За кордоном

4–5 лютого в Абу-Дабі відбудеться новий раунд переговорів між Росією, Україною та США, що мають на меті знайти шляхи до завершення війни в Україні. Однією з основних тем зустрічі стануть гарантії безпеки для України в разі можливого припинення вогню. Цей раунд переговорів має велике значення для майбутнього регіону, оскільки він може визначити основні умови для відновлення миру після тривалого конфлікту.

За інформацією, наданою The Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з ходом переговорів, Україна узгодила з міжнародними партнерами механізм реагування на можливі порушення угоди про перемир’я з боку Росії. Йдеться про створення багаторівневої та скоординованої системи відповідей, яка залучатиме Європу та США до активного контролю за виконанням мирних угод і застосування санкцій або інших заходів у разі порушення Росією зобов’язань.

За даними видання, відповідні пропозиції обговорювалися під час зустрічей українських, американських та європейських політиків у грудні в Парижі та в січні в Києві. Механізм передбачає чітку послідовність дій у разі порушення режиму припинення вогню з боку Росії. Першим етапом має стати дипломатичне попередження. Якщо це не дасть результату, Україна отримує право на військову відповідь з боку Збройних сил для припинення порушень. У разі подальшої ескалації запускається друга фаза — втручання сил так званої «коаліції охочих», до якої входять низка країн ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія і Туреччина. Третій рівень реагування, за інформацією джерел, може бути задіяний протягом 72 годин і передбачає скоординовану військову відповідь за участю сил, підтримуваних Заходом, включно з американськими.

У рамках запропонованих гарантій безпеки, які мають увійти до мирної угоди з 20 пунктів, Велика Британія та Франція нібито погодилися розмістити свої війська та озброєння на території України. Європейські сили стримування мають забезпечувати безпеку в повітрі, на морі та на суші після припинення вогню, тоді як США нададуть розвідувальну та логістичну підтримку. Окремо американська сторона запропонувала використання високотехнологічних систем моніторингу вздовж лінії фронту протяжністю близько 1400 кілометрів. Цей елемент вважається ключовим для контролю за дотриманням умов перемир’я та запобігання його порушенням. Питання гарантій безпеки раніше неодноразово порушував президент України Володимир Зеленський. Під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у грудні в Мар-а-Лаго він обговорював готовність Вашингтона надати Україні конкретні зобов’язання. Згодом Зеленський заявляв, що гарантії безпеки вже погоджені «на 100%», і Київ очікує лише на їх формалізацію.

Хоча більшість деталей не розкривається публічно, Зеленський раніше порівнював запропоновані гарантії з принципами статті 5 НАТО, за якими новий напад Росії спричинить колективну відповідь союзників. Також важливим елементом гарантій він називав наявність 800-тисячної української армії, забезпеченої західною зброєю та підготовкою. Водночас залишається дискусійним питання термінів дії таких гарантій. За даними журналістів, Трамп пропонував 15 років, тоді як Україна наполягає на 50-річному терміні. Росія, зі свого боку, відкидає ідею гарантій безпеки та наполягає, що припинення вогню можливе лише після досягнення всеосяжної мирної угоди. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров уже заявив, що іноземний миротворчий контингент в Україні стане «законною військовою ціллю», а запропоноване Києвом перемир’я Кремль вважає неприйнятним.

Попри це, 2 лютого Дональд Трамп заявив, що мирні переговори між Україною та Росією мають шанси на успіх. Однак майже одразу після цих заяв Росія знову завдала масованого удару по енергетичній та цивільній інфраструктурі України.

Молодший брат принцеси Діани, граф Чарльз Спенсер, офіційно завершує черговий шлюб, який став одним із найтриваліших і найскандальніших у британських аристократичних колах. Розлучення з третьою дружиною, Карен Спенсер, тривало майже два роки, і його деталі стали відомі громадськості під час розгляду справи у Високому суді Великої Британії.

Процес переговорів був надзвичайно складним і включав численні юридичні консультації та врегулювання майнових питань, що зумовило затяжний характер розлучення. Чарльз Едвард Моріс Спенсер і 53-річна Карен Спенсер уклали угоду, яка визначає умови поділу майна, аліментів та інших фінансових зобов’язань після 13 років спільного життя.

