Компанія Samsung презентувала свою нову флагманську лінійку смартфонів Galaxy S26, зосередивши увагу на вдосконалених програмних можливостях та інтеграції штучного інтелекту. Однією з основних новинок стало введення значних оновлень у програмне забезпечення пристроїв, що покращує взаємодію користувача з технологіями та забезпечує безпрецедентний рівень персоналізації.

Разом із смартфонами компанія також представила нові бездротові навушники — Samsung Galaxy Buds4 та Galaxy Buds4 Pro, які відзначаються поліпшеним звучанням, зручністю у використанні та покращеною автономністю. Ці новинки чудово доповнюють екосистему Galaxy, пропонуючи користувачам ще більше можливостей для комфортного користування пристроями.

У більшості регіонів S26 і S26+ працюватимуть на новому процесорі Exynos 2600, тоді як S26 Ultra отримав Snapdragon 8 Elite Gen 5 for Galaxy. За даними виробника, новий Snapdragon забезпечує приріст продуктивності центрального процесора на 19%, графічного — на 24%, а нейронного модуля — на 39%. Особливу увагу приділено функціям штучного інтелекту: голосові команди, транскрипція дзвінків та інструмент AI Eraser працюють удвічі швидше.

Galaxy S26 оснащений 6,3-дюймовим LTPO OLED-дисплеєм із роздільною здатністю 1080p+ та адаптивною частотою оновлення 1–120 Гц. Акумулятор збільшено до 4300 мА·год. S26+ має 6,7-дюймовий LTPO OLED із роздільною здатністю 1440p+ і батарею на 4900 мА·год. Топовий S26 Ultra отримав 6,9-дюймовий LTPO AMOLED-дисплей 1440p+ та акумулятор на 5000 мА·год. Стилус S Pen збережено, однак підтримка Bluetooth у ньому відсутня.

Щодо зарядки, базова модель підтримує 25 Вт по кабелю та 15 Вт бездротово. S26+ має 45 Вт дротової та 20 Вт бездротової зарядки, а S26 Ultra — 60 Вт дротової, 25 Вт бездротової та 4,5 Вт реверсивної.

Система камер у S26 і S26+ залишилася без змін: 50 Мп основний сенсор, 10 Мп телефото з 3-кратним зумом і 12 Мп ультраширокий модуль. У S26 Ultra основна камера на 200 Мп отримала ширшу діафрагму f/1.4, що дозволяє захоплювати на 47% більше світла. Також модель має 50 Мп телефото з 5-кратним оптичним зумом.

Серія отримала нові функції на базі штучного інтелекту. Зокрема, Now Nudge нагадує про заплановані зустрічі під час листування, а Now Brief аналізує повідомлення та електронну пошту для визначення майбутніх подій. Оновлена оболонка автоматично сортує скриншоти за категоріями, з’явився розширений сканер документів, функція Call Screening для перевірки підозрілих дзвінків і вдосконалений Audio Eraser для зменшення фонового шуму у відео.

Ексклюзивною для S26 Ultra стала функція Privacy Display — технологія, яка затемнює частину екрана при погляді під кутом, захищаючи особисту інформацію у публічних місцях.

Нові Galaxy Buds4 і Buds4 Pro стали зручнішими у використанні, отримали покращене активне шумозаглушення та підтримку перекладу мов у реальному часі.

Серія доступна у чотирьох кольорах: White, Sky Blue, Cobalt Violet і Black. Продажі стартують 11 березня, попередні замовлення вже відкриті. Galaxy S26 Ultra також отримав два додаткові кольори для онлайн-замовлень — Pink Gold і Silver Shadow.

У документах, оприлюднених Міністерством юстиції США наприкінці січня 2026 року, відсутні важливі матеріали, пов’язані із заявою жінки, яка звинувачує президента США Дональда Трампа у сексуальному насильстві. Про це стало відомо 25 лютого з публікації в The New York Times. Журналісти, після ретельного аналізу індексу справи, виявили, що більше 50 сторінок документів, які містять відомості про ці звинувачення, не були опубліковані в публічному доступі.

