Україна

В Україні зафіксовано поширення чергової шахрайської схеми, спрямованої на користувачів Monobank. Зловмисники масово телефонують громадянам, видаючи себе за працівників банку, та намагаються виманити конфіденційні дані під виглядом термінового «захисту» рахунків. Про активізацію таких дій повідомив Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.

Під час дзвінків шахраї переконують клієнтів, що в їхньому банківському акаунті нібито зафіксовано підозрілу активність. Найчастіше йдеться про «вхід до застосунку з іншого міста» або про спробу списання кредитних коштів без відома власника рахунку. Аферисти діють швидко та наполегливо, створюючи відчуття небезпеки й змушуючи людину приймати рішення під тиском.

Далі зловмисники переконують користувачів натиснути кнопку «списання», пояснюючи це необхідністю нібито заблокувати операцію або зупинити шахрайські дії. Насправді ж такі дії відкривають шахраям доступ до коштів на рахунку клієнта.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що під час розмови аферисти можуть уточнювати розмір кредитного ліміту, запитувати точну суму коштів на картці, а також називати дату народження клієнта. Такі деталі використовуються для створення ілюзії «офіційного дзвінка» та підвищення довіри з боку жертви.

У ЦПД наголошують, що представники банків ніколи не телефонують клієнтам із вимогою підтвердити або скасувати фінансові операції в такий спосіб. Також банки не просять повідомляти дані карток, паролі, коди підтвердження чи інформацію про залишки коштів.

Клієнтам радять у жодному разі не підтверджувати жодних фінансових дій під час телефонних розмов, не передавати персональні або банківські дані та одразу завершувати такі дзвінки. Після цього необхідно самостійно звернутися до банку через офіційні канали зв’язку — мобільний застосунок або контактний центр.

У Київській області внаслідок чергової російської атаки ударними безпілотниками сталася масштабна пожежа на території складського комплексу. Надзвичайна подія зафіксована вранці 7 лютого у місті Яготин Бориспільського району після нічного нальоту ворожих дронів.

За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій України, займання виникло через падіння уламків безпілотного літального апарата. Вибухова хвиля та фрагменти дрона пошкодили складські будівлі, що призвело до швидкого поширення вогню на значній площі. Через характер об’єкта та наявність матеріалів, які легко займалися, пожежа набрала великих масштабів.

Рятувальники зазначають, що пожежа охопила значну площу складського комплексу. Роботи з гасіння ускладнювалися великою кількістю горючих матеріалів, які зберігалися на території об’єкта. Інформація щодо масштабів руйнувань та можливих постраждалих наразі уточнюється.

У соціальних мережах з’явилися повідомлення, що під час атаки могли постраждати склади компанії Roshen. Відомо, що у Яготині розташований логістичний центр цього виробника, який забезпечує зберігання та дистрибуцію продукції.

Народний депутат від партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко також заявив, що мова йде саме про склади Roshen. Водночас офіційного підтвердження від компанії щодо пошкодження її об’єктів або розміру завданих збитків на момент публікації не надходило.

Українська держава не має жодного стосунку до інциденту, про який заявляють російські джерела, пов’язаного з нібито замахом на першого заступника начальника Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ, генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва. Таку позицію озвучив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у коментарі міжнародному агентству Reuters у п’ятницю, 6 лютого.

Очільник МЗС підкреслив, що поширювана Росією інформація є безпідставною та не підтверджена жодними фактами. За його словами, Київ не брав і не бере участі в подібних подіях, а спроби пов’язати Україну з внутрішніми інцидентами на території РФ мають ознаки інформаційних маніпуляцій. Андрій Сибіга наголосив, що такі заяви вкладаються у звичну практику російської пропаганди, яка регулярно намагається перекласти відповідальність за власні проблеми на зовнішніх ворогів.

У публікації зазначається, що хоча українські спецслужби раніше проводили складні й резонансні операції, нинішня ситуація робить подібні дії невигідними для Києва. За даними видання, можливе вбивство або замах на Алєксєєва саме зараз могло б негативно вплинути на дипломатичні процеси та зірвати переговори щодо припинення війни.

Йдеться про те, що безпосередній керівник Алєксєєва — начальник ГРУ Ігор Костюков — на момент інциденту брав участь у зустрічі під егідою США, присвяченій врегулюванню війни. Замах у цей період міг би викликати різку реакцію з боку адміністрації президента США Дональда Трампа та ускладнити міжнародні зусилля з деескалації.

«Ми не дурні, повірте мені», — цитує The Washington Post колишнього високопоставленого співробітника українських спецслужб, який тісно співпрацював з ексголовою ГУР Міноборони Кирилом Будановим.

