, яка паралізувала Київ 16 лютого, триватиме і наступного дня. Прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів, проте з ожеледицею та жовтим рівнем небезпеки. Водіїв та пішоходів закликають бути уважними на дорогах і дотримуватися правил дорожнього руху.

18 лютого територія України опиниться під впливом активного південного циклону, який зумовить суттєве ускладнення погодних умов у більшості областей. Атмосферний фронт охопить значну частину країни, спричинивши інтенсивні опади у вигляді снігу та дощу, місцями можливе налипання мокрого снігу та утворення ожеледиці. Поривчастий вітер посилюватиме відчуття холоду та створюватиме додаткові труднощі для транспорту й пішоходів.

Найбільш напружена синоптична ситуація прогнозується в центральних регіонах. Тут очікується поєднання кількох несприятливих факторів — рясні опади, температурні коливання поблизу нуля та сильні пориви вітру. Такі умови можуть призвести до погіршення видимості на автошляхах, утворення слизького покриття та ускладнення роботи комунальних служб. Водіям радять бути максимально обережними, дотримуватися безпечної дистанції та знижувати швидкість.

“Центральна частина України опиниться у найскладнішій погоді — сніг, мокрий сніг, дощ, налипання мокрого снігу, ожеледь, сильний північно-східний вітер. У східних областях також буде складна погода, переважно дощ. У південній частині — дощі, на Одещині з мокрим снігом та штормовим вітром”, — зазначає Діденко.

Температура повітря найближчої ночі очікується мінусовою: -5…-9 градусів, на півночі -10…-15 градусів. Вдень буде -2…-7 градусів, на півдні, південному сході та Закарпатті 0…+3 градуси, у Криму +5…+10 градусів. У Києві очікується сніг, найближчої ночі -12 градусів, вдень -8 градусів, вечірня ожеледиця на дорогах.

“Найближчим часом ще будуть коливання слабких та помірних морозів, проте стійке потепління до відлиги очікується 22-23 лютого. Цю непросту метеорологічну ситуацію треба і можна витримати”, — додала Діденко.

Також синоптикині попереджають, що наступного тижня можливе чергове короткочасне зниження температури. Найбільш відчутні морози вже були 16 та 17 лютого.

Нагадаємо, 2 лютого харківський бабак Тимко IV побачив свою тінь, що за народними прикметами означає прихід весни приблизно через шість тижнів.

10 лютого 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №108/2026, який передбачає комплексне оновлення положення про проходження військової служби у Збройні Сили України. Документ спрямований на вдосконалення кадрової політики, врегулювання питань служби військовослужбовців віком понад 60 років, уточнення порядку присвоєння чергових військових звань, а також упорядкування умов контрактної служби на обраній посаді.

Одним із ключових аспектів змін стало врегулювання статусу військовослужбовців старшого віку. Указ створює правові механізми, які дозволяють залучати до служби досвідчених фахівців, чий професійний та управлінський досвід є критично важливим для обороноздатності держави. Передбачається, що рішення щодо продовження служби осіб старших за 60 років ухвалюватиметься з урахуванням стану здоров’я, потреб підрозділів та рівня кваліфікації військовослужбовця. Такий підхід дає змогу зберегти інституційну пам’ять та забезпечити наступність у військовому управлінні.

Добровольці повинні подати звернення та листи від командирів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Якщо контракт укладається офіцером, лист командира на укладання контракту надається лише після погодження Генеральним штабом ЗСУ.

Указ спрощує порядок надання чергового воїнського звання у скорочені строки для певних категорій військових: для бойових частин, які беруть участь у воєнних діях; для військових частин, які не належать до бойового складу, але виконували бойові завдання не менше трьох місяців; для військових, які під час воєнного стану виконували бойові завдання та отримали поранення, травми чи інші наслідки захисту Вітчизни і були переведені або повернуті до інших частин. Для молодшого та старшого сержантського складу та молодшого офіцерського складу звання можуть присвоюватися через рік. Для вищого сержантського та старшого офіцерського складу — через два роки. У не бойових частинах строки вислуги у званні будуть довшими.

Військові проходитимуть службу за контрактом на обраній посаді щонайменше шість місяців. Призначення на інші посади можливе тільки за власним бажанням або після шести місяців служби на попередній посаді.

Після проваленого голосування у Верховній Раді щодо відстрочки для тих, хто проходив службу за “Контрактом 18-24”, у лютому було внесено зміни до законопроєкту. 11 лютого Рада підтримала запровадження відстрочки на рік для чоловіків, які завершили службу за “Контрактом 18-24”.

