Україна

Довгоочікуване потепління в Україні виявиться короткочасним. Вже з п’ятниці на більшість регіонів насувається нова хвиля сильних морозів, а температура повітря в окремих областях може опускатися до мінус 20 градусів. Про це повідомила начальниця відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня, підкресливши, що початок лютого буде значно холоднішим, ніж очікували багато українців.

За словами фахівчині, низькі температури збережуться щонайменше до 5 числа, і лише після цього поступово прогнозується невелике потепління. Найсильніші морози прогнозуються на північному сході та в центральних областях, де нічна температура місцями може падати нижче позначки мінус 15 градусів. Місцями можливі також ожеледь та слабкі снігопади, що ускладнять рух на дорогах і потребуватиме підвищеної обережності від водіїв та пішоходів.

Найвідчутніше похолодання торкнеться західних, північних і центральних областей. За сприятливих умов, зокрема за прояснень, уночі температура може знижуватися до мінус 20 градусів. У більшості випадків нічні показники становитимуть від мінус 13 до мінус 18 градусів. У денний час температура повітря коливатиметься в межах мінус 8–14 градусів. За словами синоптикині, фактично погодні умови повернуться до тих, які спостерігалися в січні. Водночас на півдні та сході країни морози будуть менш інтенсивними. У цих регіонах денна температура триматиметься поблизу нуля або показуватиме незначний мінус.

Раніше про нову хвилю похолодання попереджав і еколог Олександр Соколенко. Він пояснив, що на зміну південним циклонам в Україну з боку Росії насувається Сибірський, або Азійський, антициклон. Такий атмосферний процес формується над Сибіром, Монголією або Китаєм і приносить із собою сухе та морозне повітря. За словами фахівця, цей антициклон витісняє теплі фронти з Атлантики, які зазвичай пом’якшують зимову погоду, та блокує їхнє просування на схід. У результаті холод утримується значно довше, ніж за звичайних умов. На тлі сильних морозів у Києві вже фіксують наслідки перебоїв з опаленням після російських масованих обстрілів. У місті відбуваються прориви труб, а вода швидко замерзає просто неба. У соціальних мережах поширюються відео, на яких зафіксовані автомобілі, що, за словами очевидців, буквально вмерзли в лід біля житлових будинків.

Також повідомляється, що через різке похолодання власники дизельних автомобілів масово звертаються до СТО через зростання кількості поломок. Основною причиною проблем називають використання пального, не пристосованого до сильних морозів.

В Україні зберігається різноспрямована динаміка валютного ринку. Курс долара США продовжує поступово знижуватися і станом на 28 січня наблизився до позначки 42 гривні, тоді як євро та польський злотий оновлюють історичні максимуми. Такі дані наводить Національний банк України, офіційний курс якого щоденно встановлюється та слугує основним орієнтиром для банків і обмінних пунктів.

Офіційний курс валют визначає базу для безготівкових розрахунків, впливаючи на фінансові операції підприємств, державних структур і населення. При цьому коливання готівкових курсів часто перевищують офіційні значення через попит на іноземну валюту, спекулятивні операції та зовнішньоекономічні фактори. Аналітики відзначають, що саме така суперечлива ситуація створює підвищену волатильність ринку та потребує від учасників обережності у плануванні валютних операцій.

