Україна

Усі військовозобов’язані працівники Укрпошта нині мають офіційну відстрочку від мобілізації, що дозволяє компанії підтримувати безперервну роботу по всій країні. Водночас таке рішення має і зворотний бік — підприємство стикається з додатковими фінансовими труднощами та безпековими ризиками, які виникають у процесі виконання державних функцій.

Генеральний директор компанії Ігор Смілянський в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що ситуація навколо відділень загострюється. За його словами, майже щотижня трапляються випадки підпалів поштових приміщень. Причиною агресії стає той факт, що у відділеннях здійснюється розповсюдження повісток, що викликає негативну реакцію окремих громадян.

Перші випадки підпалів нібито через доставку повісток фіксували ще в жовтні 2024 року. Тоді у Києві підпалили два відділення, про що повідомляв письменник Андрій Кокотюха. Листоноші розносять повістки від територіальних центрів комплектування, що, за версією правоохоронців, стало причиною нападів.

За кілька днів після інцидентів правоохоронці затримали 16-річного студента педагогічного коледжу за підпал трьох відділень “Укрпошти”. Йому пообіцяли винагороду у розмірі $1000. У грудні 2025 року на Лісовому масиві 25-річний киянин підпалив двері пошти після того, як отримав вказівки телефоном від невідомого, який представився співробітником СБУ.

За даними поінформованих джерел, справа щодо можливого розкрадання міжнародної допомоги, призначеної для відновлення енергетичної інфраструктури Ніжина, вийшла на найвищий рівень виконавчої влади. Йдеться про так званий «Ніжинський кейс», у якому фігурує міський голова Олександр Кодола. Матеріали, пов’язані з цією історією, як стверджується, перебувають на розгляді Прем’єр-міністра Юлія Свириденко.

Суть справи полягає у використанні коштів міжнародної технічної допомоги, що виділялися на відновлення об’єктів енергетики в умовах масштабних пошкоджень інфраструктури. Після масованих атак на енергосистему країни питання прозорого та цільового використання фінансових ресурсів набуло особливої ваги. Саме тому будь-які підозри щодо зловживань у цій сфері викликають значний суспільний резонанс.

Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

17–18 лютого у Женева заплановано проведення чергового тристороннього раунду мирних переговорів за участі делегацій Україна, Сполучені Штати Америки та Росія. Зміна локації перемовин — із Об’єднані Арабські Емірати до Швейцарія — розглядається як символічний та стратегічний крок, що може свідчити про спробу надати процесу більш нейтрального майданчика й водночас підвищити рівень міжнародної довіри до результатів зустрічі.

Окрему увагу привернуло повернення до керівництва російською делегацією Володимир Мединський. Його участь у попередніх етапах переговорів уже формувала специфічний тон дискусій, а нинішнє призначення багато хто трактує як сигнал про незмінність підходів Москви до ключових питань порядку денного. Аналітики припускають, що це може означати жорсткішу позицію російської сторони або ж спробу зберегти послідовність у перемовному процесі.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що Мединський раніше на переговорах більше розповідав історичні лекції, ніж обговорював серйозні питання. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що українська делегація вирушає до Женеви, щоб обговорити уроки історії та захистити національні інтереси. Російські ЗМІ зазначили, що Швейцарія забезпечить безпечний проліт російської делегації, у складі якої також буде заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, відомий своїм жорстким підходом. Політолог Олег Саакян пояснює, що перенесення переговорів відбулося через бажання Росії контролювати порядок денний та частково саботувати процес. За його словами, повернення Мединського має на меті відтягувати конструктивні переговори, втомлювати учасників тривалими промовами і звести процес до формального характеру. Саакян також звертає увагу на активну роль Китаю, який через контакти з Україною та Європою намагається зміцнити свій дипломатичний вплив у регіоні та продемонструвати готовність надавати гуманітарну та енергетичну допомогу. Політолог Олег Постернак додає, що повернення Мединського у Женеву свідчить про намір Росії обговорювати політичні, культурні та церковні питання, а також кейс виборів в Україні, тоді як технічні та військові аспекти залишаються під керівництвом Костюкова. На його думку, присутність Мединського є кроком назад для України, демонструючи максималістські вимоги Кремля і створюючи бар’єри для просування мирного процесу.

Експерти зазначають, що Росія демонструє жорстку дипломатичну лінію, частково підкріплену внутрішніми чинниками, і розраховує на м’яку реакцію США. Американська сторона, за словами аналітиків, змушена інтерпретувати дії Кремля через власні інтереси, зокрема враховуючи виборчі перспективи Трампа.

