За кордоном

У 2026 році умови перебування українців у багатьох європейських країнах зазнають суттєвих змін. Держави, які з початку повномасштабної війни надавали тимчасовий захист і спеціальні пільги, поступово переходять до нової моделі підтримки. Основний акцент тепер робиться не на екстреній допомозі, а на повноцінній інтеграції українців у національні системи соціального захисту, ринок праці та житлові програми. Частина нововведень уже почала діяти з 1 лютого 2026 року, інші впроваджуються поетапно протягом року.

Загальна тенденція: від пільг до рівних умов

У Молдові тимчасовий захист для українців діє до 1 березня 2027 року. Для тих, хто вже має цей статус, з 1 лютого по 30 квітня 2026 року запроваджено онлайн-подовження. У разі пропуску терміну захист припиняється, але залишається можливість подати нову заявку. Підлітки від 14 років зобов’язані особисто здати відбитки пальців. Тимчасовий захист скасовується також у разі добровільного повернення в Україну або відсутності в Молдові понад 45 днів. У Польщі з 1 лютого 2026 року змінюється порядок отримання виплати «800+». Українці зі статусом тимчасового захисту мають повторно подати заяву для відновлення допомоги. Обов’язковими є підтвердження професійної діяльності та декларація про відвідування дитиною школи або дитячого садка в Польщі. Виплати можуть бути тимчасово призупинені у разі сумнівів щодо проживання, роботи або виконання дитиною обов’язкової освіти. Контроль за дотриманням умов здійснюватиметься щомісяця. У Чехії тимчасовий захист продовжено автоматично до березня 2027 року, однак з 2026 року посилено умови надання соціальної допомоги. Грошові виплати отримуватимуть лише ті, хто зареєстрований у службі зайнятості та активно шукає роботу. Також обмежується доступ до державного житла для новоприбулих, а основний акцент робиться на мовну та соціальну інтеграцію. У Німеччині зміни пов’язані з реформою системи Bürgergeld. У 2026 році виплати можуть бути скорочені або припинені у разі ігнорування вимог центрів зайнятості, відмови від навчання чи пропозицій роботи без поважних причин. При цьому базові розміри соціальної допомоги залишаються без змін, а тимчасовий захист для українців чинний до 4 березня 2027 року. В Ірландії ключові обмеження 2026 року стосуються житла. Новоприбулі українці отримують державне житло лише на 30 днів. Працюючі біженці сплачують внесок за проживання, а програма компенсацій для власників приватного житла скорочується. Також встановлено ліміт перебування за межами країни — не більше 21 дня на рік. У США статус Temporary Protected Status для українців продовжено до 19 жовтня 2026 року для осіб, які прибули до країни не пізніше 16 серпня 2023 року. Умови залишаються незмінними, однак необхідно вчасно проходити повторну реєстрацію. Подальша доля статусу залежатиме від рішень уряду США.

Загалом 2026 рік демонструє спільну тенденцію: більшість країн скорочують спеціальні пільги для українських біженців і стимулюють їх до працевлаштування та довгострокової інтеграції.

Перші повідомлення про можливе «перемир’я» з’явилися у вигляді чуток та неофіційних коментарів, які активно поширювалися проросійськими воєнними блогерами. Такий інформаційний фон одразу викликав скепсис у суспільстві та експертному середовищі, адже відсутність публічних документів і заяв на міждержавному рівні не дозволяла говорити про реальні гарантії припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України.

Ситуація набула більшої публічності після заяви Дональда Трампа, який повідомив, що через аномально низькі температури особисто звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від атак на Київ та інші українські міста протягом обмеженого часу. За словами американського політика, йшлося передусім про гуманітарні міркування та ризики для цивільного населення в умовах сильних морозів.

На цьому тлі виникло ключове питання: чи можна взагалі вважати цю паузу в обстрілах перемир’ям. За оцінкою Фесенка, майже напевно в Абу-Дабі не було досягнуто конкретних домовленостей щодо енергетичного перемир’я, хоча сама тема там обговорювалася. Якби відповідна угода була укладена, американські представники, насамперед Стів Віткофф, обов’язково заявили б про це публічно, адже після першого раунду переговорів вони намагалися продемонструвати будь-які позитивні результати. Натомість усе вказує на те, що мала місце особиста домовленість між Трампом і Путіним — своєрідна «понятійка», а не офіційна угода. Уже за добу після заяв Трампа речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що «перемир’я» діє лише до 1 лютого. Це поставило під сумнів щирість намірів російської сторони і продемонструвало типову тактику Москви — видавати короткострокову паузу в ударах за серйозну поступку. Політолог застерігає від надмірних очікувань. Поточну ситуацію не варто сприймати як пролог до завершення війни чи передумову масштабної мирної угоди. Йдеться про ситуативну реакцію США на гостру гуманітарну проблему та тактичну гру Кремля навколо переговорного процесу. Подібні тимчасові «перемир’я» Росія вже неодноразово використовувала як елемент політичного тиску.