Подружжя дійшло згоди, що після розлучення Карен Спенсер збереже свій титул. За її словами, вона вважає це справедливим, адже багато років займалася розвитком маєтку Олторп, де похована принцеса Діана. Розлучення було остаточно оформлене в грудні, однак фінансові питання між колишнім подружжям досі не врегульовані. Остаточна сума компенсації графині наразі не визначена. Адвокат Карен Спенсер Девід Шерборн заявив, що його клієнтка була шокована і спустошена, коли отримала повідомлення про бажання чоловіка розлучитися. За його словами, це сталося лише через кілька тижнів після того, як граф надсилав їй романтичні повідомлення у День святого Валентина. Ситуація переросла у публічний скандал, коли Карен Спенсер запідозрила археолога Кет Джармен, яка працювала в маєтку Олторп, у романі з її чоловіком. Погрози та судові позови стали предметом активного обговорення в таблоїдах. Кет Джармен заявила, що її обмовили, а сам Спенсер назвав версію про розлучення через СМС спробою дискредитувати його репутацію. За словами графа, саме Карен ухвалила рішення розірвати шлюб ще на початку березня, а повідомлення, яке він надіслав 18 березня, лише підтверджувало її вибір. Для врегулювання розлучення Спенсер найняв відому адвокатку з сімейних справ Фіону Шеклтон, яка раніше представляла інтереси принца Чарльза під час його розлучення з принцесою Діаною у 1996 році.

Минулого року Карен Спенсер залишила маєток Олторп. Наразі вона обмірковує своє майбутнє та планує нові бізнес-проєкти. Для Чарльза Спенсера це вже третій шлюб, що завершився розлученням. Раніше він був одружений з Вікторією Ейткен та Кароліною Фрейд. Від усіх шлюбів у графа семеро дітей, однак на весіллі своєї найвідомішої доньки Кітті Спенсер він присутній не був.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас наголосила на завершенні епохи звичного світового порядку та необхідності термінової адаптації Європи до нових глобальних викликів. Під час конференції з питань безпеки в Осло вона заявила, що ЄС має враховувати не лише агресивні дії Росії, але й трансформацію альянсу з США, повідомляє The Guardian. За словами Каллас, відхід американського впливу від європейського континенту є системним процесом, що потребує від союзу перегляду стратегічних пріоритетів та посилення власної автономії.

Нові реалії трансатлантичних відносин

“Ми повинні дивитися на довгострокову перспективу. Політика США щодо Європи не почалася з Трампа, і багато спільного є в різних адміністрацій. Не можна думати, що все змінюється лише з приходом нової особистості”, – зазначила Каллас.

Вона додала, що у жовтні понад 40% американців вважали європейців своїми найближчими союзниками, тоді як цю думку поділяли лише 14% європейців. За її словами, з того часу ситуація могла погіршитися.

Каллас неодноразово наголошувала, що Європа більше не є пріоритетом у зовнішній та безпековій політиці США, тому ЄС має активізуватися у сфері власної оборони. Водночас вона запевнила, що Європа не відмовлятиметься від 80 років трансатлантичних відносин зі Сполученими Штатами.

Європейський Союз обговорює можливість скасування чинної стелі цін на російську нафту та впровадження більш жорсткого механізму санкцій, спрямованого на посилення тиску на Росію. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на поінформовані джерела, у Брюсселі активно розглядають варіант повної заборони на надання морських послуг, необхідних для транспортування енергоресурсів із РФ.

Якщо пропозиція буде схвалена країнами-членами ЄС, європейські компанії втратять можливість надавати критично важливі послуги для російського нафтового експорту, включно зі страхуванням, логістикою та морським транспортуванням, незалежно від того, чи відповідає ціна на нафту встановленій раніше стелі. Це створить додаткові складнощі для постачання російської нафти на світові ринки та потенційно призведе до зниження доходів Москви від енергетичного експорту.

Головна відмінність нового підходу полягає в тому, що заборона діятиме без прив’язки до ціни на нафту. Наразі перевезення російської нафти дозволене лише у випадку, якщо вона продається нижче встановленої цінової стелі. Як нагадує видання, з початку лютого гранична ціна на експорт російської нафти становить 44,1 долара за барель.

