Україна

У Кіровоградській області правоохоронні органи викрили масштабну корупційну схему, пов’язану з вимаганням грошей у підприємців, які займаються експортом агропродукції. За інформацією Державного бюро розслідувань, до протиправної діяльності були причетні посадовці Держпродспоживслужби, відповідальні за фітосанітарний контроль.

Слідство встановило, що працівники управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в області систематично вимагали неофіційні платежі за оформлення фітосанітарних сертифікатів. Саме ці документи є обов’язковими для експорту сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу, без них аграрії не могли легально вивозити товар за кордон.

У разі відмови сплачувати гроші підприємцям погрожували безпідставною відмовою у видачі документів, що ставило під загрозу їхні експортні контракти.

Правоохоронці затримали начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні під час одержання чергової частини неправомірної вигоди. Посадовцю повідомлено про підозру. Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу та його відсторонення від посади.

Чиновнику загрожує до 10 років позбавлення волі.

На наступному тижні в столиці планують провести позачергову, незаплановану сесію Київської міської ради. За інформацією з джерел, близьких до міської влади, ініціатива скликання засідання пов’язана з наміром мера Києва Віталія Кличка захистити міський бюджет від можливого чергового вилучення коштів на користь державного рівня.

За словами співрозмовників, у міській раді стурбовані перспективою скорочення фінансових ресурсів, які спрямовуються на утримання критичної інфраструктури, соціальні програми та відновлювальні роботи після пошкоджень, завданих війною. Саме тому керівництво міста прагне заздалегідь ухвалити рішення, які б ускладнили або унеможливили подальше перерозподілення коштів столичного бюджету.

Так, за інформацією джерела, у понеділок, 9-го лютого, Віталій Кличко збере керівників фракцій для обговорення можливого порядку денного позачергової сесії Київради. В першу чергу мова йтиме про виплати компенсацій постраждалим від аварій в будинках, премій та надбавок ремонтним бригадам. Основне завдання – визначити розмір виплат і проголосувати механізм для прискорення виділення коштів.

“Таким чином мер намагається убезпечити Київ від чергового відбору коштів урядом, як минулого року забрали 8 мільярдів для покриття боргів Укрзалізниці” – зазначає джерело.

Ранковий вибух автомобіля в Київському районі Одеси, що стався у п’ятницю, 6 лютого, офіційно визнано терористичним актом. Про це повідомила Служба безпеки України, зазначивши, що подія має всі ознаки умисного злочину, спрямованого на залякування населення та дестабілізацію ситуації в регіоні.

За інформацією правоохоронців, за фактом вибуху відкрито кримінальне провадження за статтею 258 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за вчинення терористичного акту. Слідчі дії тривають, встановлюються всі обставини події, а також коло осіб, які можуть бути причетні до організації та реалізації злочину.

Наразі СБУ спільно з Нацполіцією проводить комплексні слідчі дії для встановлення всіх обставин вибуху та осіб, причетних до його організації і здійснення. Деталі щодо постраждалих або можливих мотивів події наразі не розкриваються.

Правоохоронці закликають громадян повідомляти про будь-яку інформацію, яка може допомогти у встановленні винних, і дотримуватися заходів безпеки у районі інциденту.

В Офісі президента України заявили про чіткі очікування отримання політичного рішення щодо членства України в Європейському Союзі у 2027 році. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква під час офіційної зустрічі з делегацією Комітету Європейського парламенту з питань безпеки й оборони (SEDE). Захід відбувся 5 лютого за участю представників Бельгії, Естонії, Ірландії, Німеччини та Франції.

Під час перемовин українська сторона наголосила на системному прогресі держави у виконанні євроінтеграційних зобов’язань. За словами Ігоря Жовкви, вже у першій половині поточного року Україна буде повністю підготовлена до відкриття всіх переговорних кластерів у межах процесу вступу до ЄС. Це стосується як правових і економічних реформ, так і адаптації законодавства до європейських стандартів.

Окремо під час переговорів ішлося про безпекову ситуацію та потреби України в посиленні протиповітряної оборони. Жовква наголосив на необхідності додаткових ракет для ППО з метою захисту від російських атак.

Також увагу приділили ініціативі PURL, яка дозволяє Україні закуповувати у США ракети для систем протиповітряної оборони. Наразі до програми приєдналися 24 країни, а їхній сукупний внесок становить 5 млрд доларів. Водночас потреби України у межах PURL на поточний рік оцінюються у 15 млрд доларів, триває робота з партнерами щодо залучення додаткового фінансування.

Крім того, сторони обговорили підготовку до засідання у форматі «Рамштайн», яке заплановане на 12 лютого.

