Фронтмен гурту Друга Ріка Валерій Харчишин поділився відвертими роздумами про особисті зміни та непростий етап, який довелося пройти за останні роки. В інтерв’ю для проєкту Розмова музикант уперше так детально розповів про глибоку емоційну кризу, що стала для нього точкою болісного, але необхідного перезавантаження.

Артист не приховує: певний період у його житті був схожий на падіння в безодню. Він називає цей стан «дном» — моментом, коли накопичена втома, внутрішні сумніви й невирішені переживання накрили одночасно. За словами Харчишина, це впливало не лише на настрій, а й на здатність радіти творчості, будувати плани та довіряти майбутньому. Зовні все могло виглядати стабільно, проте всередині точилася складна боротьба.

«Коли налагоджуються стосунки вдома, і ти розумієш, що на тебе там чекають, що є тил і він сформований, тоді налагоджуються усі процеси. У мене було трохи зле вдома. Зараз я відчуваю цей тил, і мені добре… Це була марна надія, співзалежні чи монозалежні стосунки. Коли я кажу про тил — це про людину, яка допомогла мені відштовхнутись від дна», — поділився співак.

Харчишин зазначив, що нині поряд із ним є людина, яку він називає не лише коханою, а й подругою. Саме відчуття підтримки та стабільності, за його словами, стало основою для внутрішніх змін і руху вперед.

Артист також згадав про попередні стосунки, які були емоційно складними — з постійними розривами та примиреннями. Зрештою він вирішив поставити крапку в цьому романі, усвідомивши, що ситуація не зміниться на краще.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про проведення позачергових парламентських виборів, які мають відбутися 24 березня. Про це повідомило видання Politico. За словами очільниці уряду, відповідну пропозицію щодо призначення голосування вона офіційно подала королю Фредерік X, запропонувавши визначити датою виборів кінець березня.

Чинний склад парламенту мав працювати до завершення встановленого терміну — не пізніше 31 жовтня. Втім, політична ситуація в країні, а також потреба у перезавантаженні мандату довіри з боку громадян стали підставами для дострокового припинення каденції. Таким чином, виборчий процес розпочнеться раніше, ніж очікувалося, що може суттєво вплинути на розстановку сил у законодавчому органі.

Ймовірно, такий крок пов’язаний із різким зростанням підтримки правлячої Соціал-демократична партія на тлі напруженості у відносинах зі США. Після рішучої відмови Фредеріксен підтримати претензії президента Дональд Трамп щодо анексії Гренландія рейтинги соціал-демократів помітно зросли.

У своїй промові прем’єрка наголосила на складній міжнародній ситуації та підкреслила, що уряд, який виконуватиме обов’язки до формування нового складу парламенту, залишатиметься пильним у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

Попри поразку на грудневих муніципальних виборах, останні опитування демонструють зміцнення позицій соціал-демократів — партія може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі більше, ніж прогнозують її найближчим конкурентам із числа зелених.

Фредеріксен поки не уточнила, з якими політичними силами планує формувати уряд у разі перемоги. Вона не виключила як повторення партнерства з політичним центром, так і можливість коаліції з лівими силами.

У місті Браунау-на-Інні триває трансформація будівлі, яка десятиліттями залишалася об’єктом гострих суспільних дискусій. Саме тут народився Адольф Гітлер — постать, що уособлює трагедію Німеччина ХХ століття та злочини нацистського режиму. Тепер споруда отримає нове призначення: її переобладнають під сучасний поліцейський відділок із навчальним простором, присвяченим правам людини.

Рішення про зміну функції будинку має чітке символічне й практичне значення. Упродовж багатьох років ця адреса приваблювала осіб із радикальними поглядами, які намагалися перетворити її на місце ідеологічного паломництва. Австрійська влада прагне остаточно позбавити будівлю будь-якого культу чи міфологізації, надавши їй суспільно корисну роль. Реконструкція передбачає оновлення внутрішніх приміщень відповідно до потреб правоохоронців, а також створення безпечного та функціонального простору для освітніх програм.

Будівля тривалий час була предметом суспільних дискусій. Після Другої світової війни там розміщували бібліотеку та школу, а з 1972 по 2011 роки — майстерню й культурний центр для людей з інвалідністю. Пізніше будинок кілька років стояв порожнім через відмову власниці укладати нову угоду оренди з державою.

У 2019 році уряд Австрії націоналізував об’єкт, виплативши понад 1,8 мільйона євро. Нині перед будинком встановлена меморіальна дошка з написом: «За мир, свободу і демократію. Ніколи більше фашизму. Мільйони загиблих нагадують нам про це».

