У Білому домі активно працюють над укладанням мирної угоди для завершення війни в Україні до святкування 250-ї річниці незалежності США, яка відбудеться 4 липня. За повідомленнями Bloomberg, адміністрація США хоче досягти цієї мети, аби продемонструвати успіх своєї дипломатії та значущість міжнародної стабільності для Сполучених Штатів. Такий крок також стане важливим сигналом як для американського населення, так і для міжнародної спільноти щодо відданості США принципам мирного врегулювання та підтримки демократії у Європі.

Однак, незважаючи на наполегливі зусилля Вашингтона, європейські високопосадовці та представники НАТО висловлюють стурбованість щодо реалістичності цього завдання. Вони наголошують, що на даний момент немає жодних ознак того, що президент Російської Федерації Володимир Путін буде готовий погодитись на угоду, яка не відповідала б його геополітичним інтересам і стратегічним цілям. Росія продовжує вимагати серйозних територіальних поступок від України, що, в свою чергу, ставить під сумнів можливість досягнення компромісу на умовах, прийнятних для всіх сторін конфлікту.

Навіть деякі американські посадовці у приватних розмовах визнають, що не бачать ознак готовності Путіна відступити від максималістських позицій.

Агентство також нагадує, що президент США Дональд Трамп повернувся на посаду у січні 2025 року з обіцянкою швидко завершити повномасштабну війну Росії проти України. Проте понад рік дипломатичних зусиль не приніс результатів через російські вимоги щодо контролю над Донбасом та найбільшою Запорізькою АЕС.

Таким чином, укладення угоди залишається складним завданням, а дедлайн у США встановлено на початок липня 2026 року, водночас реальні перспективи завершення війни залишаються невизначеними.

Володимир Зеленський ініціював перегляд чинної моделі мобілізації, поставивши перед Міністерством оборони завдання зробити її більш ефективною, прозорою та стійкою до зовнішніх інформаційних впливів. Йдеться не лише про організаційні зміни в роботі територіальних центрів комплектування, а й про системну відповідь на спроби противника розхитати українське суспільство через маніпуляції та дезінформацію.

За словами глави держави, російська сторона активно застосовує інструменти штучного інтелекту для створення викривленої картини подій. Зокрема, поширюються відео та повідомлення, покликані сформувати враження масовості так званої «бусифікації», яка нібито відбувається повсюдно. Насправді ж подібні матеріали часто є змонтованими або вирваними з контексту, а їхнє головне завдання — посіяти недовіру до державних інституцій та спровокувати внутрішню напругу.

Президент визнав, що в роботі територіальних центрів комплектування є певні труднощі, проте підкреслив, що частина інформації навколо мобілізації — це навмисна дезінформація.

«Міністерству оборони доручено прояснити це питання, знайти більш технологічний підхід. Побачимо, як впорається міністр. Ми будемо підтримувати їх у будь-який спосіб», — зазначив Зеленський у коментарі для Tagesschau.

За наданими даними, можливість відновлення переговорів між Україною та Росією з посередництвом США на 26 лютого оцінюється як вкрай малоймовірна. Однією з головних причин цієї ситуації є активізація «іранського кейсу», що значно ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні. Враховуючи загострення геополітичної напруги, а також нові виклики, що виникають через взаємодію Росії з Іраном, шанси на успішні переговори значно зменшуються.

Це питання стало надзвичайно важливим для світової політики, оскільки не тільки Україна, а й інші країни, що опинилися в епіцентрі конфлікту, мають серйозні побоювання щодо результатів цих переговорів. Тривала напруга, посилена останніми подіями, створює складну ситуацію для будь-яких дипломатичних ініціатив, і міжнародні актори змушені ретельно оцінювати всі можливі ризики.

“Без Стіва Віткоффа переговорів не буде, а у США на цей тиждень пріоритетом є переговори з Іраном.

Наша переговорна група все одно готується, але оцінює ймовірність зустрічі як “близьку до нуля”.

Плюс з основних питань свіжих пропозицій немає, а з попередньою пророзіцією Росія не погоджується і ймовірно відмовиться від відновлення переговорів.

Швидше за все на вихідних Кирило Буданов проведе телефонні консультації з американцями та обговорить питання щодо “розміщення міжнародної моніторингової групи на підконтрольній Україні території Донбасу, як проміжний варіант перед виходом з Донбасу ЗСУ”.

Остання теза обговорюється, але ніде не транслюється, – це дуже складний компроміс” – зазначає джерело.

