В умовах безперервних атак РФ на енергетичну інфраструктуру України уряд ініціював масштабну програму підтримки енергетичної незалежності населення. Її мета — допомогти громадянам забезпечити стабільне електропостачання своїх осель шляхом встановлення автономних систем живлення. Ініціатива передбачає пільгове кредитування для власників приватних будинків та мешканців багатоквартирних будинків, які прагнуть підвищити власну енергостійкість.

Про запуск програми повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, держава компенсуватиме до 30% суми основного боргу за кредитом залежно від обраного обладнання та його потужності. Такий підхід покликаний стимулювати встановлення сучасних і більш ефективних систем, зокрема сонячних панелей, акумуляторних батарей, інверторів та генераторів.

Енергокредит надаватиметься у межах державної програми Доступні кредити 5-7-9% через банки-партнери. Відсоткова ставка становитиме від 0% до 7% річних залежно від строку кредитування. Максимальна сума кредиту для власників приватних будинків, частин будинку або таунхаусів — до 480 тисяч гривень. Термін — від трьох до десяти років. У програмі беруть участь 43 банки. Пільгове фінансування можна використати для придбання дизельних, бензинових або газових генераторів, акумуляторів, а також сонячних електростанцій у складі автономної системи. Кредит покриває і допоміжне обладнання та монтажні роботи.

Умови компенсації: генератор — 20% тіла кредиту; генератор плюс акумулятор — 25%; сонячна електростанція разом із генератором та акумулятором — 30%. Відсоткова ставка залежить від строку: до одного року — 0%; до двох років — 5%; до трьох років — 7%; понад три роки — за ставкою банку. На одну адресу можна оформити лише один кредит.

Серед основних вимог до позичальника — житловий статус будинку (постійне проживання), один кредит на одне домогосподарство та проходження банківського скорингу, що включає перевірку платоспроможності та кредитної історії. Для отримання кредиту потрібно обрати банк-партнер програми, подати заявку із зазначенням обладнання, пройти оцінювання та після погодження укласти договір. Кошти перераховуються безготівково постачальникам обладнання. Після підтвердження встановлення та введення системи в експлуатацію держава компенсує визначену частину кредиту.

Програма покликана допомогти українцям підвищити енергетичну незалежність своїх домогосподарств в умовах регулярних обстрілів енергоінфраструктури та можливих відключень електроенергії.

У 2026 році валютний ринок України може зіткнутися з новим етапом девальваційного тиску. За оцінками економіста та фінансового аналітика Олексій Кущ, курс долара здатен піднятися до позначки 47 гривень. Такий сценарій пов’язують із глибинними структурними дисбалансами в економіці, збереженням значної залежності від зовнішньої фінансової підтримки та особливостями формування державного бюджету в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Станом на середину лютого офіційний курс гривні вже наблизився до 43 гривень за долар. Попри це, макроекономічні показники виглядають відносно стабільно: платіжний баланс демонструє профіцит на рівні 12,8 мільярда доларів, а міжнародні резерви досягли рекордних значень за всю історію незалежності. Проте така стабільність значною мірою базується на зовнішньому фінансуванні — грантах, кредитах і міжнародній допомозі. Без регулярних надходжень з-за кордону валютний ринок був би значно вразливішим.

Українська економіка переживає масштабну деіндустріалізацію. Частка сервісного сектору перевищила 70% ВВП, сировинного — 15%, а промисловість скоротилася до 15% проти довоєнних 20–25%. При цьому навіть оборонно-промисловий комплекс дедалі більше залежить від імпортних компонентів, що зменшує внутрішню додану вартість виробництва. Удари по портах обмежили експорт, тоді як імпорт споживчих товарів та обладнання зростає. У результаті торговельний дефіцит за підсумками року сягнув 51 млрд доларів — це близько 25% ВВП, що є критичним рівнем.

Сальдо рахунку поточних операцій впало з плюс 7,3 млрд до мінус 31,9 млрд доларів. Дефіцит торгівлі товарами зріс утричі — майже до мінус 45 млрд доларів. Грошові перекази трудових мігрантів скоротилися на 16% — до 8 млрд доларів. Чистий приплив інвестицій становив трохи більше 2 млрд доларів, причому половина — це реінвестований прибуток, який компанії не можуть вивести з країни. Фактично головним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна фінансова допомога обсягом близько 45 млрд доларів. Національний банк України спирається на рекордні валютні резерви, що дозволяє утримувати курс у діапазоні 42–43 грн за долар. Водночас у бюджетних розрахунках закладено середній курс 45,7 грн за долар, що передбачає девальвацію до 46–47 грн наприкінці року. Економіст наголошує, що Нацбанк зберігає можливість дискретної девальвації для виконання дохідної частини бюджету, зокрема митних надходжень.

