20 лютого 2026 року Польща офіційно припиняє свою участь в Оттавській конвенції після завершення шестимісячного періоду денонсації. Йдеться про міжнародний договір, який забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін. Рішення Варшави стало знаковим кроком у сфері національної безпеки та оборонної стратегії, адже воно сигналізує про перегляд підходів до військового стримування в умовах зростаючої напруженості у регіоні.

Проте сучасна безпекова ситуація в Європі зазнала суттєвих змін. Повномасштабна війна Росії проти України, мілітаризація кордонів та непередбачуваність геополітичних процесів змусили низку країн переглянути власні оборонні стратегії. Польща, яка межує з Україною та Білоруссю і відіграє ключову роль у східному фланзі НАТО, опинилася в центрі нових викликів. Влада країни наголошує, що першочерговим завданням є гарантування територіальної цілісності та безпеки громадян.

Заступниця голови парламентської Комісії національної оборони, депутатка від «Громадянської коаліції» Йоанна Клюзік-Ростковська назвала це рішення правильним. За її словами, досвід України показав важливість наявності протипіхотних мін для стримування наступу противника. Вона зазначила, що на початку повномасштабного вторгнення українські сили активно мінували прикордонні території, що суттєво уповільнило просування російських військ. Клюзік-Ростковська підкреслила, що у разі потенційного конфлікту міни все одно могли б з’явитися на польській території — питання лише в тому, чи були б це власні оборонні засоби, чи встановлені агресором. Водночас вона зауважила, що поки зарано говорити про масштаби виробництва та місця зберігання мін, а також наголосила на необхідності підготовки персоналу.

Оттавська конвенція забороняє країнам-учасницям застосовувати, накопичувати, виробляти та передавати протипіхотні міни. Україна ратифікувала документ у 2005 році, однак у червні 2025 року ухвалила рішення про вихід із конвенції, аргументуючи це необхідністю повноцінного захисту від агресії. У МЗС зазначали, що на момент підписання угоди неможливо було передбачити повномасштабну війну, тоді як Росія, яка не є учасницею договору, активно використовує міни з 2014 року. 18 березня 2025 року Польща разом із Литва, Латвія та Естонія виступили зі спільною заявою про необхідність виходу з конвенції. Згодом три балтійські держави завершили процедуру денонсації, а на початку цього року до них приєдналася Фінляндія. Глава польської дипломатії Радослав Сікорський раніше заявляв, що Москва погрожує Варшаві «відплатою» за вихід із конвенції, попри те що сама Росія не є її учасницею.

На тлі війни в Україні російські війська, за повідомленнями, активно застосовували протипіхотні міни типу «Пелюстка» на прифронтових територіях, що ще більше загострило дискусію про доцільність участі в міжнародних обмеженнях у сфері мінної зброї.

Ідея полягає в тому, щоб перед початком занять школярі залишали свої телефони у визначеному місці, а після завершення уроків могли їх забрати. Такий підхід не обмежує право дитини на користування власним пристроєм загалом, але створює чіткі правила на час освітнього процесу. У результаті зменшується кількість відволікань, пов’язаних із повідомленнями, соціальними мережами та іграми, що позитивно впливає на концентрацію уваги.

Освітяни відзначають, що постійна присутність смартфона поруч із учнем ускладнює глибоке занурення в навчальний матеріал. Навіть короткий сигнал сповіщення може перервати логічний ланцюг мислення. Формування звички працювати без цифрових подразників сприяє розвитку самодисципліни та навичок зосередженості, які є важливими не лише в школі, а й у дорослому житті.

Лісовий наголосив, що школи вже сьогодні можуть домовлятися з батьками про внутрішні правила користування гаджетами. Йдеться про своєрідний соціальний договір між адміністрацією закладу та родинами учнів. Питання лише в тому, чи потрібна окрема директива міністерства для впровадження таких правил на загальнонаціональному рівні.

