Парламент України підтримав законопроєкт №12353, який встановлює чіткий порядок проведення обов’язкової евакуації населення з територій активних та потенційних бойових дій. Документ спрямований на систематизацію рішень органів влади у кризових ситуаціях та формування єдиного алгоритму дій для центральних і місцевих структур під час загрози життю та безпеці громадян.

Новий закон визначає, хто саме ухвалює рішення про евакуацію, у які строки воно має бути виконане та які служби відповідають за координацію процесу. Йдеться як про регіони, де тривають активні бойові дії, так і про населені пункти, що можуть опинитися під загрозою через зміну оперативної обстановки. Рішення про обов’язкову евакуацію прийматимуться з урахуванням висновків військових адміністрацій, сил оборони та органів цивільного захисту.

У другому читанні за закон проголосували 259 народних депутатів. Ідеться про зміни до низки законодавчих актів щодо проведення евакуації, розміщення та забезпечення евакуйованих осіб, а також захисту дітей, які перебувають у небезпечних районах. Документ був підготовлений Комітетом з питань екологічної політики та природокористування. Закон передбачає, що обов’язкова евакуація здійснюватиметься з територій, визначених урядом у встановленому порядку. Рішення про її проведення ухвалюватимуть обласні та Київська міська військові адміністрації за поданням військового командування на відповідній території. Евакуація може бути як загальною, так і частковою — для окремих категорій населення. Йдеться про осіб, які через вік або стан здоров’я не можуть самостійно подбати про свою безпеку. До таких категорій належать діти, люди з інвалідністю, особи похилого віку та інші вразливі групи.

Однією з ключових цілей закону визначено захист життя і здоров’я дітей. Зокрема, врегульовано питання примусової евакуації неповнолітніх із територій, де існує загроза їхній безпеці. Після ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію дітей щонайменше один із батьків або опікунів зобов’язаний вивезти дитину до безпечного регіону. У разі відмови батьків дитину евакуює поліцейський без їхньої згоди, після чого передає органам опіки та піклування. В’їзд на території, з яких проводиться загальна обов’язкова евакуація, дозволятиметься лише за спеціальними перепустками.

Документ також містить положення щодо розміщення евакуйованих осіб та їхнього життєзабезпечення. Громадяни, яких було евакуйовано, мають право на тимчасове житло з відповідних фондів. Окремо врегульовано порядок евакуації матеріальних і культурних цінностей. У парламенті наголошують, що ухвалений закон удосконалює законодавство у сфері цивільного захисту, правового режиму воєнного стану та сімейного права. Очікується, що це підвищить ефективність реалізації державної політики щодо організації евакуаційних заходів. Кабінет Міністрів зобов’язаний протягом трьох місяців із дня опублікування закону забезпечити ухвалення та оновлення необхідних нормативно-правових актів для його реалізації.

Питання евакуації дітей із зон бойових дій порушувалося і раніше. У 2023 році тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що евакуація можлива лише разом із одним із батьків або опікунів, однак визнавав, що відмова дорослих виїжджати створює серйозну проблему. Наприкінці 2025 року також проводилася евакуація мешканців прикордонних сіл Чернігівської області.

Верховна Рада підтримала законопроєкт №12353, який визначає чіткий порядок проведення обов’язкової евакуації населення з територій активних та потенційних бойових дій. Документ покликаний систематизувати дії органів влади, військових адміністрацій і служб цивільного захисту в умовах загрози життю та здоров’ю мирних жителів.

Що передбачає новий закон

У другому читанні за закон проголосували 259 народних депутатів. Ідеться про зміни до низки законодавчих актів щодо проведення евакуації, розміщення та забезпечення евакуйованих осіб, а також захисту дітей, які перебувають у небезпечних районах. Документ був підготовлений Комітетом з питань екологічної політики та природокористування. Закон передбачає, що обов’язкова евакуація здійснюватиметься з територій, визначених урядом у встановленому порядку. Рішення про її проведення ухвалюватимуть обласні та Київська міська військові адміністрації за поданням військового командування на відповідній території. Евакуація може бути як загальною, так і частковою — для окремих категорій населення. Йдеться про осіб, які через вік або стан здоров’я не можуть самостійно подбати про свою безпеку. До таких категорій належать діти, люди з інвалідністю, особи похилого віку та інші вразливі групи.

