У Китаї відбувається безпрецедентна трансформація системи військового управління, яка суттєво змінює баланс влади в державі. Після серії гучних кадрових рішень у вищому командному складі Народно-визвольної армії КНР фактичний контроль над військовою сферою зосередився в руках голови держави Сі Цзіньпіна. За даними американських медіа, протягом останніх трьох років він усунув з посад п’ятьох із шести найвпливовіших військових керівників країни, що стало сигналом про радикальне переформатування системи ухвалення рішень у сфері оборони.

Усунення генералів і руйнування внутрішніх балансів

Експерти зазначають, що така концентрація влади значно спрощує для Сі Цзіньпіна ухвалення стратегічних рішень, зокрема у військовій сфері. Це стосується й потенційного силового сценарію щодо Тайваню, який Пекін вважає своєю територією.

Раніше з’являлася інформація, що першого заступника голови Центральної військової ради КНР Чжан Юся підозрювали у передачі Сполученим Штатам секретних даних, зокрема щодо ядерної програми Китаю. Офіційного підтвердження цих звинувачень Пекін не оприлюднював.

За даними Bloomberg, загалом Сі Цзіньпін усунув близько 20 відсотків вищого військового керівництва, яке він сам призначав раніше. Аналітики вважають, що такі кадрові рішення можуть мати суперечливі наслідки: з одного боку, вони зміцнюють особистий контроль лідера над армією, а з іншого — потенційно послаблюють боєздатність та керованість збройних сил КНР.

Норвезькі дослідники дійшли висновку, що переривчаста, або інтервальна, дієта здатна забезпечити значно кращі результати у зниженні ваги порівняно з багатьма традиційними системами харчування. За підсумками наукової роботи, її ефективність може бути майже вдвічі вищою, однак лише за умови поєднання з регулярною та інтенсивною фізичною активністю. Сам по собі режим харчування без руху не дає максимального ефекту.

Інтервальне голодування базується не стільки на суворому підрахунку калорій, скільки на обмеженні часу приймання їжі протягом доби. Найпоширеніші схеми передбачають харчове «вікно» тривалістю 6–8 годин, тоді як решту часу організм перебуває у стані відносного голодування. Такий підхід, за словами науковців, сприяє активнішому використанню жирових запасів як джерела енергії.

У дослідженні взяли участь 131 жінка віком від 19 до 45 років. Учасниць поділили на чотири групи. Перша практикувала лише інтервальне голодування, друга займалася високоінтенсивними інтервальними тренуваннями, третя поєднувала обидва підходи, а четверта залишалася на звичному харчуванні та рівні фізичних навантажень. Результати показали, що саме поєднання переривчастої дієти та інтенсивних тренувань дало найкращий ефект. За сім тижнів учасниці цієї групи втратили в середньому 3,6 кілограма. Для порівняння, жінки, які лише займалися інтенсивною ходьбою або бігом, схудли в середньому на 1,7 кілограма, а ті, хто дотримувався лише інтервального голодування, — на 2,1 кілограма.

Науковці пояснюють, що скорочення часу приймання їжі природно зменшує кількість споживаних калорій. Водночас фізичні навантаження відіграють ключову роль, оскільки допомагають організму ефективніше спалювати жирові запаси. Саме поєднання цих двох факторів забезпечує максимальний результат для зниження ваги.

У столиці повністю відновлено водопостачання в усіх десяти адміністративних районах, проте проблема з теплом залишається актуальною для значної кількості мешканців. Про ситуацію в місті поінформував міський голова Києва Віталій Кличко, наголосивши, що система водопостачання наразі працює у штатному режимі, тоді як тепломережі потребують додаткового часу для повного відновлення.

За словами мера, станом на тепер без опалення залишаються приблизно 2600 житлових будинків. Йдеться як про багатоповерхову забудову, так і про окремі житлові комплекси в різних районах міста. Основними причинами затримки з подачею тепла є пошкодження теплотрас, аварії на мережах та складність технологічних процесів, необхідних для безпечного запуску опалення після ремонтів.