Суттєвим чинником тиску залишається попит населення на готівкову валюту. За останній рік від’ємне сальдо валютних операцій громадян перевищило 6 млрд доларів і може зрости до 7–8 млрд у 2026 році. Окремий виклик — енергетичний сектор. Зниження запасів газу до мінімального буферного рівня вимагатиме додаткового імпорту на 3–5 млрд кубометрів, що може коштувати до 2 млрд доларів. Зовнішнє фінансування також залишається фактором невизначеності. ЄС погодив багаторічний пакет підтримки на 90 млрд євро, а Міжнародний валютний фонд оголосив програму на 8 млрд доларів. Однак умови фонду передбачають жорсткі структурні зміни, а погодження програм може впливати на строки надходження коштів. За базового сценарію курс перебуватиме в межах 42–47 грн за долар. Прискорення зовнішньої допомоги може втримати гривню ближче до 45, затримки — посилити девальваційний тиск до 47 грн. Водночас ключовим фактором залишається перебіг війни. Її завершення або суттєва ескалація здатні кардинально змінити макрофінансовий сценарій.

На думку експерта, нинішня стабільність гривні тримається передусім на зовнішніх кредитах, а не на внутрішній економічній стійкості. Валютні резерви дають можливість маневру, але не усувають фундаментальних дисбалансів — деіндустріалізацію, імпортозалежність і критичний торговельний дефіцит.

У швейцарській Женева стартував новий раунд непрямих перемовин між Сполучені Штати Америки та Іран, покликаний зрушити з місця багаторічну ядерну суперечку. Діалог відбувається за посередництва Оман, який уже не вперше виступає нейтральним майданчиком для контактів між сторонами, що уникають прямих офіційних зустрічей. Попри сам факт відновлення консультацій, чітких ознак швидкого компромісу наразі не простежується.

Американську делегацію представляють спеціальні посланці — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську сторону очолює міністр закордонних справ Аббас Аракчі. Формат переговорів передбачає обмін позиціями через посередників, що свідчить про збереження високого рівня недовіри між Вашингтоном і Тегераном. Така модель комунікації ускладнює оперативне узгодження деталей, однак дозволяє уникати публічного загострення риторики.

За словами Трампа, альтернатива дипломатії — силовий сценарій. Він нагадав про можливість застосування стратегічних бомбардувальників B-2 для знищення іранського ядерного потенціалу, підкресливши, що США вже демонстрували готовність до таких кроків. Попередня спроба активізувати переговори відбулася торік після загострення ситуації на Близькому Сході. Тоді удари по іранських ядерних об’єктах завдали ізраїльські сили, а згодом до операції долучилися американські бомбардувальники. Після цього Тегеран заявив про припинення збагачення урану, однак напруження збереглося. Нині США концентрують військові сили в регіоні. За інформацією Reuters, американські військові готуються до можливих багатотижневих операцій проти Ірану у разі відповідного рішення Білого дому. Зокрема, до берегів країни вирушив авіаносець USS Gerald R. Ford, який приєднався до інших кораблів ВМС США. Іран, своєю чергою, розпочав військові навчання в Ормузькій протоці — стратегічно важливому маршруті для експорту нафти з країн Перської затоки. Регіональні лідери закликають сторони до дипломатичного врегулювання, побоюючись ескалації. Суть конфлікту залишається незмінною: Вашингтон та його союзник Ізраїль переконані, що Іран прагне створити ядерну зброю. Тегеран наполягає, що його програма має виключно мирний характер. Водночас міжнародні спостерігачі фіксували збагачення урану до рівня, наближеного до необхідного для створення боєзаряду.

США прагнуть розширити порядок денний переговорів, включивши до нього ракетну програму Ірану та інші безпекові питання. Тегеран погоджується обговорювати лише обмеження ядерної програми в обмін на послаблення санкцій і відмовляється повністю припиняти збагачення урану чи вести мову про ракетні арсенали. Державний секретар США Марко Рубіо визнав, що досягнення домовленостей буде складним, однак наголосив на готовності Вашингтона до дипломатичних спроб.

Таким чином, переговори в Женеві проходять на тлі військової напруги та взаємної недовіри. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності сторін до компромісу — або ж від рішення перейти до силового сценарію.

