7.1 C
Kyiv

Україна

Росія використовує питання ядерного контролю як інструмент тиску на США

Російська Федерація відновила активну риторику щодо контролю над ядерними озброєннями, намагаючись використати це питання для посилення свого впливу у переговорах зі Сполученими Штатами. За даними Інституту вивчення війни (ISW) станом на 26 січня, Кремль демонструє готовність обговорювати стратегічну стабільність лише за умови отримання певних поступок від США, зокрема щодо політики відносно України та відновлення повноцінного двостороннього діалогу.

Аналітики ISW підкреслюють, що така поведінка є частиною ширшої тактики Москви, яка поєднує дипломатичний тиск із демонстрацією військових можливостей. В умовах тривалої війни в Україні та нарощування санкційного тиску на РФ, Кремль прагне використати тему ядерних озброєнь як аргумент для послаблення міжнародної ізоляції та отримання геополітичних поступок.

У своїх заявах Медведєв фактично повторив позицію Володимира Путіна щодо можливості неофіційного продовження дії положень СНО-3 ще на один рік. За версією Кремля, це можливо лише за умови дзеркальних кроків з боку США. Водночас він стверджував, що Вашингтон нібито не відреагував на таку ініціативу, а подальша співпраця у сфері контролю над озброєннями напряму залежить від готовності США йти на поступки Москві. Окремо російський посадовець наголосив на необхідності повної «нормалізації» двосторонніх відносин. За його словами, без цього Росія не бачить сенсу у будь-яких предметних домовленостях зі Сполученими Штатами. У цьому ж контексті пролунали попередження про можливі негативні наслідки, якщо Вашингтон і надалі зосереджуватиметься на мирних ініціативах щодо України, а не на відновленні діалогу з Москвою. Медведєв також заявив, що відсутність співпраці між США та Росією у сфері стратегічних озброєнь, на його думку, підриває глобальну стабільність і може призвести до поширення ядерної зброї. У цьому контексті він згадав нові російські розробки, зокрема балістичні ракети «Буревісник» і «Орешник», а також підводний безпілотний апарат «Посейдон», які Москва активно презентувала у 2024–2025 роках. Аналітики ISW наголошують, що така риторика повністю відповідає попереднім діям Кремля. За їхніми спостереженнями, Володимир Путін та представники російського керівництва неодноразово демонстрували небажання відмовлятися від початкових воєнних вимог і готовність досягати своїх цілей силовими методами у разі провалу дипломатії.

Російські посадовці регулярно підкреслюють жорстку переговорну позицію, зокрема після саміту США та Росії на Алясці у серпні 2025 року та після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 23–24 січня. Крім того, після вступу Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Кремль, за оцінкою ISW, активніше намагається використати перспективу потепління відносин з Вашингтоном для відсунення українського питання на другий план. У звіті також зазначається, що Москва залучає тему договору СНО-3 до цієї стратегії ще з літа–осені 2025 року. Ймовірною метою Кремля є спроба схилити США до поступок щодо України в обмін на переговори про стратегічні озброєння та відновлення двостороннього діалогу.

Аналітики нагадують, що раніше ISW вже повідомляв про навмисне затягування Росією переговорного процесу щодо війни в Україні та наполягання Москви на своїх початкових воєнних вимогах.

Атака безпілотників на Львівщині: загроза для населення та екологічні наслідки

Російські безпілотники 27 січня вранці здійснили удар по інфраструктурному об’єкту у Золочівському районі Львівської області, спричинивши серйозну загрозу для місцевого населення та довкілля. Під час атаки сталися викиди шкідливих речовин у повітря, через що жителям регіону довелося вживати заходів безпеки та залишатися у приміщеннях до стабілізації ситуації.

Місцеві служби реагування оперативно евакуювали людей із найбільш постраждалих районів та організували контроль за станом повітря. Фахівці ДСНС та екологічні служби проводять заміри рівня забруднення та здійснюють заходи для нейтралізації хімічної загрози. Водночас тривають роботи з оцінки масштабів руйнувань інфраструктури, включаючи критичні об’єкти енергетики та комунальних мереж.

