Журналісти видання «Українська правда» повідомили про візит колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака до санаторно-резиденційного комплексу «Конча-Заспа», який традиційно використовується для перебування високопосадовців. Інформація одразу привернула увагу політичних оглядачів і парламентарів, адже йдеться про об’єкт із підвищеним рівнем безпеки та обмеженим доступом.

Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела, висловив припущення, що цей візит міг бути пов’язаний із неформальною або закритою зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. За його словами, переговори могли відбутися на так званому «Об’єкті №1» або на одному з інших державних об’єктів, які перебувають під охороною та використовуються для конфіденційних заходів. Офіційних підтверджень цієї інформації наразі не оприлюднено.

На своєму YouTube-каналі Железняк детально розібрав розслідування УП під назвою “Хрещений батько на удальонці”, де журналіст Михайло Ткач описав маршрут автомобіля колишнього керівника ОП. Зокрема, видно, як авто заїжджає на територію санаторія “Конча-Заспа” та зупиняється біля його воріт.

За словами парламентаря, автомобіль не рухався до головної будівлі санаторія, а поїхав правіше, у бік лісу. За карти Google, поруч із санаторієм розташовані державні дачі та “Об’єкт №1”, тобто резиденція президента. Железняк зазначив, що з евакуаційних воріт санаторія можна швидко дістатися до державних дач, де зазвичай проходять приватні зустрічі високопосадовців.

“Ми точно бачили, що Андрій Єрмак поїхав не в сам санаторій, а на державні дачі, очевидно, для зустрічі з президентом”, — сказав нардеп. Він додав, що, за словами джерел, Єрмак і Зеленський принаймні іноді зустрічаються у цих місцях.

Андрій Єрмак був звільнений з посади голови Офісу президента 28 листопада 2025 року після обшуків у його будинку детективами НАБУ. Станом на 15 січня підозру йому не оголошували.

Видання УП 6 лютого повідомило, що Єрмак продовжує відвідувати урядовий квартал, зустрічався з радником президента та секретарем Ради нацбезпеки і оборони Рустемом Умєровим, а також облаштував спортзал у Палаці спорту. Розслідувачі зазначають, що його поїздки можуть бути пов’язані з приватними зустрічами на державних дачах або у резиденції президента.

В інформаційному просторі поширюються публікації, у яких стверджується про ймовірну причетність співака Петра Чорного до організації незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України. Як зазначає одне з видань із посиланням на власні джерела, мова йде про так звану «ухилянтську схему», яка нібито діяла завдяки особистим зв’язкам у владних колах.

У матеріалі наголошується, що ключовим фактором, який, за версією джерел, міг сприяти реалізації таких дій, називається дружба артиста з головою Київської міської військової адміністрації Тимуром Ткаченком. При цьому жодних офіційних документів або рішень, які б підтверджували подібні твердження, у публікації не наводиться.

Так, за інформацією джерела, Тимур Ткаченко підписував усі без виключення документи для виїзду за кордон чоловіків призовного віку, які подавались від Петра Чорного.

“Після скандалу підписання виїздів “артистам” зупинено, а на столі у Ткаченка наразі лежить вже з десяток документів на виїзд без підпису” – зазначає джерело.

Нагадаємо, щонайменше п’ятьох військовозобов’язаних чоловіків вивезли з України у 2025 році під виглядом музикантів співака Петра Чорного. За таку “послугу” один з ухилянтів заплатив 5 тисяч доларів.

Михайло Поплавський, який упродовж багатьох років очолював Київський національний університет культури і мистецтв, більше не обіймає посаду ректора навчального закладу. Його повноваження припинилися у зв’язку із завершенням строку дії контракту та вимогами чинного законодавства, яке обмежує кількість каденцій на керівній посаді у закладах вищої освіти.

Відомий педагог, продюсер і культурний діяч двічі очолював університет, залишивши помітний слід у його розвитку. За роки керівництва Поплавського КНУКіМ став одним із найбільш упізнаваних мистецьких вишів країни, активно розвивав освітні програми, міжнародні зв’язки та популяризував творчі професії серед молоді. Водночас законодавчі норми є однаковими для всіх керівників державних закладів вищої освіти та не передбачають винятків.