Джерела зазначають, що повна заборона морських послуг суттєво посилить чинні санкції проти російського нафтового сектору та водночас спростить механізм контролю за їх дотриманням.

Країни ЄС уже ознайомилися з проєктом 20-го пакета санкцій, який Єврокомісія планує затвердити до кінця лютого. Водночас для ухвалення рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів блоку.

За інформацією джерел, деякі країни ЄС уже виступили проти заміни механізму цінової стелі на повну заборону морських послуг для транспортування російської нафти.

Крім того, новий пакет санкцій може передбачати додаткові обмеження проти російських банків і нафтових компаній, криптовалютних платформ, фінансових установ третіх країн, які сприяють обходу санкцій, а також суден так званого «тіньового флоту».

У Європейському Союзі тривають обговорення нового підходу до співпраці з країнами, які не є членами блоку, але зацікавлені в участі в оборонних проєктах ЄС. У центрі дискусій опинилася Велика Британія, яка після виходу з Євросоюзу прагне зберегти доступ до контрактів на постачання озброєння для України. Запропонований механізм передбачає фінансову участь Лондона в обмін на можливість долучатися до відповідних програм та тендерів.

Суть пропозиції та її логіка

За пропозицією Єврокомісії, Україна отримає можливість спрямовувати до двох третин кредитних коштів насамперед на закупівлю озброєнь у власних виробників, а також у компаній із країн Євросоюзу та Європейської асоціації вільної торгівлі. Такий підхід має стимулювати розвиток європейської оборонної промисловості та водночас забезпечити Києву більш прогнозовані канали постачання зброї. Закупівлі у третіх державах, які не входять до ЄС або асоційованих структур, планують дозволяти лише у виняткових випадках. Зокрема, це можливо, якщо відсутні альтернативні постачальники або якщо такі закупівлі суттєво скорочують строки постачання критично важливих систем. Водночас запропонована модель фактично обмежує доступ виробників з-за меж Євросоюзу до найбільшого пакета оборонного фінансування, що й викликало дискусії навколо ролі Великої Британії. Частина країн ЄС, зокрема Німеччина, Нідерланди та Польща, виступають за те, щоб Лондон був включений до переліку партнерів, у яких Україна зможе закуповувати озброєння в межах програми. Прихильники такого підходу наголошують, що британські оборонні компанії та наявні запаси можуть оперативно закрити низку критичних потреб України. Особливо це важливо у випадках, коли ключову роль відіграють швидкість постачання та сумісність із уже переданими системами озброєння. Серед потенційних позицій для закупівель у Великій Британії називають засоби перехоплення, ракети, безпілотні комплекси та винищувачі. Для України це могло б розширити вибір постачальників і зменшити ризики дефіциту окремих видів озброєнь.

Водночас ЄС наполягає, що участь Великої Британії в таких програмах має супроводжуватися фінансовою відповідальністю. Раніше Лондон уже відмовився сплачувати багатомільярдний внесок за участь у новому оборонному фонді Євросоюзу, що й стало однією з причин нинішніх дискусій.

Італія підтверджує свою політичну підтримку європейської інтеграції України, водночас зосереджуючи основну дипломатичну увагу на Балканському регіоні. Про це заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera, окресливши пріоритети зовнішньої політики Рима у контексті подальшого розширення Європейського Союзу.

За словами Таяні, Італія послідовно виступає за вступ України до ЄС і розглядає цей процес як стратегічно важливий для стабільності та безпеки всієї Європи. Водночас він наголосив, що Балкани залишаються окремим і першочерговим напрямом, оскільки Рим має тривалі історичні, політичні та економічні зобов’язання перед країнами регіону. Саме тому Італія вважає необхідним паралельно просувати кілька треків європейської інтеграції, не протиставляючи їх між собою.

«Ми підтримаємо Україну, якій потрібно досягти прогресу», — підкреслив Таяні.

Раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито «таємний план» ЄС щодо швидкого прийняття України до блоку. Орбан уточнив, що дедлайн для вступу — 2027 рік, і пояснив, що це пов’язано з фінансуванням України з європейського семирічного бюджету, який починається у 2028 році. Він зазначив, що ці кошти можуть відійти від центральноєвропейських країн.

