Під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та державний секретар США Марк Рубіо зосередили увагу на можливості запровадження 30-денного енергетичного перемир’я, а також на перспективах організації виборчого процесу в Україні. За даними джерел, переговори відбувалися в атмосфері стриманого дипломатичного діалогу та мали на меті окреслити потенційні кроки для зниження напруженості в умовах триваючої війни.

Ідея тимчасового енергетичного перемир’я передбачає припинення атак на об’єкти критичної інфраструктури, що має забезпечити стабільність енергопостачання та зменшити гуманітарні ризики для цивільного населення. Співрозмовники обговорили механізми можливого контролю за дотриманням домовленостей і роль міжнародних партнерів у гарантуванні їх виконання. Такий формат паузи розглядається як інструмент для часткової деескалації та створення умов для подальших переговорів.

Зокрема, за інформацією джерела, Марк Рубіо запропонував Володимиру Зеленському 30-денне енергетичне перемир’я з РФ.

“Як уже обговорювалося в Абу-Дабі, росіяни згодні не завдавати ударів по об’єктах електро- та теплопостачання в обмін на повну відмову України від ударів в глиб РФ.

Водночас росіяни мають намір продовжити удари по логістиці, зокрема по складам та залізниці.

Виходячи зі стану енергетики, Україна, швидше за все, погодиться. Це поки що єдине рішення, яке може бути прийняте в Женеві”, – зазначає джерело.

Також, за інформацією джерела, американці у Мюнхені проговорили з Володимиром Зеленським “питання виборів”.

“Зеленський просуває ідею виборів і референдуму одночасно.

Росіян та американців такий варіант влаштовує, вони хочуть, щоб за результатами виборів в Україні з’явився новий президент, який і підпише мирний договір.

Вибори разом з референдумов в травні – це спільна позиція США та РФ.

Саме тому у Зеленського заговорили про неможливість виборів у травні і будуть намагатися перенести їх на жовтень”, – зазначає джерело.

За даними поінформованих джерел, справа щодо можливого розкрадання міжнародної допомоги, призначеної для відновлення енергетичної інфраструктури Ніжина, вийшла на найвищий рівень виконавчої влади. Йдеться про так званий «Ніжинський кейс», у якому фігурує міський голова Олександр Кодола. Матеріали, пов’язані з цією історією, як стверджується, перебувають на розгляді Прем’єр-міністра Юлія Свириденко.

Суть справи полягає у використанні коштів міжнародної технічної допомоги, що виділялися на відновлення об’єктів енергетики в умовах масштабних пошкоджень інфраструктури. Після масованих атак на енергосистему країни питання прозорого та цільового використання фінансових ресурсів набуло особливої ваги. Саме тому будь-які підозри щодо зловживань у цій сфері викликають значний суспільний резонанс.

Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

17–18 лютого у Женева заплановано проведення чергового тристороннього раунду мирних переговорів за участі делегацій Україна, Сполучені Штати Америки та Росія. Зміна локації перемовин — із Об’єднані Арабські Емірати до Швейцарія — розглядається як символічний та стратегічний крок, що може свідчити про спробу надати процесу більш нейтрального майданчика й водночас підвищити рівень міжнародної довіри до результатів зустрічі.

Окрему увагу привернуло повернення до керівництва російською делегацією Володимир Мединський. Його участь у попередніх етапах переговорів уже формувала специфічний тон дискусій, а нинішнє призначення багато хто трактує як сигнал про незмінність підходів Москви до ключових питань порядку денного. Аналітики припускають, що це може означати жорсткішу позицію російської сторони або ж спробу зберегти послідовність у перемовному процесі.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що Мединський раніше на переговорах більше розповідав історичні лекції, ніж обговорював серйозні питання. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що українська делегація вирушає до Женеви, щоб обговорити уроки історії та захистити національні інтереси. Російські ЗМІ зазначили, що Швейцарія забезпечить безпечний проліт російської делегації, у складі якої також буде заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, відомий своїм жорстким підходом. Політолог Олег Саакян пояснює, що перенесення переговорів відбулося через бажання Росії контролювати порядок денний та частково саботувати процес. За його словами, повернення Мединського має на меті відтягувати конструктивні переговори, втомлювати учасників тривалими промовами і звести процес до формального характеру. Саакян також звертає увагу на активну роль Китаю, який через контакти з Україною та Європою намагається зміцнити свій дипломатичний вплив у регіоні та продемонструвати готовність надавати гуманітарну та енергетичну допомогу. Політолог Олег Постернак додає, що повернення Мединського у Женеву свідчить про намір Росії обговорювати політичні, культурні та церковні питання, а також кейс виборів в Україні, тоді як технічні та військові аспекти залишаються під керівництвом Костюкова. На його думку, присутність Мединського є кроком назад для України, демонструючи максималістські вимоги Кремля і створюючи бар’єри для просування мирного процесу.