Фахівці рекомендують людям із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи обмежити перебування на вулиці та, за необхідності, користуватися засобами захисту дихальних шляхів. Також не рекомендовано провітрювати приміщення. Працівники служби продовжують лабораторні дослідження за напрямком руху вітру. У Львівській області через ранковий удар спалахнула пожежа на об’єкті інфраструктури. Рятувальники ліквідовують наслідки загоряння. Постраждалих, попередньо, немає. Місцева влада Бродівської громади повідомила про тимчасове призупинення навчального процесу 27-28 січня та переведення закладів освіти на дистанційне навчання. Дошкільні заклади працюватимуть у черговому режимі. Населення закликали дотримуватися правил безпеки: щільно зачиняти вікна та двері, закривати щілини вологою тканиною або скотчем, вимикати примусову вентиляцію та користуватися кондиціонерами лише в режимі рециркуляції, проводити вологе прибирання щонайменше раз на добу. На вулиці рекомендується обмежити прогулянки, особливо дітям, вагітним жінкам і людям із хронічними захворюваннями дихальних шляхів, відмовитися від інтенсивних тренувань, використовувати засоби захисту дихальних шляхів, наприклад респіратори. Для підтримки організму важливо дотримуватися питного режиму, після повернення з вулиці приймати душ, промивати ніс сольовим розчином і полоскати горло. Одяг слід одразу прати. За уточненими даними, задимлення виникло через згоряння нафтопродуктів. Місцеві жителі повідомляли, що заняття у школах вже почалися о 8:30, до оголошення про скасування уроків.

Також у ніч на 27 січня РФ атакувала Одесу, де ударні безпілотники влучили в дитсадок та житлові будинки. За попередніми даними, щонайменше 22 людини отримали травми.

Нестабільне електропостачання ускладнює роботу банкоматів і терміналів самообслуговування

Постійні та часто непередбачувані відключення електроенергії суттєво впливають на роботу банкоматів і терміналів самообслуговування, створюючи незручності для клієнтів банків. Через перебої у подачі світла операції можуть зависати або виконуватися з помилками, що стосується як зняття готівки, так і зарахування коштів на рахунки.

Банківські установи повідомляють, що під час відключень виникає ризик подвійного списання коштів або тимчасового блокування транзакцій. У деяких випадках клієнти змушені повторно звертатися до банків для підтвердження операцій, що створює додаткові черги та навантаження на кол-центри. Прессекретарі банків радять перевіряти стан рахунку після будь-якої операції у терміналах під час відключення світла та зберігати чеки чи підтвердження транзакцій до остаточного зарахування коштів.

Серга додав, що банк проводить ідентифікацію клієнтів перед внесенням коштів, тому система відстежує всі операції. Коли електрика відновлюється, дані синхронізуються, і операції завершуються. Він зазначив, що під час відключення світла банк зазвичай вирішує всі проблеми з операціями протягом години. Фахівець також попередив, що інколи купюри під час знеструмлення можуть некоректно оброблятися пристроєм. Це не призводить до втрати грошей: під час інкасації банкомата, яка відбувається приблизно раз на три дні, помилки виправляються, і кошти зараховуються на рахунок.

ПриватБанк наголосив, що через відключення світла комісія за операції не підвищувалася і не планується. У грудні минулого року навколо банку виник скандал через відмову видати картку ветерану ЗСУ з високими ампутаціями. Менеджер попросила ветерана фізично взяти картку та тримати її біля обличчя для фото. Єдиною альтернативою була довіреність на медичного куратора. Після публічного резонансу ПриватБанк визнав помилку, вибачився перед ветераном, відвідав його в лікарні та пообіцяв змінити внутрішні процедури на більш інклюзивні.

Блогер Наумович у соцмережах закликав банк також забезпечити ветерана житлом.

Відновлення енергопостачання Києва: нові рішення для стабільності тепла та електрики

Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про розробку комплексних заходів для відновлення тепло- та електропостачання Києва після пошкоджень ключових ТЕЦ. Для забезпечення стабільності енергопостачання у столиці передбачено використання розподілених джерел генерації, зокрема встановлення когенераційних установок та блочно-модульних котелень, що дозволить оперативно заміщувати пошкоджені потужності та зменшити ризики аварійних відключень.

За оцінками експертів з енергетики, такі технологічні рішення здатні забезпечити гнучкість системи та швидке реагування на надзвичайні ситуації. Когенераційні установки дозволяють одночасно виробляти тепло та електроенергію, що значно підвищує ефективність використання палива та стабільність подачі ресурсів у мережу. Блочно-модульні котельні, у свою чергу, можуть швидко вводитися в експлуатацію в різних районах міста, забезпечуючи локальне теплопостачання та зменшуючи навантаження на центральні ТЕЦ.