У Дубаї планується створення унікальної вулиці, вимощеної золотими плитами, яка стане серцем нового «золотого кварталу». Цей проєкт націлений на розвиток ювелірної індустрії емірату та залучення туристів, інвесторів і представників бізнесу з усього світу. Ініціатори підкреслюють, що таким чином Дубай підтвердить свій статус світової столиці торгівлі та розкоші, поєднуючи інновації, дизайн і престиж у одному масштабному проєкті.

За задумом архітекторів, центральною частиною кварталу стане торговельна вулиця, по обидва боки якої розташуються магазини світових ювелірних брендів і бутиків елітної продукції. Покриття з чистого золота під ногами відвідувачів створить ефект розкоші та незабутніх вражень, роблячи прогулянку не просто шопінгом, а повноцінним туристичним досвідом.

Туристичний менеджер Дубая Ахмед аль-Хаджа наголосив, що золото має особливе значення для міста. За його словами, воно є невід’ємною частиною культурної та економічної ідентичності емірату, символізує спадщину, добробут і підприємницький дух. Новий проєкт, за задумом, має не лише вшанувати цю традицію, а й переосмислити її для сучасної епохи. У межах «золотого кварталу» планують відкрити близько тисячі магазинів, де продаватимуть золото, ювелірні прикраси та косметичну продукцію. Крім того, заявлено будівництво шести нових готелів для туристів і ділових відвідувачів.

Новий квартал з’явиться неподалік одного з найстаріших ринків Дубая, що має посилити туристичну привабливість району. Терміни завершення будівництва наразі не оголошені.

Колишній міністр уряду Великої Британії та одна з найвпливовіших фігур Лейбористської партії Пітер Мандельсон заявив про своє рішення залишити партійні лави після появи нової хвилі публікацій, пов’язаних зі справою американського фінансиста Джеффрі Епштейна. Політик пояснив цей крок бажанням не створювати додаткового репутаційного тиску на партію в період, коли обставини резонансної справи знову активно обговорюються в суспільстві та медіа.

Причиною загострення уваги стали документи, оприлюднені Міністерством юстиції США, у яких згадується ім’я Мандельсона. За інформацією британських ЗМІ, зокрема видання The Guardian, у матеріалах ідеться про можливі фінансові транзакції, які могли здійснюватися Епштейном на користь колишнього британського міністра на початку 2000-х років. У документах зазначено, що фінансист нібито тричі переказував по 25 тисяч доларів на різні рахунки у 2003–2004 роках.

У листі до генеральної секретарки Лейбористської партії Холлі Рідлі Мандельсон зазначив, що шкодує про свою дружбу з Епштейном і визнає серйозну помилку у стосунках з ним. Водночас він наголосив, що звинувачення щодо фінансових виплат вважає хибними і такими, що потребують ретельної перевірки. Поки триває розслідування, політик вирішив відійти від партійного життя. Додатковий резонанс викликала поява фотографій, оприлюднених у межах нової публікації файлів Епштейна. На них Мандельсон зображений у нижній білизні поруч із жінкою, особу якої не розкрили. Політик заявив, що не може ідентифікувати ні місце, ні жінку на знімках, а також не пам’ятає обставин, за яких були зроблені фото. Політичний тиск на Лейбористську партію посилився після оприлюднення листування 2009 року, у якому Мандельсон, перебуваючи на посаді міністра бізнесу в уряді Гордона Брауна, обіцяв Епштейну працювати над змінами податкової політики щодо бонусів банкірів. Окрему увагу привернула й інформація про те, що партнер Мандельсона отримав від Епштейна 10 тисяч фунтів стерлінгів на навчання.

Опозиційні політичні сили у Великій Британії закликали до незалежного розслідування та публічних свідчень. Ліберальні демократи вважають, що Мандельсон має надати пояснення американському Конгресу, а консерватори наполягають на перевірці його призначення на дипломатичні посади. Представники Лейбористської партії, своєю чергою, заявили, що всі скарги та звернення розглядаються відповідно до внутрішніх процедур.

