10 лютого 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №108/2026, який передбачає комплексне оновлення положення про проходження військової служби у Збройні Сили України. Документ спрямований на вдосконалення кадрової політики, врегулювання питань служби військовослужбовців віком понад 60 років, уточнення порядку присвоєння чергових військових звань, а також упорядкування умов контрактної служби на обраній посаді.

Одним із ключових аспектів змін стало врегулювання статусу військовослужбовців старшого віку. Указ створює правові механізми, які дозволяють залучати до служби досвідчених фахівців, чий професійний та управлінський досвід є критично важливим для обороноздатності держави. Передбачається, що рішення щодо продовження служби осіб старших за 60 років ухвалюватиметься з урахуванням стану здоров’я, потреб підрозділів та рівня кваліфікації військовослужбовця. Такий підхід дає змогу зберегти інституційну пам’ять та забезпечити наступність у військовому управлінні.

Добровольці повинні подати звернення та листи від командирів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Якщо контракт укладається офіцером, лист командира на укладання контракту надається лише після погодження Генеральним штабом ЗСУ.

Указ спрощує порядок надання чергового воїнського звання у скорочені строки для певних категорій військових: для бойових частин, які беруть участь у воєнних діях; для військових частин, які не належать до бойового складу, але виконували бойові завдання не менше трьох місяців; для військових, які під час воєнного стану виконували бойові завдання та отримали поранення, травми чи інші наслідки захисту Вітчизни і були переведені або повернуті до інших частин. Для молодшого та старшого сержантського складу та молодшого офіцерського складу звання можуть присвоюватися через рік. Для вищого сержантського та старшого офіцерського складу — через два роки. У не бойових частинах строки вислуги у званні будуть довшими.

Військові проходитимуть службу за контрактом на обраній посаді щонайменше шість місяців. Призначення на інші посади можливе тільки за власним бажанням або після шести місяців служби на попередній посаді.

Після проваленого голосування у Верховній Раді щодо відстрочки для тих, хто проходив службу за “Контрактом 18-24”, у лютому було внесено зміни до законопроєкту. 11 лютого Рада підтримала запровадження відстрочки на рік для чоловіків, які завершили службу за “Контрактом 18-24”.

Національний банк України переглянув макроекономічний прогноз та погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік — тепер її рівень оцінюється на рівні 7,5%. Така корекція свідчить про збереження суттєвих інфляційних ризиків, попри поступову стабілізацію економічних процесів. Регулятор наголошує, що в короткостроковій перспективі можливе певне уповільнення зростання цін, зокрема завдяки фактору високої врожайності 2025 року, що збільшить пропозицію аграрної продукції на внутрішньому ринку.

Очікується, що саме продовольчий сегмент стане ключовим чинником тимчасового зниження інфляційного тиску. Значні обсяги збору зернових, овочів та фруктів можуть стримати подорожчання базових товарів споживчого кошика. Водночас позитивний ефект від аграрного сектору може бути обмеженим у часі, адже на формування цін впливають і витрати на логістику, енергоресурси, оплату праці та імпортні складові.

“По-перше, зміни не надто значні — близько півтора відсотка, для нас це практично непомітно. По-друге, ніхто не може точно сказати, яка буде інфляція, адже все залежить від вартості продуктового кошика, а вона визначається врожаєм. Скільки буде продукції цього літа — дізнаємося лише тоді”, — зазначив Олег Пендзин. За його словами, більш-менш можна спрогнозувати рух цін у першому півріччі, а далі все залежатиме від врожаю: якщо він буде хороший — ціни залишаться стабільними, якщо поганий — вони зростуть ще сильніше. Економіст також зазначив, що в умовах обмеженого виробництва люди перерозподілятимуть свої витрати: менше купуватимуть промислові товари та великі покупки, але продовжуватимуть витрачати кошти на продукти харчування.

Раніше повідомлялося, що в Україні зросли ціни на популярні продукти, зокрема огірки та моркву. За словами експерта, зміни цін спричинені не стільки морозами, як відключеннями електроенергії.