Під час обміну військовополоненими, який відбувся у четвер, 6 лютого, в Україну повернулися захисники, щодо яких у Росії були винесені надзвичайно суворі вироки. Серед звільнених — 15 українських військовослужбовців, засуджених російськими судами до довічного позбавлення волі. Цей факт надає обміну особливого значення як з гуманітарної, так і з правової точки зору.

Про повернення таких полонених повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. За його словами, унікальність цього обміну полягає в тому, що додому змогли повернутися українці, які перебували в полоні з формально оформленими «вироками» на території РФ. Російська сторона намагалася використати ці судові рішення як інструмент тиску та залякування, проте вони не стали перешкодою для звільнення.

Він зазначив, що звільнені військові представляють майже всі складові Сил безпеки і оборони України. Серед них — військовослужбовці Сухопутних військ, оборонці Маріуполя, а також захисники, які воювали на Донецькому, Луганському, Херсонському та Запорізькому напрямках.

Наразі звільнених з полону доправили до медичного закладу, де вони проходять первинний огляд і подальшу реабілітацію. За словами представника Координаційного штабу, стан здоров’я більшості звільнених — важкий.

«Більшість з них потребує тривалої реабілітації та реінтеграції в суспільство. У них є проблеми з опорно-руховим апаратом, інколи — з ментальним здоров’ям, а також із травною системою. Понад три роки перебування в полоні даються взнаки», — підсумував Яценко.

В Україні до робіт із відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів долучили понад 50 тисяч енергетиків і працівників теплового господарства. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, наголосивши на масштабності ремонтної кампанії, що триває по всій країні після численних атак на критичну інфраструктуру.

За словами очільника енергетичного відомства, фахівці, які безпосередньо працюють на відновленні електростанцій, підстанцій, тепломереж і котелень, отримуватимуть додаткову щомісячну виплату у розмірі 20 тисяч гривень. Надбавка передбачена за січень, лютий та березень і має стати фінансовою підтримкою для людей, які виконують складні та часто небезпечні роботи в умовах підвищеного ризику.

Шмигаль наголосив, що цієї зими Україну підтримують понад 30 країн, надаючи генератори, трансформатори, когенераційні установки та інше обладнання. Завдання місцевої влади — оперативно встановлювати й вводити його в експлуатацію.

Окремо він повідомив, що в межах експериментального проєкту зі зведення захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових областях виділено 6 млрд гривень для обласних військових адміністрацій. Наразі триває будівництво захисних споруд для 93 критичних елементів на 84 енергетичних об’єктах.

Крім того, уряд спрямував понад 2,5 млрд гривень на закупівлю генераторів великої потужності, передусім для потреб прифронтових громад.

Віцепрем’єр підкреслив, що поряд з антикризовими рішеннями Україна робить ставку на довгострокову стійкість енергосистеми. Серед ключових напрямів — децентралізація як новий стандарт, розвиток когенерації для виробництва тепла та електроенергії, встановлення сонячних електростанцій там, де це ефективно, а також створення акумулювальних потужностей.

Шмигаль також наголосив на формуванні енергетичного щита прифронтових громад, який дозволить ключовим об’єктам працювати автономно, та на необхідності інвестицій громад у житлово-комунальне господарство.

«Усі мають у своїх бюджетах закладати більше ресурсів на оновлення мереж і систем», — зазначив він.

Окрему увагу віцепрем’єр приділив європейській інтеграції та співпраці з міжнародними партнерами, підкресливши значний потенціал громад у взаємодії з іноземними організаціями. Також, за його словами, важливо інвестувати в людей, професійну освіту та залучення бізнесу до розвитку енергетичної галузі.

У кількох регіонах України прогнозується суттєве погіршення погодних умов, яке може створити підвищену небезпеку для населення та учасників дорожнього руху. У п’ятницю, 6 лютого, в Рівненській, Житомирській, Хмельницькій та Вінницькій областях очікується утворення ожеледі, а на автошляхах — ожеледиці. Таку інформацію оприлюднив Український гідрометеорологічний центр.

За даними синоптиків, несприятливі метеорологічні явища пов’язані з коливаннями температури повітря та підвищеною вологістю. У нічні та ранкові години можливе налипання льоду на дротах, деревах і тротуарах, що підвищує ризик травмування пішоходів і пошкодження інфраструктури. Водіям варто бути особливо уважними через зниження зчеплення шин з дорожнім покриттям.

За прогнозами, ускладнення погодних умов можуть негативно вплинути на роботу енергетичних, будівельних і комунальних підприємств, а також спричинити труднощі в русі автомобільного транспорту.

