Адміністрація Сполучених Штатів опрацьовує сценарій завдання військових ударів по Ірану вже найближчими днями, проте остаточне рішення ще не прийняте. Про це 18 лютого повідомив телеканал CBS News, посилаючись на джерела в урядових колах. За наявними даними, представники апарату національної безпеки поінформували президента Дональд Трамп про готовність американських військових до потенційної операції вже у суботу, 21 лютого. Водночас часові рамки залишаються гнучкими й можуть бути переглянуті залежно від розвитку подій.

За інформацією джерел, у Вашингтоні розглядають кілька варіантів реагування — від обмежених точкових ударів по стратегічних об’єктах до більш масштабної операції із залученням додаткових сил у регіоні. Основною метою, ймовірно, є стримування подальшої ескалації та демонстрація готовності США захищати свої інтереси та союзників на Близькому Сході. Водночас у Білому домі усвідомлюють ризики широкого конфлікту, який може вийти за межі двостороннього протистояння.

У Білому домі тривають активні обговорення щодо заходів проти іранського режиму. Джерела зазначають, що президент наразі оцінює ризики ескалації, а також політичні й військові наслідки як потенційного удару, так і відмови від нього.

Крім того, протягом найближчих трьох днів Пентагон планує тимчасово перемістити частину американських контингентів із регіону Близького Сходу до Європи або на територію США. Це робиться з метою мінімізації ризиків у разі можливої відповіді з боку Ірану.

Водночас у публікації наголошується, що подібне переміщення сил перед потенційною військовою активністю є стандартною практикою і не обов’язково свідчить про неминучість удару.

Також повідомляється, що державний секретар США Марко Рубіо приблизно за два тижні планує відвідати Ізраїль, де має обговорити подальші кроки щодо Ірану з прем’єр-міністром Біньямін Нетаньягу.

Під час багатосторонніх консультацій у Женеві за участю делегацій України, Сполучених Штатів та Росії вдалося просунутися вперед у питанні створення механізму потенційного припинення вогню. Про це повідомили міжнародні медіа з посиланням на обізнані джерела, які стежать за перебігом перемовин. Хоча остаточних домовленостей ще не зафіксовано, сам факт прогресу свідчить про наявність точок дотику, необхідних для подальшої роботи.

За словами джерел, політичний вимір діалогу залишався складним і напруженим. Представники сторін обмінювалися жорсткими позиціями, намагаючись відстояти національні інтереси та стратегічні пріоритети. Дискусії торкалися не лише безпекових гарантій, а й ширшого спектра питань, пов’язаних із довгостроковою стабільністю в регіоні. Учасники переговорів усвідомлюють, що будь-яке рішення має враховувати як військову ситуацію на місцях, так і політичні реалії.

Як зазначається у публікації, військовий формат відбувався під координацією спецпредставників президента США Дональд Трамп — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Переговори очолювали міністр армії США Ден Дрісколл та командувач Європейського командування США генерал Алекс Грінкевич.

Одним із ключових завдань військової частини переговорів було узгодження базових умов, які згодом ляжуть в основу політичних домовленостей. Йдеться, зокрема, про практичні параметри припинення вогню та визначення того, які дії вважатимуться його порушенням.

Джерело зазначило, що у цьому напрямку вдалося досягти певного розуміння між сторонами. Водночас остаточні рішення мають ухвалити політичні лідери.

Очікується, що наступний раунд переговорів може відбутися вже в найближчі кілька тижнів.

Після серії вимушених скасувань концертів український співак MÉLOVIN виступив із публічним зверненням до своїх шанувальників та партнерів. Артист наголосив, що рішення згорнути заплановані виступи в кількох містах було непростим, однак продиктоване насамперед турботою про безпеку людей, які приходять на його концерти. За словами виконавця, команда отримала тривожні сигнали щодо можливих провокацій, що могли поставити під загрозу як глядачів, так і учасників туру.

