Відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, що зазнала серйозних руйнувань внаслідок обстрілів російських окупантів, стане тривалим і надзвичайно дорогим процесом. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначає, що у цьому опалювальному сезоні ТЕЦ не запрацює. За його оцінками, для повноцінного відновлення об’єкта знадобиться від 600 до 700 мільйонів євро та щонайменше два-три роки роботи.

Поточна ситуація та оцінка шкоди

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв, що за умови відсутності нових ударів відновлення ТЕЦ займе не менше двох місяців. Наразі понад 1 100 багатоповерхівок на лівому березі столиці залишилися без опалення. Раніше через масивні атаки на житлові масиви, зокрема Троєщину, мешканці лишалися без тепла в морозні дні, проте деяким вдалося його відновити.

Руйнування ТЕЦ-4 стало результатом цілеспрямованих ударів російських окупантів у ніч на 3 січня. Міністр енергетики України показав наслідки обстрілів генсеку НАТО Марку Рютте, а віцепрем’єр Олексій Кулеба повідомив, що по частині ТЕЦ, яка відповідає за теплопостачання, було випущено п’ять ракет.

У Збройних силах України не відбулося навмисного розформування “Інтернаціонального легіону”, у складі якого служили іноземці з різних країн. Про це повідомив голова Ради резервістів ЗСУ Іван Тимочко, підкресливши, що зміни стали частиною масштабної корпусної реформи. Фактично легіонери отримали ті ж права та можливості, що й їхні українські колеги, що дозволяє інтегрувати іноземних військових у загальні структури Збройних сил.

Зміни були спрямовані на підвищення ефективності командування та уніфікацію організаційної структури, а не на обмеження або скорочення складу легіону. Іноземні військові продовжують виконувати бойові завдання, отримувати доступ до професійного навчання, а також брати участь у спільних операціях разом із українськими підрозділами. Такий підхід сприяє не тільки зміцненню оборонного потенціалу, але й покращенню координації у бойових діях.

За словами Тимочка, заяви про розформування легіону — це хибні тези, які “гріють тему”. Іноземці тепер перейдуть до інших підрозділів та служитимуть відповідно до військової спеціальності. Офіцери зберігають свої звання і можуть очолювати українські підрозділи. Тимочко підкреслив, що в Україні іноземні бійці мають ті ж права та соціальні гарантії, що й українські військовослужбовці, на відміну від аналогічних формувань у РФ. В рамках реформи відбувається перерозподіл підрозділів. Бійці можуть потрапити як до штурмових частин, так і до інших підрозділів, які вони самі обирають. Контракти для іноземців практично ідентичні українським — з тими ж умовами та виплатами, проте з додатковою перевагою можливості звільнення після пів року служби. Тимочко зазначив, що іноземці отримують соціальний пакет, страховки на випадок каліцтва чи загибелі, а також повний захист на рівні українських військовослужбовців. Зміни не проводилися таємно, зберігаються навчальні батальйони та підрозділи, що входять до складу ГУР Міноборони. У кінці листопада 2025 року ЗМІ повідомляли про нібито ліквідацію легіону до кінця року. Частину бійців розподілили у штурмові підрозділи. Французьке видання Le Monde у лютому 2026 року зазначило, що бійців 3 батальйону перевели до Кривого Рогу, де вони живуть у холодній казармі. Іноземці висловили занепокоєння щодо того, що їх можуть направити до підрозділів, де їх не зрозуміють командири або не врахують спеціалізацію. Дехто також втратив шанс отримати українське громадянство через переведення.

Збройні сили України наголошують, що реформа легіону не є розформуванням, а є частиною загального удосконалення структури військ із збереженням прав та гарантій для іноземців, які служать у ЗСУ.

Україна активізує внутрішні консультації щодо можливого проведення президентських виборів, які теоретично можуть відбутися паралельно з всеукраїнським референдумом стосовно потенційної мирної угоди з Росією. За повідомленнями західних медіа, зокрема Financial Times, у політичному середовищі обговорюється формат синхронного голосування в максимально стислі строки. Такий підхід розглядається як спосіб мінімізувати період політичної невизначеності та забезпечити швидке ухвалення стратегічних рішень.