Заступник міністра освіти Микола Трофименко також додав, що в Україні триває процес укрупнення вищих навчальних закладів, що може спричинити зміну керівників в інших університетах. Трофименко також зауважив, що, відповідно до закону, нові навчальні заклади не можуть бути створені таким чином, щоб ректор залишався на посаді більше двох термінів, а також, що в найближчому часі в Україні очікуються вибори нових ректорів в багатьох університетах. Наразі Михайло Поплавський не прокоментував свою відставку, а ректорство на новому етапі посяде інша особа. Рішення про вибори нового ректора ще не ухвалене. Цікаво, що процес вибору ректора, зокрема в університеті “Львівська політехніка”, було названо Миколою Трофименком дуже демократичним і ефективним. Він зауважив, що такі процедури виборів є важливими для підвищення рівня прозорості та якості вищої освіти в Україні. Трофименко також зазначив, що на виборах у Львові дебатували до 9 кандидатів, і процес став “святом демократії”.

Ще однією важливою темою, що з’явилася на фоні змін у керівництві університетів, є інцидент, що стався з випускницею Київського національного університету культури і мистецтв Владиславою Коренною. У лютому 2025 року вона поділилася історією про пропозицію Михайла Поплавського, яка була частиною руху #НеМовчи. За її словами, Поплавський пропонував їй зіграти в більярд, де програш означав сплату або грошима, або поцілунком. Це стало частиною громадського обговорення і викликало реакцію з боку преси та активістів.

Наприкінці 2025 року українське військове командування ухвалило рішення про розформування Інтернаціонального легіону, що стало серйозним ударом по моральному стану іноземних добровольців. Про це повідомляє французьке видання Le Monde, посилаючись на свідчення самих бійців. Для багатьох з них служба в легіоні була не лише формою підтримки України, а й чітко структурованою системою з власною ідентичністю, командуванням і бойовими завданнями.

Після оголошення рішення про розпуск бійців почали переводити до інших підрозділів або розміщувати в тимчасових казармах, які, за їхніми словами, не пристосовані до тривалого перебування. Зокрема, іноземні добровольці скаржаться на холодні приміщення, нестачу базових умов та відсутність чіткого розуміння подальших дій. Додаткове занепокоєння викликає те, що регулярні тренування та бойова підготовка фактично припинилися.

Генштаб ЗСУ офіційно оголосив про розпуск “Інтернаціонального легіону” 31 грудня 2025 року. Після цього частина іноземців опинилась у казармах у Кривому Розі, а інша — на фронті у складі штурмових полків. Два батальйони іноземців, які протягом п’яти років війни з Росією втратили половину складу, повністю розформували, а бійці вже воюють у складі штурмових полків. Другий батальйон зберіг свій склад, але добровольці планують залишити українську армію через невизначеність та погіршення умов служби. За словами добровольців з колишнього “Іноземного легіону”, нині вони живуть у казармах і не бажають продовжувати службу в ЗСУ. Борець із позивним “Вікінг” розповів, що його підрозділ живе у Кривому Розі в холодних казармах без води та інтернету.

“Немає тренувань, немає вправ. Всі деморалізовані, багато товаришів пішло”, — зазначив він у коментарі журналістам.

Le Monde зазначає, що іноземці побоюються переведення в інші підрозділи через відсутність двомовних командирів, нехтування специфічною підготовкою та навичками, а також неврахування особливої тактики оборони, яку напрацювали в легіоні. Крім того, після трьох років служби бійці могли отримати громадянство України, а після переведення цей шанс зникає. На початку вторгнення Росії Україна планувала залучити до 20 тисяч іноземних бійців. Точна кількість не відома, але на кінець 2025 року в легіоні служили близько 400–600 осіб. Добровольці брали участь у боях під Харковом, Бахмутом, Вовчанськом та Часовим Яром. Після розпуску “Інтернаціонального легіону” перший і третій батальйони приєдналися до 475-го штурмового полку 92-ї бригади ЗСУ, що становить близько сотні бійців, а другий батальйон, зберігши 70% особового складу, опирається розформуванню та розкиданню легіонерів між різними підрозділами. Le Monde відзначає, що розпуск легіону надсилає “жахливе повідомлення” і демонструє нерозуміння стратегічної цінності “Інтернаціонального легіону”.

За повідомленнями ЗМІ, після реформи іноземці зможуть самостійно переходити в підрозділи, які їм найбільше підходять, а частина “Міжнародного легіону” збереглася у складі ГУР Міноборони.

Запуск місії Crew-12 до Міжнародної космічної станції може відбутися 12 лютого, однак ця дата наразі залишається попередньою та безпосередньо залежить від погодних умов у районі старту. Фахівці уважно стежать за метеорологічною ситуацією, оскільки навіть незначні відхилення можуть змусити знову відкласти політ. Саме нестабільність погоди стала однією з головних причин попередніх переносів запуску.