Раніше освітня омбудсменка Надія Ліщик зазначала, що в Україні відсутня законодавча заборона на використання мобільних телефонів у закладах освіти. Через це школи не мають юридичних підстав повністю обмежувати наявність у дітей мобільних пристроїв. Вона підкреслила, що в умовах воєнного стану та з огляду на безпекові ризики повна заборона телефонів є недоцільною, однак правила їх використання мають бути чітко визначені. У світі вже є приклади більш жорсткого регулювання. Зокрема, Південна Корея запровадила національну заборону на використання мобільних телефонів у шкільних класах, дозволивши їх застосування лише з освітньою метою або для учнів з інвалідністю. Закон набуває чинності з березня цього року. Про можливі обмеження заявляють і в Європі. Прем’єр-міністерка Данія Метте Фредеріксен повідомила про намір заборонити користування соціальними мережами особам до 15 років.

В Україні ж питання використання смартфонів у школах поки що залишається на рівні рекомендацій та внутрішніх домовленостей, а не загальнообов’язкової норми.

Угорщина звернулася до Хорватія з ініціативою дозволити транспортування російської нафти через Адріатичний нафтопровід. Причиною такого кроку стало блокування стратегічного маршруту, що проходить територією Україна, яким раніше здійснювався значний обсяг транзиту. Йдеться про спробу використати інфраструктуру, що з’єднує узбережжя Адріатичного моря з центральноєвропейським регіоном, як альтернативу традиційному постачанню через трубопровід «Дружба».

Ситуація навколо енергетичних поставок залишається напруженою через геополітичні обставини та обмеження, пов’язані з транзитом ресурсів із Росія. Для Будапешта питання стабільного імпорту нафти має стратегічне значення, адже економіка країни значною мірою залежить від безперебійного функціонування нафтопереробних підприємств. Перебої або скорочення обсягів постачання можуть спричинити зростання цін на пальне та посилення інфляційного тиску.

Сійярто наголосив, що чинне санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем, якщо постачання через трубопроводи ускладнене. Він підкреслив, що енергетична безпека держави не повинна ставати ідеологічним питанням, і висловив сподівання, що Хорватія не ставитиме під загрозу стабільність поставок з політичних мотивів. За даними агентства Bloomberg, транзит нафти трубопроводом Дружба, який проходить через Україну, був зупинений наприкінці минулого місяця на тлі масованих атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру. Для Будапешта цей маршрут є ключовим, адже значна частина нафтових потоків до країни надходить саме через нього. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який послідовно виступає за збереження закупівель російських енергоносіїв, неодноразово вступав у дискусії з хорватською стороною щодо пропускної спроможності Адріатичного маршруту. Очікується, що питання енергетичної політики також може обговорюватися під час його переговорів із державним секретарем США Марко Рубіо у Будапешті.

Позицію Орбана підтримав і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який заявив, що Україна нібито використовує трубопровід «Дружба» як політичний важіль. Водночас у Києві такі твердження заперечують.

На тлі зростання глобальної напруженості Гренландія дедалі впевненіше входить до кола територій, що формують нову архітектуру міжнародної безпеки. Острів, який формально є автономною частиною Данія, опинився в центрі дискусій про баланс сил, контроль над ресурсами та майбутнє Арктики. Події навколо нього свідчать про поступове розмивання міжнародного правового порядку, сформованого після Другої світової війни, коли територіальна цілісність держав вважалася непорушною основою стабільності.

Позиція президента Дональд Трамп щодо острова за останні роки зазнавала змін — від гучних заяв про можливість встановлення контролю до стриманіших формулювань, що акцентували на партнерстві. Незмінним залишалося одне: переконання у стратегічній важливості Гренландії для США. Йдеться не лише про символічний вплив чи політичні амбіції, а про конкретні військові, економічні та технологічні інтереси.

Гренландія розташована на перетині двох ключових тенденцій: стрімкого потепління Арктики, що змінює глобальні судноплавні маршрути, та дедалі більшої мілітаризації космічного простору. У центрі цієї геостратегічної конструкції — космічна база Пітуффік, найпівнічніший військовий об’єкт США. Колишній форпост холодної війни нині є важливою частиною інфраструктури Космічні сили США та використовується для моніторингу ситуації на навколоземній орбіті. База розташована більш ніж за тисячу кілометрів на північ від Полярного кола і відіграє ключову роль у системі раннього попередження та космічного спостереження. Трамп неодноразово наголошував на необхідності посилення американської присутності на острові, підкреслюючи його значення як для арктичної стратегії, так і для контролю над космічним простором.