Ідея одночасного проведення двох масштабних голосувань викликає широку дискусію серед експертів, юристів і представників громадянського суспільства. З одного боку, поєднання виборів президента та референдуму може зменшити бюджетні витрати, оптимізувати організаційні процеси та підвищити явку виборців. З іншого — існують ризики перевантаження виборчої системи, а також небезпека політичної поляризації, адже питання мирної угоди з Росією є надзвичайно чутливим для українського суспільства.

Видання повідомляє, що президент США Дональд Трамп наполягає на проведенні виборів і референдуму до 15 травня. У разі невиконання цієї умови Україна ризикує втратити раніше запропоновані гарантії підтримки з боку США. Журналісти посилаються на українських та європейських чиновників, причетних до обговорення підготовки до голосувань.

Очікується, що президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму 24 лютого. Водночас в Офісі президента офіційно не коментують ці дані, а посольство США в Україні утрималося від заяв. Співрозмовники FT зазначають, що проведення голосувань у такі терміни виглядає малореалістичним. Процес залежить від низки чинників, зокрема від готовності Росії укласти мирну угоду та від загальної безпекової ситуації в країні.

Разом з тим потенційний план може мати політичні переваги для чинного президента. Проведення виборів після досягнення домовленостей про мир теоретично може підвищити шанси Володимира Зеленського на переобрання та продемонструвати міжнародним партнерам готовність України до врегулювання конфлікту. Серед можливих перешкод називають не лише безпекові ризики, а й політичний контекст у США. У листопаді там відбудуться вибори, які традиційно сприймаються як індикатор довіри до чинного президента. Тому після травня фокус американської політики може зміститися на внутрішній порядок денний. Окремим складним питанням залишаються розбіжності щодо статусу тимчасово окупованих територій. Зокрема, сторони не мають спільного бачення майбутнього Донецької області та статусу Запорізької атомної електростанції. Також на можливі строки впливають атаки Росії на критичну інфраструктуру та ситуація на фронті.

Джерела зазначають, що план проведення виборів може змінюватися залежно від того, чи вдасться досягти мирної угоди, яку українська влада вважатиме справедливою та прийнятною для суспільства. Очікується, що Верховна Рада у березні та квітні має напрацювати необхідні законодавчі зміни для організації виборів і референдуму в умовах воєнного стану. Серед ключових викликів — організація голосування для військових на фронті та внутрішньо переміщених осіб. У президентському оточенні наголошують, що головною умовою залишається безпека. За словами джерела в президентських колах, без гарантій безпеки жодних оголошень про вибори не буде. У Верховній Раді також відреагували на публікацію. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що провести вибори та референдум у травні неможливо, оскільки відповідний законопроєкт навіть не підготовлений. Він вважає, що спочатку необхідно досягти домовленостей про мир, а вже після цього переходити до виборчого процесу.

Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що дата 15 травня звучала під час засідання Погоджувальної ради парламенту як орієнтир для досягнення домовленостей у переговорах. Водночас, за його словами, ознак жорсткого дедлайну з боку США наразі немає, а політична логіка напередодні американських виборів передбачає прагнення продемонструвати результати на міжнародному напрямку.

Раніше повідомлялося про переговори між Україною та США щодо можливого досягнення миру вже у березні 2026 року. Тоді ж згадувалися сценарії проведення виборів і референдуму навесні. У Центральній виборчій комісії наголошують, що запровадження онлайн- або поштового голосування може створити додаткові ризики зовнішнього втручання. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що законодавчі ініціативи щодо виборів уже існують, однак ключовим питанням залишається гарантування безпеки.

Таким чином, можливість проведення виборів і референдуму навесні залежить від комплексу політичних, безпекових та міжнародних факторів. Остаточні рішення визначатимуться як розвитком переговорного процесу, так і ситуацією на фронті.

Україна продовжує активну підготовку до потенційного проведення президентських виборів, які, за інформацією західних медіа, можуть відбутися одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією. Зокрема, Financial Times повідомляє, що в політичних колах обговорюється сценарій організації обох голосувань у максимально стислі терміни. Такий формат може стати безпрецедентним для української політичної системи та суттєво вплинути на внутрішню й зовнішню політику держави.

Можливість синхронного голосування: політична логіка

Видання повідомляє, що президент США Дональд Трамп наполягає на проведенні виборів і референдуму до 15 травня. У разі невиконання цієї умови Україна ризикує втратити раніше запропоновані гарантії підтримки з боку США. Журналісти посилаються на українських та європейських чиновників, причетних до обговорення підготовки до голосувань.