Ситуація на борту МКС залишається напруженою вже понад місяць. Наразі на станції працюють лише троє астронавтів, що є мінімально допустимою кількістю для підтримання базових систем і виконання обмеженого переліку завдань. За такого складу екіпажу пріоритет надається технічному обслуговуванню та безпеці, тоді як частину наукових експериментів доводиться відкладати або скорочувати.

Місія Crew-12 включає астронавтів Джесіку Меїр та Джека Гетевея з NASA, Софі Адено з Європейського космічного агентства та росіянина Андрія Федяєва. Вони повинні вирушити до МКС на космічному кораблі SpaceX Crew Dragon за допомогою ракети Falcon 9, що стартує з Космічного центру NASA імені Кеннеді в штаті Флорида. Запуск місії спочатку був запланований на 11 лютого, однак через несприятливі погодні умови дату змінили на 12 лютого. Метеорологи прогнозують зону низького тиску з дуже сильним вітром в районі запуску, що може бути небезпечним для екіпажу. Зважаючи на це, запуск може бути відкладений знову. Представники NASA повідомляють, що всі підготовчі роботи завершено, але погодні умови мають вирішальне значення для безпеки місії. Місія Crew-12 є важливою для продовження стабільної роботи МКС, де наразі знаходиться лише мінімальний екіпаж. З 15 січня на станції перебувають лише три астронавти після медичної евакуації ще чотирьох членів екіпажу через хворобу.

Крім того, затримка запуску може бути пов’язана з іншими операціями на мисі Канаверал, де проходять випробування ракет. Наприклад, ракета NASA Space Launch System на іншому стартовому майданчику затримується через витік палива, що призвело до відкладання пілотованої місячної місії “Артеміда-2”. Якщо проблеми будуть вирішені, перший політ астронавтів до Місяця може відбутися 6 березня.

Попри затримки, в NASA зазначають, що між різними місіями конфліктів немає, і місія Crew-12 може бути здійснена найближчим часом.

Столиця України пережила найхолоднішу ніч цієї зими, після якої погодна ситуація почне повільно змінюватися на більш м’яку. За прогнозами синоптиків, екстремальні морози, що сягали майже -20 градусів, більше не повертатимуться, а температурні показники поступово підвищуватимуться вже з 11 лютого.

Про пом’якшення погодних умов повідомила відома синоптикиня Наталка Діденко на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що найінтенсивніша хвиля холоду вже минула, а ніч перед 11 лютого стала найморознішою для Києва за весь зимовий період.

Вона зазначила, що надалі температура у Києві поступово рухатиметься у бік потепління. Водночас можливі короткочасні повернення холоду, проте вони не матимуть такої сили, як раніше. За прогнозами, температурні коливання будуть значно м’якшими. Наталка Діденко опублікувала графік температур, згідно з яким морози ще час від часу нагадуватимуть про себе, однак уже без різких мінусових значень. За її словами, нинішні холоди швидко втратять свою силу. Синоптики Укргідрометцентру також прогнозують поступове підвищення температури у столиці. Вже з середи вдень очікується -3…-1 градус. На заході та півдні України температура повітря вдень буде плюсовою, а в більшості регіонів країни показники термометрів перевищать нуль з четверга.

Раніше повідомлялося, що на столичну Троєщину повернули теплопостачання після аварійних відключень. Водночас фахівці попереджали, що будинкам знадобиться певний час для повного прогрівання. Крім того, 10 лютого в Києві фіксували погіршення якості повітря до шкідливого рівня у низці районів міста.

У Рівненській області правоохоронні органи затримали 72-річного мешканця регіону, якого слідство підозрює у вчиненні особливо тяжкого злочину — умисного вбивства п’ятьох людей. За попередньою інформацією, для нападу на своїх жертв чоловік використовував молоток і сокиру. Про затримання підозрюваного повідомила пресслужба Національної поліції України.

Трагедія сталася 10 лютого в селі Судобичі Рівненської області. Після отримання повідомлення про загибель людей на місце події оперативно прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та керівництво обласної поліції. Під час огляду було виявлено тіла загиблих із ознаками насильницької смерті, що свідчило про надзвичайну жорстокість нападу.

Повідомлення до поліції надійшло від соціальної працівниці. За її словами, мешканці села, які проживали у приміщенні недіючої школи, повідомили про крики в коридорах будівлі. Як встановили правоохоронці, між 72-річним уродженцем Донецької області та іншими мешканцями спільного місця проживання внутрішньо переміщених осіб близько 04:10 виник конфлікт на побутовому ґрунті. Суперечка переросла у бійку, під час якої чоловік почав бити людей молотком і сокирою. Унаслідок нападу п’ятеро осіб загинули на місці події. Серед загиблих — чоловіки віком 60 та 68 років, жінки 81 і 78 років з Донецької області, а також 56-річна жінка з Кіровоградської області. Першими на місце трагедії прибули патрульні поліцейські, які й виявили нападника. Його одразу затримали. Слідчі відкрили кримінальне провадження за пунктом 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство двох або більше осіб.