Експерти зазначають, що Росія демонструє жорстку дипломатичну лінію, частково підкріплену внутрішніми чинниками, і розраховує на м’яку реакцію США. Американська сторона, за словами аналітиків, змушена інтерпретувати дії Кремля через власні інтереси, зокрема враховуючи виборчі перспективи Трампа.

У столиці сталися два окремі випадки пошкодження стельових конструкцій у підземці. На станціях Теремки та Чернігівська було зафіксовано обвал окремих елементів оздоблення стелі. Попри це, рух поїздів не припиняли, а метрополітен продовжив працювати у звичному режимі.

За інформацією з відкритих джерел, на станції «Чернігівська» частина конструкції впала безпосередньо на платформу. Місце події оперативно огородили, щоб запобігти доступу пасажирів до потенційно небезпечної ділянки. Працівники підземки швидко зреагували, організувавши контроль за ситуацією та перевірку технічного стану прилеглих конструкцій.

У Київський метрополітен заявили, що станція «Теремки» продовжує працювати у штатному режимі, а рух поїздів не порушувався. Увечері 15 лютого близько 22:30 там зафіксували локальне пошкодження підвісної стелі в одному з виходів. За офіційними даними, постраждалих немає. Причиною обвалу називають багаторічні пошкодження конструкцій, отримані внаслідок обстрілів. Частина дефектів мала прихований характер і не була виявлена під час планових оглядів. Наразі фахівці проводять додаткове обстеження підвісної стелі та підземного переходу для гарантування безпеки пасажирів. Паралельно триває судовий процес щодо недобудови метро на Виноградар. За даними комунального підприємства, збитки перевищили 2,3 млрд грн. Міська влада вимагає компенсації від Київметробуд, який виконував роботи у 2018–2023 роках. Експертиза також нарахувала можливі штрафи та неустойку на понад 1,36 млрд грн. Перша черга передбачає відкриття станцій Мостицька та Варшавська. Раніше їх планували запустити ще у 2021 році. Міський голова Віталій Кличко заявляє, що відкриття однієї зі станцій очікується у 2026 році, але повноцінний запуск можливий лише після завершення обох об’єктів.

Крім того, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура продовжують розслідування у межах операції «Чисте місто». У справі вже оголошено дев’ять підозр. Колишній керівник метрополітену Віктор Брагінський виїхав за кордон у 2024 році та перебуває в розшуку за підозрою у службовій недбалості.

Нагадаємо, 31 січня через аварійні відключення електроенергії в кількох областях, зокрема у столиці, метро тимчасово зупиняло роботу. Тоді у тунелях опинилися майже пів тисячі пасажирів: один поїзд зупинився поблизу станції Вокзальна, інший — за кілометр від станції Видубичі. Наразі столична підземка працює у звичайному режимі, а фахівці перевіряють стан конструкцій після інцидентів.

Сучасні автомобілі стають дедалі технологічнішими, однак разом із цим зростає і вартість їх відновлення після дорожньо-транспортних пригод. Навіть незначне зіткнення, яке ще десять років тому обмежилося б заміною бампера або фар, сьогодні може перетворитися на серйозний фінансовий виклик для автовласника. Аналітики ADAC у своєму дослідженні, про яке повідомляє Carscoops, звертають увагу на стрімке подорожчання ремонтних робіт у Європі.

За оцінками експертів, заміна лобового скла в нових моделях автомобілів може сягати 2500 євро. Причина полягає не лише у вартості самого скла, а й у складності його конструкції. Сучасні лобові стекла інтегрують датчики дощу, світла, камери систем допомоги водієві, а також елементи підігріву та шумоізоляції. Після встановлення нового скла обов’язково проводиться калібрування електронних систем, що також додає витрат.

