Переговори між Сполученими Штатами та Іраном, які відбулися 26 лютого в Женеві, завершилися без досягнення конкретних домовленостей. Обидві сторони продовжують залишатися на відстані один від одного щодо вирішення питання іранської ядерної програми. За інформацією, опублікованою в The Wall Street Journal, американська делегація під керівництвом Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера виступила з жорсткими вимогами до Тегерана. У той же час ці представники США знаходилися під значним тиском з боку політиків, які дотримуються «жорсткої лінії», зокрема республіканців у Конгресі. Вони не готові підтримати угоду, яка, на їхню думку, може виглядати занадто м’якою щодо Ірану.

Розбіжності між сторонами не дозволяють наблизитись до компромісу, і жодна з них не готова піти на поступки, які могли б стати основою для підписання угоди. Позиції щодо ключових аспектів ядерної програми Ірану залишаються незмінними, і, здається, на даний момент сторони не бачать можливості для прогресу в переговорах. Напруженість у відносинах між США та Іраном лише посилюється через внутрішній політичний контекст у Сполучених Штатах, де дебати навколо зовнішньої політики є надзвичайно чутливими.

Серед ключових вимог Вашингтона — демонтаж трьох основних ядерних об’єктів Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані, а також передача всього збагаченого урану Сполученим Штатам. Крім того, американська сторона наполягає, щоб потенційна ядерна угода мала безстроковий характер і не припиняла дію з часом — на відміну від домовленостей, досягнутих під час президентства Барак Обама.

У Тегерані такі вимоги вважають неприйнятними. Іранська сторона шукає дипломатичну альтернативу можливому військовому сценарію, однак зазначає, що повна відмова від ядерної інфраструктури не розглядається.

Президент США Дональд Трамп раніше пригрозив військовими діями у разі провалу переговорів. За інформацією ЗМІ, США посилили військову присутність поблизу Ірану, зосередивши два авіаносці, сучасні бойові літаки, есмінці та системи протиракетної оборони.

Водночас Іран попередив, що будь-який напад, навіть обмежений, буде розцінений як підстава для повномасштабної відповіді. Таким чином, ситуація навколо іранської ядерної програми знову опинилася на межі різкої ескалації.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров поділився важливими деталями результатів переговорів української делегації з американськими партнерами, які нещодавно відбулися у Женеві. У центрі обговорень був економічний блок і довгострокові механізми підтримки України на шляху до відновлення після війни. Умєров підкреслив, що сторони зосередилися на створенні документу, який окреслює основні напрямки та стратегії для стабілізації економіки України.

Українська сторона, разом із представниками США, детально опрацювала план відновлення країни, в якому головну увагу приділено не лише відбудові інфраструктури, а й створенню інвестиційної привабливості для міжнародних партнерів. Основний акцент ставиться на комплексний підхід, який охоплює не лише інфраструктурні проекти, а й відновлення соціальних та економічних структур, сприяючи таким чином стабільності на всіх рівнях.

До роботи була залучена економічна команда уряду, зокрема міністр Олексій Соболев. Разом із американськими партнерами сторони обговорили положення документа та узгодили подальші кроки.

«Домовилися, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану», — повідомив секретар РНБО.

За словами Умєрова, окремий акцент під час перемовин було зроблено на формуванні довгострокових механізмів підтримки України, що мають забезпечити стабільне фінансування відновлення інфраструктури та економіки.

Очікується, що найближчим часом робота над інвестиційним планом буде продовжена на рівні профільних команд.

Пакистанські збройні сили здійснили серію потужних авіаударів по території Афганістану, в тому числі по столицї Кабул та важливим провінціям Кандагар і Пактія. Уряд Пакистану офіційно оголосив про початок «відкритої війни» з урядом талібів, що свідчить про значне загострення конфлікту на прикордонних територіях. Події розвиваються на фоні чергового етапу ескалації напруженості між двома країнами, що триває вже кілька місяців.

За інформацією The Washington Post, авіаудари були здійснені лише через кілька годин після того, як афганські сили атакували пакистанські військові позиції на спірному кордоні. Це сталося на ділянці так званої «лінії Дюранда» — спірного кордону між Пакистаном та Афганістаном, який став центром численних збройних зіткнень протягом останніх років. Незважаючи на спроби встановлення перемир'я, яке діяло з жовтня 2025 року, регулярні обстріли та сутички між двома сторонами не припиняються, що лише погіршує гуманітарну ситуацію в регіоні.

За даними пакистанських джерел, 27 лютого авіація атакувала склади боєприпасів, військові об’єкти та сховища бойовиків по всій території Афганістану. У Кабулі пролунали щонайменше три вибухи. Також удари були завдані по цілях у провінції Кандагар на півдні країни та Пактії на південному сході.