Наразі затриманому готують повідомлення про підозру. Також вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

У столиці станом на ранок 10 лютого зафіксували суттєве погіршення якості повітря до рівня, який вважається шкідливим для здоров’я. Підвищене забруднення атмосфери створює додаткові ризики насамперед для людей із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, а також для дітей і літніх мешканців Києва. У таких умовах можливі утруднене дихання, подразнення слизових оболонок і загальне погіршення самопочуття.

За даними міських сервісів моніторингу, в окремих районах столиці показники якості повітря досягли небезпечних значень. Особливо це стосується місць із щільною забудовою, активним автомобільним рухом та обмеженою циркуляцією повітря. Висока концентрація дрібнодисперсного пилу та інших забруднювальних речовин може накопичуватися в приземному шарі атмосфери, посилюючи негативний вплив на організм.

Застосунок «Київ Цифровий» інформує про підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу PM2.5 та часток PM10. Частки PM2.5 є невидимими для ока та можуть утворюватися внаслідок промислових процесів, пожеж або згорання відходів. Вони здатні проникати в кровоносну систему через легені. Частки PM10 мають більший діаметр і подразнюють слизові оболонки, потрапляючи у дихальні шляхи. Незадовго до цього в частині Подільського району рівень забруднення частками PM10 перевищив небезпечну позначку 100+. При цьому радіаційний фон у столиці залишався в межах норми.

За інформацією SaveEcoBot, у деяких районах Києва було зафіксовано «червоний» рівень забруднення повітря. Станом на 9:00 індекс якості атмосферного повітря за формулою NowCast (US EPA) для PM2.5 становив 104, що вважається шкідливим для чутливих груп населення. Такий рівень може викликати утруднене дихання у людей з астмою, серцево-судинними захворюваннями, а також у дітей та людей похилого віку. Найвищі показники забруднення зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Подільському, Святошинському, Деснянському та Дніпровському районах.

Фахівці радять під час погіршення якості повітря зачиняти вікна, обмежувати перебування на відкритому повітрі, пити більше води та, за наявності, використовувати очищувачі повітря в приміщеннях.

Два найбільші оператори мобільного зв’язку в Україні — Vodafone та «Київстар» — вивчають можливість об’єднання своїх вежових бізнесів у спільну структуру. Відповідну заявку вже подано на розгляд Антимонопольного комітету України, що свідчить про перехід ініціативи з рівня ідей до практичної площини. Потенційна угода може суттєво змінити конфігурацію телеком-ринку та вплинути на подальший розвиток інфраструктури мобільного зв’язку в країні.

Ідея консолідації вежових активів передбачає об’єднання компаній, які володіють і обслуговують базові станції та інші елементи пасивної інфраструктури. У світовій практиці такий підхід вважається ефективним способом оптимізації витрат, прискорення розгортання мереж і підготовки до впровадження нових стандартів зв’язку, зокрема 5G. Для України це питання набуває особливого значення з огляду на воєнні ризики, пошкодження інфраструктури та потребу в швидкому відновленні мереж.

Мова йде про можливе злиття компаній Ukraine Tower Company (UTC), що належить нідерландському телеком-холдингу Veon, та Ukrainian Network Solutions (UNS), яка є вежовим підрозділом компанії «Vodafone Україна». Обидві структури займаються будівництвом і обслуговуванням базових станцій мобільного зв’язку. Forbes зазначає, що це вже друга заявка від UTC до Антимонопольного комітету, однак точна дата подання першої заявки не розголошується. Основна мета об’єднання — створення єдиного вежового бізнесу, який у подальшому може бути проданий інвестору. За оцінками інвестиційних аналітиків, потенційна вартість такої угоди може становити близько 300 мільйонів доларів.

Ще у грудні 2021 року Veon заявляв про намір продати свої вежові активи в Україні, Пакистані та Бангладеші до кінця 2023 року. У Пакистані та Бангладеші ці активи вже були продані за 543 мільйони та 100 мільйонів доларів відповідно. Крім того, компанія повністю вийшла з російського ринку. Директор зі стратегії «Vodafone Україна» Дмитро Пономаренко пояснив, що жодних остаточних домовленостей між Vodafone, Veon та UTC наразі не існує. За його словами, компанія лише аналізує можливості підвищення ефективності використання інфраструктури, у тому числі шляхом співпраці з іншими учасниками ринку. Він наголосив, що подальші кроки можливі лише після отримання дозволів від регуляторних органів та корпоративного управління. У Veon утрималися від коментарів щодо можливого продажу вежових активів, зазначивши лише, що в довгостроковій перспективі володіння власною інфраструктурою не завжди є ефективним. Один із топменеджерів ринку припустив, що у разі схвалення угоди АМКУ частки сторін у спільному бізнесі можуть становити по 50%. Саму угоду при цьому характеризують радше як об’єднання, а не поглинання.