Водночас із цієї історії можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, Трамп залишається важливим переговорним партнером для Путіна, і заради взаємин із ним Кремль готовий іти на символічні жести. Це означає, що США мають потенціал для більш наполегливого тиску на Росію. По-друге, навіть формальний і короткочасний прецедент «енергетичного перемир’я» варто використати як основу для вимоги його пролонгації та юридичного оформлення. Досвід показує, що неофіційні домовленості не працюють. У березні 2025 року подібне енергетичне перемир’я вже узгоджувалося, але через відсутність юридичного закріплення воно швидко зірвалося. Саме тому українська та американська делегації на наступному раунді переговорів мають наполягати на формалізації будь-яких угод. Очікується, що другий раунд переговорів в Абу-Дабі буде радше технічним. Відсутність Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, ймовірно, пов’язана з іншими зовнішньополітичними викликами США, зокрема навколо Ірану. Проте, як заявляв держсекретар Марко Рубіо, американські представники все ж братимуть участь у переговорах.

Без активного посередництва США продуктивний діалог між Україною та Росією навряд чи можливий. Поточний етап переговорів може підтримувати процес, але для ухвалення принципових політичних рішень участь ключових американських переговорників залишатиметься критично важливою.

Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес оголосила про підготовку законопроєкту щодо загальної амністії, який охоплюватиме події, пов’язані з політичним насильством, починаючи з 1999 року і до сьогодні. Про це повідомила пресслужба глави держави, підкресливши, що ініціатива має стати важливим кроком у процесі національного примирення.

За словами Делсі Родрігес, новий закон спрямований на подолання глибоких суспільних розколів, які формувалися протягом десятиліть гострого політичного протистояння. Влада позиціонує амністію як інструмент «зцілення ран», завданих періодами нестабільності, насильства та радикальних дій, що негативно вплинули на єдність суспільства та довіру між громадянами.

Вона доручила Комісії з судової реформи та Програмі за демократичне співіснування і мир якнайшвидше підготувати законопроєкт і подати його на розгляд Національних зборів, закликавши депутатів повністю сприяти процесу.

Водночас Родрігес уточнила, що амністія не поширюватиметься на осіб, засуджених за вбивства, наркоторгівлю, корупційні злочини та серйозні порушення прав людини.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стримано поставився до обговорення ідеї створення спільної європейської армії, яка в майбутньому могла б долучатися до миротворчих операцій в Україні після завершення повномасштабної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Таку позицію, за інформацією міжнародних оглядачів, у Берліні пояснюють як політичними, так і безпековими чинниками, зокрема складністю ухвалення спільних рішень у межах Європейського Союзу та необхідністю збереження чіткої координації з НАТО.

Дискусія навколо потенційної європейської армії активізувалася після заяви президента Європейської народної партії та керівника її фракції в Європарламенті Манфреда Вебера. Під час заходу Forum Europa у Брюсселі він наголосив, що можливе розгортання так званих миротворчих сил в Україні після досягнення домовленостей про припинення бойових дій могло б стати символічним і практичним кроком до формування єдиних збройних сил ЄС. На його думку, такі ініціативи здатні посилити стратегічну автономію Європи.

Втім, Мерц наголосив, що на нинішньому етапі подібна ініціатива не є першочерговим завданням для Європи. За його словами, пріоритетом мають залишатися відповіді на актуальні виклики, зокрема зміцнення обороноздатності та підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості.

Канцлер також звернув увагу на складність і тривалість процесу внесення змін до договорів Європейського Союзу за участі 27 держав-членів, у зв’язку з чим наразі він уникає закликів до масштабних інституційних реформ.

Водночас щодо можливого направлення європейських миротворців до України Мерц зазначив, що остаточного рішення Берлін поки не ухвалив, однак повністю таку можливість не відкидає.

Ірландський уряд ухвалив рішення спрямувати 25 мільйонів євро на підтримку енергетичної інфраструктури України, яка регулярно зазнає пошкоджень унаслідок російських ракетних і дронових атак. Про це у п’ятницю, 30 січня, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши на особливій важливості цього фінансового внеску в поточний період.