Нагадаємо, голова ОП Кирило Буданов під час спілкування з журналістами на полях Конференції щодо правосуддя заявив, що новий раунд мирних переговорів між Україною та РФ за участі США планується в останні дні лютого.

“Здається, було офіційно сказано, що в районі 27 лютого, плюс-мінус день-два. Тобто 26 лютого підпадає під цей проміжок. Ми в процесі підготовки. Це ж протокольне питання. Всі три сторони, а по факту – чотири, бо є приймаюча сторона, мають узгодити. Ми готуємося“, – сказав Буданов.

Також Міністр закордонних справ Оману Бадр бін Хамад аль Бусаїді підтвердив, що переговори між США та Іраном відбудуться у четвер, 26 лютого, в Женеві.

У Перу під час проведення рятувальної місії в умовах нищівних повеней зазнав катастрофи військовий гелікоптер. Аварія сталася 23 лютого на півдні країни та призвела до загибелі 15 людей. Про трагедію повідомила BBC з посиланням на офіційні джерела.

Гелікоптер Мі-17 було залучено до евакуації мешканців регіону Арекіпа, який опинився під ударом стихії. Через інтенсивні опади рівень води в річках стрімко піднявся, затопивши житлові квартали, дороги та інфраструктуру. Частина населених пунктів залишилася відрізаною від зовнішнього світу, що ускладнило доступ рятувальників до постраждалих районів.

Згодом неподалік регіону Чала виявили уламки гелікоптера. На борту перебували 11 пасажирів і 4 члени екіпажу — усі вони загинули. Серед жертв — семеро дітей, наймолодшій дівчинці було лише три роки.

Наразі влада Перу встановлює причини катастрофи.

Повені в регіоні вже спричинили й інші трагедії. За попередніми даними, щонайменше двоє людей загинули через стихію: жінку змило сильною течією, а чоловік помер від удару блискавки.

У Женеві стартував важливий дипломатичний процес, який може визначити майбутнє системи міжнародної безпеки на десятиліття вперед. Сполучені Штати ініціювали серію переговорів із Росією та Китаєм, прагнучи закласти підґрунтя для нової багатосторонньої угоди. За інформацією Reuters із посиланням на високопоставленого представника Державного департаменту США, консультації відбуваються у кілька етапів і передбачають окремі зустрічі з кожною зі сторін.

Перший раунд діалогу між американською та російською делегаціями був присвячений стратегічній стабільності, контролю над озброєннями та зниженню ризиків прямої конфронтації. Сторони обговорили можливі механізми прозорості у військовій сфері, відновлення каналів комунікації та потенційні рамки нової угоди, що могла б замінити або доповнити чинні домовленості. Уже наступного дня заплановано консультації з представниками Китаю, які зосереджені на питаннях балансу сил у Азійсько-Тихоокеанському регіоні та нерозповсюдження стратегічних озброєнь.

Йдеться про пошук заміни договору СНВ-3 (New START), термін дії якого завершився. Протягом багатьох років ця угода обмежувала розміщення стратегічних ракет і ядерних боєголовок США та Росії.

Американська сторона наполягає, що в нових домовленостях має брати участь і Китай, враховуючи стрімке зростання його військового потенціалу. За словами джерела, майбутня угода може мати ширший формат, ніж попередні двосторонні домовленості між Вашингтоном і Москвою.

Наразі деталі можливого документа не розголошуються, однак переговори розглядаються як спроба сформувати нову систему контролю над стратегічними озброєннями в умовах зміни глобального балансу сил.

У Дніпрі вибух у приміщенні одного з районних відділків поліції офіційно віднесено до категорії терористичних актів. Інформацію про це оприлюднив у ніч проти 24 лютого Офіс Генерального прокурора. Подія сталася 23 лютого близько 20:50, коли в будівлі правоохоронного підрозділу спрацював саморобний вибуховий пристрій.

За попередніми даними слідства, вибух пролунав усередині адміністративного приміщення, що спричинило пошкодження внутрішніх конструкцій та майна. На місце події оперативно прибули вибухотехніки, слідчо-оперативна група, працівники ДСНС та медики. Територію довкола відділку було тимчасово оточено для забезпечення безпеки громадян і проведення першочергових слідчих дій.

Унаслідок вибуху загиблих і постраждалих немає. Водночас вибухова хвиля пошкодила адміністративну будівлю, вибила вікна приміщення та завдала шкоди автомобілю, припаркованому поруч.