Очікується, що президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму 24 лютого. Водночас в Офісі президента офіційно не коментують ці дані, а посольство США в Україні утрималося від заяв. Співрозмовники FT зазначають, що проведення голосувань у такі терміни виглядає малореалістичним. Процес залежить від низки чинників, зокрема від готовності Росії укласти мирну угоду та від загальної безпекової ситуації в країні.

Разом з тим потенційний план може мати політичні переваги для чинного президента. Проведення виборів після досягнення домовленостей про мир теоретично може підвищити шанси Володимира Зеленського на переобрання та продемонструвати міжнародним партнерам готовність України до врегулювання конфлікту. Серед можливих перешкод називають не лише безпекові ризики, а й політичний контекст у США. У листопаді там відбудуться вибори, які традиційно сприймаються як індикатор довіри до чинного президента. Тому після травня фокус американської політики може зміститися на внутрішній порядок денний. Окремим складним питанням залишаються розбіжності щодо статусу тимчасово окупованих територій. Зокрема, сторони не мають спільного бачення майбутнього Донецької області та статусу Запорізької атомної електростанції. Також на можливі строки впливають атаки Росії на критичну інфраструктуру та ситуація на фронті.

Джерела зазначають, що план проведення виборів може змінюватися залежно від того, чи вдасться досягти мирної угоди, яку українська влада вважатиме справедливою та прийнятною для суспільства. Очікується, що Верховна Рада у березні та квітні має напрацювати необхідні законодавчі зміни для організації виборів і референдуму в умовах воєнного стану. Серед ключових викликів — організація голосування для військових на фронті та внутрішньо переміщених осіб. У президентському оточенні наголошують, що головною умовою залишається безпека. За словами джерела в президентських колах, без гарантій безпеки жодних оголошень про вибори не буде. У Верховній Раді також відреагували на публікацію. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що провести вибори та референдум у травні неможливо, оскільки відповідний законопроєкт навіть не підготовлений. Він вважає, що спочатку необхідно досягти домовленостей про мир, а вже після цього переходити до виборчого процесу.

Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що дата 15 травня звучала під час засідання Погоджувальної ради парламенту як орієнтир для досягнення домовленостей у переговорах. Водночас, за його словами, ознак жорсткого дедлайну з боку США наразі немає, а політична логіка напередодні американських виборів передбачає прагнення продемонструвати результати на міжнародному напрямку.

Раніше повідомлялося про переговори між Україною та США щодо можливого досягнення миру вже у березні 2026 року. Тоді ж згадувалися сценарії проведення виборів і референдуму навесні. У Центральній виборчій комісії наголошують, що запровадження онлайн- або поштового голосування може створити додаткові ризики зовнішнього втручання. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що законодавчі ініціативи щодо виборів уже існують, однак ключовим питанням залишається гарантування безпеки.

Таким чином, можливість проведення виборів і референдуму навесні залежить від комплексу політичних, безпекових та міжнародних факторів. Остаточні рішення визначатимуться як розвитком переговорного процесу, так і ситуацією на фронті.

У столичній владі відбулися чергові кадрові перестановки. За інформацією джерела, Микола Поворозник знову приєднався до команди мера Києва Віталія Кличка на тлі невдалих результатів у господарському напрямку, який курував Петро Пантелеєв. Про це повідомляє одне з українських видань із посиланням на власні джерела в міській адміністрації.

За наявними даними, причиною ротацій стали накопичені проблеми у сфері житлово-комунального господарства та інфраструктури. Йдеться про питання підготовки до опалювального сезону, стан інженерних мереж, ремонт дорожнього покриття та організацію роботи комунальних підприємств. Невирішені системні труднощі могли стати підставою для перегляду управлінської моделі та повернення досвідченого посадовця.

Микола Поворозник, колишній перший заступник Кличка, не просто став радником мера Києва, він повернув свій вплив у команді Віталія Кличка. Наразі у Поворозника “кабінет навпроти свого колишнього кабінету та закріплене за ним службове авто”.

За інформацією джерела, повернення Миколи Поворозника показує, що Петро Пантелеєв провалив господарський трек, пов’язаний з енергетикою та ЖКГ.