Національний банк України переглянув макроекономічний прогноз та погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік — тепер її рівень оцінюється на рівні 7,5%. Така корекція свідчить про збереження суттєвих інфляційних ризиків, попри поступову стабілізацію економічних процесів. Регулятор наголошує, що в короткостроковій перспективі можливе певне уповільнення зростання цін, зокрема завдяки фактору високої врожайності 2025 року, що збільшить пропозицію аграрної продукції на внутрішньому ринку.

Очікується, що саме продовольчий сегмент стане ключовим чинником тимчасового зниження інфляційного тиску. Значні обсяги збору зернових, овочів та фруктів можуть стримати подорожчання базових товарів споживчого кошика. Водночас позитивний ефект від аграрного сектору може бути обмеженим у часі, адже на формування цін впливають і витрати на логістику, енергоресурси, оплату праці та імпортні складові.

“По-перше, зміни не надто значні — близько півтора відсотка, для нас це практично непомітно. По-друге, ніхто не може точно сказати, яка буде інфляція, адже все залежить від вартості продуктового кошика, а вона визначається врожаєм. Скільки буде продукції цього літа — дізнаємося лише тоді”, — зазначив Олег Пендзин. За його словами, більш-менш можна спрогнозувати рух цін у першому півріччі, а далі все залежатиме від врожаю: якщо він буде хороший — ціни залишаться стабільними, якщо поганий — вони зростуть ще сильніше. Економіст також зазначив, що в умовах обмеженого виробництва люди перерозподілятимуть свої витрати: менше купуватимуть промислові товари та великі покупки, але продовжуватимуть витрачати кошти на продукти харчування.

Раніше повідомлялося, що в Україні зросли ціни на популярні продукти, зокрема огірки та моркву. За словами експерта, зміни цін спричинені не стільки морозами, як відключеннями електроенергії.

Нагадаємо, українці можуть купувати вітчизняні товари та повертати частку витрачених коштів за програмою “Національний кешбек”. З 1 березня залежно від категорії товару нараховуватиметься 5% або 15%.

Український кавовий ринок переживає складний період трансформації. Під впливом глобального зростання вартості зеленої кави, логістичних ускладнень та внутрішніх економічних труднощів частка нелегальної продукції стрімко збільшується. За оцінками учасників галузі, обсяг такої кави може сягати 35–40% від загального ринку, що створює серйозні виклики для офіційних імпортерів, держави та кінцевих споживачів.

Першопричиною загострення ситуації стало подорожчання сировини на світових біржах. Найбільші країни-виробники, зокрема Бразилія та Вʼєтнам, зазнали кліматичних змін, які вплинули на врожайність кавових плантацій. Зменшення пропозиції спричинило ріст закупівельних цін, що автоматично позначилося на кінцевій вартості продукції в Україні. В умовах зниження купівельної спроможності населення це створило сприятливе підґрунтя для поширення дешевших альтернатив сумнівного походження.

Найчастіше кава потрапляє до України під виглядом інших продуктів, таких як цикорій, сода або приправи. Після цього її перепаковують та продають під виглядом популярних брендів або просто мішками за готівку. Часто це кава низької якості або продукція з обмеженим терміном придатності, що продається у Європі зі знижками. За таку каву не сплачуються мита та ПДВ, що робить її дешевшою за легальні продукти. Експерти зазначають, що зростання вартості зеленої кави у 2024-2025 роках стимулювало ріст контрабанди. На кожному кілограмі нелегально ввезеної кави учасник схеми може економити близько одного долара, що дозволяє продавати її дешевше і витісняти офіційний продукт з ринку. Speciality Coffee Association оцінює, що неофіційно до України ввозять близько 25–30% зеленої кави. Основними каналами збуту контрафактної продукції залишаються гуртові ринки, зокрема “Волинський гуртовий ринок”, “Столичний ринок” у Києві та “Сьомий кілометр” в Одесі. У супермаркетах продати підробку майже неможливо, адже там контролюють документи та якість продукції.

Експерти радять купувати каву у супермаркетах, аби убезпечити себе від підробок. Водночас на чорному ринку товари дешевші, що підтримує попит серед споживачів в умовах проблемної економіки. Щодо заходів держави, вступ України до ЄС дозволить створити спільну базу для контролю походження товарів та ускладнить ввезення продукції з невідомим походженням. Також пропонується запровадити ПДВ для ФОПів та кримінальну відповідальність за виготовлення та продаж контрафактної продукції, що дозволить перекрити шляхи нелегальним імпортерам.

Нагадаємо, що у січні Національне антикорупційне бюро викрило корупційну схему у Державній прикордонній службі України, пов’язану з контрабандою цигарок. Крім того, митники затримали мікроавтобус із прихованою технікою Apple на 35 мільйонів гривень, що, за інформацією народного депутата Данила Гетманцева, належить торговельній мережі “Ябко”.