Зокрема, серед відсутніх матеріалів – чотири підсумкові звіти ФБР, які містять свідчення жінки. Втім, з усього цього обсягу в публічному доступі опинився лише один звіт, де жінка описує нібито насильство з боку фінансиста Джеффрі Епштейна. Інші звіти та робочі нотатки, що також можуть мати важливе значення для розслідування, залишаються недоступними.

Йдеться про жінку, яка звернулася до Федеральне бюро розслідувань у липні 2019 року — через кілька днів після арешту Епштейна. Вона стверджувала, що у 1980-х роках, коли їй було від 13 до 15 років, Епштейн познайомив її з Трампом, і той нібито вчинив щодо неї сексуальне насильство.

Під час інтерв’ю жінка розповіла, що підлітком її запросили доглядати дітей у будинку на острові Гілтон-Гед, однак, за її словами, дітей там не було. Вона заявила, що чоловік на ім’я Джефф давав їй алкоголь і наркотики та неодноразово ґвалтував її.

Жінка зазначала, що не знала повного імені Епштейна до 2019 року, поки подруга не надіслала їй фотографію, на якій вона впізнала свого кривдника. Це було відоме фото Епштейна разом із Трампом. Вона просила агентів обрізати Трампа зі знімка, побоюючись можливої помсти з боку впливових осіб.

У 2019 році жінка приєдналася до позову проти маєтку Епштейна, однак згодом відкликала заяву. У 2021 році їй відмовили у виплатах із фонду для жертв Епштейна без пояснення причин.

У 2025 році федеральні чиновники склали окремий опис її заяв, включно зі звинуваченнями проти Трампа, проте цей документ не містив оцінки достовірності слів заявниці.

Після публікації матеріалів Мін’юст заявив, що серед документів містяться «безпідставні та хибні» звинувачення проти Трампа, подані до ФБР напередодні виборів 2020 року. У відомстві також зазначили, що вилучені матеріали могли бути дублікатами або мати обмежений доступ. Пізніше додали, що частину документів могли не оприлюднити через «поточне федеральне розслідування», однак конкретних пояснень щодо відсутніх звітів не надали.

Трамп неодноразово заперечував будь-які правопорушення. Речниця Білого дому заявила, що президент «був повністю виправданий у всьому, що стосується Епштейна».

Водночас конгресмен-демократ Роберт Гарсія повідомив, що відсутні документи немає навіть у нередагованій версії файлів, яку він переглянув у Мін’юсті. За його словами, матеріали також не були передані Комітету з нагляду Палати представників, який раніше видав повістку на всі документи у справі Епштейна. Демократи планують ініціювати окреме розслідування щодо причин відсутності частини матеріалів.

26 лютого в Запоріжжі відзначено збільшення кількості постраждалих унаслідок нічного російського обстрілу. За інформацією, наданою Державною службою України з надзвичайних ситуацій, число постраждалих зросло до дев'яти осіб. Внаслідок атаки на місто виникли численні пожежі, які після влучань снарядів загорілися на кількох ділянках.

Рятувальні служби, оперативно прибувши на місце події, завершили ліквідацію вогню. Спеціалісти продовжують оглядати території, аби виявити інших постраждалих, а також надають необхідну медичну та психологічну допомогу тим, хто вже зазнав травм. Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося уникнути ще більших руйнувань і людських жертв.

Психологи ДСНС надали підтримку 16 громадянам.

Наразі аварійно-рятувальні роботи завершені.

Водночас через нічну атаку Росії більш ніж у 500 будинках у трьох районах міста відсутнє теплопостачання. Фахівці працюють над відновленням інфраструктури.

26 лютого 2026 року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував відкритого листа до президента України Володимира Зеленського, в якому звинуватив його у втручанні в справи Угорщини та закликав до відкриття нафтопроводу «Дружба». Лист, розміщений на платформі X, став новим етапом у дипломатичній напрузі між двома державами. Орбан заявив, що Україна намагалася втягнути Угорщину в конфлікт між Україною та Росією, чинячи тиск на країну протягом останніх чотирьох років. За його словами, українська влада активно діяла під підтримку Брюсселя, погоджуючи свої кроки з угорськими політиками, щоб змусити їх брати участь у війні.

Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини зазначив, що українська сторона неодноразово намагалася змусити угорське керівництво прийняти активну участь у бойових діях, а також порушувати позицію країни щодо підтримки санкцій проти Росії. Орбан акцентував, що не лише з моральних, але й з геополітичних причин Угорщина має намір залишатися нейтральною у цьому конфлікті, зберігаючи добрі відносини з усіма сторонами.

Орбан також стверджує, що Україна, Європейський Союз і угорська опозиція нібито працюють над тим, щоб привести до влади в Будапешті проукраїнський уряд.

Окремо глава угорського уряду порушив питання енергетики. Він заявив, що Україна нібито заблокувала нафтопровід «Дружба», який має ключове значення для енергопостачання Угорщини.

«Ваші дії суперечать інтересам Угорщини та ставлять під загрозу безпечне та доступне енергопостачання угорських сімей», — зазначив Орбан.

Прем’єр закликав Україну змінити, за його словами, «антиугорську політику» та відкликати рішення щодо нафтопроводу. Він також наголосив, що Угорщина не бажає брати участь у війні, фінансувати воєнні зусилля чи сплачувати вищу ціну за енергоносії.

«Ми співчуваємо українському народу, але не хочемо бути втягнутими у війну», — додав Орбан, закликавши Зеленського «відкрити нафтопровід “Дружба”» та утриматися від подальших кроків, які, за його словами, загрожують енергетичній безпеці Угорщини.

У справі щодо загибелі Андрій Портнов з’явилися нові деталі, які проливають світло на обставини злочину та можливих причетних осіб. За інформацією, що надійшла від джерел у правоохоронних структурах, чоловік, затриманий за підозрою у скоєнні вбивства, є громадянином України та родом із Донецької області. Слідчі органи наразі перевіряють його зв’язки, пересування та можливі контакти напередодні нападу.

За попередніми даними, затриманий міг діяти не сам. Правоохоронці розглядають версію про участь щонайменше двох інших осіб, які могли координувати дії або забезпечувати логістичну підтримку. Такий характер злочину вказує на ретельну підготовку та можливе попереднє стеження за жертвою. Слідство зосереджене на встановленні повного кола причетних, а також на з’ясуванні мотивів — від особистих конфліктів до можливого політичного підґрунтя.

Зокрема, ще один співучасник — рідний брат затриманого — наразі переховується на території Росії. Правоохоронні органи встановлюють його місцеперебування.

Крім того, у розшуку перебуває третій фігурант справи, який, за попередніми даними, забезпечував відхід нападників із місця злочину.

Джерела також повідомляють, що під час нападу брати були озброєні вогнепальною зброєю.

Наразі триває слідство, правоохоронці з’ясовують усі обставини злочину та можливі мотиви вбивства. Офіційних коментарів від силових структур на момент публікації не надходило.

Телефонна дипломатія між Дональд Трамп та Володимир Зеленський знову привернула увагу міжнародної спільноти. Під час розмови президент США наголосив на своєму прагненні сприяти якнайшвидшому завершенню війни, озвучивши амбітний термін — один місяць. Така позиція, за інформацією джерел видання Axios, пролунала в межах 30-хвилинного діалогу, що відбувся у середу, 25 лютого.

Цей контакт став першим після особистої зустрічі лідерів у Давос наприкінці січня, де обговорювалися перспективи стратегічної співпраці та шляхи стабілізації безпекової ситуації в Європі. За словами трьох поінформованих співрозмовників журналістів, нинішні переговори пройшли у «дуже доброзичливій» атмосфері, що може свідчити про прагнення сторін зберігати конструктивний тон попри складність обставин.

Як розповіли український чиновник і ще одне поінформоване джерело, Зеленський подякував Трампу за надану допомогу та висловив переконання, що саме американський президент може вплинути на главу Кремля Володимир Путін, аби той припинив війну.