Окрім військових аспектів, Гренландія має потенціал для розвитку космічної інфраструктури. Завдяки географічному розташуванню острів є зручним майданчиком для запуску ракет на полярні та сонячно-синхронні орбіти, що дедалі частіше використовуються як державними, так і приватними компаніями. Експерти звертають увагу й на кризу міжнародного космічного права. Основою сучасного регулювання залишається Договір про космос 1967 року, який закріпив принцип мирного використання космічного простору. Проте цей документ не враховував сучасних реалій — зростання комерційної активності, конкуренції між державами та стратегічного значення наземних об’єктів, що забезпечують контроль над орбітою.

Сьогодні великі держави дедалі більше розглядають як арктичні території, так і космічний простір як стратегічні активи, які потребують контролю та захисту. У цьому контексті Гренландія перетворюється з віддаленого північного регіону на ключовий елемент глобальної боротьби за вплив — як на Землі, так і за її межами.

Колишнього міністра енергетики Герман Галущенко затримали під час спроби залишити територію Україна. За попередніми даними слідства, йому інкримінують причетність до масштабної схеми легалізації незаконно отриманих коштів та участь у злочинній організації, що діяла в енергетичному секторі держави. Подія стала одним із найрезонансніших епізодів останнього часу у сфері боротьби з високопосадовою корупцією.

Як повідомили 16 лютого у Національне антикорупційне бюро України, детективи спільно з Спеціалізована антикорупційна прокуратура розширили коло підозрюваних у межах великого кримінального провадження. Слідство вважає, що йдеться не про поодинокі епізоди, а про цілісну систему фінансових оборудок, яка могла функціонувати протягом тривалого часу та охоплювати низку підприємств енергетичної галузі.

За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья було зареєстровано інвестиційний фонд, який планував залучити близько 100 мільйонів доларів. Керівником структури став іноземець, який має громадянства Сейшельські Острови та Сент-Кітс і Невіс і, за версією правоохоронців, спеціалізувався на легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Родина Галущенка, за даними розслідування, опинилася серед «інвесторів» фонду. Для приховування участі ексміністра на Маршаллові Острови створили дві компанії, які інтегрували у траст, зареєстрований у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами вказали колишню дружину та чотирьох дітей підозрюваного. Кошти перераховувалися на рахунки у швейцарських банках. Слідство стверджує, що під час перебування Галущенка на посаді його довірена особа на прізвисько «Рокет» сприяла отриманню понад 112 мільйонів доларів від незаконної діяльності в енергетичній сфері. Частина цих коштів, за даними НАБУ, надійшла родині ексміністра: понад 7,4 мільйона доларів було перераховано на рахунки фонду, ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків і 2,4 мільйона євро видано готівкою у Швейцарії. Частину коштів витратили на навчання дітей, решту розмістили на депозитах. 15 лютого Галущенка затримали під час спроби виїзду з країни. Наступного дня йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — участь у злочинній організації та відмивання коштів в особливо великих розмірах. У НАБУ зазначили, що у межах розслідування здійснюється співпраця з правоохоронними органами 15 країн. Про затримання ексміністра раніше повідомляли видання Українська правда та Радіо Свобода. За їхньою інформацією, його зняли з потяга за запитом антикорупційних органів і доправили до Києва для проведення слідчих дій та обрання запобіжного заходу.

У матеріалах справи також згадується ім’я колишнього народного депутата Андрій Деркач, який перебуває під санкціями України. За даними розслідування, Галущенко фігурує в окремих матеріалах під псевдонімом «Сигізмунд». Сам підозрюваний публічно ситуацію поки що не коментував.