Міністр Шмигаль раніше повідомив, що 25 січня Київ отримав перші дві когенераційні установки, ще дві очікуються наступного тижня. Ігнатьєв нагадав, що раніше для заміни ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 прогнозували потребу в тисячах мініустановок. Він зазначив, що сумарна потужність цих станцій становить 1,1 ГВт, тоді як середня потужність когенераційної установки становить 2,5 МВт. Таким чином, для заміщення великих ТЕЦ потрібно близько 144 контейнерних когенераційних установок. Однак виготовити їх швидко неможливо. За словами експерта, він мав розмову з керівником австрійської компанії-виробника, яка підтвердила, що замовлення розписані на рік вперед, тож швидке постачання Києву малоймовірне. Одним із варіантів може бути придбання поодиноких когенераційних установок. Ігнатьєв також нагадав про можливість постачання таких установок через енергетичний “Рамштайн”, але вони можуть надійти не раніше наступного опалювального періоду і суттєво не змінять ситуацію навіть у разі доставки.

Раніше директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк зазначав, що для покриття потреб Києва в електроенергії потрібно понад 1,5 ГВт, що вимагає встановлення понад тисячі міні-станцій. Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко повідомляв, що 13 січня по київських ТЕЦ було завдано удару 16 балістичними ракетами, внаслідок чого станція фактично втратила здатність виробляти електроенергію. Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат заперечив цю заяву.

Ольга Сумська висловила підтримку Софії Стужук попри суперечливі висловлювання блогерки

Українська акторка Ольга Сумська публічно висловила підтримку блогерці Софії Стужук, яка кілька років тому виїхала за кордон і неодноразово критикувала українців за різні соціальні та культурні явища. Стужук раніше звинувачувала співвітчизників у нібито «неправильних» або «неприйнятних» вчинках, що викликало широку суспільну дискусію та неоднозначну реакцію в медіа та соцмережах.

Сумська підкреслила, що її підтримка стосується особистих та професійних питань блогерки, а не політичних чи соціальних заяв. За словами акторки, важливо зберігати людяність та співчуття, навіть якщо погляди однієї зі сторін викликають критику або непорозуміння. Висловлювання Сумської привернули увагу громадськості і спричинили активні обговорення в соцмережах, де користувачі поділилися на тих, хто підтримує акторку, та тих, хто засуджує позицію блогерки.

Реакція мережі була переважно негативною. Користувачі нагадали, що донька Сумської живе в Москві, займається там акторською діяльністю та має російське громадянство. Дехто звинувачував акторку в подвійних стандартах та в тому, що вона намагається “усидіти на двох кріслах”, висловлюючи підтримку Україні, але одночасно демонструючи лояльність до осіб, які працюють на російську аудиторію.

Софія Стужук відома скандальними висловлюваннями. Після удару ЗСУ по Кримському мосту у 2022 році вона опублікувала текст, у якому перекладала провину за удари РФ на українців. У вересні 2025 року детективи Бюро економічної безпеки повідомили блогерку заочно про підозру в несплаті податків на понад 11 мільйонів гривень через діяльність у соцмережах, що не була внесена до декларації. За результатами перевірок Головного управління розвідки та Держфінмоніторингу було порушено кримінальну справу, яку сама Стужук заперечує. Зараз блогерка з дітьми проживає в Таїланді.

Чому багаторічний трудовий стаж не завжди гарантує пенсію в Україні

Багато років офіційної або неофіційної роботи ще не означають автоматичного отримання пенсії. В українській пенсійній системі ключову роль відіграє не лише загальна кількість відпрацьованих років, а й наявність необхідного страхового стажу, з якого сплачувалися внески до Пенсійного фонду. Саме цей фактор дедалі частіше стає причиною відмов або відтермінування виходу на пенсію.

Страховий стаж — це період, протягом якого за людину регулярно сплачувалися єдині соціальні внески. Якщо працівник був оформлений неофіційно, працював за цивільно-правовими договорами без сплати внесків або мав тривалі перерви в трудовій діяльності, ці роки можуть не зараховуватися. У результаті людина, яка фактично пропрацювала десятиліття, може не набрати мінімально необхідного стажу для призначення пенсії за віком.