«Потім Зеленський сказав, що сподівається на закінчення війни цього року, на що Трамп відповів, що війна триває занадто довго, і сказав, що хотів би, щоб вона закінчилася за місяць», — цитує видання своє джерело.

Окрім цього, сторони обговорили можливість проведення тристороннього саміту лідерів.

Розмова відбулася наступного дня після четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну та за день до запланованої зустрічі посланців Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — з переговорною командою Зеленського в Женеві. Обоє також брали участь у телефонній розмові.

У Китаї відреагували на гучні заяви Росії щодо нібито можливості передачі Україні ядерної зброї з боку Франція та Велика Британія. У Пекіні підкреслили, що не мають жодної підтвердженої інформації, яка б свідчила про існування подібних намірів з боку європейських держав.

Під час брифінгу 25 лютого речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін заявила, що китайська сторона не володіє даними, які б підтверджували поширені російською стороною твердження. Вона наголосила на важливості відповідального підходу до питань, пов’язаних із ядерною зброєю, та закликала сторони утримуватися від заяв, здатних посилити напруження в міжнародній безпековій сфері.

«Китай принципово завжди наполягав на тому, що ядерна зброя не може бути використана, і ядерна війна не повинна вестись. Міжнародні зобов’язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї повинні бути сумлінно дотримані», — підкреслила Мао Нін.

Також вона зауважила, що наразі триває діалог щодо врегулювання ситуації в Україні. За словами представниці китайського зовнішньополітичного відомства, Пекін сподівається, що сторони скористаються можливістю для досягнення всеосяжної, стійкої та обов’язкової мирної угоди.

Китай закликав усіх учасників процесу зберігати стриманість та уникати кроків, які можуть призвести до непорозумінь, прорахунків або подальшої ескалації.

Із дна Атлантичного океану розпочато підйом першого трансатлантичного волоконно-оптичного кабелю — TAT-8, який свого часу поєднав США, Велика Британія та Франція. Ця інженерна операція стала знаковою подією для світової телекомунікаційної галузі, адже йдеться не просто про демонтаж старої інфраструктури, а про повернення історичного символу початку цифрової епохи.

Кабель ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х років, коли глобальний обмін інформацією лише набирав обертів. TAT-8 став першим трансатлантичним з’єднанням, що відмовилося від традиційних мідних ліній на користь оптичного волокна. Його пропускна здатність сягала приблизно 280 Мбіт/с — на той час це був справжній технологічний прорив. Для порівняння, попередні системи забезпечували значно менші обсяги передачі даних і мали обмеження щодо якості сигналу та кількості одночасних з’єднань.

Загальна довжина TAT-8 становить майже 6000 кілометрів. Уздовж маршруту були встановлені ретранслятори через кожні кілька десятків кілометрів — у герметичних корпусах, розрахованих на глибину до 8000 метрів. Саме ця конструкція згодом стала шаблоном для всіх наступних підводних магістралей зв’язку.

Кабель витягують спеціалізовані дизельні судна з гакоподібними пристроями. Роботи виконує судно Subsea Environmental Services Maasvliet, оснащене дизель-електричною силовою установкою та системами для підйому кабелів із морського дна. Разом із самим кабелем підіймають додаткове обладнання — повторювачі, захист від пошкоджень рибами (fish-bite protection) та мідні провідники.

Після сортування відновлені матеріали — мідь, сталь, поліетилен та електронні компоненти — передають на переробку до компанії Mertech Marine у Південній Африці. Там їх розбирають і повертають у промисловий цикл.

Історично TAT-8 створювався з урахуванням не лише технологічних викликів, а й конкуренції із супутниковим зв’язком, який тоді вважався перспективною альтернативою. Саме тому кабельна система повинна була продемонструвати вищу надійність і пропускну здатність.

Сьогодні демонтаж TAT-8 символізує завершення цілої епохи в розвитку глобальних телекомунікацій — від перших оптоволоконних магістралей до сучасних надшвидкісних океанічних ліній передачі даних.