Нагадаємо, українці можуть купувати вітчизняні товари та повертати частку витрачених коштів за програмою “Національний кешбек”. З 1 березня залежно від категорії товару нараховуватиметься 5% або 15%.

Український кавовий ринок переживає складний період трансформації. Під впливом глобального зростання вартості зеленої кави, логістичних ускладнень та внутрішніх економічних труднощів частка нелегальної продукції стрімко збільшується. За оцінками учасників галузі, обсяг такої кави може сягати 35–40% від загального ринку, що створює серйозні виклики для офіційних імпортерів, держави та кінцевих споживачів.

Першопричиною загострення ситуації стало подорожчання сировини на світових біржах. Найбільші країни-виробники, зокрема Бразилія та Вʼєтнам, зазнали кліматичних змін, які вплинули на врожайність кавових плантацій. Зменшення пропозиції спричинило ріст закупівельних цін, що автоматично позначилося на кінцевій вартості продукції в Україні. В умовах зниження купівельної спроможності населення це створило сприятливе підґрунтя для поширення дешевших альтернатив сумнівного походження.

Найчастіше кава потрапляє до України під виглядом інших продуктів, таких як цикорій, сода або приправи. Після цього її перепаковують та продають під виглядом популярних брендів або просто мішками за готівку. Часто це кава низької якості або продукція з обмеженим терміном придатності, що продається у Європі зі знижками. За таку каву не сплачуються мита та ПДВ, що робить її дешевшою за легальні продукти. Експерти зазначають, що зростання вартості зеленої кави у 2024-2025 роках стимулювало ріст контрабанди. На кожному кілограмі нелегально ввезеної кави учасник схеми може економити близько одного долара, що дозволяє продавати її дешевше і витісняти офіційний продукт з ринку. Speciality Coffee Association оцінює, що неофіційно до України ввозять близько 25–30% зеленої кави. Основними каналами збуту контрафактної продукції залишаються гуртові ринки, зокрема “Волинський гуртовий ринок”, “Столичний ринок” у Києві та “Сьомий кілометр” в Одесі. У супермаркетах продати підробку майже неможливо, адже там контролюють документи та якість продукції.

Експерти радять купувати каву у супермаркетах, аби убезпечити себе від підробок. Водночас на чорному ринку товари дешевші, що підтримує попит серед споживачів в умовах проблемної економіки. Щодо заходів держави, вступ України до ЄС дозволить створити спільну базу для контролю походження товарів та ускладнить ввезення продукції з невідомим походженням. Також пропонується запровадити ПДВ для ФОПів та кримінальну відповідальність за виготовлення та продаж контрафактної продукції, що дозволить перекрити шляхи нелегальним імпортерам.

Нагадаємо, що у січні Національне антикорупційне бюро викрило корупційну схему у Державній прикордонній службі України, пов’язану з контрабандою цигарок. Крім того, митники затримали мікроавтобус із прихованою технікою Apple на 35 мільйонів гривень, що, за інформацією народного депутата Данила Гетманцева, належить торговельній мережі “Ябко”.

За інформацією з поінформованих джерел, частина місцевих підприємців активізувала процес повернення фінансових ресурсів в Україну. Йдеться про капітал, який раніше зберігався або працював за кордоном, а нині спрямовується на внутрішній ринок. Ключовим напрямком інвестування стає приватизація та викуп земельних паїв із подальшим оформленням їх у приватну власність. Такі кроки свідчать про зростання інтересу бізнесу до довгострокових активів та прагнення закріпитися в стратегічно важливому секторі економіки.

Експерти зазначають, що земельні ресурси традиційно розглядаються як один із найстабільніших інструментів збереження та примноження капіталу. В умовах економічної турбулентності та глобальної невизначеності саме земля залишається активом, який має прогнозовану цінність і потенціал для розвитку. Викуп паїв дозволяє консолідувати розпорошені ділянки, формувати великі масиви для аграрного виробництва або подальших інвестиційних проєктів.

“Близьке оточення Володимира Зеленського через Максима Кріппу заходить в тему приватизації та скуповує земельні паї.

За 2025 рік викуп земельних паїв у приватну власність зріс майже у 100 разів, а найбільшим покупцем сільгоспземель стала сім’я Олександра та Галини Герег.