“Щоранку всі заступники Кличка знову ходять на наради до Поворозника, а не до нового першого заступника Петра Пантелєєва” – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми писали про причетність Миколи Поворозника до розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту.

Аналітична компанія YouControl провела комплексне дослідження проваджень Вищого антикорупційного суду (ВАКС), що стосуються народних депутатів України. До вибірки увійшли справи проти 35 парламентарів, з яких 28 є чинними депутатами IX скликання. Дослідження охоплює період із січня 2021 року до січня 2026 року та ґрунтується на відкритих даних про рішення ВАКС і Апеляційної палати ВАКС.

Аналітики та юристи проаналізували справи, пов’язані з підозрами, висунутими Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, зокрема щодо корупційних дій, недостовірного декларування, незаконного збагачення та інших порушень антикорупційного законодавства. Водночас до дослідження не включали провадження, за якими суди ще не ухвалили процесуальних рішень, що дозволило сфокусуватися лише на завершених та частково завершених справах.

Найбільше справ стосуються представників фракції «Слуга народу» — 20 депутатів. Також до вибірки увійшли чотири нардепи від «За майбутнє», троє від «Відновлення України», по двоє від «Європейської Солідарності», «Довіри» та «Батьківщини», один позафракційний депутат і один представник забороненої фракції «Опозиційна платформа — за життя».

Апеляційна палата ВАКС розглядає, зокрема, справи позафракційного депутата Віктора Бондара та колишнього нардепа від ОПЗЖ Андрія Деркача, якому оголошено підозри в державній зраді та незаконному збагаченні. У недостовірному декларуванні антикорупційні органи викрили 13 народних депутатів. У десяти випадках провадження закрили через закінчення строків давності. Депутатів від «Слуги народу» Володимира Гевка та Ольгу Саладуху звільнили від відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Нардепа від групи «Довіра» Сергія Шахова оголошено в розшук, а провадження щодо нього зупинене. У привласненні або розтраті майна підозрюються чи обвинувачуються п’ятеро депутатів, серед яких Віктор Бондар, Ярослав Дубневич, Роберт Горват, Микола Сольський та Олексій Кузнєцов. Останнього також підозрюють в отриманні неправомірної вигоди, як і ще чотирьох представників «Слуги народу»: Миколу Задорожного, Юрія Кісєля, Михайла Лабу та Ігоря Негулевського. У справах щодо надання або отримання неправомірної вигоди фігурують Юлія Тимошенко, Анна Скороход, Сергій Лабазюк, Анатолій Гунько, а також колишні члени фракції «Слуга народу» Андрій Одарченко, Олександр Трухін і Сергій Кузьміних. Олександр Юрченко з «Відновлення України» проходить у розслідуваннях за статтями про хабарництво. У незаконному збагаченні обвинувачуються чинний нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко та колишня депутатка цієї ж фракції Ірина Кормишкіна. У справах про зловживання впливом згадуються Людмила Марченко та Сергій Кузьміних, а в зловживанні владою або службовим становищем — Дмитро Ісаєнко.

Раніше керівник САП Олександр Клименко повідомляв, що за десять років роботи НАБУ і САП підозри отримав кожен десятий чинний народний депутат. На початку лютого СБУ також інформувала про нове розслідування щодо одного з чинних парламентарів.

Дослідження YouControl демонструє масштаб залучення народних депутатів до проваджень ВАКС та відображає загальну тенденцію посилення антикорупційного контролю в парламенті.

В Україні представили прототип лазерної системи протиповітряної оборони під назвою Sunray, призначений для боротьби з ворожими безпілотниками. Розробка стала частиною масштабної програми зі створення вітчизняного аналога «Залізного купола», який має посилити захист повітряного простору від масованих атак Росії. Інтерес до проєкту проявило міжнародне видання The Atlantic, яке звернуло увагу на технологічні особливості та потенціал українського рішення.

Однією з ключових переваг Sunray є компактність. Установка розміщується у багажному відділенні пікапа, що дозволяє швидко транспортувати її до необхідної точки та оперативно розгортати в польових умовах. Така мобільність особливо важлива в умовах сучасної війни, де загрози можуть виникати раптово та змінювати напрямок.