Польський злотий зберігає стійкий висхідний тренд і зростає вже кілька днів поспіль. На 28 січня Нацбанк встановив офіційний курс злотого на рівні 12,1883 гривні, що на 0,0543 гривні більше, ніж попереднього банківського дня. Таким чином, польська валюта знову закріпилася на рекордних показниках. Подібну динаміку демонструє і євро. Європейська валюта продовжує дорожчати та впевнено утримує позиції на історичних максимумах. Згідно з рішенням НБУ, офіційний курс євро на 28 січня становить 51,2297 гривні, що на 0,165 гривні більше, ніж днем раніше. На противагу євро та злотому, долар США демонструє зворотну тенденцію. Американська валюта поступово дешевшає, що дозволяє гривні частково зміцнювати свої позиції. Станом на 28 січня офіційний курс долара встановлено на рівні 42,9563 гривні, що на 0,169 гривні менше, ніж попереднього дня. Українські банки, орієнтуючись на офіційний курс, також відреагували на зниження вартості долара. Станом на 10:00 банки купували долар у середньому по 42,60 гривні, а продавали по 43,25 гривні. Євро в банках продовжило зростати: середній курс купівлі становив 50,85 гривні, а продажу — 51,75 гривні. Польський злотий у банках купували в середньому по 11,99 гривні, а продавали по 12,50 гривні. На готівковому ринку ситуація загалом відповідає банківській. Обмінні пункти купували долар по 43,00 гривні та продавали по 43,16 гривні. Євро на готівковому ринку подорожчало: середній курс купівлі становив 51,26 гривні, а продажу — 51,63 гривні. Курс польського злотого залишився стабільним на рівні 12,12 гривні при купівлі та 12,29 гривні при продажу.

Раніше фінансовий експерт Сергій Мамедов зазначав, що в лютому можливе посилення волатильності валютної пари долар–євро. За його словами, напруженість у відносинах між ЄС та США може призвести до коливань курсу в межах 1,15–1,2 долара за євро, що безпосередньо позначиться і на вартості європейської валюти в Україні.

За інформацією поінформованих джерел, столичні школи продовжать навчальний процес, незважаючи на складну ситуацію в енергетичному секторі. Департамент освіти КМДА сьогодні планує офіційно ухвалити рішення про відновлення занять з 2 лютого, водночас визначивши механізми, які дозволять максимально безпечно та ефективно організувати освітній процес у зимовий період.

Джерела уточнюють, що основним критерієм для продовження навчання стане забезпечення базових температурних норм у класах, а також наявність стабільного доступу до електро- та теплопостачання у школах. У тих навчальних закладах, де виникатимуть технічні складнощі, розглядаються варіанти чергування занять або переведення частини навчального процесу в дистанційний формат.

Таке рішення столичної влади, за повідомленням джерела, обумовлено тим фактом, що 97% шкіл уже забезпечені генераторами. Плюс до кінця тижня всі школи повинні бути забезпечені опаленням “як об’єкти критичної інфраструктури”.

Також у школах буде максимально забезпечено освітлення. За попередніми підрахунками, з 290 тисяч школярів щодня очно в класах очікуються близько 220 тисяч дітей.

Валютний ринок України увійшов у новий тиждень із показниками, які вже можна назвати історичними. Національний банк України станом на 27 січня зафіксував нові рекордні рівні одразу для двох ключових іноземних валют — євро та польського злотого. Така динаміка відображає як зовнішні економічні чинники, так і внутрішні процеси на фінансовому ринку, де гривня змушена балансувати між тиском імпорту та валютними надходженнями.

Європейська валюта після короткострокової корекції наприкінці минулого тижня знову пішла вгору. Регулятор скоригував офіційний курс євро у бік зростання, що стало продовженням загальноєвропейського тренду зміцнення цієї валюти на світових ринках. Високий попит на євро з боку бізнесу та населення, а також активізація зовнішньоекономічних розрахунків із країнами ЄС додатково підштовхують курс до нових максимумів.