Афілійовані з сім’єю Герег компанії за 2025 рік викупили близько 60% всіх земель. Тільки протягом року ціна на їхню землю зросла в середньому в 2,5 рази, за 2026 рік прогнозується зростання мінімум у 2 рази”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, нещодавно Максим Кріппа викупив земельну ділянку в центрі Києва, на якій планується зведення елітних апартаментів по сусідству з готелем Дніпро.

На території поблизу Славська у Львівській області планується передача майже 176 гектарів лісових угідь для реалізації масштабного інвестиційного проєкту — гірського комплексу GORO Mountain Resort. Йдеться про ділянки, розташовані в мальовничій частині Карпат, які мають стати основою для створення сучасної туристичної інфраструктури. До реалізації ініціативи залучені структури, пов’язані з бенефіціаром групи компаній ОККО — Віталій Антонов.

Проєкт передбачає формування всесезонного гірського курорту з розвиненою інфраструктурою для зимового та літнього відпочинку. Серед запланованих об’єктів — гірськолижні траси різного рівня складності, підйомники, готельні комплекси, рекреаційні зони, ресторани та супутні сервіси. Ініціатори наголошують, що курорт має стати одним із найбільших у регіоні та сприяти розвитку внутрішнього туризму.

На відведеній під будівництво курорту GORO Mountain Resort території планується вирубка 36% лісу, що складає більш ніж 60 га.

Нагадаємо, Львівська облрада на засіданні у вівторок, 10 лютого, ухвалила низку рішень про надання дозволів на поділ та вилучення земельних ділянок комунальної власності із земель лісового призначення, що перебувають у користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на користь фірм власника ОККО Віталія Антонова.

Рішення про вилучення земель підтримали 62 депутати з усіх фракцій.

Будинки шириною менш як один метр здаються архітектурним жартом, проте в реальності вони можуть мати повноцінну кухню, санвузол і навіть зону відпочинку. У різних країнах світу реалізовано проєкти, які доводять: обмежений простір — не перешкода для створення комфортного житла. Такі споруди давно перетворилися не лише на домівки, а й на туристичні принади та символи сміливого інженерного мислення.

Одним із найвідоміших прикладів є Keret House у Варшаві. Його ширина в найвужчому місці становить приблизно 72 сантиметри. Будівлю зведено у проміжку між двома багатоповерхівками, і попри мініатюрні розміри, всередині передбачено спальне місце, робочу зону, кухню та душ. Простір організовано вертикально, а світлі кольори й прозорі елементи допомагають уникнути відчуття тісноти.

Польський будинок офіційно вважається найвужчим житловим будинком у світі. У найширшому місці він сягає півтора метра, а у найвужчому — менше метра. Всередині є спальня, кухня та ванна кімната. Японський “будинок-трикутник” у найвужчому місці має лише близько 60 сантиметрів. Він багатоповерховий, і кожна квартира обладнана кухнею та ванною. Японці відомі своєю здатністю ефективно використовувати кожен сантиметр простору. Іспанський будинок із фасадом трохи більше метра свого часу був повноцінним сімейним житлом. Назва перекладається як “вузька”. Лондонська споруда завширшки 1,8 метра в найтіснішому місці має довгу історію. У XIX столітті тут була художня майстерня, нині це популярна архітектурна пам’ятка міста. Американський “худий будинок” у районі Маронек побудували ще в 1932 році. За майже сто років він зберігся і потрапив до національного реєстру історичних місць США. Його ширина — близько трьох метрів.

Усі ці будівлі з’явилися не від хорошого життя, а як відповідь на нестачу міського простору чи особливості земельних ділянок. Кожна з них демонструє, що нестандартні умови іноді породжують найцікавіші архітектурні рішення.

Вівторок Масниці, відомий у Великій Британії як Shrove Tuesday або День млинців, посідає особливе місце в культурному календарі країни. Це не просто кулінарна традиція, а давній звичай, що поєднує релігійні, історичні та родинні цінності. У цей день британські родини збираються разом, щоб приготувати панкейки, перетворюючи звичайну вечерю на теплу сімейну подію з ароматом свіжоспеченого тіста та солодких начинок.

