Фінляндія планує збільшити обсяг гуманітарної допомоги Україні до 22 млн євро, підтвердила заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк після переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо в Гельсінкі. У лютому фінський уряд має намір додатково передати Україні 52 генератори, що допоможе забезпечити критично важливу інфраструктуру в умовах бойових дій та енергетичних викликів.

Кондратюк підкреслила, що Фінляндія вже виділила 13,2 млн євро на будівництво перших із 10 тисяч запланованих укриттів для цивільного населення, що створює реальні умови безпеки для українців, які постраждали від війни. Вона висловила вдячність Фінляндії за активну роль у міжнародній «Коаліції укриттів цивільного захисту», а також за надання 32 пакетів військової допомоги на загальну суму 3,5 млрд євро, що суттєво зміцнює обороноздатність України.

Під час зустрічі обговорювали також питання європейської інтеграції України, продовження військової допомоги, посилення санкцій проти РФ та досягнення справедливого миру. Кондратюк попросила Фінляндію розглянути додаткове фінансування у межах програми НАТО PURL і спільне військове виробництво з використанням інструменту ЄС SAFE.

Прем’єр-міністр Фінляндії Орпо пообіцяв продовжити військову підтримку України, сприяти прискореному вступу України до ЄС, підтримати 20-й пакет санкцій ЄС проти РФ та відстоювати подальше посилення санкцій. Сторони також обговорили поглиблення співпраці у межах розширеного партнерства України з коаліцією Об’єднаних експедиційних сил (JEF) та участь Сил оборони України у спільних навчаннях.

Сьогодні вранці, 18 лютого, у самому серці Варшави сталося зіткнення двох трамваїв, що спричинило травмування шести людей. Аварія трапилася на вулиці Маршалковській між площею Люблінської Унії та площею Спасителя: один із трамваїв наїхав на інший, який очікував на зупинці.

За повідомленнями RMF24, постраждалих пасажирів оперативно доправили до медичних закладів для надання невідкладної допомоги. На місці події працювали рятувальні служби, поліція та бригади швидкої допомоги, щоб забезпечити безпеку та швидко ліквідувати наслідки аварії.

Поки що невідомо, що стало причиною зіткнення — чи це технічна несправність, чи помилка водія. Очікується, що міська комісія з розслідування транспортних пригод проведе перевірку та надасть офіційний висновок найближчими днями.

Місцеві мешканці повідомляють, що на момент аварії трамваї були заповнені пасажирами, але завдяки швидкому реагуванню рятувальників серйозних травм вдалося уникнути.

Вперше в історії спостережень у водах Антарктики вдалося зафіксувати велику акулу. Спеціальна камера зафіксувала особину довжиною приблизно 3–4 метри на глибині 490 метрів, де температура води ледве перевищувала 1 °C і становила 1,27 °C. Це відкриття стало справжнім сюрпризом для науковців, оскільки раніше вважалося, що такі хижі риби у холодних водах Антарктичного океану не зустрічаються.

Камеру було встановлено біля Південних Шетландських островів, неподалік Антарктичного півострова, у рамках дослідження глибоководних екосистем. Директор Центру Minderoo-UWA з вивчення морських глибин Алан Джеймісон відзначив, що розміри зафіксованої акули свідчать про те, що ці хижаки здатні пристосовуватися до екстремально холодних умов і освоювати глибини, раніше вважані для них недоступними.

Науковці припускають, що зміни клімату та потепління океанів можуть впливати на переміщення акул у холодніші води Південної півкулі. Втім, через віддаленість регіону дані про ареал акул обмежені, і малорухливі види могли довгий час залишатися непоміченими.

Зафіксована акула перебувала на глибині близько 500 метрів уздовж схилу морського дна, де розташований найтепліший шар води серед декількох, що простягаються до поверхні. Південний океан має виражену стратифікацію до 1000 метрів через поєднання холодних щільних вод із глибини та прісної води від танення льоду.

Науковці вважають, що інші акули в регіоні можуть мешкати на подібних глибинах і живитися рештками китів, гігантських кальмарів та інших морських істот, які опускаються на дно після загибелі.