На тлі подорожчання євро та злотого курс долара демонструє протилежну динаміку. Після рекордного значення 43,4130 грн, зафіксованого 19 січня, американська валюта поступово дешевшає. На 27 січня офіційний курс долара становить 43,1253 грн, що на 0,0138 грн менше порівняно з попереднім днем. Польський злотий також продовжив зростання. Починаючи з 22 січня НБУ послідовно коригує його курс у бік підвищення. Станом на 27 січня офіційний курс злотого встановлено на рівні 12,1340 грн, що на 0,0867 грн більше, ніж у попередній банківський день. Це новий історичний максимум для польської валюти в Україні. Зростання офіційного курсу євро вплинуло й на банківський сектор. Середній курс купівлі євро в українських банках 27 січня становить 50,70 грн, а курс продажу — 51,50 грн. Польський злотий у банках у середньому купують за 11,90 грн, а продають за 12,45 грн. Водночас долар у банках продовжує дешевшати: середній курс купівлі становить 42,90 грн, а продажу — 43,40 грн. На готівковому ринку обмінники також переглянули курси. Середній курс купівлі євро становить 51,05 грн, а продажу — 51,30 грн. Долар в обмінниках купують у середньому за 43,16 грн і продають за 43,27 грн. Польський злотий у пунктах обміну можна продати за 12,05 грн, а купити за 12,20 грн.

Раніше фінансові експерти зазначали, що у лютому 2026 року валютний ринок України залишатиметься нестабільним, однак різких стрибків курсу не прогнозується. На динаміку гривні, долара та євро продовжать впливати як внутрішні економічні чинники, так і зовнішні ризики.

У Сполучених Штатах дедалі виразніше лунають сигнали про можливий зв’язок між наданням Україні довгострокових безпекових гарантій та її готовністю піти на територіальні компроміси з Росією. Такий підхід, як застерігають західні аналітики, може створити для Києва серйозні стратегічні загрози, адже мова йде про регіони, які російська армія не спроможна швидко захопити без значних людських і технічних втрат.

Аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті за 27 січня наголошують, що подібні дискусії у Вашингтоні формують небезпечний прецедент. За їхніми оцінками, розглядається сценарій, за якого Україну можуть поступово підштовхувати до передачі Росії решти території Донецької області в обмін на певні гарантії безпеки або політичні запевнення з боку Заходу. Водночас експерти підкреслюють: такі гарантії не мають чітких механізмів реалізації та не здатні повністю компенсувати втрату територіальної цілісності.

Про подібні сигнали з боку США того ж дня повідомило і видання Financial Times. Посилаючись на джерела, обізнані з перебігом мирних переговорів, газета зазначає, що в адміністрації президента США Дональда Трампа пов’язують надання гарантій безпеки Україні з її згодою на мирну угоду з Росією. Одним із можливих елементів такого врегулювання, за даними співрозмовників видання, може стати передача Москві всієї території Донбасу, включно з Луганською та Донецькою областями. Водночас у Вашингтоні, за інформацією Financial Times, допускають і додаткові кроки. Зокрема, обговорюється можливість посилення озброєння українських миротворчих сил у разі повного виведення Сил оборони України з Донбасу. Запропоновані США гарантії безпеки можуть включати зобов’язання, які частково відтворюють принципи статті 5 Північноатлантичного договору, а також обіцянку скоординованої військової відповіді у випадку тривалого нападу Росії на післявоєнну Україну. Водночас одне з джерел видання зауважило, що такі гарантії можуть виявитися недостатньо чіткими та переконливими для України, але при цьому надто широкими й неприйнятними для Росії, що ставить під сумнів їхню практичну реалізацію. Аналітики ISW наголошують, що повний контроль над Донбасом залишається для Росії складним і ресурсомістким завданням. За їхніми оцінками, навіть за умови збереження темпів наступу, зафіксованих наприкінці листопада 2025 року, російські війська навряд чи зможуть повністю окупувати Донецьку область раніше серпня 2027 року. Більше того, наприкінці 2025 року та на початку 2026-го темпи просування російської армії помітно сповільнилися, зокрема через несприятливі погодні умови, що може призвести до подальшого затягування бойових дій. В ISW застерігають, що вихід українських підрозділів із підконтрольних районів Донеччини суттєво змінить оперативну ситуацію на користь Росії. Це створить для російських військ вигідніші умови для перегрупування та відновлення боєздатності, а в перспективі дозволить знову перейти до активних наступальних дій на південному заході та в центральних регіонах України. Аналітики підкреслюють, що стримування подальшої агресії Росії можливе лише за умови збереження боєздатних Сил оборони України та наявності надійних і чітко визначених західних гарантій безпеки. Водночас російське керівництво послідовно відкидає будь-які пропозиції, які передбачають такі гарантії для України.