Сам Мандельсон повторив, що глибоко шкодує про будь-які зв’язки з Джеффрі Епштейном і приніс вибачення жінкам та дівчатам, які постраждали від злочинів фінансиста. Він наголосив, що готовий співпрацювати зі слідством у межах закону.

Навколо колишнього принца Великої Британії Ендрю знову розгорівся скандал, який ставить під сумнів його роль і наміри всередині королівської родини. За інформацією іноземних медіа, його звинувачують у неофіційному використанні власних дочок — принцес Беатріс та Євгенії — як посередниць для збору настроїв та передачі інформації з палацових кіл. Така поведінка нібито має на меті зберегти залишки впливу після серії репутаційних ударів і втрати привілейованого статусу.

Тиск з боку короля та вимушений переїзд

Переїзд відбувається на тлі триваючого резонансу навколо зв’язків Ендрю з покійним Джеффрі Епштейном, що стало однією з найгучніших криз для британської королівської родини за останні десятиліття. Попри те що король Чарльз позбавив брата королівських титулів і офіційних обов’язків, інсайдери стверджують, що Ендрю не змирився зі своїм фактичним вигнанням. За словами джерел, хоча публічно принцеси Беатріс і Євгенія намагаються дистанціюватися від батька, насправді вони згуртувалися навколо нього. Зазначається, що Ендрю дедалі більше покладається на дочок, аби бути в курсі внутрішніх справ королівської родини, що викликає підозри та напруження серед інших її членів. Один з інсайдерів повідомив, що принцеси стали своєрідними посередниками інформації між Ендрю та палацом. Навіть якщо це не було їхнім навмисним рішенням, така роль викликає занепокоєння і підсилює конфлікти всередині родини.

Особливе невдоволення ситуація нібито викликала у принцеси Уельської Кетрін. За словами близьких до родини Вільяма та Кейт, вона глибоко розчарована тим, що Ендрю зберігає непрямий вплив через своїх дочок. Це, як стверджують джерела, довело напруженість у стосунках до критичної межі. Кетрін, яка роками працювала над відновленням довіри до монархії після низки криз, побоюється, що будь-які ознаки повернення Ендрю в публічний або неформальний простір королівської родини можуть звести ці зусилля нанівець. Водночас Вільям і Кейт, за словами інсайдерів, не хочуть відштовхувати Беатріс і Євгенію, але налаштовані не допустити жодного впливу їхнього батька на ухвалення рішень.

Незважаючи на офіційне усунення від королівських справ, принц Ендрю, як стверджують джерела, продовжує шукати шляхи збереження своєї присутності в житті монархії, що лише поглиблює внутрішні конфлікти в королівській родині.

У Китаї відбувається безпрецедентна трансформація системи військового управління, яка суттєво змінює баланс влади в державі. Після серії гучних кадрових рішень у вищому командному складі Народно-визвольної армії КНР фактичний контроль над військовою сферою зосередився в руках голови держави Сі Цзіньпіна. За даними американських медіа, протягом останніх трьох років він усунув з посад п’ятьох із шести найвпливовіших військових керівників країни, що стало сигналом про радикальне переформатування системи ухвалення рішень у сфері оборони.

Усунення генералів і руйнування внутрішніх балансів

Експерти зазначають, що така концентрація влади значно спрощує для Сі Цзіньпіна ухвалення стратегічних рішень, зокрема у військовій сфері. Це стосується й потенційного силового сценарію щодо Тайваню, який Пекін вважає своєю територією.

Раніше з’являлася інформація, що першого заступника голови Центральної військової ради КНР Чжан Юся підозрювали у передачі Сполученим Штатам секретних даних, зокрема щодо ядерної програми Китаю. Офіційного підтвердження цих звинувачень Пекін не оприлюднював.

За даними Bloomberg, загалом Сі Цзіньпін усунув близько 20 відсотків вищого військового керівництва, яке він сам призначав раніше. Аналітики вважають, що такі кадрові рішення можуть мати суперечливі наслідки: з одного боку, вони зміцнюють особистий контроль лідера над армією, а з іншого — потенційно послаблюють боєздатність та керованість збройних сил КНР.