Водночас у соціальних мережах та місцевих телеграм-каналах з’являються відео після відновлення водопостачання. На оприлюднених кадрах видно, що з кранів у деяких районах міста тече вода жовтого кольору. Зокрема, такі повідомлення надходять із Деснянського району. Автори відео жартома зазначають, що після відновлення водопостачання з кранів «потік лимонад», водночас офіційних коментарів щодо якості води від міських служб на цей момент не надходило.

Раніше повідомлялося, що компанія ДТЕК не оприлюднила графіки планових відключень електроенергії на 1 лютого для Києва через дію екстрених відключень у столиці. Також мешканці міста розповідали про переповнений громадський транспорт і складні умови пересування під час блекауту 31 січня.

Збройні сили Російської Федерації змінили підхід до повітряних ударів по Україні, зосереджуючи одночасні атаки не по всій території держави, а по окремих регіонах. Про це повідомив представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, пояснивши, що під час таких ударів ворог може застосовувати понад пів тисячі повітряних цілей у межах одного напрямку. Подібна концентрація ракет і дронів створює критичне навантаження на систему протиповітряної оборони.

За словами військових, головною метою нової тактики є перевантаження української ППО та вичерпання запасів боєприпасів. В умовах дефіциту ракет для зенітно-ракетних комплексів частина установок фізично не має можливості перехоплювати всі ворожі цілі. Особливо гостро ця проблема проявляється під час масованих атак дронами-камікадзе типу «Шахед» у поєднанні з крилатими та балістичними ракетами.

Інтерв’ю Юрія Ігната, опубліковане 2 лютого, проливає світло на небезпеку масованих ударів. ЗРК Patriot може відслідковувати одну балістичну ракету, тоді як з іншого напрямку летить “Шахед”, загрожуючи комплексу. Крім того, велика кількість цілей ускладнює перезарядку систем NASAMS та IRIS-T, а дефіцит ракет, які мають надійти від західних партнерів, ще більше знижує ефективність ППО. За словами Ігната, балістичні ракети може збивати тільки Patriot, а ракет для цих систем недостатньо. У 2025 році росіяни почали частіше використовувати балістичні ракети, ніж крилаті, оскільки Patriot успішно знищує останні. Під час удару 13 січня ЗС РФ запустили 18 балістичних засобів ураження, загрожуючи усім областям України. В окремих регіонах, таких як Київ, Дніпро та Одеса, літало близько 500 дронів, що підвищувало ризик влучань по критичній інфраструктурі. Представник Повітряних сил зазначив, що навіть при 80% ефективності збиття, решта 20% завдають значної шкоди. Під час атак росіяни активніше застосовують ракети “Искандер-М”, комплекси С-300 та С-400, а також ракети Х-22, з яких останнім часом вдалося збити лише дві. Щодо ракет для Patriot, аналітики відзначають, що під час масованого удару 20 січня Україна не мала достатньої кількості боєприпасів. Президент Володимир Зеленський пояснив, що ракети прибули із запізненням через затримку платежу однієї з країн-учасниць програми PURL. Місячна потреба у ракетах Patriot для України становить близько 60 одиниць, тоді як виробничі потужності забезпечують лише 51 ракету на місяць, яку розподіляють між приблизно 20 країнами-операторами.

1 лютого стало відомо про удар дронів ЗС РФ по автобусу з шахтарями у Тернівці Дніпропетровської області, що ще раз підкреслює небезпеку масованих атак та потребу у посиленні протиповітряної оборони.

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

У 2026 році умови перебування українців у багатьох європейських країнах зазнають суттєвих змін. Держави, які з початку повномасштабної війни надавали тимчасовий захист і спеціальні пільги, поступово переходять до нової моделі підтримки. Основний акцент тепер робиться не на екстреній допомозі, а на повноцінній інтеграції українців у національні системи соціального захисту, ринок праці та житлові програми. Частина нововведень уже почала діяти з 1 лютого 2026 року, інші впроваджуються поетапно протягом року.