Зокрема, 26 січня директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін назвав умови мирного врегулювання, запропоновані європейськими країнами в межах так званої коаліції бажаючих, абсолютно неприйнятними для Москви. Ймовірно, йшлося про ініціативи щодо можливого розміщення іноземних військових контингентів у повоєнній Україні. А вже 27 січня заступник голови комітету з питань оборони Державної думи Росії Олексій Журавльов відкрито заявив про неприйнятність розгортання військ країн НАТО на території України після завершення війни. У ISW зазначають, що така позиція Кремля свідчить про небажання Росії погоджуватися на будь-яке врегулювання, яке передбачало б реальні та дієві гарантії безпеки для України. Ігнорування переговорних ініціатив і відмова від безпекових зобов’язань, на думку аналітиків, вказують на збереження курсу Москви на затяжну війну з розрахунком на виснаження України та зменшення підтримки з боку Заходу.

Водночас українські військові та експерти застерігають від територіальних поступок. Зокрема, військовий Андрій Іллєнко наголошує, що здача підконтрольних Україні територій без бою може мати катастрофічні наслідки. Раніше спецпредставник кремлівського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмітрієв заявляв у дискусії з журналістами Financial Times, що вихід ЗСУ з території Донбасу нібито є шляхом до миру, однак такі заяви суперечать реальним діям і позиції російського керівництва.

Президент США Дональд Трамп заявив, що в межах міжнародних зусиль, спрямованих на припинення російського вторгнення в Україну, наразі відбуваються «дуже хороші речі». Таку оцінку він озвучив у спілкуванні з журналістами перед від’їздом з Вашингтона до Айови, акцентувавши увагу на змінах, які, за його словами, фіксуються в дипломатичному процесі.

Американський лідер підкреслив, що останнім часом спостерігаються певні позитивні зрушення у відносинах між Україною та Росією. Йдеться не про публічні заяви чи гучні домовленості, а про сигнали, які надходять у межах закритих контактів та консультацій за участю міжнародних посередників. Саме ці непублічні елементи, за словами Трампа, формують підґрунтя для стриманого оптимізму.

Водночас президент США вкотре нагадав про свої обіцянки покласти край війні в Україні, однак бойові дії між Україною та Росією тривають. Незважаючи на активізацію дипломатичних зусиль, реальних домовленостей щодо припинення війни наразі досягти не вдалося. Минулого вікенду в Абу-Дабі відбулися переговори між Росією та Україною за посередництва Сполучених Штатів. Переговори завершилися без проривних рішень, однак президент України Володимир Зеленський заявив, що новий раунд консультацій може відбутися вже цього тижня. Варто зазначити, що в Об’єднаних Арабських Еміратах відбулася перша за тривалий час дводенна тристороння зустріч за участі представників України, США та Росії. Уперше за роки повномасштабної війни сторони сіли за один стіл, щоб обговорити можливі параметри остаточного припинення бойових дій і загальну логіку майбутнього мирного процесу.

Попри стриманий результат переговорів, сам факт відновлення прямого діалогу на такому рівні розглядається як важливий дипломатичний сигнал. Водночас залишається відкритим питання, чи зможуть ці контакти перерости в конкретні домовленості, здатні вплинути на ситуацію на фронті.

У 2026 році територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть суттєво скоротити використання паперових повісток, надаючи перевагу електронним форматам повідомлень. Юристи зазначають, що така тенденція відповідає загальному курсу на цифровізацію державних процесів та вже має правове підґрунтя в українському законодавстві.