У кузовні елементи сучасних машин інтегровані численні датчики, камери та радари систем допомоги водієві. У разі пошкодження їх складно відремонтувати, тому зазвичай вузли змінюють повністю. До того ж після заміни лобового скла необхідне калібрування систем утримання в смузі руху, автоматичного гальмування та керування світлом фар. Окремою статтею витрат стала сучасна оптика. Матричні фари є дорогими у виробництві, а лазерна оптика — ще дорожчою. Наприклад, заміна лазерної фари у гібридного седана BMW 330e може коштувати близько 3300 євро. Водночас у новому Mercedes-Benz S-Class передбачена модульна конструкція світлотехніки, що дозволяє змінювати окремі секції матричних фар, а не весь блок повністю. Зростання вартості ремонту вже впливає на страховий ринок — у низці країн підвищуються ціни на автострахування. В ADAC рекомендують виробникам утримуватися від встановлення надто дорогого обладнання без нагальної потреби, а також активніше застосовувати модульний підхід до конструкції вузлів.

Показовим став випадок із електричним позашляховиком Rivian R1S, власнику якого після незначної ДТП виставили рахунок на 54 тисячі доларів за ремонт. Експерти зазначають, що подібні тенденції можуть зберігатися й надалі, адже кількість електроніки та складних систем у нових автомобілях постійно зростає.

Уранці 16 лютого столицю накрив інтенсивний снігопад, який суттєво ускладнив дорожню ситуацію. Через рясні опади та різке погіршення погодних умов Київ зіткнувся з масштабними заторами, що розтягнулися на десятки кілометрів. Водії масово повідомляють про складнощі з пересуванням, а в окремих районах рух транспорту практично зупинився.

За інформацією місцевих Telegram-каналів, на ключових магістралях утворилися довгі черги з автомобілів. Сніг швидко вкрив проїжджу частину, а ожеледиця зробила покриття надзвичайно слизьким. Машини буксують на підйомах, не можуть вчасно загальмувати перед світлофорами та перехрестями. Особливо небезпечною ситуація стала на схилах — там окремі автомобілі втрачали керування та скочувалися вниз, створюючи аварійні ситуації та пошкоджуючи транспорт, що стояв позаду.

Також ускладнений рух на Голосіївському проспекті в напрямку ВДНГ. На кадрах мережі видно, як КамАЗ, що приїхав витягти застряглий тролейбус, не може проїхати та буксирує поруч. Проблеми виникли і з громадським транспортом: маршрутки та автобуси стоять, а пасажири допомагають штовхати застряглі тролейбуси, щоб вчасно дістатися на роботу. Через складну ситуацію на дорогах також зафіксовано зростання цін на таксі. За прогнозами Укргідрометцентру, сьогодні в столиці збережеться хмарна погода, місцями пройде невеликий сніг, очікуються пориви вітру до 15–20 м/с та ожеледиця на дорогах. У КМДА закликали водіїв бути максимально уважними та обережними, дотримуватися правил дорожнього руху і не залишати автомобілі на тротуарах, крайніх смугах та узбіччях, щоб не заважати роботі спецтехніки. Пішоходам рекомендують бути обережними та носити флікери у темний час доби.

Мер Києва Віталій Кличко напередодні повідомив, що з 22:00 15 лютого обмежено в’їзд великогабаритного транспорту та вантажівок у місто. У “Київавтодорі” розповіли, що вночі дороги прибирали 289 одиниць спецтехніки, 31 бригада у складі 216 робітників очищала підходи до пішохідних переходів, тротуари та зупинки громадського транспорту. Для прибирання доріжок у парках і скверах було задіяно 67 одиниць техніки та 755 працівників.

Станом на ранок 16 лютого зафіксовано 87 викликів на ДТП, три з яких – з потерпілими. Після дощів та ожеледиці в Україну очікуються відчутні морози.

Питання транзиту російської нафти через територію України знову опинилося в центрі політичної дискусії після заяв прем’єр-міністра Роберт Фіцо. Очільник уряду Словаччина висловив припущення, що українська сторона нібито навмисно затримує відновлення роботи трубопроводу «Дружба», який транспортує російську нафту до низки держав Східної Європи. На його думку, такі дії можуть мати політичне підґрунтя та бути пов’язаними з позицією окремих країн щодо європейської інтеграції України.

Нафтопровід «Дружба» залишається одним із ключових маршрутів постачання сировини з Росія до країн Європейського Союзу. Його південна гілка проходить через територію Україна та забезпечує транспортування нафти до Угорщина і Словаччина. У сучасних геополітичних умовах будь-які перебої або технічні затримки в роботі трубопроводу одразу стають предметом активних міжнародних обговорень, оскільки енергетична безпека регіону безпосередньо залежить від стабільності постачання.