Через брак страхового стажу людина може втратити право на пенсію або отримати менші виплати. Пенсійний фонд враховує лише підтверджений страховий стаж. Відповідно, за відсутності документального підтвердження відпрацьовані роки без сплати ЄСВ не зараховуються. Додаткові проблеми при нарахуванні пенсії можуть виникати через: навчання у вишах до 2004 року, якщо воно не зафіксоване у трудових документах; неправильні дати, неточні формулювання, відсутність печаток або підписів у документах, особливо у записах про звільнення; помилки або відсутність записів у трудовій книжці, зокрема через скорочену або неправильну назву підприємства. Ще одна проблема виникає, коли підприємство ліквідоване, а документи не передані до архіву. У таких випадках доводиться самостійно збирати довідки або звертатися до суду для підтвердження стажу. Фахівці ПФУ радять звертати увагу на роботу за цивільно-правовими договорами, особливо до 2016 року, оскільки в багатьох випадках за такими договорами ЄСВ не сплачувався. Це означає, що відпрацьовані місяці або роки не враховуються при нарахуванні пенсії. Роки роботи за кордоном також можуть не враховуватися, якщо між Україною та іншою державою немає угоди про взаємне визнання страхового стажу. Закон дозволяє включати до стажу окремі періоди навіть без фактичної сплати внесків: військова служба та мобілізація; відпустка для догляду за дитиною до трьох років; періоди простою при сплаті мінімального внеску роботодавцем. Щоб уникнути проблем із пенсією, ПФУ радить заздалегідь перевіряти свої дані та підтверджувати спірні періоди документально або через суд.

У Кабміні анонсували підвищення мінімальної пенсії до 6000 гривень, що стане частиною пенсійної реформи. Водночас українці, народжені у період з 1965 по 1980 рік, ризикують не отримати право на пенсію у 60 років через відсутність страхового стажу.

Ракетно-дронова атака пошкодила об’єкти Києво-Печерської лаври

У ніч на 24 січня внаслідок ракетно-дронової атаки з боку ЗС РФ зазнали ушкоджень об’єкти Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», що є однією з ключових історико-культурних святинь України. Уламки ворожого дрона впали на територію заповідника, спричинивши руйнування окремих архітектурних елементів і створивши загрозу для унікальної спадщини.

Пошкоджень зазнали корпус №66, який є вхідною частиною до комплексу Дальніх печер, а також корпус №67 — Аннозачатіївська церква. За попередніми оцінками, ударною хвилею та уламками було порушено цілісність фасадів, віконних конструкцій і покрівлі. Фахівці наголошують, що навіть незначні на перший погляд ушкодження можуть мати серйозні наслідки для стародавніх споруд.

Сьогодні планується детальне технічне обстеження, після якого розпочнеться відновлення та консервація пошкоджених об’єктів. Міністр культури Тетяна Бережна зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури. За її словами, цього року Лавра відзначає 975-річчя, а атака демонструє, що війна РФ спрямована не лише проти України, а й проти світової культури. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко повідомив, що уперше з часів Другої світової війни об’єкт Лаври зазнав руйнувань через воєнні дії. Вибухова хвиля пошкодила вікна, двері та фрагменти штукатурки, проте самі печери не постраждали. Києво-Печерська лавра та Софійський собор мають три міжнародні статуси: об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1990 року, об’єкт ЮНЕСКО під загрозою з 2023 року та об’єкт культурних цінностей під посиленим захистом з 2023 року. До Лаври застосовується механізм посиленого захисту культурних цінностей, описаний у Другому протоколі до Гаазької конвенції 1954 року.

У Дальніх печерах розташовані три підземні церкви — Благовіщення Пресвятої Богородиці, Різдва Христового та преподобного Феодосія. Загальна довжина коридорів печер становить 293 метри, тут спочивають 49 канонізованих святих.

Безпекові гарантії для України: мирна угода як ключова умова та ризики територіальних поступок

Питання надання Україні довгострокових безпекових гарантій у Сполучених Штатах дедалі частіше розглядають у зв’язку з потенційним підписанням мирної угоди з Росією. У західних медіа з’являються сигнали про те, що формат і масштаб таких гарантій можуть бути прив’язані до конкретних параметрів майбутнього врегулювання, включно з територіальними аспектами конфлікту.