За словами очільника українського МЗС, кошти надходять у момент, коли значна кількість громад по всій країні стикається з перебоями у постачанні електроенергії та тепла. Постійні удари по об’єктах генерації, підстанціях і мережах ускладнюють стабільну роботу енергосистеми, а відновлювальні бригади змушені працювати в режимі підвищеної небезпеки.

«Ця підтримка надходить у час, коли українські міста і села потерпають від перебоїв з опаленням, спричинених російським терором проти нашої енергетики. Допомога Ірландії є вкрай важливою для стабілізації ситуації та захисту цивільного населення», – наголосив Сибіга.

Очільник МЗС України висловив подяку уряду Ірландії та міністерці закордонних справ Хелен МакЕнті за солідарність і послідовну підтримку України. Він підкреслив, що це рішення є ще одним свідченням глибокого партнерства між країнами та спільного розуміння загроз, які несе російська агресія для всієї Європи.

Очікується, що кошти будуть спрямовані на відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури, закупівлю обладнання та підвищення стійкості української енергосистеми до подальших атак. Україна неодноразово закликала міжнародних партнерів посилювати допомогу саме в енергетичному секторі, який залишається однією з головних цілей російських ударів.

Допомога Ірландії доповнює загальний пакет підтримки від європейських країн, які на тлі зими та постійних обстрілів намагаються допомогти Україні пройти найскладніший період без масштабних гуманітарних наслідків.

Ізраїльська влада офіційно підтвердила повернення тіл усіх заручників, які утримувалися бойовиками в секторі Гази з моменту нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Останнім ідентифікованим став 24-річний поліцейський Ран Гвілі, який зник безвісти під час атаки та понад два роки вважався одним із символів трагедії того дня. Про завершення операції повідомляє агентство Associated Press.

Ран Гвілі загинув, виконуючи службовий обов’язок, під час оборони кібуцу Алумім на півдні Ізраїлю. Його тіло перебувало під контролем бойовиків понад 800 днів, що стало болісною темою для родини, колег і всього ізраїльського суспільства. Повернення його останків стало фінальною точкою першої фази домовленостей щодо заручників, досягнутих за активного посередництва Сполучених Штатів.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, виступаючи в Кнесеті, символічно зняв жовту стрічку — знак пам’яті про полонених — та заявив про повне виконання місії з повернення заручників.

«Вперше з 2014 року в Газі немає жодного ізраїльського заручника. Ми повернули Рана Гвілі, благословенної пам’яті, героя Ізраїлю. У Газі більше немає викрадених осіб», — наголосив Нетаньягу.

Завершення першого етапу мирного плану відкриває можливість реалізації найбільш чутливих пунктів угоди, ініційованої адміністрацією Дональда Трампа. Зокрема, йдеться про часткове відкриття пункту пропуску Рафах на кордоні з Єгиптом для пересування палестинців, а також про розгортання міжнародного миротворчого контингенту в секторі Гази. Ключовою вимогою Ізраїлю та посередників залишається повна демілітаризація регіону.

Друга фаза переговорів також передбачає обговорення можливої амністії для членів ХАМАС, які погодяться добровільно скласти зброю та не перешкоджатимуть формуванню технократичного уряду в Газі.

Водночас ХАМАС уже закликав США посилити тиск на Ізраїль із вимогою негайного виконання зобов’язань щодо виведення військ із ключових коридорів анклаву.

Польща впродовж найближчих двох років реалізує проєкт зі створення сучасної антидронової системи під назвою «Сян» (San), яка має стати одним із ключових елементів національної системи протиповітряної оборони. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на угоду, підписану 30 січня між Агентством озброєнь Польщі та консорціумом оборонних компаній.

До складу консорціуму увійшли державна Польська група озброєнь (PGZ), приватна польська компанія APS, а також норвезький оборонний концерн Kongsberg, відомий своїми високотехнологічними рішеннями у сфері ППО та радіолокації. Спільна робота цих компаній має забезпечити створення комплексної системи виявлення, супроводу та нейтралізації безпілотних літальних апаратів.

«Це буде безпрецедентна, сучасна система, яка сьогодні не має аналогів у Європі», — заявив міністр. Туск зазначив, що після російської дронової атаки на Польщу у вересні 2025 року стало зрозуміло: для боротьби з дронами неефективними є традиційні засоби, такі як винищувачі чи ракети. Він назвав систему «Сян» «ефективним, дешевшим і мудрішим» методом реагування на агресію в повітряному просторі.

За словами Косіняка-Камиша, система Сян включатиме 18 антидронових батарей, 52 вогневі одиниці, 18 взводів управління та 703 транспортні засоби, серед яких 400 вантажних автомобілів Jelcz і 300 армійських позашляховиків Legwan.

