В Україні продовжується масштабний перехід від паперових трудових книжок до електронного формату, і завершення цього процесу заплановане до 10 червня 2026 року. Такі зміни викликають занепокоєння серед громадян, особливо щодо можливого впливу на страховий стаж. Люди побоюються, що якщо інформація з паперових документів не буде вчасно внесена до електронного реєстру, це може призвести до втрати напрацьованих років стажу.

У Пенсійний фонд України наголошують: сам факт відсутності цифрової копії трудової книжки в реєстрі не означає автоматичного анулювання страхового стажу. Усі раніше набуті періоди роботи залишаються чинними та враховуються відповідно до законодавства. Оцифрування є зручним інструментом для спрощення обліку та призначення пенсій, однак воно не скасовує прав громадян, підтверджених паперовими документами.

Основна мета оцифрування — збереження інформації про трудову діяльність, здійснену до 1 січня 2004 року. Саме за цей період дані зберігаються переважно у паперовому вигляді. Натомість стаж, набутий після 2004 року, вже автоматично зафіксований у державному реєстрі застрахованих осіб і додаткового підтвердження не потребує.

Фахівці зазначають: навіть якщо людина не оцифрує трудову книжку, її стаж до 2004 року залишиться чинним. Однак у майбутньому це може ускладнити процедуру призначення пенсії. У разі відсутності електронних даних працівникам доведеться додатково підтверджувати стаж — шукати архівні довідки, накази чи інші документи.

Оцифрування рекомендують усім категоріям працівників — як тим, хто працює в Україні, так і тим, хто перебуває за кордоном. Це дозволяє швидко підтвердити досвід роботи, уникнути втрати даних у разі пошкодження паперової книжки та спростити оформлення соціальних виплат.

Хоча обов’язок передання відомостей покладено на роботодавців, у Пенсійному фонді наголошують: громадянам варто самостійно перевірити наявність даних у реєстрі. У разі потреби документи можна подати особисто через офіційний вебпортал електронних послуг.

Колишній прем’єр-міністр Норвегії Турбйорн Ягланд опинився у лікарні після ймовірної спроби самогубства. Інцидент трапився всього за кілька днів після того, як норвезькі правоохоронці розпочали антикорупційне розслідування у справі, що пов’язана з американським фінансистом Джеффрі Епштейном. Згідно з оприлюдненими документами Міністерства юстиції США, Ягланд та члени його родини нібито відвідували приватні резиденції Епштейна у період з 2011 по 2018 роки, що викликало низку питань щодо їхніх контактів із бізнесменом.

Норвезькі слідчі звернули увагу на потенційні ознаки «обтяженої корупції» у діях колишнього політика, що стало підставою для початку ретельної перевірки його фінансових і соціальних зв’язків. З огляду на високий суспільний резонанс, правоохоронці також проводять додатковий аналіз можливих впливів на державні рішення під час перебування Ягланда на посаді прем’єр-міністра.

Підрозділ з розслідування економічних злочинів підтвердив проведення обшуків і заявив, що вивчає можливі порушення закону. Для проведення слідчих дій Рада Європи позбавила Ягланда дипломатичного імунітету.

Турбйорн Ягланд обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії у 1996-1997 роках, керував Норвезьким Нобелівським комітетом і майже десять років працював генеральним секретарем Ради Європи. Влада Норвегії наголошує, що підстави для розслідування є обґрунтованими, враховуючи посади, які він займав у період, охоплений оприлюдненими документами.

Президентка Європейський парламент Роберта Мецола 24 лютого підписала кредитну угоду, яка передбачає виділення Україні 90 мільярдів євро упродовж 2026–2027 років. Про рішення вона повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі X, наголосивши на стратегічному значенні цього кроку для фінансової стабільності держави в умовах триваючої війни та турбулентності світової економіки.

Запланований фінансовий ресурс стане одним із найбільших пакетів макрофінансової допомоги, спрямованих на підтримку України за час повномасштабної агресії. Йдеться не лише про короткострокове латання бюджетних прогалин, а про системний інструмент, який дозволить забезпечити стійкість державного управління та соціальної сфери у середньостроковій перспективі.

Підтримку цього рішення підтвердила й президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції у Києві. Вона наголосила, що рішення щодо кредиту вже ухвалене та отримало згоду всіх 27 країн-членів ЄС, а тому його реалізація є непорушним зобов’язанням.

Фон дер Ляєн пояснила, що ЄС має кілька механізмів для забезпечення фінансування, і гроші надійдуть Україні “у той чи інший спосіб”. Вона підкреслила, що це рішення відображає не лише політичну солідарність, але й стратегічний інтерес Євросоюзу в стабілізації та розвитку України, а також у досягненні довгострокового миру та безпеки у Європі.

У день четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародні партнери країни разом із представниками українського уряду здійснили візит на одну з ключових теплоелектроцентралей Києва, що зазнала численних ракетних та дронових атак. Міністр енергетики України Денис Шмигаль підкреслив важливість такого візиту для демонстрації солідарності міжнародної спільноти та підтримки енергетичної інфраструктури держави у надскладних умовах воєнного часу.