Адольф Гітлер народився в цій будівлі 20 квітня 1889 року та прожив там перші три роки життя, після чого його родина переїхала до німецького міста Пассау.

Політична ситуація у Франція знову загострилася після того, як уряд ухвалив новий закон про енергетику, скориставшись конституційним механізмом, що дозволяє обійти парламентське голосування. Це рішення спровокувало хвилю критики з боку опозиційних сил і стало підставою для ініціювання двох вотумів недовіри. Попри гучні дебати та напруженість у залі засідань, обидві спроби відправити кабінет міністрів у відставку завершилися безрезультатно.

Перший вотум недовіри висунула ультраправа партія Національне об’єднання. Ініціатива отримала підтримку 140 депутатів — значно менше за необхідні 289 голосів для ухвалення рішення. Другу спробу здійснив ліворадикальний рух Непокорена Франція, однак і вона не змогла мобілізувати достатню кількість парламентарів: лише 108 обранців проголосували за відставку уряду.

На початку лютого Франція представила давно відтерміновану енергетичну стратегію, яка передбачає зниження цільових показників у сфері відновлюваних джерел енергії та послаблення тиску на державну компанію Electricité de France, скасовуючи вимогу щодо закриття 14 атомних реакторів. Цей крок викликав критику опозиційних сил і спричинив ініціативу щодо проведення вотумів недовіри.

Дмитро Пєсков заявив, що Росія не може залишати поза увагою так зване «ядерне питання» і має намір винести його на порядок денний під час наступного раунду перемовин із Україна та Сполучені Штати Америки. За його словами, ця тематика є принциповою складовою безпекового діалогу, а отже ігнорування такого аспекту виглядало б безвідповідальним кроком у стратегічному плануванні.

Речник Кремль утримався від уточнень щодо поточної стадії консультацій. Він наголосив, що розкриття деталей могло б нашкодити самому переговорному процесу та створити додаткові ризики для досягнення домовленостей. Подібна позиція свідчить про намагання російської сторони зберегти простір для маневру та уникнути передчасних оцінок у публічній площині.

Пєсков підкреслив, що “робочий процес з врегулювання конфлікту в Україні триває”, але не розкрив деталей зустрічей або поточного прогресу. Він наголосив, що зустріч на вищому рівні має фіналізувати підсумки роботи та підвести її до завершення, проте наразі тривають лише робочі процеси, а заяви з боку Києва є різноспрямованими.

Станом на 23 лютого 2026 року до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, внесено інформацію про більш ніж 90 тисяч громадян України. Про це повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Дані були оприлюднені з посиланням на Українська правда. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних, серед яких є й діти. Розшук кожного з них триває, а облік здійснюється в межах державного механізму реагування на надзвичайні обставини, пов’язані з війною.

У структурі зниклих безвісти переважають представники сектору безпеки й оборони. Це військовослужбовці Збройні Сили України, бійці Національна гвардія України, співробітники Національна поліція України та Державна прикордонна служба України. Саме вони виконують завдання на передовій, у прифронтових регіонах і на звільнених територіях, що значно підвищує ризики зникнення під час бойових дій або виконання службових обов’язків.

Уповноважений наголосив, що зниклі безвісти є як учасниками бойових дій, так і цивільними, і робота з їхнього розшуку триває. Реєстр відображає масштаби гуманітарної кризи та складність пошуку людей у сучасних умовах, коли багато громадян залишаються недоступними через військові дії та окупацію.

Офіс Генерального прокурора України повідомив про завершення досудових розслідувань у двох резонансних справах, пов’язаних із професійною недбалістю медичних працівників. Обвинувальні акти вже скеровано до суду. Події сталися у Донецькій та Закарпатській областях, а наслідки, за даними слідства, виявилися трагічними для новонароджених дітей.

Один із випадків зафіксовано у місті Краматорськ у 2021 році. Під час пологів лікар, як стверджують правоохоронці, не забезпечив належного моніторингу стану плода та не відреагував своєчасно на ознаки гіпоксії. Через тривалу нестачу кисню дитина зазнала тяжкого ураження центральної нервової системи. Медичні експертизи встановили причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю медика та розвитком незворотних змін у здоров’ї немовляти, що згодом призвели до інвалідності.

У місті Мукачево у 2024 році лікарка порушила стандарти ведення ускладнених пологів. Новонароджений отримав тяжку травму шийного відділу хребта та спинного мозку й помер у віці 8 місяців.

У відомстві підкреслили, що ці випадки є прикладом серйозних порушень медичних стандартів та професійної етики, і винні особи нестимуть кримінальну відповідальність. Справи вже скеровані до суду, де буде встановлено ступінь провини лікарів і призначено відповідні покарання.