За даними, які циркулюють у міжнародному інформаційному просторі, у Вашингтоні допускають сценарій, за якого безпекові зобов’язання США щодо України набудуть чіткішої форми лише після досягнення політичної домовленості з Москвою. Водночас серед можливих умов такого документа обговорюється питання контролю над окремими районами Донбасу, що викликає гостру дискусію як в Україні, так і серед її партнерів.

Окрім цього, США, за даними Financial Times, не виключають можливості подальшого постачання озброєння Україні вже в умовах мирного часу. Така підтримка може бути пов’язана з виведенням українських військ із районів сходу країни, які наразі перебувають під контролем Києва. Водночас Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити цю інформацію, оскільки Білий дім не надав оперативної відповіді на запит агентства щодо коментаря.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України повністю підготовлений, і українська сторона очікує визначення часу та місця його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що будь-яка мирна угода має передбачати збереження територіальної цілісності України. У Financial Times також звертають увагу, що Київ дедалі більше сумнівається у готовності Вашингтона взяти на себе конкретні та зафіксовані гарантії безпеки. За словами Зеленського, американська сторона щоразу зупиняється, коли мова заходить про їх підписання. Україна, за даними видання, наполягає на отриманні підтверджених безпекових гарантій ще до обговорення будь-яких територіальних питань. Водночас у матеріалі зазначається, що США не чинять тиску на президента Росії Володимира Путіна з вимогою відмовитися від контролю над Донбасом. У Білому домі ці твердження заперечують. Заступниця прессекретаря Анна Келлі заявила Financial Times, що США не нав’язують Україні територіальних поступок, а їхня роль у мирному процесі полягає виключно в сприянні переговорам між сторонами. За словами джерела, близького до американської адміністрації, питання надання гарантій безпеки залежить від досягнення мирної угоди, погодженої як Україною, так і Росією.

Раніше прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляв, що для будь-якого врегулювання війни українські війська мають залишити територію Донбасу. Також аналітики ISW зазначали, що Росія використовує тему стратегічної безпеки та контролю над озброєннями як інструмент тиску на США з метою зміни позиції Заходу щодо війни в Україні.

Київ перед загрозою енергетичного зриву: реальний стан і можливі наслідки

Столиця України опинилася у вкрай напруженому енергетичному становищі, яке дедалі більше наближається до критичної межі. Ключові теплові електростанції Києва фактично втратили здатність повноцінно виконувати роль стабільних джерел електроенергії, а вся система енергопостачання функціонує без будь-якого запасу на випадок нових ударів чи аварій. За оцінками фахівців, нинішня конфігурація енергосистеми є вразливою: кожне нове пошкодження може мати ланцюговий ефект і призвести до масштабних відключень.

Енергетичні аналітики наголошують, що у разі повного знищення або виведення з ладу всіх теплоелектроцентралей сценарій для Києва стане надзвичайно складним. Йдеться не лише про втрату електрики, а й про серйозні проблеми з теплопостачанням, водою, роботою лікарень, транспорту, зв’язку та інших критично важливих сервісів. Фактично місто може опинитися у ситуації, де базове функціонування залежатиме від тимчасових рішень і аварійних джерел живлення, які не здатні покрити потреби багатомільйонного мегаполіса.

Масштабна атака по тепловій генерації Києва призвела до критичних ушкоджень ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які раніше забезпечували значну частину потреб столиці у світлі та теплі. Зараз місто змушене покладатися на атомну генерацію та перетоки електроенергії з інших регіонів, що робить систему ще більш вразливою. Атомні електростанції не можуть замінити ТЕЦ у повному обсязі, бо не забезпечують централізоване тепло. Енергетичні експерти попереджають, що у випадку повного знищення теплової генерації Київ може опинитися у режимі «ядерної зими», коли місто фізично замерзає через відсутність тепла, електроенергії та базової інфраструктури. Основною опорою стануть пункти незламності, яких у місті наразі близько тисячі. У разі колапсу теплової генерації їх доведеться розгортати у кілька разів більше. Мешканці Києва вже частково адаптуються до таких умов: хтось живе за містом, на дачах чи у приватному секторі, а до столиці приїжджає лише на роботу. За приблизними оцінками, близько 600 тисяч людей у місті фактично не мають можливості нормально жити у своїх квартирах. Швидке вирішення проблеми через мініТЕЦ або газопоршневі установки малоефективне, оскільки їх встановлення займає щонайменше пів року. Єдиним відносно швидким варіантом залишаються мобільні генератори, але їхня кількість обмежена, а обслуговування та забезпечення пальним у морози до мінус 20 градусів — серйозна проблема. Для Києва потрібно близько 10 тисяч генераторів, що створює значне забруднення повітря та логістичні складнощі. Альтернативою можуть стати мобільні котельні, але і тут є складнощі. Мобільна котельня забезпечує тепло, але не електроенергію, і навпаки. Потрібна детальна карта будинків для визначення можливості встановлення таких котелень. Усе це потребує складної логістики та погодження з міською владою.