Однією з ключових цілей закону визначено захист життя і здоров’я дітей. Зокрема, врегульовано питання примусової евакуації неповнолітніх із територій, де існує загроза їхній безпеці. Після ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію дітей щонайменше один із батьків або опікунів зобов’язаний вивезти дитину до безпечного регіону. У разі відмови батьків дитину евакуює поліцейський без їхньої згоди, після чого передає органам опіки та піклування. В’їзд на території, з яких проводиться загальна обов’язкова евакуація, дозволятиметься лише за спеціальними перепустками.

Документ також містить положення щодо розміщення евакуйованих осіб та їхнього життєзабезпечення. Громадяни, яких було евакуйовано, мають право на тимчасове житло з відповідних фондів. Окремо врегульовано порядок евакуації матеріальних і культурних цінностей. У парламенті наголошують, що ухвалений закон удосконалює законодавство у сфері цивільного захисту, правового режиму воєнного стану та сімейного права. Очікується, що це підвищить ефективність реалізації державної політики щодо організації евакуаційних заходів. Кабінет Міністрів зобов’язаний протягом трьох місяців із дня опублікування закону забезпечити ухвалення та оновлення необхідних нормативно-правових актів для його реалізації.

Питання евакуації дітей із зон бойових дій порушувалося і раніше. У 2023 році тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що евакуація можлива лише разом із одним із батьків або опікунів, однак визнавав, що відмова дорослих виїжджати створює серйозну проблему. Наприкінці 2025 року також проводилася евакуація мешканців прикордонних сіл Чернігівської області.

У Канаді сталася трагічна стрілянина в одній зі шкіл, унаслідок якої загинули десятеро людей. Серед жертв — учні та працівники навчального закладу. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала однією з найкривавіших атак на освітні установи в країні за останні роки.

За попередніми даними правоохоронців, напад стався під час навчального дня, коли в будівлі перебувала значна кількість дітей і педагогів. Свідки повідомляють про паніку та хаос, які охопили школу одразу після перших пострілів. На місце події оперативно прибули підрозділи поліції, медики та рятувальні служби. Територію навколо закладу було оточено, а учнів евакуйовано до безпечних місць.

За інформацією поліції, шестеро загиблих були виявлені безпосередньо в будівлі школи. Ще одна людина померла дорогою до лікарні. Тіла двох осіб знайшли у житловому будинку. Слідчі вважають, що ці випадки пов’язані між собою. Нападницею виявилася жінка, тіло якої знайшли всередині школи. За попередніми даними, вона могла накласти на себе руки. Її описують як жінку з каштановим волоссям у сукні. Наразі офіційна інформація щодо її віку та можливих мотивів відсутня.

Загалом 25 людей перебувають у лікарнях під наглядом медиків. Двоє постраждалих були евакуйовані авіацією та перебувають у критичному стані. Правоохоронці заявили, що не бачать ознак подальшої загрози для населення, однак продовжують перевірку інших будівель у межах розслідування. Учні школи розповіли, що після початку стрілянини перебували у класах близько двох годин, де барикадували двері та чекали на допомогу. Прем’єр-міністр Британської Колумбії Девід Ебі повідомив, що багатьох дітей вдалося врятувати завдяки оперативним діям правоохоронців. За його словами, кінна поліція прибула на місце події протягом кількох хвилин після виклику. Водночас очільник уряду провінції не уточнив, чи були серед загиблих учні середньої школи, а також не розкрив інформацію щодо типу зброї, яку використала нападниця.

Трагедія в Канаді стала черговим випадком стрілянини у навчальному закладі за останній рік. У червні 2025 року напад стався в австрійському місті Грац, де 22-річний чоловік убив вісьмох учнів і одного вчителя, після чого вчинив самогубство. У квітні того ж року стрілянина сталася в університеті штату Флорида в місті Таллахассі, де загинули щонайменше двоє людей. У лютому масовий розстріл у школі Швеції став наймасштабнішим в історії країни.

Обставини трагедії у Тамблер-Рідж продовжують з’ясовуватися, а слідство має встановити мотиви нападу та повну картину подій.

Життя сучасної людини тісно пов’язане з Інтернетом, адже щодня ми користуємося соціальними мережами, онлайн-банкінгом, електронною поштою та десятками цифрових сервісів. Водночас ігнорування базових правил кібербезпеки може мати серйозні наслідки: особисті паролі, історія переглядів сайтів, контактні дані та навіть фінансова інформація здатні опинитися в руках зловмисників. Саме тому питання захисту в онлайн-просторі набуває дедалі більшої актуальності.

Одним із головних ризиків в Інтернеті є використання слабких або однакових паролів для різних сервісів. Кіберзлочинці активно застосовують автоматизовані програми для підбору паролів, а також користуються витоками даних. Фахівці радять створювати складні комбінації з літер, цифр і спеціальних символів, а також регулярно їх змінювати. Додатковим рівнем захисту стає двофакторна автентифікація, яка значно ускладнює несанкціонований доступ до облікових записів.