Протягом тижня з 16 по 22 лютого 2026 року деякі знаки Зодіаку відчують справжній прилив удачі та нових можливостей. Сонячне затемнення у Водолій, що відбудеться 17 лютого, відкриває потужний портал для нових починань і кардинальних змін у житті. Цей астрономічний феномен стимулює інтуїцію, допомагає приймати важливі рішення та залучати до свого життя несподівані шанси.

Саме 17 лютого розпочнеться Новий рік за місячним календарем — Рік Вогняного Коня. Цей рік обіцяє інтенсивну енергію, прагнення до самовираження та активні зміни в особистому і професійному житті. Астрологи радять використовувати цей період для нових проєктів, творчих починань і розвитку особистих талантів.

Близнюки: представникам цього знаку варто готуватися до нових подорожей і змін. Сонячне затемнення у Водолії може кардинально змінити життя і відкрити двері для масштабування. Астрологи радять приймати пропозиції Всесвіту та діяти швидко, не забуваючи залишати час для роздумів, оскільки рік Коня може принести імпульсивну енергію.

Раки: цей тиждень створює умови для здійснення давніх мрій. У середу, 18 лютого, розпочнеться сезон Риб, який приносить удачу та достаток. Важливо довіряти своїй інтуїції та бути відкритими до нових можливостей. Ракам радять не боятися виходити із зони комфорту, адже щасливі нагоди можуть з’явитися несподівано.

Леви: у п’ятницю, 20 лютого, Сатурн і Нептун утворять кон’юнкцію в Овні, що знаменує початок нового щасливого циклу. Левам слід відпустити все, що більше не відповідає їхній життєвій місії, і довіряти процесу змін. Ця астрологічна подія відбувається вперше з 1703 року і символізує поєднання дисципліни та мрійливості. Вірте в себе та свої можливості, адже ця енергія може змінити життя за одну ніч.

У другій половині лютого Україну очікує істотне зниження температури. Після періоду короткого потепління морози знову повернуться, а ожеледиця та снігопади зроблять пересування дорогами та тротуарами значно небезпечнішим. За даними сервісу Ventusky, 17 лютого прогнозуються наступні температурні показники: у Києві близько −12°C, на сході країни — приблизно −8°C, у Львові — близько −7°C, а на півдні температура опуститься до −5°C.

Метеорологи попереджають, що через різкі перепади температури можливі ускладнення руху на автошляхах і затримки громадського транспорту. Особливо слід бути обережними пішоходам: ожеледиця на тротуарах підвищує ризик падінь та травм.

Також синоптики попереджають про ожеледицю через танення снігу під час тимчасового потепління, що потім замерзає. Укргідрометцентр оголосив жовтий рівень небезпечності 15 лютого: значний сніг, мокрий сніг, налипання мокрого снігу, пориви вітру 15–20 м/с у Карпатах та південних регіонах, туман на півдні та південному заході.

Синоптикиня Наталка Діденко зазначила, що негода 15 лютого спричинена південним циклоном. 16 лютого циклон залишить територію України, опади послабнуть, а мороз посилиться.

В Україні законодавство не встановлює обмежень щодо кількості повісток, які можуть надсилатися військовозобов’язаним громадянам. Це означає, що якщо особа не з’являється до територіального центру комплектування (ТЦК) або ігнорує вимогу уточнити свої облікові дані, повістки можуть надсилатися повторно, аж доки громадянин не виконає встановлених обов’язків. Такий підхід забезпечує ефективне функціонування системи військового обліку та мобілізаційної готовності держави.

Відповідальність за невиконання цих обов’язків визначається законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Порушення може призвести до адміністративних або кримінальних наслідків, залежно від тяжкості ситуації та повторності правопорушення. Законодавець передбачив ці механізми, аби гарантувати, що кожен громадянин, призначений на військовий облік, своєчасно виконує свої обов’язки, що є критично важливим для обороноздатності країни.

За таке порушення передбачено адміністративний штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень. Кожна повторна неявка може стати підставою для нового штрафу. Держава надає 15 днів для добровільної сплати. Якщо штраф не сплачено у встановлений термін, може бути відкрито виконавче провадження, що тягне за собою примусове стягнення коштів або арешт банківських рахунків.