У столиці сталися два окремі випадки пошкодження стельових конструкцій у підземці. На станціях Теремки та Чернігівська було зафіксовано обвал окремих елементів оздоблення стелі. Попри це, рух поїздів не припиняли, а метрополітен продовжив працювати у звичному режимі.

За інформацією з відкритих джерел, на станції «Чернігівська» частина конструкції впала безпосередньо на платформу. Місце події оперативно огородили, щоб запобігти доступу пасажирів до потенційно небезпечної ділянки. Працівники підземки швидко зреагували, організувавши контроль за ситуацією та перевірку технічного стану прилеглих конструкцій.

У Київський метрополітен заявили, що станція «Теремки» продовжує працювати у штатному режимі, а рух поїздів не порушувався. Увечері 15 лютого близько 22:30 там зафіксували локальне пошкодження підвісної стелі в одному з виходів. За офіційними даними, постраждалих немає. Причиною обвалу називають багаторічні пошкодження конструкцій, отримані внаслідок обстрілів. Частина дефектів мала прихований характер і не була виявлена під час планових оглядів. Наразі фахівці проводять додаткове обстеження підвісної стелі та підземного переходу для гарантування безпеки пасажирів. Паралельно триває судовий процес щодо недобудови метро на Виноградар. За даними комунального підприємства, збитки перевищили 2,3 млрд грн. Міська влада вимагає компенсації від Київметробуд, який виконував роботи у 2018–2023 роках. Експертиза також нарахувала можливі штрафи та неустойку на понад 1,36 млрд грн. Перша черга передбачає відкриття станцій Мостицька та Варшавська. Раніше їх планували запустити ще у 2021 році. Міський голова Віталій Кличко заявляє, що відкриття однієї зі станцій очікується у 2026 році, але повноцінний запуск можливий лише після завершення обох об’єктів.

Крім того, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура продовжують розслідування у межах операції «Чисте місто». У справі вже оголошено дев’ять підозр. Колишній керівник метрополітену Віктор Брагінський виїхав за кордон у 2024 році та перебуває в розшуку за підозрою у службовій недбалості.

Нагадаємо, 31 січня через аварійні відключення електроенергії в кількох областях, зокрема у столиці, метро тимчасово зупиняло роботу. Тоді у тунелях опинилися майже пів тисячі пасажирів: один поїзд зупинився поблизу станції Вокзальна, інший — за кілометр від станції Видубичі. Наразі столична підземка працює у звичайному режимі, а фахівці перевіряють стан конструкцій після інцидентів.

Сучасні автомобілі стають дедалі технологічнішими, однак разом із цим зростає і вартість їх відновлення після дорожньо-транспортних пригод. Навіть незначне зіткнення, яке ще десять років тому обмежилося б заміною бампера або фар, сьогодні може перетворитися на серйозний фінансовий виклик для автовласника. Аналітики ADAC у своєму дослідженні, про яке повідомляє Carscoops, звертають увагу на стрімке подорожчання ремонтних робіт у Європі.

За оцінками експертів, заміна лобового скла в нових моделях автомобілів може сягати 2500 євро. Причина полягає не лише у вартості самого скла, а й у складності його конструкції. Сучасні лобові стекла інтегрують датчики дощу, світла, камери систем допомоги водієві, а також елементи підігріву та шумоізоляції. Після встановлення нового скла обов’язково проводиться калібрування електронних систем, що також додає витрат.

У кузовні елементи сучасних машин інтегровані численні датчики, камери та радари систем допомоги водієві. У разі пошкодження їх складно відремонтувати, тому зазвичай вузли змінюють повністю. До того ж після заміни лобового скла необхідне калібрування систем утримання в смузі руху, автоматичного гальмування та керування світлом фар. Окремою статтею витрат стала сучасна оптика. Матричні фари є дорогими у виробництві, а лазерна оптика — ще дорожчою. Наприклад, заміна лазерної фари у гібридного седана BMW 330e може коштувати близько 3300 євро. Водночас у новому Mercedes-Benz S-Class передбачена модульна конструкція світлотехніки, що дозволяє змінювати окремі секції матричних фар, а не весь блок повністю. Зростання вартості ремонту вже впливає на страховий ринок — у низці країн підвищуються ціни на автострахування. В ADAC рекомендують виробникам утримуватися від встановлення надто дорогого обладнання без нагальної потреби, а також активніше застосовувати модульний підхід до конструкції вузлів.

Показовим став випадок із електричним позашляховиком Rivian R1S, власнику якого після незначної ДТП виставили рахунок на 54 тисячі доларів за ремонт. Експерти зазначають, що подібні тенденції можуть зберігатися й надалі, адже кількість електроніки та складних систем у нових автомобілях постійно зростає.