Важливою проблемою залишається відсутність системного плану дій у разі масштабного знеструмлення. Евакуація маломобільних людей, літніх і багатодітних сімей поки що не є достатньо організованою. У разі повного знищення ТЕЦ місто опиниться перед реальністю, яка вже почала формуватися після кількох потужних атак. У довгостроковій перспективі рішенням може стати перебудова систем теплопостачання на децентралізовані та відновлювані джерела: малі котельні, когенераційні установки, теплові помпи та модульні системи. Проте у короткій перспективі реальних і безпечних альтернатив небагато. Індивідуальні обігрівальні пристрої та мобільні рішення залишаються основним варіантом для виживання.

Наразі ключова проблема — відсутність готових модульних котелень на складах та обмеженість ресурсів для їхнього встановлення. Місто потребує часу та системного підходу для підготовки до можливого енергетичного колапсу.

Важливі виклики відновлення теплопостачання в Києві після ударів по критичній інфраструктурі

Київ наразі стикається з серйозними труднощами в процесі відновлення теплопостачання після нещодавніх ударів по критичній інфраструктурі. За словами енергоексперта Станіслава Ігнатьєва, численні відключення електрики та тепла спричинили масовий виїзд з міста. Зокрема, він зазначає, що через складну ситуацію в столиці, зокрема, через пошкодження інфраструктури та неможливість своєчасного ремонту, з Києва виїхали близько 500–600 тисяч людей. Така значна міграція населення зумовлена не лише тимчасовими труднощами з комунікаціями, а й серйозними побоюваннями щодо стабільності надання житлово-комунальних послуг, зокрема тепла в домівках.

Особливо важка ситуація спостерігається в Деснянському районі Києва, який через свою віддаленість та специфічну інфраструктуру найбільше постраждав від дефіциту теплопостачання. Ремонтні бригади часто не можуть потрапити в житлові будинки, щоб провести необхідні роботи по відновленню системи опалення. Це ускладнює процес повернення людей до своїх осель та сприяє зростанню соціальної напруги серед жителів району. Ігнатьєв підкреслює, що для ефективного відновлення теплопостачання необхідні значні ресурси та скоординовані дії не лише місцевих, а й центральних органів влади.

Експерт додав, що поступово ремонті бригади відновлюватимуть подачу тепла до будинків у цій частині міста. Найбільша проблема виникає з будинками, у яких розморожена система через незлиту воду. Також складність створює відсутність мешканців у квартирах: щоб відновити опалення, необхідно потрапити всередину та замінити пошкоджені труби чи батареї, аби не спричинити затоплення сусідів. Ігнатьєв повідомив, що комунальні служби наразі розробляють механізм, який дозволить відкривати зачинені квартири без присутності господарів. За оцінками експертів та міської влади, з Києва виїхало від 500 до 600 тисяч людей. Енергоексперт порадив киянам координуватися з сусідами та контролювати ситуацію у своїх будинках, щоб уникнути пошкоджень при ремонті.

Народний депутат від “Слуги народу” Сергій Нагорняк повідомив 26 січня, що найскладніша ситуація з теплопостачанням залишається в Деснянському районі. За умови відсутності нових обстрілів енергетики обіцяють відновити опалення на Троєщині за 4–5 діб.

Міський голова Києва Віталій Кличко 25 січня зазначав, що в місті без тепла залишаються понад 1300 будинків після атаки на критичну інфраструктуру 24 січня. Раніше ЗМІ повідомляли, що мешканці Троєщини 5 днів залишалися без опалення та світла.

Останні новини