Першим було скасовано концерт у Рівному, після чого організатори оголосили про відміну заходів у Луцьку та Житомирі. У повідомленнях зазначалося, що інформація про потенційні інциденти надходила з різних джерел, а ризики зростали напередодні подій. Саме тому менеджмент артиста ухвалив рішення переглянути гастрольний графік і тимчасово призупинити виступи в цих містах.

У своєму Telegram-каналі MÉLOVIN зізнався, що йому прикро залишати слухачів без концертів, однак безпека людей є пріоритетом.

«До цього я проводив кожний концерт, коли під залами стояли 30 людей ультраправої молоді в масках із транспарантами, яких привезли по замовленню на маршрутках, із сумнівними наративами, що перекреслюють війну за свободу та цілісність народу. Це не вперше. Певно, і не востаннє. Я — головне зло для невігласів. Але мені абсолютно неприйнятні погрози завдати кривди кожному, хто залишиться на моєму концерті у залі. Погрози людям у XXI столітті — неприпустимі», — написав артист.

За словами організаторів, вони не могли ігнорувати попередження про можливі інциденти. «Оцінивши всю інформацію, ми прийняли рішення скасувати концерти в деяких містах, а в інших — намагатися провести. Ми не можемо ігнорувати ці попередження», — пояснили вони телеграм-каналу музичного оглядача.

17 лютого перед концертом у Луцьку зібралися кілька десятків людей із плакатом «Не за гей-шлюби воюють герої». На місце події викликали поліцію, однак з огляду на ситуацію виступ було скасовано.

Сам співак наголосив, що шкодує про вимушене повернення додому та втрату можливості подарувати фанатам музику й емоції, однак вважає, що життя і безпека людей — понад усе.

Прокуратура Парижа оголосила про початок широкомасштабного розслідування ймовірних фактів торгівлі людьми та фінансових правопорушень, які можуть бути пов’язані з міжнародними контактами засудженого у США сексуального злочинця Джеффрі Епштейн. Інформацію про це оприлюднило французьке видання France Info, посилаючись на офіційні заяви представників правоохоронних органів.

Прокурор Парижа Лор Беккуо зазначила, що розслідування охоплюватиме аналіз матеріалів із відкритих джерел, а також звернення та скарги, подані організаціями, які займаються захистом прав дітей. За її словами, особлива увага приділятиметься можливим епізодам, що могли мати міжнародний характер, зокрема тим, які пов’язані з переміщенням осіб через кордони та використанням фінансових механізмів для приховування незаконної діяльності.

До перевірки залучено п’ятьох прокурорів, які проаналізують матеріали, оприлюднені Міністерством юстиції США, на предмет можливої причетності громадян Франції до сексуальних або фінансових правопорушень.

Французька сторона наголошує, що розслідування має встановити, чи мали місце злочини на території Франції або за участі французьких громадян, а також чи існують підстави для відкриття окремих кримінальних проваджень у межах національної юрисдикції.

18 лютого уряди Угорщина та Словаччина заявили про припинення експорту дизельного палива до Україна. Це рішення було ухвалене на тлі зупинки транзиту нафти через нафтопровід «Дружба», який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Подія одразу набула широкого резонансу, адже зачіпає питання енергетичної безпеки, економічної стабільності та політичних відносин у регіоні.

Речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що постачання дизелю в Україну не буде відновлено доти, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини. За його словами, припинення транспортування сировини має «суто політичний характер», тоді як технічних перешкод для відновлення роботи трубопроводу немає. Таким чином, Будапешт пов’язує власну участь у регіональному паливному ринку з гарантіями стабільного нафтового постачання.

У Будапешті запевняють, що країна має достатні стратегічні запаси. Також замовлено 500 тисяч тонн нафти з Росії морським шляхом, однак для її транспортування необхідна згода Хорватії.

Подібну позицію озвучила й Словаччина. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо повідомив про припинення експорту дизелю в Україну та ухвалення рішення вивільнити 250 тисяч тонн нафти з державного резерву. Це має дозволити зберегти достатні обсяги нафтопродуктів для внутрішнього споживання.