За інформацією з поінформованих джерел, частина місцевих підприємців активізувала процес повернення фінансових ресурсів в Україну. Йдеться про капітал, який раніше зберігався або працював за кордоном, а нині спрямовується на внутрішній ринок. Ключовим напрямком інвестування стає приватизація та викуп земельних паїв із подальшим оформленням їх у приватну власність. Такі кроки свідчать про зростання інтересу бізнесу до довгострокових активів та прагнення закріпитися в стратегічно важливому секторі економіки.

Експерти зазначають, що земельні ресурси традиційно розглядаються як один із найстабільніших інструментів збереження та примноження капіталу. В умовах економічної турбулентності та глобальної невизначеності саме земля залишається активом, який має прогнозовану цінність і потенціал для розвитку. Викуп паїв дозволяє консолідувати розпорошені ділянки, формувати великі масиви для аграрного виробництва або подальших інвестиційних проєктів.

“Близьке оточення Володимира Зеленського через Максима Кріппу заходить в тему приватизації та скуповує земельні паї.

За 2025 рік викуп земельних паїв у приватну власність зріс майже у 100 разів, а найбільшим покупцем сільгоспземель стала сім’я Олександра та Галини Герег.

Афілійовані з сім’єю Герег компанії за 2025 рік викупили близько 60% всіх земель. Тільки протягом року ціна на їхню землю зросла в середньому в 2,5 рази, за 2026 рік прогнозується зростання мінімум у 2 рази”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, нещодавно Максим Кріппа викупив земельну ділянку в центрі Києва, на якій планується зведення елітних апартаментів по сусідству з готелем Дніпро.

На території поблизу Славська у Львівській області планується передача майже 176 гектарів лісових угідь для реалізації масштабного інвестиційного проєкту — гірського комплексу GORO Mountain Resort. Йдеться про ділянки, розташовані в мальовничій частині Карпат, які мають стати основою для створення сучасної туристичної інфраструктури. До реалізації ініціативи залучені структури, пов’язані з бенефіціаром групи компаній ОККО — Віталій Антонов.

Проєкт передбачає формування всесезонного гірського курорту з розвиненою інфраструктурою для зимового та літнього відпочинку. Серед запланованих об’єктів — гірськолижні траси різного рівня складності, підйомники, готельні комплекси, рекреаційні зони, ресторани та супутні сервіси. Ініціатори наголошують, що курорт має стати одним із найбільших у регіоні та сприяти розвитку внутрішнього туризму.

На відведеній під будівництво курорту GORO Mountain Resort території планується вирубка 36% лісу, що складає більш ніж 60 га.

Нагадаємо, Львівська облрада на засіданні у вівторок, 10 лютого, ухвалила низку рішень про надання дозволів на поділ та вилучення земельних ділянок комунальної власності із земель лісового призначення, що перебувають у користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на користь фірм власника ОККО Віталія Антонова.

Рішення про вилучення земель підтримали 62 депутати з усіх фракцій.

В умовах безперервних атак РФ на енергетичну інфраструктуру України уряд ініціював масштабну програму підтримки енергетичної незалежності населення. Її мета — допомогти громадянам забезпечити стабільне електропостачання своїх осель шляхом встановлення автономних систем живлення. Ініціатива передбачає пільгове кредитування для власників приватних будинків та мешканців багатоквартирних будинків, які прагнуть підвищити власну енергостійкість.

Про запуск програми повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, держава компенсуватиме до 30% суми основного боргу за кредитом залежно від обраного обладнання та його потужності. Такий підхід покликаний стимулювати встановлення сучасних і більш ефективних систем, зокрема сонячних панелей, акумуляторних батарей, інверторів та генераторів.

Енергокредит надаватиметься у межах державної програми Доступні кредити 5-7-9% через банки-партнери. Відсоткова ставка становитиме від 0% до 7% річних залежно від строку кредитування. Максимальна сума кредиту для власників приватних будинків, частин будинку або таунхаусів — до 480 тисяч гривень. Термін — від трьох до десяти років. У програмі беруть участь 43 банки. Пільгове фінансування можна використати для придбання дизельних, бензинових або газових генераторів, акумуляторів, а також сонячних електростанцій у складі автономної системи. Кредит покриває і допоміжне обладнання та монтажні роботи.

Умови компенсації: генератор — 20% тіла кредиту; генератор плюс акумулятор — 25%; сонячна електростанція разом із генератором та акумулятором — 30%. Відсоткова ставка залежить від строку: до одного року — 0%; до двох років — 5%; до трьох років — 7%; понад три роки — за ставкою банку. На одну адресу можна оформити лише один кредит.