В Ісламабаді заявили, що внаслідок операції було ліквідовано понад 130 бойовиків, ще понад 200 отримали поранення. За їхніми словами, знищено десятки таборів і військових позицій.

Напередодні афганська сторона атакувала пакистанські прикордонні позиції у відповідь на попередні авіаудари. Представники руху Талібан заявили, що нададуть «належну та виважену відповідь» на дії Пакистану.

Раніше Ісламабад повідомляв про удари по таборах бойовиків угруповання Техрік-е-Талібан Пакистан (ТТП) та осередках Ісламська держава в провінції Хорасан на сході Афганістану. Пакистанська влада стверджує, що керівництво ТТП переховується на афганській території та використовує її як плацдарм для планування нападів у Пакистані. У Кабулі ці звинувачення категорично заперечують.

Україна розпочинає новий етап у диверсифікації енергетичних постачань — держава вперше отримає партію скрапленого природного газу через термінал у місті Клайпеда. Про це 26 лютого повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль на своїй сторінці в Telegram. За його словами, група Нафтогаз у партнерстві з литовською компанією Ignitis Group забезпечить постачання 90 мільйонів кубометрів газу до кінця березня.

Йдеться про використання інфраструктури Klaipeda LNG terminal, що відкриває для України доступ до глобального ринку скрапленого газу. Такий крок має стратегічне значення, адже дозволяє зменшити залежність від традиційних маршрутів транспортування та посилити енергетичну безпеку в умовах воєнних і економічних викликів.

Шмигаль зазначив, що диверсифікація маршрутів поставок підвищує гнучкість та стійкість енергосистеми України, особливо на фоні щоденних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Він також подякував Литві та партнерам за співпрацю.

Міністр додав, що Україна працює над розвитком інших регіональних маршрутів, зокрема Вертикального газового коридору, і запевнив, що країна разом із партнерами будує нову енергетичну безпеку Європи, де не буде місця “російській молекулі”, а Україна стане одним із ключових енергетичних хабів регіону.

Від початку епідемічного періоду в Україна зафіксовано 169 летальних випадків, спричинених ускладненнями грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій. Про це під час телеефіру повідомив генеральний директор Центр громадського здоров’я Володимир Курпіта. Статистика свідчить про серйозність ситуації та нагадує, що сезонні інфекції можуть мати вкрай небезпечні наслідки.

Фахівці наголошують: найбільший ризик тяжкого перебігу захворювання мають діти, вагітні жінки, люди похилого віку та пацієнти з хронічними недугами — серцево-судинними, легеневими, ендокринними порушеннями. Ослаблений імунітет або додаткове навантаження на організм значно підвищують імовірність ускладнень, серед яких — пневмонія, серцева недостатність, загострення наявних хвороб.

Курпіта наголосив, що у разі появи симптомів або погіршення стану необхідно обов’язково звертатися до сімейного лікаря. За його словами, ознаки ускладнень можуть відрізнятися залежно від віку пацієнта, наявності супутніх захворювань та інших індивідуальних факторів, зокрема вагітності.

У Центрі громадського здоров’я закликають не займатися самолікуванням і своєчасно звертатися по медичну допомогу, щоб уникнути тяжких наслідків захворювання.

У 2025 році Європейський інвестиційний банк спрямував Україні 1,5 мільярда євро нового фінансування, що стало найбільшим обсягом підтримки з моменту початку повномасштабної війни. Про це повідомило агентство Укрінформ з посиланням на офіційний реліз фінансової установи. Виділені кошти охоплюють стратегічно важливі напрями розвитку держави — від енергетики до підтримки підприємництва.

Основна частина фінансування спрямована на зміцнення енергетичної стійкості країни. Йдеться про модернізацію електромереж, відновлення пошкоджених об’єктів генерації, а також інвестиції в децентралізовані джерела енергії. В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру такі вкладення мають критичне значення для стабільного проходження опалювальних сезонів і забезпечення безперебійної роботи промисловості.

Зокрема, серед ключових проєктів — угода з НАК Нафтогаз України на 300 млн євро для закупівлі природного газу. Також у межах Програми відновлення 100 млн євро було спрямовано на реконструкцію водної та соціальної інфраструктури у понад 150 громадах. Аналогічну суму виділили на окремий проєкт із відновлення систем водопостачання.

Загалом із 2022 року ЄІБ мобілізував для України 4 млрд євро. Ці кошти спрямовані на зміцнення критичної інфраструктури, забезпечення безперебійного надання муніципальних послуг та підтримку економічної активності в умовах війни.

У 2026 році серед головних пріоритетів банку залишатиметься енергетична стійкість України. Крім того, планується розширення підтримки соціальної та муніципальної інфраструктури, а також посилення технічної допомоги в процесі європейської інтеграції.