За словами адвокатки Катерини Аніщенко, електронні повістки не є нововведенням з юридичної точки зору. Закон дозволяє їх використання, а керівники ТЦК мають право підписувати такі документи електронним цифровим підписом. Це означає, що електронна повістка має таку саму юридичну силу, як і паперова, за умови дотримання встановлених процедур.

Аніщенко зазначила, що зміни можуть бути впроваджені вже протягом 2026 року. Деякі громадяни можуть сприймати це як посилення мобілізації, хоча Міністерство оборони розцінює це лише як практику надсилання електронних повісток. Юристка також зауважила, що в “Резерв+” може з’явитися більше повідомлень про порушення правил військового обліку та необхідність особистої явки до ТЦК.

Раніше, 8 грудня 2025 року, керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий повідомляв, що сповіщення про повістки незабаром почнуть надходити через “Резерв+”. Для отримання повідомлень необхідно активувати відповідну функцію в застосунку.

У вересні 2025 року ЗМІ повідомляли, що Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до порядку призову, які дозволяють друкувати повістки безпосередньо в ТЦК.

Після масштабних ракетно-дронових обстрілів, унаслідок яких зазнала критичних ушкоджень ТЕЦ-6, житловий масив Троєщина опинився без централізованого теплопостачання. Ситуація в районі залишається вкрай складною, адже ця теплоелектроцентраль є ключовим джерелом подачі тепла для значної частини лівобережних районів столиці.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов повідомив, що станом на зараз ТЕЦ-6 повністю припинила подачу теплоносія. За його словами, пошкодження об’єкта настільки серйозні, що швидке відновлення роботи є неможливим. Фахівці енергетичної галузі продовжують оцінювати масштаби руйнувань та потенційні терміни ремонту.

За словами чиновника, ще в серпні минулого року він порушував питання, що робити у разі відсутності тепла або електропостачання, але відповіді на запитання не було. Бахматов також наголосив, що Київ із бюджетом понад 2 млрд доларів міг би нарощувати незалежні джерела тепла, зокрема котельні на соломі, вугіллі, дизелі та когенерацію. Наразі у школах району обладнано десять опорних пунктів обігріву, які зможуть прийняти 20-30 тисяч осіб. У разі потреби кількість пунктів буде збільшено ще на 40 шкіл. Чиновник додав, що район гостро потребує обігріву, дров, харчування, гарячих напоїв та біотуалетів. Максим Бахматов також зауважив, що тривалі морози можуть спричинити замерзання труб водопроводу та каналізації. Для цього вже плануються підготовчі роботи з облаштування тимчасових туалетів на вулиці.

Напередодні мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто отримало від Польщі 130 генераторів різної потужності, що допоможе посилити стійкість критичних об’єктів та закладів соціальної сфери під час енергетичної кризи.

Нагадаємо, у столиці на Троєщині масово облаштовують пункти ночівлі для громадян, щоб забезпечити їх теплом і безпекою під час холодів.

В Україні ще не встигло встановитися обіцяне синоптиками короткочасне потепління, як метеорологи вже застерігають про наближення нової хвилі холодів. Очікується, що з початку лютого температура повітря різко знизиться, особливо в північних та східних регіонах, а місцями можливі сильні морози та снігопади.

За прогнозами синоптиків, погодні умови складатимуться під впливом активних арктичних повітряних мас, що принесуть значне зниження температури та поривчастий вітер. Місцями стовпчики термометрів можуть опускатися до -15…-20 градусів, а на заході країни — до -10…-12 градусів, супроводжуючись сніговими заметами та ожеледдю на дорогах.

На тлі морозної погоди в Україні тема холоду набула і політичного звучання. Після масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури та проблем з опаленням президент США Дональд Трамп знову заявив про необхідність укладення мирної угоди між Києвом і Москвою. Він наголосив, що українцям доводиться жити без належного опалення за температур до -20 градусів, що є серйозним випробуванням для населення.