Уранці 16 лютого столицю накрив інтенсивний снігопад, який суттєво ускладнив дорожню ситуацію. Через рясні опади та різке погіршення погодних умов Київ зіткнувся з масштабними заторами, що розтягнулися на десятки кілометрів. Водії масово повідомляють про складнощі з пересуванням, а в окремих районах рух транспорту практично зупинився.

За інформацією місцевих Telegram-каналів, на ключових магістралях утворилися довгі черги з автомобілів. Сніг швидко вкрив проїжджу частину, а ожеледиця зробила покриття надзвичайно слизьким. Машини буксують на підйомах, не можуть вчасно загальмувати перед світлофорами та перехрестями. Особливо небезпечною ситуація стала на схилах — там окремі автомобілі втрачали керування та скочувалися вниз, створюючи аварійні ситуації та пошкоджуючи транспорт, що стояв позаду.

Також ускладнений рух на Голосіївському проспекті в напрямку ВДНГ. На кадрах мережі видно, як КамАЗ, що приїхав витягти застряглий тролейбус, не може проїхати та буксирує поруч. Проблеми виникли і з громадським транспортом: маршрутки та автобуси стоять, а пасажири допомагають штовхати застряглі тролейбуси, щоб вчасно дістатися на роботу. Через складну ситуацію на дорогах також зафіксовано зростання цін на таксі. За прогнозами Укргідрометцентру, сьогодні в столиці збережеться хмарна погода, місцями пройде невеликий сніг, очікуються пориви вітру до 15–20 м/с та ожеледиця на дорогах. У КМДА закликали водіїв бути максимально уважними та обережними, дотримуватися правил дорожнього руху і не залишати автомобілі на тротуарах, крайніх смугах та узбіччях, щоб не заважати роботі спецтехніки. Пішоходам рекомендують бути обережними та носити флікери у темний час доби.

Мер Києва Віталій Кличко напередодні повідомив, що з 22:00 15 лютого обмежено в’їзд великогабаритного транспорту та вантажівок у місто. У “Київавтодорі” розповіли, що вночі дороги прибирали 289 одиниць спецтехніки, 31 бригада у складі 216 робітників очищала підходи до пішохідних переходів, тротуари та зупинки громадського транспорту. Для прибирання доріжок у парках і скверах було задіяно 67 одиниць техніки та 755 працівників.

Станом на ранок 16 лютого зафіксовано 87 викликів на ДТП, три з яких – з потерпілими. Після дощів та ожеледиці в Україну очікуються відчутні морози.

Вранці 16 лютого у Київський район Одеси пролунав вибух, який сколихнув мешканців багатоповерхівок та перехожих. Інцидент стався на вулиця Академіка Корольова, де вибухнув легковий автомобіль марки Toyota. Унаслідок події одна людина отримала тілесні ушкодження, а вибухова хвиля пошкодила не лише сам транспортний засіб, а й автівку, припарковану поруч.

Інформація про надзвичайну ситуацію надійшла на спецлінію «102» у ранковий час. За попередніми даними, постраждав 56-річний чоловік, якого оперативно доправили до медичного закладу для надання необхідної допомоги. Його стан уточнюється.

За інформацією видання Думская, вибух розбудив мешканців мікрорайону Таїрово. Від ударної хвилі автомобіль Toyota відкинуло на іншу припарковану машину — обидва транспортні засоби зазнали значних механічних пошкоджень. За даними джерел журналістів, до розслідування долучилася Служба безпеки України. Попередньо встановлено, що під автомобілем було закладено саморобний вибуховий пристрій без оболонки. Також повідомляється, що постраждалий може бути співробітником одного з оборонних підприємств. Це не перший подібний випадок на цій вулиці. 6 лютого в тому ж районі вибухнув автомобіль у дворі житлового будинку на вулиці Академіка Корольова — тоді загинув водій. Правоохоронці кваліфікували інцидент як терористичний акт. Окрім цього, минулого року у Березівському районі Одеської області внаслідок вибуху автомобіля загинула людина. За словами очевидців, тоді було підірвано машину співробітника ТЦК. Також 5 липня 2025 року в Одесі вибухнув автомобіль Opel на вулиці Варненській — у салоні перебував військовослужбовець, який вижив.

Правоохоронці продовжують встановлювати всі деталі нинішнього інциденту та перевіряють можливі версії події.