Крім того, видання наводить слова нинішніх і колишніх представників західних служб безпеки, які також вважають, що існують серйозні підстави сумніватися у причетності України до замаху на російського генерала.

Під час чергового щоденного селектору, присвяченого безпековій та гуманітарній ситуації в Києві й областях, Президент України Володимир Зеленський висловив жорстку позицію щодо роботи протиповітряної оборони в окремих регіонах країни. За його словами, ефективність дій Повітряних сил на місцях не відповідає рівню загроз, з якими Україна стикається щодня, особливо в контексті масованих атак російських безпілотників.

Глава держави наголосив, що питання ППО має критичне значення для захисту цивільного населення та об’єктів інфраструктури. Саме тому він уже провів предметні розмови з командувачем Повітряних сил Збройних сил України та міністром оборони. У центрі обговорення — конкретні управлінські й технічні рішення, які необхідно впровадити без зволікань, аби підвищити результативність знищення ворожих дронів-камікадзе, зокрема тих, що Росія активно застосовує для ударів по тилових регіонах.

Окрему увагу під час наради приділили ситуації з теплопостачанням у столиці. За словами Зеленського, у Києві досі без опалення залишаються близько 1200 будинків у різних районах. Президент наголосив на потребі посилити підтримку мешканців таких домівок та доручив активніше використовувати цифрові інструменти для визначення й аналізу конкретних потреб людей і громад у режимі реального часу.

Також Зеленський повідомив, що протягом січня було зафіксовано суттєве зростання кількості російських ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. У зв’язку з цим Міністерство внутрішніх справ доповіло про залучення необхідних сил для відновлення пошкоджень і роботу пунктів підтримки та обігріву.

Крім того, міністр енергетики поінформував про графіки введення в експлуатацію об’єктів когенерації, а прем’єр-міністр доповіла щодо виконання урядових програм підтримки населення. Зокрема, йдеться про програму з «тепловими пакунками», яку, за словами президента, планують розширювати.

У проєкті нового Цивільного кодексу України відбудуться суттєві коригування після активного суспільного обговорення. Зокрема, з документа планують вилучити положення, яке допускало можливість укладення шлюбу особами з 14-річного віку за виняткових обставин. Про це публічно повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, реагуючи на резонанс, що виник навколо відповідної законодавчої ініціативи.

Спікер парламенту наголосив, що поширена в інформаційному просторі теза про нібито зниження шлюбного віку в Україні до 14 років не відповідає реальному змісту законопроєкту. За його словами, йшлося не про загальне зменшення вікового порогу, а про окрему норму, яка теоретично могла дозволяти укладення шлюбу в надзвичайних випадках і за наявності додаткових юридичних умов. Водночас саме ця пропозиція викликала найбільше запитань і стала об’єктом маніпуляцій.

За задумом авторів, ця норма мала захисний характер і була спрямована насамперед на захист прав та інтересів новонародженої дитини. Спікер підкреслив, що положення не мало спонукального характеру й не заохочувало ранні шлюби, а застосування такої можливості жорстко обмежувалося обов’язковим судовим контролем.

Водночас, за словами Стефанчука, робоча група врахувала неоднозначне сприйняття цієї норми у суспільстві та критику з боку громадськості. Після обговорень було ухвалено рішення повністю вилучити відповідне положення з проєкту закону та залишити чинне регулювання без змін.

«Цієї норми у проєкті не буде», — підсумував голова Верховної Ради, додавши, що одна стаття не повинна ставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту, який налічує 1949 статей.

Територіальні центри комплектування та соціального забезпечення сьогодні відіграють визначальну роль у процесі мобілізації до Сил оборони України, забезпечуючи близько 90% усього поповнення особового складу. Про це повідомив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час спілкування з журналістами у п’ятницю, 6 лютого, інформацію передало агентство «Інтерфакс-Україна».

За словами очільника ЗСУ, саме чинна система роботи ТЦК та СП дає змогу підтримувати безперервний і контрольований процес доукомплектування підрозділів. Такий підхід дозволяє оперативно реагувати на потреби фронту, забезпечуючи армію необхідною кількістю військовослужбовців відповідно до поточної ситуації в зоні бойових дій.

Окремо головнокомандувач звернув увагу на роль бойової підготовки, назвавши її ключовим чинником підвищення ефективності підрозділів і збереження життя військових. Він нагадав, що термін базової підготовки було збільшено до 51 доби, а також запроваджено додатковий адаптаційний період тривалістю до 14 діб — залежно від обстановки та специфіки підрозділу.

Сирський також повідомив про зростання кількості інструкторів із реальним бойовим досвідом і розвиток матеріально-технічної бази навчальних центрів. За його словами, максимальну кількість занять намагаються проводити в захищених приміщеннях з урахуванням безпекових ризиків.