Історія свята сягає XV століття, коли напередодні Великого посту люди намагалися використати всі продукти, які під час посту вважалися забороненими — яйця, молоко, масло та інші жири. Саме з цих інгредієнтів і готували млинці. Так виникла практична й водночас символічна традиція, що збереглася донині. З роками вона перетворилася на національну особливість, яку шанують у школах, громадах і навіть на державному рівні.

У 2021 році, за рік до смерті монархині, на офіційному сайті королівської родини опублікували перелік її улюблених топінгів для млинців. Основою слугувало beurre noisette — французька техніка приготування підрум’яненого вершкового масла з горіховим ароматом. Поверх нього королева надавала перевагу класичним солодким варіантам: лимон із цукром та джем із вершками. Крім того, королівська кухня не цуралася й солоних начинок. Шефи палацу готували для монархині більш ситний варіант млинців із шинки, тушкованої цибулі-порею та тертого сиру грюєр. Такі млинці виходили більш поживними й могли замінити повноцінну страву.

Дієтолог Ханна Олдерсон зазначає, що млинці можуть бути не лише смачними, а й корисними, якщо додати білок і клітковину. Серед рекомендованих начинок: грецький йогурт із насінням і ягодами, домашній малиновий джем із чіа, ківі зі шкіркою та горіхові пасти. Такі продукти допомагають стабілізувати рівень цукру в крові, що особливо важливо ввечері. Лимон, хоч і багатий на вітамін С, на баланс глюкози не впливає. Дієтолог радить їсти млинці після основної страви, а не на порожній шлунок.

Колишній королівський шеф Даррен Макгрейді розповідав, що Єлизавета II дотримувалася збалансованого харчування. На сніданок вона обирала пластівці, йогурт або тости з мармеладом, інколи — копчену оселедцеву рибу. На обід їла рибу з овочами, а на вечерю — дичину або стейк. Монархиня особливо цінувала продукти зі своїх маєтків, зокрема лосося з річки Ді біля Балморала.

Нове наукове дослідження привернуло увагу до тривожних змін у функціонуванні тропічних лісів Амазонка. Під час екстремальної посухи 2023 року цей величезний екосистемний комплекс несподівано перетворився з потужного поглинача вуглекислого газу на його джерело. Протягом десятиліть амазонські ліси відігравали ключову роль у стабілізації клімату, активно абсорбуючи CO₂ з атмосфери та стримуючи темпи глобального потепління. Однак кліматичні аномалії минулого року порушили цей баланс.

У 2023 році регіон зіткнувся з рекордно високими температурами, які в середньому перевищували показники 1991–2020 років на 1,5°C. Особливо складною була ситуація у вересні–листопаді, коли атмосфера стала надзвичайно сухою, а кількість опадів різко зменшилася. Такі умови спричинили стрес для рослинності: дерева втрачали здатність ефективно здійснювати фотосинтез, уповільнювався їхній ріст, а в окремих районах спостерігалося масове всихання.

Міжнародна група дослідників під керівництвом Сантьяго Ботіа з Інституту біогеохімії Макса Планка проаналізувала, як ці умови вплинули на здатність тропічних лісів поглинати вуглець. Для цього вони поєднали дані спостережень за CO₂ на Amazon Tall Tower Observatory, супутникові дані про стан рослинності та комп’ютерне моделювання. Результати показали, що в 2023 році Амазонія виділила від 10 до 170 мільйонів тонн вуглецю. Викиди не були пов’язані із пожежами — їхня частота залишалася в межах норми. Основною причиною став зсув у здатності рослинності поглинати CO₂.

З січня по квітень ліс поглинав більше вуглецю, ніж зазвичай, що частково компенсувало загальні втрати. Проте вже в травні почався перехід від поглинача до джерела вуглецю, а пік викидів припав на жовтень через високі температури та низьку вологість. Загалом зниження поглинання вуглецю в Амазонії у 2023 році становило близько 30% від чистого джерела вуглецю на всіх тропічних територіях світу.