До столиці прибули високопосадовці з різних країн Європи, зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Александр Стубб, а також прем’єр-міністри Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії та Хорватії. Візит на об’єкт, який зазнав значних пошкоджень під час ракетних ударів, став символом непохитності України та готовності міжнародних партнерів сприяти відновленню та модернізації енергетичного сектору.

Під час візиту делегації продемонстрували масштаби руйнувань. За словами Шмигаля, за чотири роки по цій ТЕЦ було завдано 13 ракетних і дронових ударів, з яких дев’ять — лише за останні пів року.

У січні внаслідок чергової атаки станція припинила виробництво електроенергії. А вже на початку лютого п’ять балістичних ракет зупинили виробництво тепла. Без опалення залишилися понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл і дитячих садків та 18 лікарень. Раніше ТЕЦ забезпечувала теплом близько 500 тисяч мешканців Києва.

Міністр подякував міжнародним партнерам за підтримку української енергетики. За його словами, цієї зими допомогу Україні надають понад 40 країн і організацій. У 2025 році через Фонд підтримки енергетики було мобілізовано близько 600 млн євро, а за час повномасштабної війни держава отримала понад 2000 гуманітарних вантажів для енергосектору.

Європейський Союз розглядає можливість перегляду своєї чинної методології розширення, яка функціонує понад чотири десятиліття, щоб пришвидшити процес вступу України до спільноти. Діючі правила були розроблені для стабільних і мирних умов, коли держави-кандидати мали достатньо часу для впровадження всіх необхідних реформ та приведення національних законодавств у відповідність із європейськими стандартами. В умовах сьогодення, зокрема через війну на території України та термінові потреби у стабілізації економіки та безпеки, такий підхід може виявитися недостатньо гнучким.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції YES Meeting наголосила, що будь-які зміни в процесі приєднання вимагають одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС. Це означає, що навіть за наявності політичної волі з боку Брюсселя, узгодження позицій усіх країн залишатиметься складним завданням. Проте дискусії про модернізацію методології демонструють готовність ЄС адаптувати свої підходи до нових викликів та реалій, які виникають у контексті сучасної європейської безпеки та економічної інтеграції.

«Ми інноваційні та мислимо нестандартно в часи, коли стандартів не існує. Але зараз найголовніше питання полягає в тому, коли це членство настане», — наголосила Кос.

Єврокомісарка визнала, що за чинною методологією вступ України до ЄС уже з 1 січня 2027 року є неможливим. Саме тому в Брюсселі готують новий підхід, який дозволить не лише Україні, а й окремим іншим країнам-кандидатам інтегруватися швидше.

Водночас Кос підкреслила: зміна правил — це передусім політичне рішення, яке потребує згоди всіх 27 держав ЄС. Вона висловила сподівання на підтримку з боку Франції в процесі погодження оновленої методології.

Таким чином, у Євросоюзі визнають, що нинішні механізми розширення не повністю відповідають викликам воєнного часу та потребують адаптації до нових геополітичних реалій.

У Велика Британія відбулася подія, яку вже називають проривом у сфері репродуктивної медицини. Жінка, яка народилася без матки, змогла виносити й народити здорову дитину після складної трансплантації донорського органа. Про цей випадок повідомили авторитетні британські медіа — The Guardian та BBC, підкресливши історичність моменту для всієї національної системи охорони здоров’я.

Грейс Белл з’явилася на світ із рідкісним вродженим синдромом, відомим як Синдром Майєра — Рокітанського — Кюстера — Гаузера. Це генетичне порушення характеризується відсутністю або недорозвиненням матки при збережених і функціональних яєчниках. У підлітковому віці, коли більшість дівчат лише починають замислюватися про майбутнє, вона почула від лікарів складний діагноз: самостійно виносити дитину не зможе.

У червні 2024 року жінці провели складну операцію з пересадки матки від померлої донорки. Хірургічне втручання тривало близько десяти годин і стало частиною клінічного дослідження, у межах якого медики планують виконати ще дев’ять подібних трансплантацій.

Через кілька місяців після операції Грейс пройшла процедуру екстракорпорального запліднення. Після успішного перенесення ембріона вагітність розвивалася без серйозних ускладнень. У грудні 2025 року, напередодні Різдва, вона народила сина вагою 2,8 кілограма.

Хлопчика назвали Г’юго Річардом — друге ім’я він отримав на честь професора Річарда Сміта, який понад 25 років досліджує трансплантацію матки та був присутній під час пологів. Лікарі підкреслюють, що дитина не має жодного генетичного зв’язку з доноркою органу.

Якщо родина вирішить не планувати більше дітей, пересаджену матку видалять, аби жінка могла припинити прийом імунодепресантів, необхідних після трансплантації.