Водночас компанія lifecell різко розкритикувала можливе об’єднання. У заяві, оприлюдненій 9 лютого, зазначається, що злиття вежових бізнесів двох найбільших операторів може назавжди змінити структуру українського телеком-ринку та сповільнити його розвиток на роки вперед. У lifecell вважають, що об’єднання пасивної мобільної інфраструктури призведе до монополізації ринку, зниження конкуренції та негативно вплине на інновації і якість послуг для абонентів. У компанії також наголосили на ризиках для національної безпеки, зазначивши, що саме розгалужена інфраструктура забезпечила стабільний зв’язок для сил оборони, екстрених служб і абонентів під час кібератаки на одного з операторів у 2023 році.

Lifecell закликав провести розгляд угоди відкрито та прозоро із залученням усіх учасників ринку та експертної спільноти.

Європейський Союз працює над безпрецедентною моделлю інтеграції України, яка передбачає частковий вступ до об’єднання вже у 2027 році. У Брюсселі формується спеціальний план із п’яти ключових кроків, що дозволить Києву отримати окремі права та можливості члена ЄС ще до повного завершення всіх необхідних реформ. Такий підхід розглядається як політичний і стратегічний сигнал підтримки України на тлі війни та затяжного процесу трансформацій.

За інформацією, що обговорюється серед європейських посадовців і дипломатів, йдеться про поступову інтеграцію України в окремі політики та інституційні механізми Євросоюзу. Зокрема, мова може йти про доступ до внутрішнього ринку ЄС, участь у спільних програмах, секторальну інтеграцію в енергетиці, цифровій сфері та транспорті, а також про глибше залучення до безпекових і оборонних ініціатив.

ЄС надає Україні “попередню підтримку” в процесі вступу до ЄС. Це включає надання Києву неофіційних вказівок під час переговорів щодо “кластерів” — юридичних кроків на шляху до членства. Як повідомили дипломати, які були присутні на зустрічі в Брюсселі в п’ятницю, представники урядів країн ЄС поставили голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн запитання щодо зусиль з подолання безвихідної ситуації в питанні вступу нових країн до блоку. Вона виклала низку варіантів і моделей, які розглядає ЄС, повідомили вони. Серед них була ідея “зворотного розширення”.

“Це буде свого роду переналаштування процесу — ви приєднуєтеся, а потім вам поступово запроваджуються права та обов’язки. Таким чином, відбудеться переосмислення того, як ми здійснюємо приєднання, з огляду на зовсім іншу ситуацію, яка склалася зараз порівняно з тим часом, коли Комісія встановила критерії приєднання”, — сказав представник ЄС, знайомий зі змістом обговорення.

Головна проблема для перспектив членства України в ЄС полягає в тому, щоб заручитися підтримкою всіх 27 країн-членів, оскільки будь-яке рішення про розширення блоку вимагає одностайної підтримки. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, найближчий союзник Путіна в ЄС, категорично проти. Однак Єврокомісія і столиці країн ЄС стежать за виборами в Угорщині у квітні, і сподіваються, що в разі поразки Орбана на виборах його суперник Петер Мадяр може змінити свою позицію щодо України. Хоча Орбан і виступає проти вступу України до ЄС, є одна людина, яка, на думку європейських лідерів, може змінити його думку — президент США Дональд Трамп. Якщо стратегія Трампа щодо укладення угод зазнає невдачі, у ЄС залишиться ще один козир: за словами дипломатів ЄС, необхідно знову порушити питання щодо застосування статті 7 договору ЄС проти Угорщини, яка призупиняє права члена, зокрема — права на ухвалення рішень про включення нових країн до складу ЄС.

Нагадаємо, що раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц засумнівався у вступі України до ЄС найближчими роками. Тому говорити про членство України у 2027 році, на його думку, поки що неможливо. Зазначимо, що одна з частин мирного плану із завершення війни в Україні передбачає її вступ до ЄС уже найближчим часом, про що раніше заявляв президент Сербії Александр Вучич. Однак із цим може не погодитися низка країн-членів союзу.