Європейський банк реконструкції та розвитку переглянув свої очікування щодо темпів відновлення української економіки у 2026 році, знизивши прогнозоване зростання з 5,0% до 2,5%. У новому звіті, оприлюдненому 26 лютого, наголошується, що економічний ефект від потенційної мирної угоди не буде миттєвим і потребуватиме тривалого періоду для повноцінної реалізації.

Ще у вересні 2025 року аналітики банку оцінювали перспективи більш оптимістично. Тоді передбачалося, що завершення активної фази війни сприятиме швидкому пожвавленню ділової активності, активному притоку інвестицій та масштабній післявоєнній відбудові. Саме фактор реконструкції інфраструктури, промислових об’єктів і житлового фонду мав стати рушієм економічного зростання та забезпечити показник на рівні близько 5% у 2026 році.

Зокрема, у звіті відзначено, що дефіцит електроенергії, обмежені трудові ресурси та слабке сільськогосподарське виробництво продовжують стримувати економічне зростання. Водночас у ЄБРР зауважують, що у разі укладення мирної угоди на початку 2026 року перспективи для економіки України суттєво покращаться.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом наголосив на необхідності забезпечення рівної участі усіх сторін у переговорах про мир в Україні. Як повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Китаю, під час обговорення війни Росії проти України Сі Цзіньпін підкреслив, що ключовим фактором для досягнення миру є послідовний діалог та переговори. Він зазначив, що важливо враховувати законні занепокоєння кожної зі сторін конфлікту, аби забезпечити стабільне та тривале вирішення.

Китайський лідер вказав, що мирний процес має бути спрямований на створення основ для довготривалої системи спільної безпеки, яка б враховувала інтереси усіх держав. Таке врегулювання конфлікту можливе лише через відкриті й чесні переговори, що дозволяють знайти компроміси та шукати взаємоприйнятні рішення для всіх учасників. Сі Цзіньпін також підкреслив важливість збереження територіальної цілісності України та забезпечення її суверенітету в рамках міжнародного права.

«Важливо забезпечити рівну участь усіх сторін у переговорному процесі та закласти міцну основу для миру, врахувати законні занепокоєння всіх сторін, посилити волю до миру та створити умови для побудови міцної архітектури спільної безпеки», — зазначив китайський лідер.

Заява Пекіна може свідчити про підтримку участі Європейського Союзу у мирному процесі. Водночас такий підхід суперечить позиції Москви, яка фактично наполягає на домовленостях із США без широкого залучення європейських країн та України до формування умов припинення війни.

Під час зустрічі зі священниками Римської єпархії Папа Лев XIV виступив із глибоким застереженням щодо використання штучного інтелекту у підготовці проповідей. Його слова стали важливим сигналом для духовенства, яке дедалі частіше стикається з викликами цифрової епохи. Понтифік наголосив, що проповідь — це не технічний текст і не набір красиво сформульованих думок, а жива зустріч пастиря з громадою, яка потребує особистої віри, досвіду й внутрішньої праці.

За словами Святішого Отця, жоден алгоритм не здатен відтворити глибину людського переживання Бога. Штучний інтелект може узагальнювати тексти, аналізувати Святе Письмо, підбирати цитати та структурувати матеріал, однак він позбавлений серця, духовної боротьби та особистого навернення. Проповідник звертається до людей не лише словами, а й власним свідченням життя. Саме ця автентичність робить проповідь переконливою та здатною торкатися сумління.

Понтифік додав, що проповідь — це не лише текст, а живий контакт із людьми, передача духовних цінностей та віри. Використання ШІ для написання промов може позбавити священників цього особистого контакту і зробити промову штучною, позбавленою духовної сутності. За його словами, проповідь має виходити з власного розуму, серця та досвіду священника, адже саме це робить її щирою та надихає вірян.

Лев XIV також застеріг від надмірної залежності від інтернету та технологій у повсякденному житті священників. Він підкреслив, що людина повинна «чинити супротив спокусі» покладатися на легкі шляхи, замінюючи особисту працю автоматизованими системами. Технології можуть допомагати в підготовці матеріалів, дослідженнях чи адміністративних справах, проте духовна праця та навчання повинні залишатися виключно результатом власної думки та мудрості священника.

Папа закликав священників використовувати технології розумно, але не жертвувати ними сутністю своєї духовної місії. Він наголосив, що справжня проповідь — це живий досвід спілкування, який не може бути відтворений жодним алгоритмом, і лише особисте духовне зусилля може підтримувати здатність священника надихати та вести за собою вірян.