VPN-мережі допомагають захистити конфіденційність користувача, ускладнюючи відстеження переміщень, місцезнаходження та активності в мережі. Провайдери знають про ваші дії онлайн, а деякі продають ці дані рекламодавцям. VPN перешкоджає цьому потоку інформації та знижує ризики збору даних для таргетованої реклами. Багато VPN також пропонують функції блокування шкідливих файлів та реклами, однак для повної безпеки їх варто поєднувати з антивірусом та менеджером паролів.

Слабкі та передбачувані паролі залишаються основною ціллю хакерів. Фахівці радять створювати довгі, унікальні паролі для кожного облікового запису. Менеджери паролів допомагають зберігати, оновлювати та автоматично вводити паролі, а також відстежують їх використання. Регулярне оновлення паролів — кожні три-шість місяців або після інцидентів безпеки — додатково зміцнює захист облікових записів.

Навіть надійний пароль не завжди забезпечує захист. Двофакторна автентифікація (2FA) змушує користувача підтверджувати особу двома способами: паролем та другим елементом, наприклад, смартфоном або біометричними даними. Це знижує ризики несанкціонованого доступу до фінансових і персональних даних. Ключі доступу дозволяють безпечно входити на сайти та в додатки, замінюючи традиційні паролі. Вони захищають від фішингу та крадіжки паролів, а також можуть використовуватися для автозаповнення платіжної інформації та захисту резервних копій повідомлень.

Розділяйте електронні адреси для різних цілей. Це дозволяє швидко визначити підробку або фішинговий лист, якщо він надійде на адресу, яку ви використовуєте лише для соціальних мереж. Крім того, варто використовувати різні імена користувача для різних облікових записів, щоб ускладнити доступ зловмисникам.

Навіть великі сервіси, як Gmail, не застраховані від атак: минулого року через кібератаку могли бути скомпрометовані облікові записи понад 183 мільйонів користувачів. Дотримання правил кібербезпеки допомагає мінімізувати такі ризики.

Державна компанія «Укрпошта» опинилася в центрі суспільної дискусії після публікації рекламного допису про колаборацію з українським брендом одягу. Причиною обурення стала фотографія неповнолітньої дівчини у короткій спідниці, яку частина користувачів соціальних мереж розцінила як приклад об’єктивації підлітків і недоречного використання образу дитини в комерційній рекламі.

Хвиля критики швидко набула розголосу, залучивши правозахисників, освітян і батьківські спільноти. У коментарях наголошували, що навіть за відсутності прямого порушення закону подібні візуальні рішення можуть формувати хибні соціальні сигнали та суперечити принципам етичної комунікації, особливо коли йдеться про неповнолітніх.

“Ми не врахували важливий контекст чутливої теми, включно з обговоренням скандалу з плівками Епштейна, дискусіями щодо віку дозволу на шлюб та ребрендингом Укрпошти. У цьому контексті було ухвалено неправильне рішення, і я визнаю це”, — йдеться у публікації.

Смілянський повідомив, що співпраця з брендом наразі припинена, але в майбутньому компанія може відновити подібні кооперації для розширення молодіжної аудиторії. Він подякував усім, хто працює над питаннями захисту дітей, та вибачився від себе і команди. Водночас керівник поштового оператора висловився про критику користувачів, відзначивши, що є різниця між особистими зверненнями батьків та анонімними хейтерами в соцмережах. Він підкреслив, що не збирається терпіти безпідставні звинувачення та публічні образи. Реакція користувачів була неоднозначною: деякі зазначали, що пост Смілянського виглядає не як вибачення, а як спосіб підколоти критикувачів. Користувачі висловлювали, що керівнику державної компанії варто було обмежитися визнанням помилки та зосередитися на поліпшенні внутрішніх процесів і репутації компанії.

Нагадаємо, 6 лютого АТ “Укрпошта” спільно з брендом Rikky Hype запустили колаборацію “Пошта любові” до Дня святого Валентина, що й стало причиною критики.

Це не перший резонансний випадок навколо Смілянського. Нещодавно він різко відповів користувачці, яка критикувала ребрендинг компанії, зазначивши, що листоноші отримують премії за надані послуги.

Міністр оборони України Михайло Федоров поінформував про доопрацьований законопроєкт №13574, який стосується соціальних та правових гарантій для військовослужбовців, що проходять службу за програмою “Контракт 18–24”. Документ був суттєво оновлений у співпраці Міністерства оборони з профільним комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Наразі очікується, що народні депутати зможуть зібрати необхідну кількість голосів для його ухвалення у сесійній залі.