Водіям та пішоходам радять бути особливо уважними, дотримуватися правил безпеки та, за можливості, уникати далеких поїздок.

В Україні протягом однієї доби було зафіксовано понад тисячу дорожньо-транспортних пригод, що стало наслідком складних погодних умов. Сніг, дощ і ожеледиця суттєво ускладнили рух транспорту та значно підвищили аварійність на автошляхах у різних регіонах країни.

Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, у четвер, 5 лютого, на екстрені лінії 102 та 112 надійшло 1164 повідомлення про ДТП. Значна частина цих аварій сталася через слизьке дорожнє покриття, недотримання безпечної швидкості та дистанції між транспортними засобами.

Згідно з даними патрульної поліції, у Києві зафіксовано 266 повідомлень про ДТП, з яких 15 — з потерпілими. У Київській області надійшло 146 звернень щодо аварій, у 27 із них були травмовані учасники дорожнього руху.

У патрульній поліції наголошують, що через складні погодні умови — опади та ожеледицю — ризик виникнення дорожньо-транспортних пригод значно зріс. Водіям нагадують, що у разі незначної аварії можна скористатися європротоколом за умови відсутності травмованих або загиблих, пошкодження майна третіх осіб, а також за наявності чинних страхових полісів у всіх учасників ДТП і досягнення згоди щодо обставин події. Важливою умовою є також тверезий стан водіїв.

Правоохоронці закликають водіїв бути максимально уважними за кермом, дотримуватися швидкісного режиму та обов’язково враховувати погодні умови під час поїздок.

Протягом минулої доби на лінії фронту було зафіксовано 152 бойових зіткнення між Силами оборони України та російськими військами. Найбільш напружена ситуація зберігається на Гуляйпільському та Покровському напрямках. Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України, оприлюдненому в п’ятницю, 6 лютого.

За інформацією Генштабу, противник продовжує здійснювати активні наступальні дії, намагаючись прорвати українську оборону та покращити своє тактичне положення. Водночас підрозділи ЗСУ тримають позиції, завдаючи ворогу значних втрат у живій силі та техніці, зриваючи плани щодо просування на ключових ділянках фронту.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські війська здійснили 76 обстрілів, з них чотири — з реактивних систем залпового вогню. На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборону ЗСУ в районах Вовчанська та Вовчанських Хуторів.

На Куп’янському напрямку відбулося дві атаки противника, які українські захисники відбили в районі Загризового та у бік Куп’янська. На Лиманському напрямку окупанти здійснили дев’ять атак поблизу Дробишевого, Зарічного та у напрямках Ставків і Діброви.

На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили 12 спроб просування ворога в районах Ямполя, Дронівки та у бік Закітного, Платонівки й Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку наступальних дій не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку російські війська провели 18 атак поблизу Плещіївки, Яблунівки, Русиного Яру, Клебан-Бика та у напрямках Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки, Новопавлівки і Софіївки.

Найбільшу активність ворог проявляв на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 31 штурмову дію росіян у районах Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії та у бік Новопідгородного, Новопавлівки й Нового Донбасу.

На Олександрівському напрямку противник здійснив три атаки в районі Злагоди та у бік Олександрограда. На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 23 атаки поблизу Гуляйполя, Мирного та у напрямках Добропілля, Залізничного, Прилук, Варварівки, Святопетрівки і Зеленого.

На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили одну атаку в районі Приморського. На Придніпровському напрямку ворог здійснив одну невдалу наступальну дію.

Від початку березня 2026 року в Україні буде збільшено розміри державних виплат для сімей загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про це у своєму Telegram-каналі, підкресливши, що державна підтримка спрямована на забезпечення соціальної стабільності та фінансової безпеки таких родин.

Зокрема, мінімальна пенсійна виплата на кожного непрацездатного члена сім’ї – батьків, дружин або чоловіків загиблих захисників – зросте до нового рівня. Це дозволить сім’ям покривати базові потреби, підтримувати життєвий рівень та отримувати належну допомогу у складні моменти, коли основний годувальник втрачається внаслідок служби.

Крім того, зросте мінімальний розмір пенсій та державної соціальної допомоги для сімей, у яких виплати призначені на двох і більше членів родини загиблого захисника чи захисниці, за винятком непрацездатних батьків, дружини або чоловіка. У таких випадках мінімальна виплата становитиме не менше ніж 10 020 гривень на кожного члена сім’ї замість нинішніх 6 100 гривень.

Прем’єр-міністр також повідомила, що з 1 березня 2027 року ці розміри виплат щороку індексуватимуться.