Російські війська почали застосовувати ударні безпілотники типу «Шахед» як платформи для транспортування FPV-дронів, що свідчить про зміну тактики використання повітряних засобів ураження. 17 лютого радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», повідомив про перші зафіксовані випадки такого застосування. Він оприлюднив відеоматеріали, на яких видно момент відокремлення меншого дрона від безпілотника типу «Шахед» під час польоту.

Раніше можливість використання ударних дронів як носіїв для додаткових безпілотних апаратів розглядалася лише як теоретичний сценарій. Експерти попереджали, що така модернізація може значно ускладнити систему протиповітряної оборони, адже фактично йдеться про багаторівневу атаку: великий дрон виконує функцію транспорту, а після досягнення визначеної точки запускає FPV-апарат для точкового ураження цілі. Тепер ця концепція отримала практичне підтвердження.

«Нещодавно я написав, що заводське кріплення для перенесення ФПВ на “Молнії” та “Гербері” є поганим знаком. Сьогодні маю перше відеопідтвердження перенесення ФПВ на “Шахеді”. Вже знаю, що “Шахед” переносить два FPV», — зазначив він.

За словами радника, нова тактика може значно ускладнити протидію ворожим безпілотникам. Використання ударного дрона як «носія» дозволяє доставити FPV ближче до цілі та запускати їх уже безпосередньо в зоні ураження.

Бескрестнов закликав підрозділи, зокрема екіпажі зенітних дронів, врахувати нові ризики під час виконання бойових завдань.

«Я прошу всі підрозділи ЗСУ взяти інформацію про нові ризики до відома», — наголосив він.

Експерти зазначають, що поєднання ударних безпілотників із FPV-дронами свідчить про пошук противником нових способів підвищення ефективності атак та обходу української протиповітряної оборони.

За даними джерел, наближених до владних структур, в Офісі Президента ініційовано проведення закритого соціологічного дослідження, присвяченого оцінці суспільних настроїв напередодні майбутніх президентських виборів. Йдеться про внутрішнє опитування, результати якого не планують оприлюднювати для широкої аудиторії, а використовуватимуть винятково для стратегічного планування.

Основна мета дослідження — визначити рівень довіри до чинної влади, потенційні електоральні ризики та запити різних соціальних груп. Соціологи, залучені до проєкту, аналізують не лише загальний рейтинг можливих кандидатів, а й глибинні мотиви виборців: очікування щодо економічної політики, безпекових рішень, боротьби з корупцією та темпів відновлення країни.

“За даними опитування, 81% респондентів готові проголосувати за того кандидата на пост президента, який зупинить мобілізацію та оголосить демобілізацію. Питання мобілізації/демобілізації випередило питання миру/перемир’я, корупції, зростання економіки/зарплат та соціальних гарантій” – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

В Україні правоохоронні органи розкрили масштабні схеми незаконних рубок лісу, унаслідок яких було знищено 4 486 дерев та завдано державі збитків на понад 18 млн грн. Ця справа викликала резонанс через масштаб порушень природоохоронного законодавства та залучення посадовців до організації протиправної діяльності.

У Чернігівській області виявили схему проведення суцільних санітарних рубок із порушенням усіх процедурних норм. Слідство встановило, що незаконно знищено 4 351 дерево, а збитки державі склали понад 9 млн грн. Підозри у вчиненні злочину оголосили головному лісничому та лісничому ДП «Корюківське лісове господарство».

На Черкащині підозри оголосили трьом інспекторам Національного природного парку «Білоозерський» за службову недбалість. Протягом 2024 року на їхніх обходах невстановлені особи зрубали 44 дерева сосни, дуба та акації, що спричинило збитки державі майже 7 млн грн.

В Івано-Франківській області за позовом екологічних прокурорів забезпечено відшкодування понад 2,4 млн грн за незаконну вирубку 91 дерева у заповідному урочищі Козакова долина. Верховний Суд 11 лютого залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо стягнення шкоди.