Ключовою новацією законопроєкту є запровадження можливості відстрочки від подальшої мобілізації для військовослужбовців, які уклали контракт у межах програми “Контракт 18–24”. Згідно з оновленою редакцією, таке право виникатиме після одного року безперервної служби. Таким чином держава робить крок назустріч молодим військовим, які свідомо обрали контрактну службу у ранньому віці та виконали взяті на себе зобов’язання.

“Такі інструменти підвищують довіру до системи комплектування та держави, допомагають будувати сучасну професійну професійну армію, де служба — це усвідомлений вибір”, — написав міністр у Telegram.

Законопроєкт №13574 уточнює положення про відстрочку під час мобілізації. Раніше не було визначено, від якого моменту рахувати 12 місяців служби для відстрочки. Після допрацювання з’явилося уточнення — “з дня звільнення з військової служби”. Під час запровадження проєкту “Контракт 18-24” зазначалося, що молоді добровольці отримають відстрочку від мобілізації після року служби. Щоб це положення почало діяти, Верховна Рада мала внести зміни до закону про мобілізацію, додавши відповідний пункт до статті 23. Першого читання законопроєкту в січні 2026 року не вистачило голосів для затвердження (було 202 голоси), тому його відправили на доопрацювання. 10 лютого розпочалося нове засідання парламенту. За словами нардепа Ярослава Железняка, у залі не вистачало голосів для активної роботи, і лише вдалося затвердити порядок денний та план сесії.

Нагадаємо, що у вересні 2025 року президент Володимир Зеленський оголосив про розширення умов “Контракт 18-24”, які стосуватимуться інших категорій українців.

Народний депутат України від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко публічно звернув увагу на системні проблеми у діяльності антикорупційних органів, пов’язані з призначенням та проведенням судових експертиз. За його словами, на практиці використовуються механізми, які мають ознаки зловживань і нагадують схеми, характерні для періоду президентства Віктора Януковича. Особливе занепокоєння викликає питання штучного заниження вартості експертних оцінок у резонансних справах.

Політик наголосив, що маніпуляції з експертизами можуть суттєво впливати на хід кримінальних проваджень, формувати викривлену доказову базу та створювати підґрунтя для вибіркового правосуддя. На його переконання, така практика підриває довіру суспільства до антикорупційної системи загалом і ставить під сумнів реальну незалежність органів, покликаних боротися з корупцією на найвищому рівні.

Власенко повідомив, що тимчасова слідча комісія отримала заяви про випадки, коли експерти, спочатку фігуранти справ НАБУ, згодом залучались до проведення експертиз у справах цього ж органу. За словами депутата, практика штучного заниження вартості експертиз свідчить про серйозні порушення в процесах, що викликає питання щодо їхньої прозорості та етики.

“Ми змушені констатувати, що так звані антикорупційні органи нічим не відрізняються від правоохоронних органів періоду Януковича. Схема зі штучним заниженням ціни за експертні послуги достатньо відома і свідчить про те, що не все добре в тих справах, в яких вона застосовується”, — наголосив Власенко.

Депутат також пояснив, що експертизи часто направляються до “зрозумілих” експертів або осіб, які вже були в полі зору НАБУ, а вартість цих експертиз спеціально дробиться, щоб уникнути тендерних процедур. Це дозволяє уникати відкритих конкурсів і надавати замовлення “своїм” експертам, що, на думку Власенка, суперечить принципам законності та змагальності у судових процесах.

“Якщо встановлені навіть процедурні порушення під час визначення експерта, цього експерта жоден незалежний суд не повинен прийняти. Але ВАКС приймає їх без будь-яких сумнівів”, — зазначив депутат.

Власенко також наголосив на подвійних стандартах антикорупційних органів: “НАБУ може дозволити собі дробити вартість експертиз, але коли інші держслужбовці так само діють, їх притягують до відповідальності. Такі подвійні стандарти створюють враження безкарності.”

Нагадаємо, що наприкінці 2025 — на початку 2026 року НАБУ провело серію закупівель судових експертиз у фізичної особи — підприємиці Тетяні Радківській. Загальна вартість цих контрактів становила близько 629,8 тис. грн. При цьому вартість кожної експертизи була занижена, що дозволяло уникнути тендерних процедур, а всі експертизи стосувались одного об’єкта — котеджного містечка в Козині, в межах кримінальної справи “Мідас”.