Орієнтовна вартість української розробки становить кілька сотень тисяч доларів. Це значно дешевше за західні аналоги. Для порівняння, американська система Helios оцінюється у десятки мільйонів доларів. Лазер є лише одним із елементів майбутнього українського «щита». До комплексної системи входять і інші інноваційні рішення. Зокрема, швидкісний дрон-перехоплювач P1-Sun, який виготовляють за допомогою 3D-друку. За наявними даними, він уже знищив понад 700 дронів типу «Шахед». Також розробляються колісні роботизовані платформи з кулеметними турелями та вуглепластикові копії російських ракет ППО. Попри регулярні обстріли українських виробничих потужностей, галузь безпілотників демонструє швидке зростання. За інформацією уряду, нині в Україні працює близько 450 компаній, що займаються виробництвом дронів та пов’язаних технологій. Цього року планується відкриття десяти експортних центрів у країнах Європи. Вони мають допомогти залучити іноземні інвестиції та гарантувати стабільність постачання компонентів.

Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що створення ефективного «купола проти дронів» є питанням виживання держави вже сьогодні. Очікується, що інтеграція вітчизняних засобів ППО дозволить суттєво знизити загрозу масованих атак російських безпілотників уже до літа. На тлі цих розробок триває дискусія щодо ефективності чинної системи протиповітряної оборони. Наприкінці січня президент Володимир Зеленський заявив, що ракети для систем Patriot затрималися на добу через неоплачений рахунок з боку європейських партнерів. У лютому глава держави також розкритикував роботу Повітряних сил, назвавши її незадовільною та закликавши до негайних змін у сфері ППО.

Розробка лазерної системи Sunray може стати одним із ключових елементів оновленої архітектури захисту українського неба в умовах зростаючої загрози безпілотних атак.

В Україні представили прототип лазерної системи протиповітряної оборони під назвою Sunray, призначеної для боротьби з безпілотниками. Розробка стала частиною масштабної національної програми зі створення багаторівневої системи захисту повітряного простору — вітчизняного аналога «Залізного купола», адаптованого до сучасних викликів повномасштабної війни. Проєкт уже привернув увагу міжнародних профільних видань і військових аналітиків.

Sunray орієнтований насамперед на нейтралізацію ударних і розвідувальних дронів, які Росія масово застосовує для атак на критичну інфраструктуру та міста. Лазерна технологія дозволяє уражати цілі зі швидкістю світла, мінімізуючи час реакції та знижуючи витрати на кожен перехоплений об’єкт. На відміну від традиційних ракетних комплексів, використання лазера теоретично забезпечує значно дешевший «постріл», що особливо важливо в умовах тривалих і масованих атак.

Орієнтовна вартість української розробки становить кілька сотень тисяч доларів. Це значно дешевше за західні аналоги. Для порівняння, американська система Helios оцінюється у десятки мільйонів доларів. Лазер є лише одним із елементів майбутнього українського «щита». До комплексної системи входять і інші інноваційні рішення. Зокрема, швидкісний дрон-перехоплювач P1-Sun, який виготовляють за допомогою 3D-друку. За наявними даними, він уже знищив понад 700 дронів типу «Шахед». Також розробляються колісні роботизовані платформи з кулеметними турелями та вуглепластикові копії російських ракет ППО. Попри регулярні обстріли українських виробничих потужностей, галузь безпілотників демонструє швидке зростання. За інформацією уряду, нині в Україні працює близько 450 компаній, що займаються виробництвом дронів та пов’язаних технологій. Цього року планується відкриття десяти експортних центрів у країнах Європи. Вони мають допомогти залучити іноземні інвестиції та гарантувати стабільність постачання компонентів.

Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що створення ефективного «купола проти дронів» є питанням виживання держави вже сьогодні. Очікується, що інтеграція вітчизняних засобів ППО дозволить суттєво знизити загрозу масованих атак російських безпілотників уже до літа. На тлі цих розробок триває дискусія щодо ефективності чинної системи протиповітряної оборони. Наприкінці січня президент Володимир Зеленський заявив, що ракети для систем Patriot затрималися на добу через неоплачений рахунок з боку європейських партнерів. У лютому глава держави також розкритикував роботу Повітряних сил, назвавши її незадовільною та закликавши до негайних змін у сфері ППО.

Розробка лазерної системи Sunray може стати одним із ключових елементів оновленої архітектури захисту українського неба в умовах зростаючої загрози безпілотних атак.