Серед основних вимог до позичальника — житловий статус будинку (постійне проживання), один кредит на одне домогосподарство та проходження банківського скорингу, що включає перевірку платоспроможності та кредитної історії. Для отримання кредиту потрібно обрати банк-партнер програми, подати заявку із зазначенням обладнання, пройти оцінювання та після погодження укласти договір. Кошти перераховуються безготівково постачальникам обладнання. Після підтвердження встановлення та введення системи в експлуатацію держава компенсує визначену частину кредиту.

Програма покликана допомогти українцям підвищити енергетичну незалежність своїх домогосподарств в умовах регулярних обстрілів енергоінфраструктури та можливих відключень електроенергії.

У 2026 році валютний ринок України може зіткнутися з новим етапом девальваційного тиску. За оцінками економіста та фінансового аналітика Олексій Кущ, курс долара здатен піднятися до позначки 47 гривень. Такий сценарій пов’язують із глибинними структурними дисбалансами в економіці, збереженням значної залежності від зовнішньої фінансової підтримки та особливостями формування державного бюджету в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Станом на середину лютого офіційний курс гривні вже наблизився до 43 гривень за долар. Попри це, макроекономічні показники виглядають відносно стабільно: платіжний баланс демонструє профіцит на рівні 12,8 мільярда доларів, а міжнародні резерви досягли рекордних значень за всю історію незалежності. Проте така стабільність значною мірою базується на зовнішньому фінансуванні — грантах, кредитах і міжнародній допомозі. Без регулярних надходжень з-за кордону валютний ринок був би значно вразливішим.

Українська економіка переживає масштабну деіндустріалізацію. Частка сервісного сектору перевищила 70% ВВП, сировинного — 15%, а промисловість скоротилася до 15% проти довоєнних 20–25%. При цьому навіть оборонно-промисловий комплекс дедалі більше залежить від імпортних компонентів, що зменшує внутрішню додану вартість виробництва. Удари по портах обмежили експорт, тоді як імпорт споживчих товарів та обладнання зростає. У результаті торговельний дефіцит за підсумками року сягнув 51 млрд доларів — це близько 25% ВВП, що є критичним рівнем.

Сальдо рахунку поточних операцій впало з плюс 7,3 млрд до мінус 31,9 млрд доларів. Дефіцит торгівлі товарами зріс утричі — майже до мінус 45 млрд доларів. Грошові перекази трудових мігрантів скоротилися на 16% — до 8 млрд доларів. Чистий приплив інвестицій становив трохи більше 2 млрд доларів, причому половина — це реінвестований прибуток, який компанії не можуть вивести з країни. Фактично головним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна фінансова допомога обсягом близько 45 млрд доларів. Національний банк України спирається на рекордні валютні резерви, що дозволяє утримувати курс у діапазоні 42–43 грн за долар. Водночас у бюджетних розрахунках закладено середній курс 45,7 грн за долар, що передбачає девальвацію до 46–47 грн наприкінці року. Економіст наголошує, що Нацбанк зберігає можливість дискретної девальвації для виконання дохідної частини бюджету, зокрема митних надходжень.

Суттєвим чинником тиску залишається попит населення на готівкову валюту. За останній рік від’ємне сальдо валютних операцій громадян перевищило 6 млрд доларів і може зрости до 7–8 млрд у 2026 році. Окремий виклик — енергетичний сектор. Зниження запасів газу до мінімального буферного рівня вимагатиме додаткового імпорту на 3–5 млрд кубометрів, що може коштувати до 2 млрд доларів. Зовнішнє фінансування також залишається фактором невизначеності. ЄС погодив багаторічний пакет підтримки на 90 млрд євро, а Міжнародний валютний фонд оголосив програму на 8 млрд доларів. Однак умови фонду передбачають жорсткі структурні зміни, а погодження програм може впливати на строки надходження коштів. За базового сценарію курс перебуватиме в межах 42–47 грн за долар. Прискорення зовнішньої допомоги може втримати гривню ближче до 45, затримки — посилити девальваційний тиск до 47 грн. Водночас ключовим фактором залишається перебіг війни. Її завершення або суттєва ескалація здатні кардинально змінити макрофінансовий сценарій.

На думку експерта, нинішня стабільність гривні тримається передусім на зовнішніх кредитах, а не на внутрішній економічній стійкості. Валютні резерви дають можливість маневру, але не усувають фундаментальних дисбалансів — деіндустріалізацію, імпортозалежність і критичний торговельний дефіцит.