Грейс зізналася, що щодня думає про донорку та її родину і не може підібрати слів, щоб висловити вдячність. За її словами, саме завдяки їхньому рішенню вона змогла здійснити мрію всього життя — стати мамою.

Керівниця медичної команди, трансплантологиня Ізабель Кірога, назвала народження хлопчика справжнім проривом для британської медицини. Дослідження має визначити, чи зможе трансплантація матки в майбутньому стати регулярним методом лікування для жінок, які не мають функціонального органу.

Медики наголошують: донорство матки суттєво відрізняється від пересадки інших органів і потребує окремої згоди родин померлих донорів, адже йдеться не про порятунок життя, а про можливість народження дитини.

У Харкові правоохоронці успішно припинили спробу переправлення незаконної зброї та вибухових матеріалів з фронту, що було частиною кримінальної схеми, організованої службовцем Збройних сил України. За інформацією, наданою пресслужбою Державного бюро розслідувань, злочинну діяльність організував сапер одного з прикордонних підрозділів, який нещодавно служив у зоні бойових дій на Донеччині. Використовуючи свій доступ до військового арсеналу, він систематично привласнював вибухові матеріали та комплектуючі, після чого надсилав їх поштовими відправленнями до Харківської області.

Одержувачами нелегальних вантажів були двоє його знайомих, які зберігали ці матеріали у своїх помешканнях. За попередньою інформацією, одержані посилки складалися з вибухових речовин, а також комплектуючих до зброї, що могло призвести до серйозних наслідків для безпеки громадян та військових. Слідчі органи активно продовжують розслідування цієї справи, а правоохоронці наголошують на важливості таких операцій для забезпечення порядку та безпеки в умовах воєнного часу.

Під час відправлення чергової партії на одному з поштових терміналів Харкова правоохоронці вилучили майже 300 одиниць небезпечних засобів ураження. Серед них — головні частини некерованих реактивних снарядів, корпуси гранат, порохові заряди, підривачі, елементи підствольних систем та інші складники вибухових пристроїв.

Під час обшуків у помешканнях спільників вилучено бойові частини зарядів, ручні гранати, електродетонатори, капсулі-детонатори, компоненти до гранатометних пострілів та саморобні вибухові елементи. Фігуранти не встигли реалізувати або застосувати вилучене озброєння.

Військовослужбовцю повідомлено про підозру за статтею про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Йому загрожує до семи років позбавлення волі.

Наразі вирішується питання щодо передачі вилучених засобів ураження для потреб Сили оборони України.

Поблизу української антарктичної станції Академік Вернадський розгортається один із найвідповідальніших періодів у житті місцевих пінгвінів — сезонна линька. Наприкінці антарктичного літа, коли крига відступає, а сніговий покрив помітно зменшується, колонії птахів переживають складний етап оновлення. Зовні це виглядає як масове «перевдягання», однак насправді процес має вирішальне значення для їхнього виживання.

Линька — це повна заміна пір’яного покриву, яка відбувається раз на рік. У цей час пінгвіни втрачають водонепроникність, тому не можуть заходити у воду та полювати. Для морських птахів, що здобувають їжу в океані, така перерва є серйозним випробуванням. Вони змушені залишатися на суходолі, витрачаючи накопичені жирові запаси. Саме тому до початку линьки дорослі особини активно харчуються, щоб сформувати достатній резерв енергії.

Особливістю линьки є те, що пінгвіни скидають майже все пір’я одночасно. У цей період птахи мають кумедний та дещо незграбний вигляд. Через відсутність захисного пір’я вони не можуть плавати в океані і залишаються голодними, витрачаючи накопичені калорії. Цей процес триває приблизно 3–4 тижні та є природним для всіх пінгвінів, зазначають на станції.

«У цей час у них свербить все тіло. Вони не можуть плавати в океані та добувати собі їжу. Тож приблизно 3–4 тижні в них — вимушена дієта. Поки не відросте нове пір’я пінгвіни лишаються голодними, витрачаючи накопичені до цього калорії. Такий процес є природним і відбувається щороку», — йдеться в повідомленні.

У Львові зафіксовано нові обставини масового отруєння, внаслідок якого гостру кишкову інфекцію підтверджено у 21 людини. Серед постраждалих — 18 дітей різного віку. Усі вони напередодні перебували в одному з дитячих розважальних центрів міста, де, ймовірно, і могло відбутися зараження.

За інформацією слідства, перші симптоми — нудота, підвищена температура, біль у животі та загальна слабкість — з’явилися вже за кілька годин після відвідування закладу. Частину дітей було госпіталізовано для надання медичної допомоги, інші проходять амбулаторне лікування під наглядом лікарів. Медики оцінюють стан більшості пацієнтів як середньої тяжкості.

«Наразі вже проведено огляд місця події. Вилучено зразки харчових продуктів та відібрано змиви для проведення необхідних лабораторних досліджень», — повідомили у правоохоронних органах.

Розслідування триває, тривають слідчі дії для встановлення усіх обставин події та причин отруєння.