У ніч на 17 лютого російські війська здійснили чергову масштабну атаку по Одесі та населених пунктах Одеського району. Під ударом опинилася передусім енергетична інфраструктура, однак руйнувань зазнали й житлові будинки, адміністративні споруди та об’єкти соціальної сфери. Вибухи пролунали в різних частинах регіону, спричинивши перебої з електропостачанням і створивши загрозу для стабільної роботи критично важливих установ.

У компанії ДТЕК повідомили, що пошкодження одного з енергетичних об’єктів є вкрай серйозними. Частина обладнання зруйнована, а інша — суттєво пошкоджена вибуховою хвилею та уламками. Для повноцінного відновлення необхідний комплексний і тривалий ремонт із залученням спеціалізованої техніки та фахівців. Енергетики вже працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше стабілізувати ситуацію.

За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, один із ворожих дронів влучив у квартиру на верхніх поверхах багатоповерхового будинку в Одесі. У ДСНС уточнили, що уламками пошкоджено квартиру на 22 поверсі. Психологи служби надали допомогу 20 мешканцям, серед яких була дитина. Також зафіксовано влучання по складських приміщеннях і будівлі станції технічного обслуговування. Знищено два автомобілі, сталася пожежа в магазині. Ще один безпілотник упав поблизу приватного будинку, пошкодивши фасад і вікна. Інший дрон впав на території гаражного кооперативу — пошкоджено сім гаражів та два транспортні засоби. Рятувальники оперативно ліквідували всі пожежі. Правоохоронці документують наслідки атаки та воєнний злочин проти мирного населення регіону. Голова Одеської міської військової адміністрації повідомив, що повітряну тривогу в місті протягом ночі оголошували шість разів. Відомо про двох постраждалих чоловіків віком 62 та 65 років. Один із них перебуває у важкому стані, інший отримав травми середнього ступеня тяжкості. Обох госпіталізовано. Ще одній жінці медичну допомогу надали на місці.

Через відключення електроенергії на об’єктах водопровідної системи без води залишилися мешканці Київського та частини Хаджибейського районів Одеси, а також сіл Лиманка і Червоний Хутір, житлових масивів «Райдужний», «Совіньйон 1-5», «Чорноморка» та ЖКП «Таїрове». В «Інфоксводоканалі» попередили про можливе зниження тиску води на верхніх поверхах окремих будинків у Хаджибейському та Приморському районах.

Напередодні моніторингові канали повідомляли про ймовірну підготовку нового масованого обстрілу, не виключалося застосування ракет «Циркон». Під час атаки вибухи також пролунали в Дніпрі, Кропивницькому та західних регіонах України.

У ніч проти 17 лютого війська Збройні сили Російської Федерації здійснили масштабну комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети різних типів і значну кількість ударних безпілотників. Засоби ураження заходили з кількох напрямків — з акваторії Чорного моря та з боку східного кордону. Така тактика свідчить про спробу перевантажити систему протиповітряної оборони та ускладнити перехоплення цілей.

Частина ракет рухалася у північному напрямку, створюючи загрозу для столиці. Інші повітряні цілі були спрямовані на західні області, зокрема Івано-Франківщину та Львівщину. Окремо фіксувалася небезпека застосування балістичного озброєння по Дніпру, що змусило регіональні служби перейти у режим підвищеної готовності. Протягом ночі мешканці багатьох областей перебували в укриттях через тривалі повітряні тривоги.

Близько 6 ранку з’явилися повідомлення про швидкісні цілі — ймовірно, крилаті ракети, які перетнули кордон на сході та півдні. Перед цим було застереження щодо запуску балістики у напрямку Дніпра. У соцмережах повідомляли про вибухи поблизу Бурштина на Івано-Франківщині та у районі Стрия на Львівщині. За неофіційними оцінками, було випущено близько 15 ракет. Повітряні сили повідомили, що ракетна атака тривала орієнтовно годину, тоді як наліт дронів — близько 12 годин. За офіційними даними, ворог застосував 396 безпілотників, з яких 250 — типу “Шахед”, чотири балістичні ракети “Искандер-М”, 20 крилатих ракет Х-101, чотири “Искандер-К” та одну авіаційну ракету Х-59. Українська ППО збила всі крилаті ракети та знешкодила 367 дронів. Даних щодо перехоплення балістичних ракет не оприлюднено. В Івано-Франківській області підтверджено удар по інфраструктурному об’єкту. За інформацією обласної влади, люди не постраждали, однак зафіксовано руйнування та перебої з теплопостачанням, введено графіки відключення світла. На Львівщині сили ППО знешкодили три безпілотники, ще один визнано локаційно втраченим. У Києві та області фіксували наліт дронів, які дісталися столиці близько третьої години ночі. В Одеській області зазнав пошкоджень енергетичний об’єкт, про що повідомили в ДТЕК. Руйнування оцінюються як серйозні, відновлення потребуватиме тривалого часу. Крім інфраструктури, постраждали житлові будинки та складські приміщення, є поранені.