Головнокомандувач підкреслив, що результати такої підготовки вже відчутні на полі бою. Українські військовослужбовці демонструють високий рівень вишколу, а противник зазнає значно більших втрат. За словами Сирського, у стрілецьких боях українські підрозділи у 90% випадків здобувають перемогу над ворогом.

На початку 2026 року український авторинок продемонстрував суттєве пожвавлення у сегменті імпортованих легкових авто з пробігом. Протягом січня громадяни зареєстрували близько 17 тисяч уживаних машин, ввезених із-за кордону, що перевищує показник аналогічного періоду 2025 року на 22%. Така динаміка свідчить про стабільно високий інтерес до доступного транспорту та бажання споживачів оновлювати автопарк навіть в умовах економічної невизначеності.

Найпопулярнішими серед імпортованих автомобілів залишаються моделі з бензиновими двигунами. Їхня частка зросла до 57%, тоді як роком раніше вона була помітно нижчою. Дизельні авто, навпаки, поступово втрачають позиції, займаючи 22% ринку проти понад 24% торік. Відчутне зниження зафіксоване й у сегменті електромобілів: їхня частка скоротилася до 11%, що майже вдвічі менше, ніж у січні минулого року. Водночас гібридні транспортні засоби демонструють зростання популярності — до 7%, підтверджуючи тренд на компроміс між економічністю та автономністю. Автомобілі з газобалонним обладнанням посіли 3% ринку, дещо поступившись торішнім показникам.

Десятка найбільш популярних моделей серед вживаних авто: Volkswagen Golf — 899 одиниць, Volkswagen Tiguan — 633, AUDI Q5 — 617, Skoda Octavia — 613, Nissan Rogue — 584, Renault Megane — 548, Nissan Qashqai — 374, Ford Escape — 349 та AUDI A4 — 316.

У 2025 році українці придбали 274,3 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж у 2024 році. Тоді в трійку найбільш популярних моделей після Volkswagen Golf увійшли два електромобілі — Tesla Model Y та Model 3. Частка вживаних електромобілів зросла до 31% проти 18% попереднього року, тоді як бензинових авто стало 43%, дизельних — 18%.

Експерти відзначають, що українці продовжують активно обирати автомобілі з-за кордону, і частка електромобілів поступово зростає, що свідчить про інтерес до більш екологічних транспортних засобів.

Італійський футбольний клуб «Рома» представив оновлений список гравців, заявлених на матчі плейоф Ліги Європи сезону 2025/26. У цьому переліку відсутнє ім’я українського нападника Артема Довбика, що одразу привернуло увагу вболівальників та спортивних оглядачів. Інформація про склад була опублікована на офіційному ресурсі римського клубу.

Причиною невключення українського форварда до заявки залишається його фізичний стан. Довбик продовжує процес відновлення після серйозного ушкодження, якого зазнав на початку січня. Травма сталася 6 січня у матчі 19-го туру Серії А проти «Лечче», який завершився перемогою «Роми» з рахунком 2:0. Нападник з’явився на полі після виходу з лави запасних, відзначився забитим м’ячем, однак згодом відчув різкий біль і був змушений достроково залишити гру.

У поточному сезоні Довбик зіграв за «Рому» 17 матчів у всіх турнірах, забив три голи та зробив дві результативні передачі.

Разом із тим, у складі римського клубу з’явилися зимові новачки: Донієлло Малена, Робіньйо Ваза та Браян Сарагоса, які увійшли до заявки на плейоф Ліги Європи.

Таким чином, кадрове рішення клубу робить неможливою участь Довбика у матчах єврокубка найближчим часом, проте він продовжує працювати над відновленням і поверненням до складу «джаллороссі».

Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у резонансній справі, що стосується можливого привласнення значних бюджетних коштів під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних сил України під назвою «ДЗВІН». Йдеться про суму у 246 мільйонів гривень, які, за даними слідства, могли бути розкрадені в процесі розробки та впровадження стратегічно важливого програмно-апаратного комплексу для потреб оборони держави.

Матеріали кримінального провадження вже скеровані до суду для розгляду по суті. Водночас сторона захисту офіційно отримала доступ до всіх зібраних доказів, що свідчить про завершення ключового етапу слідчих дій. Про це повідомила пресслужба НАБУ у п’ятницю, 6 лютого.

У 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. Протягом чотирьох років технічне завдання системи змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн.

Крім того, без належного обґрунтування кількість дослідних зразків системи зросла з 4 до 11, що спричинило додаткові витрати на коригування документації — ще 115 млн грн. Слідство встановило, що такі дії призвели до значних збитків для держави та стали підставою для кримінального переслідування посадових осіб і приватного виконавця контракту.