За даними прокуратури, лише у 2025 році екологічні прокурори повідомили про підозру 54 працівникам лісової охорони у 42 кримінальних провадженнях за фактами незаконних рубок і пов’язаних правопорушень.

Правоохоронні органи затримали керівників двох державних оборонних підприємств під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 12 тис. доларів. Гроші вимагалися за формальне працевлаштування громадянина України із наданням «бронювання» від мобілізації, повідомив Офіс генерального прокурора у середу, 18 лютого.

Слідство встановило, що посадові особи діяли за попередньою змовою та вимагали кошти за оформлення на роботу, яка мала лише формальний характер. Працевлаштований громадянин фактично не виконував жодних трудових обов’язків, а його присутність у штаті носила виключно документальний характер. Така схема дозволяла уникнути мобілізації під час воєнного стану, використовуючи службове становище для власної матеріальної вигоди.

Громадянин повідомив про пропозицію правоохоронців, і подальші зустрічі з посадовцями проходили під контролем слідства. 12 лютого підозрюваних затримали під час отримання обумовленої суми.

Посадовцям оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовими особами. Їм обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що українське суспільство не сприйме жодної мирної домовленості, яка передбачатиме передачу всього Донбасу під контроль Росії. В інтерв’ю американському виданню Axios глава держави підкреслив: питання територіальної цілісності не може вирішуватися кулуарно чи під зовнішнім тиском — остаточне слово має належати громадянам України.

За його словами, будь-який документ, що стосуватиметься зміни статусу українських територій, повинен бути винесений на загальнонаціональний референдум. Лише народ має право визначати майбутнє країни, особливо коли йдеться про регіони, які стали символом спротиву та великої ціни, сплаченої за незалежність. Якщо ж у потенційній угоді буде закріплено фактичну передачу Донбасу державі-агресору, суспільство категорично відкине таке рішення.

«Це – частина нашої країни, всі ці громадяни, прапор, земля», – наголосив президент.

Водночас Зеленський допустив можливість обговорення взаємного відведення військ. За його словами, Україна може говорити про відхід Збройних сил із певних позицій лише за умови дзеркальних кроків з боку Росії. При цьому він категорично відкинув будь-які претензії Москви на суверенітет над українською територією.

Окремо глава держави прокоментував варіант «замороження» нинішньої лінії фронту. Якщо угода передбачатиме фіксацію сторін на поточних позиціях без юридичної передачі територій, суспільство, на його думку, може підтримати такий підхід. «Я думаю, що якщо ми включимо в документ, що ми залишаємося там, де ми є, на лінії зіткнення, то люди підтримають це на референдумі. Це моя думка», – сказав президент.

Зеленський також заявив, що найкращим шляхом для досягнення прориву є особиста зустріч із російським лідером Володимир Путін. Він доручив своїй команді організувати переговори на рівні глав держав у Женева.

За словами президента, Вашингтон і Київ домовилися, що будь-яка мирна угода має бути винесена на загальнонаціональний референдум. Водночас Зеленський переконаний: якщо документ передбачатиме вихід України з Донбасу з фактичною відмовою від суверенітету та громадян, які там проживають, суспільство такого рішення не підтримає.

За даними джерел, наближених до процесу, у резонансній справі щодо ймовірної участі колишнього міністра енергетики України Герман Галущенко у масштабній схемі відмивання коштів через офшорні компанії може відбутися перегляд суми застави. Йдеться про її можливе зменшення до 100 мільйонів гривень, причому ці кошти планують внести у разі ухвалення відповідного рішення судом.

Раніше, 17 лютого, Вищий антикорупційний суд України обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Як альтернативу суд визначив заставу у розмірі 200 мільйонів гривень. Такий крок пояснювався масштабом інкримінованих дій та ризиками, які, на думку сторони обвинувачення, могли вплинути на перебіг розслідування.

Водночас Галущенко зазначив, що незадоволений таким рішенням та “збиратиме кошти не на заставу, а на адвокатів, щоб вони подали апеляцію на ухвалу ВАКС”.