На місці події працюють вибухотехніки та слідчі, які проводять огляд території й фіксують масштаби руйнувань.

За процесуального керівництва Дніпропетровська обласна прокуратура відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України — терористичний акт. Досудове розслідування здійснюють слідчі Служба безпеки України спільно з прокурорами.

Правоохоронці встановлюють усі обставини події та причетних до неї осіб.

Напередодні чергової річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну зовнішньополітичне відомство держави-агресора знову оприлюднило серію публічних заяв, що стосуються перебігу війни. Під час брифінгу 23 лютого офіційна представниця Міністерство закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова повторила ключові наративи Кремля, які лунають від початку ескалації.

У своїй промові вона наголосила, що всі цілі так званої «спеціальної військової операції», як і раніше, залишаються незмінними та нібито будуть реалізовані. Риторика представниці відомства не містила жодних ознак готовності до поступок або перегляду позиції Москви. Так само не пролунало сигналів про можливість припинення бойових дій чи початок реальних переговорів на основі компромісу.

Захарова заявила, що «стабільний мир» можливий лише після усунення «першопричин конфлікту» та з урахуванням інтересів російської сторони. Таким чином Москва продовжує наполягати на власному баченні умов завершення війни.

Окрім цього, представниця МЗС РФ назвала вторгнення «своєчасним і виправданим», стверджуючи, що дії Росії нібито здійснюються на підставі положень Статуту ООН про право на самооборону.

Лідер Кім Чен Ин призначив свою 13-річну доньку Кім Чу Е на одну з ключових посад у структурі, що відповідає за розвиток ракетно-ядерного потенціалу країни. За інформацією Newsweek, йдеться про позицію, еквівалентну керівникові ракетного бюро — органу, який координує створення, модернізацію та випробування балістичних ракет.

Ракетне управління КНДР відіграє центральну роль у реалізації оборонної стратегії держави. Саме ця структура контролює технічні розробки, наукові дослідження та практичні пуски ракет різної дальності. Вона також відповідає за інтеграцію новітніх технологій у систему стримування, яку Пхеньян вважає гарантією власної безпеки. Призначення представниці родини керівника на таку посаду може свідчити про намір посилити персональний контроль над стратегічним напрямком.

Раніше це відомство очолював Чан Чан Ха, який був призначений наприкінці 2023 року.

Як зазначається, донька північнокорейського лідера регулярно супроводжує батька під час військових заходів і ракетних випробувань, що посилило припущення про її статус можливої спадкоємиці. За інформацією джерел, генерали вже проводять для неї спеціальне навчання, а в окремих випадках вона навіть віддає команди.

Офіційного підтвердження кадрових змін з боку Пхеньяна наразі не оприлюднено.

США розпочали процес виведення своїх підрозділів із найбільшої військової бази на північному сході Сирія — Касрак. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на поінформовані джерела. За наявними даними, уранці 23 лютого з території об’єкта виїхали десятки вантажівок, частина яких транспортувала бронетехніку та матеріально-технічне оснащення.

Зафіксований журналістами рух військової колони шосе поблизу одного з населених пунктів регіону свідчить про початок поетапного згортання інфраструктури бази. Йдеться не лише про переміщення особового складу, а й про вивезення обладнання, що використовувалося для логістики, зв’язку та забезпечення безпеки. Аналітики припускають, що цей крок може бути частиною ширшого перегляду американської військової стратегії в регіоні.

База Касрак понад десять років залишалася головним вузлом міжнародної коаліції під керівництвом США у боротьбі проти «Ісламської держави». Попри згортання присутності на цьому об’єкті, коаліційні сили все ще мають базу в місті Рмелан неподалік іракського кордону.

Як зазначають джерела, процес виведення може тривати від кількох тижнів до місяця. Наразі невідомо, чи йдеться про тимчасовий маневр, чи про повний і остаточний вихід американських сил із цієї частини Сирії.

Високопоставлений представник США заявив, що частина військ залишає країну в межах «поетапного переходу». За його словами, масштабна присутність американських сил більше не є необхідною, оскільки сирійський уряд на чолі з президентом Ахмед аш-Шараа нібито готовий перебрати на себе відповідальність за боротьбу з тероризмом.

Раніше The Wall Street Journal писала про можливі плани США повністю вивести контингент чисельністю близько 1000 військовослужбовців із Сирії. Офіційного підтвердження повного згортання місії наразі немає.