Важливо розуміти, що сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати вимоги законодавства щодо військового обліку чи мобілізації. Вона лише закриває конкретне адміністративне провадження. Таким чином, ігнорування повісток може повторюватися формально необмежену кількість разів, однак кожен випадок тягне за собою окрему відповідальність і фінансові наслідки.

У Центральній виборчій комісії (ЦВК) підкреслюють, що після завершення війни найважливішим завданням для суспільства та держави є забезпечення довіри до результатів виборів, а не швидке впровадження новітніх технологій голосування. Це означає, що впровадження електронного, поштового чи багатоденного голосування наразі не стоїть на першому плані і залишається предметом обговорення.

Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик у інтерв’ю YouTube-каналу «Комерсант Український» пояснив, що електронне голосування потребує ретельної перевірки та гарантій безпеки, адже будь-які помилки або технічні збої можуть суттєво підірвати довіру громадян до виборчого процесу. За його словами, запровадження нових форматів має відбуватися лише після того, як буде сформовано стабільну систему, яка забезпечує прозорість і надійність голосування.

Дубовик підкреслив, що ключова проблема – гарантія таємності волевиявлення при одночасній можливості перевірки результатів без ризику зовнішнього втручання. Він порівняв голосування з банківськими операціями, зазначивши принципову різницю: якщо фінансову транзакцію можна перевірити, на виборах такий контроль може порушити таємницю голосування. Заступник голови ЦВК також звернув увагу на ризики кібератак, можливі маніпуляції з використанням VPN та загрозу дискредитації результатів у разі технічних збоїв у день голосування. Відносно поштового та багатоденного голосування, Дубовик наголосив на серйозних застереженнях. Багатоденне голосування вже застосовувалося в Україні у 1990-х роках, але від нього відмовилися через ризики зловживань та застосування адмінресурсу. Поштове голосування може призвести до ситуації, коли значна кількість бюлетенів залишатиметься непідрахованою після оголошення попередніх результатів, що потенційно провокує політичну напругу.

У ЦВК переконані, що механізми проведення загальнонаціональних виборів мають залишатися такими, як до війни, а будь-які новації можливі лише після ретельного тестування.

Міністерство національної безпеки США (DHS) опинилося в ситуації часткового припинення діяльності через відсутність узгодженого фінансування з боку Конгресу. Політичні суперечки навколо бюджету досягли глухого кута, ускладнюючи нормальну роботу агентства, яке відповідає за безпеку кордонів, захист від терористичних загроз та координацію імміграційних процесів.

Причиною затримки фінансування стало різке протистояння щодо імміграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа. Конкретно, суперечки зосереджені на планах жорстких рейдів та посилення контролю на кордонах, що викликало критику як серед законодавців, так і серед громадськості. Це відклало ухвалення необхідного бюджету і змусило DHS працювати в обмеженому режимі, зокрема скоротивши непершочергові операції та адміністративні програми.

На відміну від рекордного 43-денного шатдауну минулого року, більшість федеральних відомств вже профінансовані до 30 вересня. Понад 90% співробітників DHS визнані критично необхідними і продовжать працювати. Це означає, що імміграційні рейди, оформлення громадянства, безпека в аеропортах, кібербезпека та діяльність берегової охорони не припиняться. Водночас працівники поза службами ICE та CBP не отримають зарплату, якщо ситуація затягнеться понад два тижні, що може спричинити затримки в наданні послуг та черги в аеропортах. Директор бюджетного управління Білого дому Расс Воут заявив, що адміністрація шукатиме двопартійні рішення для завершення бюджетного процесу і уникнення ще одного шатдауну. Він також уточнив, що фінансування ключових сфер – імміграції та прикордонної безпеки – забезпечене податковим законом Трампа.

Лідери Демократичної партії підготували оновлений список вимог до Білого дому щодо обмеження діяльності ICE, включно з обов’язковими боді-камерами, судовими ордерами та обмеженням використання масок під час операцій. Вимоги з’явилися після загибелі двох громадян США під час операцій у Міннеаполісі. Демократи готові фінансувати інші підрозділи DHS, зокрема транспортну безпеку, поки тривають переговори.