Загальна вартість усіх рівнів сучасної протиповітряної оборони Польщі, яка включає програми Сян, Пілиця, Нарва та Вісла, сягне майже 250 млрд злотих (понад 70 млрд доларів). Неофіційно повідомляється, що реалізація саме програми Сян коштуватиме близько 15 млрд злотих (понад 4 млрд доларів).

Система «Сян» стане ключовим елементом у протидії сучасним повітряним загрозам та підвищить здатність Польщі ефективно реагувати на дрони і безпілотні атаки.

Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву до 1 лютого, створюючи умови для можливих переговорів. Інформація була озвучена на брифінгу у п’ятницю, 30 січня. За словами Пєскова, це звернення має тимчасовий характер і передбачає короткий «період тиші» у столиці України.

За даними російської сторони, ініціатива Трампа покликана зменшити ескалацію на дипломатичному рівні та дати можливість для консультацій щодо подальших кроків у врегулюванні конфлікту. Пєсков наголосив, що нібито йдеться саме про тимчасове утримання від бойових дій у межах обмеженого періоду часу, який закінчується 1 лютого.

На уточнююче питання щодо того, чи включає термін безпосередньо 1 лютого, представник Кремля відповів: «До 1 лютого».

Водночас Пєсков утримався від відповідей на питання, чи погодився Путін з проханням Трампа і чи йдеться про припинення всіх ударів по Києву, чи лише по енергетичних об’єктах.

«Мені за деталями нема чого додати до вже сказаного. Хочу ще раз акцентувати, що йдеться про створення сприятливих умов для проведення переговорів», — резюмував він.

Таким чином, офіційно Кремль не підтвердив конкретні умови або обсяг припинення ударів, обмежившись загальною формулюванням щодо «сприятливих умов для переговорів».

У Північноатлантичному альянсі офіційно визначили дату проведення чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Зустріч запланована на четвер, 12 лютого, та відбудеться у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Відповідну інформацію оприлюднила пресслужба Альянсу у п’ятницю, 30 січня.

Організаторами нового засідання виступлять Велика Британія та Німеччина, які цього разу виконуватимуть роль співголів Контактної групи. Саме ці держави останніми місяцями взяли на себе ключову функцію координації міжнародної військової підтримки України, зосереджуючи зусилля союзників на посиленні обороноздатності Збройних сил України.

Очікується, що під час Рамштайну учасники обговорять подальші кроки з підтримки Збройних сил України, зокрема питання постачання озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони, а також підготовку українських військових. Окрему увагу планують приділити довгостроковим механізмам безпекової допомоги та зміцненню оборонних спроможностей України.

Формат Рамштайн залишається ключовим міжнародним майданчиком для узгодження зусиль десятків країн-партнерів, які надають військову, фінансову та технічну підтримку Україні. Попередні засідання Контактної групи неодноразово ставали майданчиком для оголошення нових пакетів допомоги та стратегічних рішень щодо посилення оборони України.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про запровадження в країні надзвичайного стану, який надає адміністрації додаткові повноваження для посилення економічної блокади Куби. Відповідне рішення, за інформацією Білого дому, відкриває шлях до запровадження нових обмежувальних заходів, зокрема додаткових мит і санкцій проти держав та компаній, що продовжують енергетичну співпрацю з Гаваною.

У заяві американської адміністрації, оприлюдненій у четвер, 29 січня, наголошується, що кубинська влада, на думку Вашингтона, й надалі становить загрозу національній безпеці США. Білий дім підкреслює, що Сполучені Штати не мають наміру миритися з підтримкою чинного режиму на Кубі з боку третіх країн, особливо у сфері постачання енергоресурсів.

«Ми не дозволимо іноземним державам підтримувати цей режим, надаючи йому життєво важливі енергоресурси. Відтепер будь-яка країна, яка постачає нафту Гавані, зіткнеться з економічними наслідками у вигляді тарифів на свої товари при ввезенні до США», — йдеться у повідомленні.

Згідно з текстом президентського указу, нові заходи спрямовані на подальшу ізоляцію Куби на міжнародній арені. Дональд Трамп доручив профільним відомствам, зокрема Міністерству торгівлі та Міністерству фінансів США, розробити механізм виявлення країн-порушників, а також визначити розмір і порядок застосування митних ставок.

У Білому домі підкреслили, що ці кроки є частиною ширшої стратегії тиску на кубинський уряд з метою змусити його змінити внутрішню та зовнішню політику.