Київське водосховище, яке скувало кригою внаслідок сильних морозів, останніми днями стало популярним місцем відпочинку для жителів Києва, Вишгорода та прилеглих населених пунктів. Люди масово виходять на лід для прогулянок, зимових розваг і навіть неформальних зібрань. Водночас у Державній службі з надзвичайних ситуацій наголошують, що така поведінка може призвести до трагічних наслідків.

Рятувальники повідомляють про поширення в соціальних мережах інформації щодо нібито запланованих масових заходів на кризі Київського моря. У ДСНС підкреслюють, що жодних подібних подій не погоджували, а відповідні повідомлення є небезпечними та вводять людей в оману. Лід на водосховищі має нерівномірну товщину, а в окремих місцях може бути значно ослабленим через течії, скиди води та перепади температур.

«З міркувань безпеки просимо мешканців і гостей Вишгородського району не відвідувати будь-які масові заходи на кризі», — зазначили рятувальники.

У службі підкреслюють, що гарантувати безпечне перебування на кризі неможливо, особливо для водіїв транспортних засобів. Окрему загрозу становить відсутність укриттів поблизу на випадок повітряної тривоги.

«Існує реальна загроза для життя та здоров’я людей», — попередили в ДСНС.

Рятувальники також нагадали, що раніше під час несанкціонованих масових заходів на замерзлому водосховищі водії влаштовували дрифт на кризі, що значно підвищує ризик трагедій.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес оголосила про підготовку законопроєкту щодо загальної амністії, який охоплюватиме події, пов’язані з політичним насильством, починаючи з 1999 року і до сьогодні. Про це повідомила пресслужба глави держави, підкресливши, що ініціатива має стати важливим кроком у процесі національного примирення.

За словами Делсі Родрігес, новий закон спрямований на подолання глибоких суспільних розколів, які формувалися протягом десятиліть гострого політичного протистояння. Влада позиціонує амністію як інструмент «зцілення ран», завданих періодами нестабільності, насильства та радикальних дій, що негативно вплинули на єдність суспільства та довіру між громадянами.

Вона доручила Комісії з судової реформи та Програмі за демократичне співіснування і мир якнайшвидше підготувати законопроєкт і подати його на розгляд Національних зборів, закликавши депутатів повністю сприяти процесу.

Водночас Родрігес уточнила, що амністія не поширюватиметься на осіб, засуджених за вбивства, наркоторгівлю, корупційні злочини та серйозні порушення прав людини.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стримано поставився до обговорення ідеї створення спільної європейської армії, яка в майбутньому могла б долучатися до миротворчих операцій в Україні після завершення повномасштабної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Таку позицію, за інформацією міжнародних оглядачів, у Берліні пояснюють як політичними, так і безпековими чинниками, зокрема складністю ухвалення спільних рішень у межах Європейського Союзу та необхідністю збереження чіткої координації з НАТО.

Дискусія навколо потенційної європейської армії активізувалася після заяви президента Європейської народної партії та керівника її фракції в Європарламенті Манфреда Вебера. Під час заходу Forum Europa у Брюсселі він наголосив, що можливе розгортання так званих миротворчих сил в Україні після досягнення домовленостей про припинення бойових дій могло б стати символічним і практичним кроком до формування єдиних збройних сил ЄС. На його думку, такі ініціативи здатні посилити стратегічну автономію Європи.

Втім, Мерц наголосив, що на нинішньому етапі подібна ініціатива не є першочерговим завданням для Європи. За його словами, пріоритетом мають залишатися відповіді на актуальні виклики, зокрема зміцнення обороноздатності та підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості.

Канцлер також звернув увагу на складність і тривалість процесу внесення змін до договорів Європейського Союзу за участі 27 держав-членів, у зв’язку з чим наразі він уникає закликів до масштабних інституційних реформ.

Водночас щодо можливого направлення європейських миротворців до України Мерц зазначив, що остаточного рішення Берлін поки не ухвалив, однак повністю таку можливість не відкидає.

За інформацією з поінформованих джерел, наступний етап переговорів, присвячених можливому мирному врегулюванню, може пройти у Сполучених Штатах уже 3–4 лютого. Наразі в Офісі Президента України тривають активні консультації у телефонному форматі, під час яких узгоджуються позиції, порядок денний та склад української делегації.

Співрозмовники зазначають, що переговорний процес перебуває у динамічній фазі, а остаточне рішення щодо поїздки може бути ухвалене найближчим часом. У разі позитивних результатів поточних консультацій українська переговорна група може вирушити до США вже в понеділок, 2 лютого, для підготовки до ключових зустрічей з американськими партнерами.

Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія робочих контактів з членами адміністрації президента США Дональда Трампа.

Водночас, спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що “переговори із спецпредставником президента РФ Кирилом Дмитрієвим пройшли продуктивно”.

“З боку США в переговорах з Дмитрієвим у Маямі також взяли участь американський міністр фінансів Скотт Бессент, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і комісар Федеральної служби із закупівель управління загальних служб Сполучених Штатів Джош Грюнбаум” – зазначив Стів Віткофф.

Раніше ми повідомляли, що запланована на 1 лютого в ОАЕ зустріч переговорних груп України, США та РФ скасована через “неготовність сторін”.