Напередодні українська влада попереджала про ймовірність масованого ракетного удару. Повідомлялося про активність стратегічної авіації РФ — літаків Ту-95МС і Ту-160, а також винищувачів МіГ-31, здатних запускати ракети “Кинджал”. Окрім цього, останніми тижнями російські війська активніше застосовували протикорабельні ракети “Циркон”.

Таким чином, атака 17 лютого стала однією з наймасштабніших за останній період, поєднавши тривалий наліт дронів із ракетним ударом по кількох регіонах України.

Українська енергосистема продовжує працювати в умовах безпрецедентного навантаження, спричиненого регулярними обстрілами з боку Російська Федерація та тривалим дефіцитом генеруючих потужностей. Пошкодження ключових об’єктів інфраструктури ускладнюють балансування виробництва й споживання електроенергії, особливо в пікові години. Попри це, енергетики щодня докладають зусиль для підтримання стабільності мережі та мінімізації аварійних відключень.

Окремим болючим питанням залишається ситуація з теплопостачанням у Київ. У столиці понад тисячу житлових будинків опинилися без належного тепла через проблеми в роботі об’єктів генерації. Особливо складна ситуація склалася навколо Дарницька ТЕЦ, яка забезпечувала теплом значну кількість багатоповерхівок. Через технічні пошкодження та обмежені можливості швидкого відновлення існує ризик, що частина споживачів не отримає повноцінного опалення до завершення поточного опалювального сезону.

Нардеп зазначив, що у вихідні графіки відключень електроенергії були дещо м’якшими, оскільки промислові підприємства не працювали, а також вдалося залучити додаткові обсяги генерації завдяки сонячним електростанціям. За словами Нагорняка, в Україні вже функціонує понад 20 тисяч малих сонячних електростанцій, і їхня кількість продовжує зростати. Українці встановлюють як домашні СЕС для власного споживання, так і станції, що працюють за «зеленим тарифом». Очікується, що зі збільшенням виробітку електроенергії з відновлюваних джерел ситуація поступово стабілізуватиметься. Депутат висловив сподівання, що вже з березня можливе певне послаблення графіків відключень, а ситуація з теплопостачанням стане більш контрольованою. Водночас енергетична інфраструктура продовжує зазнавати ударів. У ніч на 17 лютого російські війська атакували об’єкт ДТЕК в Одесі. Руйнування виявилися значними, і для повного відновлення роботи обладнання знадобиться тривалий час.

На цьому тлі актуальним залишається питання компенсації за побутову техніку, що вийшла з ладу через перепади напруги та аварійні відключення.

Попит на автомобілі китайського виробництва в Україні демонструє стійкість навіть після змін у податковій політиці щодо електротранспорту. За даними асоціації Укравтопром, у січні українські споживачі зареєстрували близько 1,4 тисячі нових і вживаних легковиків, виготовлених у Китаї. Хоча цей показник поступається грудневому піку, він на 71% перевищує результат аналогічного періоду минулого року, що свідчить про стабільну динаміку розвитку сегмента.

Основну частку імпорту традиційно формують електромобілі. Незважаючи на скасування пільгового розмитнення, електрокари залишаються домінуючими в структурі поставок. Їхня частка нині становить близько 78%, тоді як роком раніше вона сягала 82%. Зниження пояснюється насамперед змінами у фіскальній політиці та поступовим вирівнюванням умов для різних типів силових установок. Водночас високі ціни на пальне, розвиток зарядної інфраструктури та інтерес до екологічного транспорту підтримують популярність електричних моделей.

У сегменті нових авто беззаперечним лідером залишається BYD. Найпопулярнішою моделлю став електрокросовер BYD Leopard 3. Топ-5 нових авто з Китаю в Україні за січень 2026 року: BYD Leopard 3 — 169 авто; BYD Sea Lion 06 — 110 авто; Volkswagen ID.Unyx — 96 авто; Zeekr 001 — 77 авто; BYD Song Plus — 73 авто.

Загалом у січні було продано 1216 нових легковиків із КНР — це на 80% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У вживаному сегменті зареєстровано 181 авто китайського походження, що на 25% більше, ніж торік. Тут також домінують моделі BYD, а лідером став Zeekr 001. Найпопулярніші китайські авто з пробігом в Україні у 2026 році: Zeekr 001 — 16 авто; BYD Song L — 16 авто; BYD Song Plus — 14 авто;Buick Envision — 13 авто; BYD Yuan Plus — 9 авто.