Словацька компанія Slovnaft припиняє експорт дизельного палива в Україну та інші країни, спрямовуючи всю перероблену продукцію виключно на внутрішній ринок. За словами Фіцо, дефіциту пального у Словаччині не очікується, а вивільнення резервів допоможе компанії пережити період до налагодження альтернативних поставок, зокрема через Хорватію.

18 лютого Eduskunta, парламент Фінляндії, розглянув громадянську ініціативу про легалізацію канабісу та більшістю голосів відхилив її. Під час пленарного засідання 145 депутатів висловилися проти запропонованих змін, тоді як лише 18 підтримали ідею реформування чинного законодавства. Про перебіг голосування повідомив фінський мовник Yle.

Рішення парламенту відповідало рекомендації профільного комітету з правових питань, який ще в грудні попереднього року закликав відмовитися від легалізації. У своєму висновку комітет наголосив на потенційних ризиках для громадського здоров’я та безпеки, посилаючись на експертні оцінки Інститут охорони здоров’я та соціального забезпечення. Фахівці установи вказували на можливе зростання рівня вживання психоактивних речовин, особливо серед молоді, а також на складність прогнозування довгострокових соціальних наслідків.

Згідно з дослідженням THL, канабіс може спричиняти залежність і пов’язаний із різними ризиками для здоров’я, хоча за низкою показників вважається менш шкідливим, ніж деякі інші психоактивні речовини. Саме потенційні ризики для громадського здоров’я стали ключовим аргументом противників легалізації.

Окрему думку подали депутати Атте Гар’янне (партія Зелені) та Джессі Йокелайнен (Союз лівих сил). Вони запропонували провести комплексне дослідження можливих моделей регулювання, оцінити наслідки легалізації та вивчити міжнародний досвід перед ухваленням остаточного рішення.

Громадянська петиція, зареєстрована у 2022 році, навесні 2023-го зібрала понад 50 тисяч підписів – мінімальну кількість, необхідну для розгляду в парламенті. Її автори пропонували дозволити вживання, зберігання, виробництво та продаж канабісу з віковими обмеженнями, а також запровадити систему державного контролю й оподаткування. На їхню думку, легалізація могла б зменшити шкоду, пов’язану з нелегальним обігом наркотиків, і забезпечити додаткові надходження до бюджету.

Втім, більшість фінських парламентарів вирішили, що ризики для здоров’я та суспільства наразі переважають потенційні переваги.

Радник міністра цифрової трансформації України та військовий фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий за позивним «Флеш», виступив із ініціативою переглянути правила продажу SIM-карт в Україні. Про це він повідомив у своєму каналі в Telegram 18 лютого. Причиною такого кроку стала нова тактика російських військових, які почали активно використовувати мобільні мережі для керування ударними безпілотниками.

За словами Бескрестнова, противник застосовує технологію керування FPV-дронами через мобільну мережу стандарту LTE. Схема виглядає так: ударний безпілотник типу «шахед» транспортує компактний FPV-дрон до визначеної точки, після чого скидає його в зоні стабільного покриття мобільного зв’язку. Далі оператор, перебуваючи навіть на території Росії, може підключитися до дрона через українську SIM-карту та здійснювати дистанційне керування в режимі реального часу.

«Противник придумав найпростіший спосіб управління FPV… Вони доставляють дрони в місця зі стабільним зв’язком і там їх активують. Час польоту – буквально хвилини», – зазначив він.

Бескрестнов наголосив, що одним із можливих рішень є продаж SIM-карт виключно за паспортами з обмеженням кількості на одну особу. Для цього необхідні зміни до законодавства та голосування у Верховна Рада України.

Водночас він визнав, що такий крок не стане повністю ефективним: навіть у РФ, де SIM-карти продаються за паспортами, їх можна придбати через посередників. Проте це дозволить зменшити масштаби неконтрольованого обігу карток.

Серед інших варіантів радник назвав тимчасове обмеження або відключення послуг передачі мобільних даних у певних регіонах, однак підкреслив, що такі заходи є болючими для цивільного населення та економіки.