Ідея полягає в тому, щоб перед початком занять школярі залишали свої телефони у визначеному місці, а після завершення уроків могли їх забрати. Такий підхід не обмежує право дитини на користування власним пристроєм загалом, але створює чіткі правила на час освітнього процесу. У результаті зменшується кількість відволікань, пов’язаних із повідомленнями, соціальними мережами та іграми, що позитивно впливає на концентрацію уваги.

Освітяни відзначають, що постійна присутність смартфона поруч із учнем ускладнює глибоке занурення в навчальний матеріал. Навіть короткий сигнал сповіщення може перервати логічний ланцюг мислення. Формування звички працювати без цифрових подразників сприяє розвитку самодисципліни та навичок зосередженості, які є важливими не лише в школі, а й у дорослому житті.

Лісовий наголосив, що школи вже сьогодні можуть домовлятися з батьками про внутрішні правила користування гаджетами. Йдеться про своєрідний соціальний договір між адміністрацією закладу та родинами учнів. Питання лише в тому, чи потрібна окрема директива міністерства для впровадження таких правил на загальнонаціональному рівні.

Раніше освітня омбудсменка Надія Ліщик зазначала, що в Україні відсутня законодавча заборона на використання мобільних телефонів у закладах освіти. Через це школи не мають юридичних підстав повністю обмежувати наявність у дітей мобільних пристроїв. Вона підкреслила, що в умовах воєнного стану та з огляду на безпекові ризики повна заборона телефонів є недоцільною, однак правила їх використання мають бути чітко визначені. У світі вже є приклади більш жорсткого регулювання. Зокрема, Південна Корея запровадила національну заборону на використання мобільних телефонів у шкільних класах, дозволивши їх застосування лише з освітньою метою або для учнів з інвалідністю. Закон набуває чинності з березня цього року. Про можливі обмеження заявляють і в Європі. Прем’єр-міністерка Данія Метте Фредеріксен повідомила про намір заборонити користування соціальними мережами особам до 15 років.

В Україні ж питання використання смартфонів у школах поки що залишається на рівні рекомендацій та внутрішніх домовленостей, а не загальнообов’язкової норми.

Колишнього міністра енергетики Герман Галущенко затримали під час спроби залишити територію Україна. За попередніми даними слідства, йому інкримінують причетність до масштабної схеми легалізації незаконно отриманих коштів та участь у злочинній організації, що діяла в енергетичному секторі держави. Подія стала одним із найрезонансніших епізодів останнього часу у сфері боротьби з високопосадовою корупцією.

Як повідомили 16 лютого у Національне антикорупційне бюро України, детективи спільно з Спеціалізована антикорупційна прокуратура розширили коло підозрюваних у межах великого кримінального провадження. Слідство вважає, що йдеться не про поодинокі епізоди, а про цілісну систему фінансових оборудок, яка могла функціонувати протягом тривалого часу та охоплювати низку підприємств енергетичної галузі.

За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья було зареєстровано інвестиційний фонд, який планував залучити близько 100 мільйонів доларів. Керівником структури став іноземець, який має громадянства Сейшельські Острови та Сент-Кітс і Невіс і, за версією правоохоронців, спеціалізувався на легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Родина Галущенка, за даними розслідування, опинилася серед «інвесторів» фонду. Для приховування участі ексміністра на Маршаллові Острови створили дві компанії, які інтегрували у траст, зареєстрований у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами вказали колишню дружину та чотирьох дітей підозрюваного. Кошти перераховувалися на рахунки у швейцарських банках. Слідство стверджує, що під час перебування Галущенка на посаді його довірена особа на прізвисько «Рокет» сприяла отриманню понад 112 мільйонів доларів від незаконної діяльності в енергетичній сфері. Частина цих коштів, за даними НАБУ, надійшла родині ексміністра: понад 7,4 мільйона доларів було перераховано на рахунки фонду, ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків і 2,4 мільйона євро видано готівкою у Швейцарії. Частину коштів витратили на навчання дітей, решту розмістили на депозитах. 15 лютого Галущенка затримали під час спроби виїзду з країни. Наступного дня йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — участь у злочинній організації та відмивання коштів в особливо великих розмірах. У НАБУ зазначили, що у межах розслідування здійснюється співпраця з правоохоронними органами 15 країн. Про затримання ексміністра раніше повідомляли видання Українська правда та Радіо Свобода. За їхньою інформацією, його зняли з потяга за запитом антикорупційних органів і доправили до Києва для проведення слідчих дій та обрання запобіжного заходу.

У матеріалах справи також згадується ім’я колишнього народного депутата Андрій Деркач, який перебуває під санкціями України. За даними розслідування, Галущенко фігурує в окремих матеріалах під псевдонімом «Сигізмунд». Сам підозрюваний публічно ситуацію поки що не коментував.