Експерти зазначають, що інтерес до китайських авто пояснюється привабливим співвідношенням ціни, оснащення та технологічності, особливо в сегменті електромобілів. Водночас зростає увага і до моделей із традиційними двигунами, що свідчить про поступову диверсифікацію попиту.

Під час розмови з представниками преси на борту президентського літака Air Force One президент США Дональд Трамп наголосив на необхідності якнайшвидшого залучення України до переговорного процесу. Відповідне відео було оприлюднене на офіційному YouTube-каналі Білий дім, що привернуло значну увагу міжнародної спільноти.

За словами американського лідера, майбутня зустріч у Женева, запланована на 17–18 лютого, має стати визначальною для подальшого розвитку переговорів. Він підкреслив, що без активної участі України досягнення реального прогресу буде ускладненим. На його переконання, саме прямий діалог за участі всіх зацікавлених сторін може створити підґрунтя для стабільних і довготривалих рішень.

“Це великі переговори. Це буде дуже легко. Слухайте, Україні краще швидко сісти за стіл. Ось і все, що я вам кажу”, — заявив американський президент.

Журналіст Axios Барак Равід повідомив у соцмережі X, що спецпосланці США Стів Віткофф та Джаред Кушнер вирушили до Женеви для участі у переговорах. Йдеться не лише про обговорення мирного врегулювання війни між Росією та Україною, а й про питання ядерної програми Ірану. Новий раунд переговорів щодо завершення війни запланований на 17–18 лютого у Женеві у тристоронньому форматі за участю України, США та Росії. Радник президента України Дмитро Литвин підтвердив підготовку української делегації до цієї зустрічі. У Кремлі повідомили, що російську делегацію очолить колишній міністр культури Володимир Мединський. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, до складу делегації також увійдуть Крістіна Галузін, Андрій Костюков та інші представники. Очікується, що під час переговорів сторони обговорять широкий спектр питань, зокрема й територіальні аспекти врегулювання.

Раніше Дональд Трамп уже закликав президента України Володимира Зеленського діяти швидко, зазначаючи, що Росія нібито зацікавлена в укладенні угоди. На думку американського лідера, зволікання може призвести до втрати важливої можливості для України.

За даними медіа, адміністрація США посилює дипломатичний тиск з метою пришвидшення завершення війни. Орієнтиром для активізації переговорного процесу називають початок літа.

Колишня перша леді Сполучених Штатів і ексдержсекретарка Гілларі Клінтон виступила з публічним закликом до адміністрації президента Дональд Трамп оприлюднити повний обсяг документів, що стосуються справи Джеффрі Епштейн. Вона наголосила, що суспільство має право знати всі деталі, пов’язані з розслідуванням, адже йдеться про питання довіри до державних інституцій та принципу верховенства права.

Під час інтерв’ю для BBC у Берлін Клінтон зазначила, що затримка з публікацією матеріалів лише посилює підозри та породжує нові запитання. На її думку, часткове розкриття інформації або вибірковий доступ до документів не сприятиме відновленню довіри громадськості. Вона підкреслила, що йдеться не про політичні суперечки, а про необхідність забезпечити відкритість і чесність процесу.

«Оприлюдніть ці документи. Вони затягують справу», — наголосила вона, додавши, що слухання мають відбуватися відкрито, а не за зачиненими дверима.

Клінтон підкреслила, що виступає за однакове ставлення до всіх і повну прозорість. «Я просто хочу, щоб усе було справедливо. Нам немає чого приховувати. Ми неодноразово вимагали повного оприлюднення цих документів. Ми вважаємо, що сонячне світло — найкращий дезінфікуючий засіб», — заявила вона.

Раніше Міністерство юстиції США опублікувало мільйони сторінок матеріалів розслідування у справі Епштейна. У документах описуються його зв’язки з низкою відомих осіб, зокрема зі Стівом Бенноном та Ілоном Маском, а також контакти з представниками політичних і ділових кіл. Публікація файлів викликала широкий політичний резонанс і спричинила хвилю обговорень у США та за їх межами. Ім’я Епштейна раніше пов’язували з представниками глобальної еліти — політиками, бізнесменами та медійними фігурами, що й стало основою масштабного розголосу так званих «файлів Епштейна».

Нагадаємо, Гілларі Клінтон обіймала посаду державного секретаря США з 2009 по 2013 рік, до цього була сенатором від штату Нью-Йорк, а з 1993 по 2001 рік — першою леді США під час президентства її чоловіка, Білла Клінтона.