Святий Престол ухвалив рішення не долучатися до Ради миру, створеної президентом Дональд Трамп. Про це поінформував державний секретар Ватикану, кардинал П’єтро Паролін, у коментарі для Vatican News. За його словами, така позиція зумовлена специфічним форматом новоствореної структури, який не відповідає усталеним принципам участі Святого Престолу в міжнародних ініціативах.

Кардинал наголосив, що Рада миру має іншу природу та механізми функціонування, ніж традиційні міждержавні організації чи багатосторонні платформи. Святий Престол зазвичай долучається до процесів, які передбачають чітко визначені дипломатичні рамки, прозорі процедури ухвалення рішень та міжнародно визнаний правовий статус. У випадку нової Ради ці критерії, як зазначив Паролін, не були достатньо окреслені.

“Ми бачимо деякі критичні моменти, які повинні бути вирішені. Одна з проблем полягає в тому, що на міжнародному рівні саме ООН керує кризовими ситуаціями – це один із пунктів, на якому ми наполягали”, – підкреслив Паролін під час зустрічі з італійським урядом у Римі.

Таким чином, Ватикан підтвердив, що не братиме участі у новоствореному форматі Ради миру, залишаючись прихильним до традиційних міжнародних механізмів врегулювання криз.

У провінції Хубей, що розташована в центральній частині Китай, стався потужний вибух у магазині феєрверків, який призвів до загибелі щонайменше 12 людей. Про трагедію повідомив державний мовник CGTN. Надзвичайна подія трапилася в середу, 18 лютого, приблизно о 14:00 за місцевим часом у місті Сян’ян, розташованому на північному заході регіону.

За попередньою інформацією, детонація сталася всередині приміщення магазину, де зберігалися піротехнічні вироби. Сила вибуху була настільки значною, що спричинила масштабну пожежу, яка швидко поширилася на прилеглу територію. Вогонь охопив площу близько 50 квадратних метрів, знищивши торговельне обладнання та пошкодивши сусідні будівлі.

На місце інциденту оперативно прибули пожежники, медики та рятувальні служби. Район було оточено, а прилеглі будівлі перевіряли на наявність можливих пошкоджень. Під час проведення пошуково-рятувальних робіт рятувальники виявили тіла 12 загиблих. Інформації про точну кількість постраждалих наразі не оприлюднено.

Правоохоронні органи розпочали розслідування причин вибуху. Серед попередніх версій розглядають порушення правил зберігання та реалізації піротехнічних виробів. Експерти також оцінюють, чи були дотримані вимоги безпеки у приміщенні магазину.

Наразі триває ліквідація наслідків пожежі та встановлення всіх обставин трагедії.

У швейцарській Женева відбулися тристоронні переговори за участю представників України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Зустріч стала черговим етапом дипломатичних зусиль, спрямованих на обговорення безпекових питань і пошук шляхів зниження напруженості. Про завершення перемовин повідомила речниця секретаря Рада національної безпеки і оборони України Діана Давітян, інформацію поширило агентство Інтерфакс-Україна.

За наданими даними, зустріч тривала близько двох годин. Переговори проходили у форматі двох окремих робочих груп, які паралельно опрацьовували порядок денний та узгоджували позиції сторін. Після завершення роботи обох груп учасники підбили попередні підсумки та окреслили подальші кроки дипломатичної взаємодії.

Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин зазначив, що українська делегація доповідає про результати переговорів главі держави Володимир Зеленський. За його словами, «там поки немає драматичних деталей, конкретні речі доповідають».

Зі свого боку керівник російської делегації Володимир Мединський заявив російським ЗМІ, що переговори були «важкими, але діловими». Він уточнив, що перемовини тривали два дні — напередодні у різних форматах, а також близько двох годин у середу.

«Переговори тривали два дні: дуже довго вчора у різних форматах, ще сьогодні біля двох годин», — сказав Мединський, відмовившись відповідати на подальші запитання журналістів.

За його словами, наступний раунд переговорів може відбутися «найближчим часом».