Загальна тенденція: від пільг до рівних умов

У Молдові тимчасовий захист для українців діє до 1 березня 2027 року. Для тих, хто вже має цей статус, з 1 лютого по 30 квітня 2026 року запроваджено онлайн-подовження. У разі пропуску терміну захист припиняється, але залишається можливість подати нову заявку. Підлітки від 14 років зобов’язані особисто здати відбитки пальців. Тимчасовий захист скасовується також у разі добровільного повернення в Україну або відсутності в Молдові понад 45 днів. У Польщі з 1 лютого 2026 року змінюється порядок отримання виплати «800+». Українці зі статусом тимчасового захисту мають повторно подати заяву для відновлення допомоги. Обов’язковими є підтвердження професійної діяльності та декларація про відвідування дитиною школи або дитячого садка в Польщі. Виплати можуть бути тимчасово призупинені у разі сумнівів щодо проживання, роботи або виконання дитиною обов’язкової освіти. Контроль за дотриманням умов здійснюватиметься щомісяця. У Чехії тимчасовий захист продовжено автоматично до березня 2027 року, однак з 2026 року посилено умови надання соціальної допомоги. Грошові виплати отримуватимуть лише ті, хто зареєстрований у службі зайнятості та активно шукає роботу. Також обмежується доступ до державного житла для новоприбулих, а основний акцент робиться на мовну та соціальну інтеграцію. У Німеччині зміни пов’язані з реформою системи Bürgergeld. У 2026 році виплати можуть бути скорочені або припинені у разі ігнорування вимог центрів зайнятості, відмови від навчання чи пропозицій роботи без поважних причин. При цьому базові розміри соціальної допомоги залишаються без змін, а тимчасовий захист для українців чинний до 4 березня 2027 року. В Ірландії ключові обмеження 2026 року стосуються житла. Новоприбулі українці отримують державне житло лише на 30 днів. Працюючі біженці сплачують внесок за проживання, а програма компенсацій для власників приватного житла скорочується. Також встановлено ліміт перебування за межами країни — не більше 21 дня на рік. У США статус Temporary Protected Status для українців продовжено до 19 жовтня 2026 року для осіб, які прибули до країни не пізніше 16 серпня 2023 року. Умови залишаються незмінними, однак необхідно вчасно проходити повторну реєстрацію. Подальша доля статусу залежатиме від рішень уряду США.

Загалом 2026 рік демонструє спільну тенденцію: більшість країн скорочують спеціальні пільги для українських біженців і стимулюють їх до працевлаштування та довгострокової інтеграції.

Перші повідомлення про можливе «перемир’я» з’явилися у вигляді чуток та неофіційних коментарів, які активно поширювалися проросійськими воєнними блогерами. Такий інформаційний фон одразу викликав скепсис у суспільстві та експертному середовищі, адже відсутність публічних документів і заяв на міждержавному рівні не дозволяла говорити про реальні гарантії припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України.

Ситуація набула більшої публічності після заяви Дональда Трампа, який повідомив, що через аномально низькі температури особисто звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від атак на Київ та інші українські міста протягом обмеженого часу. За словами американського політика, йшлося передусім про гуманітарні міркування та ризики для цивільного населення в умовах сильних морозів.

На цьому тлі виникло ключове питання: чи можна взагалі вважати цю паузу в обстрілах перемир’ям. За оцінкою Фесенка, майже напевно в Абу-Дабі не було досягнуто конкретних домовленостей щодо енергетичного перемир’я, хоча сама тема там обговорювалася. Якби відповідна угода була укладена, американські представники, насамперед Стів Віткофф, обов’язково заявили б про це публічно, адже після першого раунду переговорів вони намагалися продемонструвати будь-які позитивні результати. Натомість усе вказує на те, що мала місце особиста домовленість між Трампом і Путіним — своєрідна «понятійка», а не офіційна угода. Уже за добу після заяв Трампа речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що «перемир’я» діє лише до 1 лютого. Це поставило під сумнів щирість намірів російської сторони і продемонструвало типову тактику Москви — видавати короткострокову паузу в ударах за серйозну поступку. Політолог застерігає від надмірних очікувань. Поточну ситуацію не варто сприймати як пролог до завершення війни чи передумову масштабної мирної угоди. Йдеться про ситуативну реакцію США на гостру гуманітарну проблему та тактичну гру Кремля навколо переговорного процесу. Подібні тимчасові «перемир’я» Росія вже неодноразово використовувала як елемент політичного тиску.