Раніше аналогічні звинувачення висловлював міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, стверджуючи, що Київ затягує ремонт, що ускладнює постачання нафти до Угорщини та Словаччини. Обидві країни продовжують імпортувати російські енергоресурси, незважаючи на прагнення ЄС до диверсифікації поставок.

Нагадаємо, 27 січня 2026 року Росія атакувала Львівську область дронами, внаслідок чого нафтопровід “Дружба” зазнав ушкоджень та став непрацездатним на українській ділянці. Це призвело до тимчасового припинення транспортування російської нафти до Східної Європи.

Вранці 16 лютого у Київський район Одеси пролунав вибух, який сколихнув мешканців багатоповерхівок та перехожих. Інцидент стався на вулиця Академіка Корольова, де вибухнув легковий автомобіль марки Toyota. Унаслідок події одна людина отримала тілесні ушкодження, а вибухова хвиля пошкодила не лише сам транспортний засіб, а й автівку, припарковану поруч.

Інформація про надзвичайну ситуацію надійшла на спецлінію «102» у ранковий час. За попередніми даними, постраждав 56-річний чоловік, якого оперативно доправили до медичного закладу для надання необхідної допомоги. Його стан уточнюється.

За інформацією видання Думская, вибух розбудив мешканців мікрорайону Таїрово. Від ударної хвилі автомобіль Toyota відкинуло на іншу припарковану машину — обидва транспортні засоби зазнали значних механічних пошкоджень. За даними джерел журналістів, до розслідування долучилася Служба безпеки України. Попередньо встановлено, що під автомобілем було закладено саморобний вибуховий пристрій без оболонки. Також повідомляється, що постраждалий може бути співробітником одного з оборонних підприємств. Це не перший подібний випадок на цій вулиці. 6 лютого в тому ж районі вибухнув автомобіль у дворі житлового будинку на вулиці Академіка Корольова — тоді загинув водій. Правоохоронці кваліфікували інцидент як терористичний акт. Окрім цього, минулого року у Березівському районі Одеської області внаслідок вибуху автомобіля загинула людина. За словами очевидців, тоді було підірвано машину співробітника ТЦК. Також 5 липня 2025 року в Одесі вибухнув автомобіль Opel на вулиці Варненській — у салоні перебував військовослужбовець, який вижив.

Правоохоронці продовжують встановлювати всі деталі нинішнього інциденту та перевіряють можливі версії події.

Компанія General Galactic готується вже цієї осені провести серію випробувань технології, що дозволяє отримувати ракетне паливо безпосередньо з води. У разі успіху цей експеримент може стати проривом для всієї космічної галузі, адже йдеться про зміну самої логіки забезпечення місій паливом — від старту з Землі до обслуговування апаратів на орбіті та в далекому космосі.

Проєкт привернув увагу після публікації в журналі Futurism, де детально описано амбіції стартапу. Компанію співзаснував інженер Хейлен Меттісон, який раніше працював у SpaceX та має практичний досвід у створенні ракетних систем. Його команда прагне зробити космічні польоти більш автономними та економічно доцільними.

General Galactic планує запустити 500-кілограмовий супутник на ракеті Falcon 9 у жовтні цього року. На його борту протестують технологію перетворення води на паливо для двох типів двигунів — електричних і хімічних. У випадку хімічного двигуна воду розкладатимуть методом електролізу на водень і кисень. Отриманий водень планують спалювати з киснем як окислювачем для створення тяги. Паралельно компанія протестує варіант із перетворенням кисню на плазму за допомогою потужного електричного струму — це має забезпечити роботу електричного двигуна. Меттісон вважає, що така технологія може бути особливо корисною для військових супутників США. Можливість отримувати паливо безпосередньо на орбіті дозволить апаратам активніше маневрувати, швидше змінювати траєкторію та підвищити стійкість до потенційних загроз. Втім, експерти застерігають щодо технічних ризиків. Консультант компанії та колишній інженер NASA Раян Конверсано зазначає, що іонізований кисень може пошкоджувати електроніку супутника через корозію. Це ускладнює вибір матеріалів і конструктивні рішення. Крім того, система електролізу додає масу апарату, що може знизити загальну ефективність у порівнянні з традиційними видами пального.

Попри скепсис частини наукової спільноти, майбутні випробування мають показати, чи здатна вода стати універсальним джерелом ракетного палива для різних типів двигунів. Якщо технологія доведе свою життєздатність, це може стати важливим кроком до створення автономної космічної інфраструктури.