Водночас із цієї історії можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, Трамп залишається важливим переговорним партнером для Путіна, і заради взаємин із ним Кремль готовий іти на символічні жести. Це означає, що США мають потенціал для більш наполегливого тиску на Росію. По-друге, навіть формальний і короткочасний прецедент «енергетичного перемир’я» варто використати як основу для вимоги його пролонгації та юридичного оформлення. Досвід показує, що неофіційні домовленості не працюють. У березні 2025 року подібне енергетичне перемир’я вже узгоджувалося, але через відсутність юридичного закріплення воно швидко зірвалося. Саме тому українська та американська делегації на наступному раунді переговорів мають наполягати на формалізації будь-яких угод. Очікується, що другий раунд переговорів в Абу-Дабі буде радше технічним. Відсутність Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, ймовірно, пов’язана з іншими зовнішньополітичними викликами США, зокрема навколо Ірану. Проте, як заявляв держсекретар Марко Рубіо, американські представники все ж братимуть участь у переговорах.

Без активного посередництва США продуктивний діалог між Україною та Росією навряд чи можливий. Поточний етап переговорів може підтримувати процес, але для ухвалення принципових політичних рішень участь ключових американських переговорників залишатиметься критично важливою.

Американське космічне агентство NASA проводить ключовий етап підготовки до запуску ракети-носія Space Launch System — так звану генеральну репетицію старту, від якої безпосередньо залежить готовність першої за понад пів століття пілотованої місії до Місяця. Саме результати цього випробування визначать, чи зможе програма «Артеміда» перейти до наступного етапу та коли буде затверджено фінальну дату польоту «Артеміди-2».

На цей момент надважка ракета Space Launch System встановлена на стартовому майданчику 39B Космічного центру імені Кеннеді у штаті Флорида. Інженери перевіряють усі ключові системи — від заправки паливом до роботи електроніки та програмного забезпечення. Тест імітує повну послідовність дій перед реальним запуском, що дозволяє виявити навіть найменші технічні відхилення без ризику для екіпажу.

Генеральна репетиція старту розпочнеться у вівторок, 3 лютого, о 4 годині ранку за київським часом. Під час неї інженери NASA повністю відтворять процедуру підготовки до запуску, включно із заправкою ракети надхолодним рідким воднем і рідким киснем, перевіркою всіх систем та відпрацюванням зворотного відліку. Фахівці також моделюватимуть можливі технічні затримки і відпрацьовуватимуть процедури зливу палива з баків у разі скасування запуску через несприятливу погоду або несправності. Хоча астронавти не перебуватимуть на борту корабля «Оріон» під час репетиції, наземні команди все одно відпрацьовуватимуть усі дії, пов’язані з пілотованим польотом. Під час тестування інженери навмисно кілька разів зупинятимуть зворотний відлік, зокрема на ключовому етапі за 1 хвилину і 30 секунд до старту. Саме в цей момент команди запуску перевіряють, чи відповідає основний ступінь ракети вимогам для польоту. Такі багатоетапні перевірки необхідні через складність систем Space Launch System, яка є найпотужнішою ракетою в історії NASA. Місія «Артеміда-2» стане першою пілотованою місячною експедицією з часу завершення програми «Аполлон» у 1972 році. Нова програма «Артеміда» має на меті не лише повернення людини на Місяць, а й створення умов для тривалої присутності там у майбутньому.

Під час «Артеміди-2» чотири астронавти здійснять політ навколо Місяця і повернуться на Землю. Протягом приблизно 10 днів вони тестуватимуть системи життєзабезпечення, навігації та зв’язку космічного корабля. Ця місія є підготовчим етапом до «Артеміди-3», у межах якої NASA планує знову висадити астронавтів на поверхню Місяця у 2027 або 2028 році.

Після завершення генеральної репетиції запуску інженери NASA проаналізують усі отримані дані та ухвалять рішення щодо остаточної дати старту місії «Артеміда-2».