Після серії масованих ракетних і дронових ударів Росії по об’єктах української енергетичної інфраструктури країна стикається з новим рівнем ризиків, які виходять за межі електроенергетики. На тлі суворих графіків відключень світла, особливо у західних областях, фахівці та споживачі почали фіксувати зниження тиску в газорозподільних мережах. Така ситуація викликає серйозне занепокоєння, адже може свідчити про підготовку нового сценарію енергетичного терору, спрямованого на комплексний удар по критично важливих системах життєзабезпечення.
Наслідки атак по теплоелектростанціях, підстанціях та інших ключових енергооб’єктах уже відчули мільйони українців у різних регіонах. Пошкодження генеруючих потужностей призвели до дефіциту електроенергії, який неможливо швидко компенсувати навіть за рахунок аварійних відключень і перерозподілу навантаження. Особливо складна ситуація склалася після обстрілів 7 лютого, коли мешканців Прикарпаття офіційно попередили: електропостачання може тривати лише 4–5 годин на добу через суттєві втрати генерації.
Паралельно у західних регіонах почали з’являтися скарги на перебої з газопостачанням. У деяких населених пунктах фіксують слабке полум’я, падіння тиску та проблеми з роботою опалення і газових приладів. Офіційно ситуацію пояснюють балансуванням системи, технічними роботами та перерозподілом ресурсу під час пікових навантажень. Втім, сам факт появи газових проблем саме у відносно стабільних регіонах змушує експертів говорити про ширший контекст. Енергетична система України вже понад два роки працює в режимі постійних аварій і відновлень, а газова інфраструктура залишається не менш вразливою. Голова Спілки споживачів комунальних послуг та енергетичний експерт Олег Попенко наголошує, що удари по газовій сфері Росія завдає вже тривалий час. За його словами, ще у 2024 році фіксувалися атаки на об’єкти Об’єднаної газотранспортної системи України, зокрема на великі газорозподільчі комплекси.
Однією з ключових цілей став газорозподільчий вузол у Лубнах, який забезпечує перехід газу зі сходу на захід країни та постачає ресурс одразу в кілька областей. Також удари фіксувалися у Запоріжжі, Києві, Сумах, Харкові та Львові, де, за різними оцінками, обстріли торкнулися об’єктів, пов’язаних із газосховищами. Експерти звертають увагу, що наслідки атак по газовій системі мають відкладений характер. На відміну від електроенергетики, газова інфраструктура певний час може працювати за рахунок запасів у сховищах і внутрішнього перерозподілу. Однак згодом починають проявлятися зниження тиску, локальні обмеження та перебої спочатку для промисловості, а потім і для побутових споживачів. Окрему загрозу становлять удари по газовидобутку. Основні родовища зосереджені в центральних і західних регіонах України, зокрема в Полтавській області та на об’єктах, які вже неодноразово зазнавали обстрілів. За словами експертів, частина потужностей могла бути зупинена або законсервована через пошкодження. Порівнюючи газову сферу з електроенергетикою, фахівці зазначають, що сценарій може розвиватися не як одномоментний колапс, а у вигляді серії регіональних збоїв. У разі інтенсивних ударів можливі так звані «газові блекаути», коли в окремих областях газ подаватиметься з перебоями або з критично низьким тиском.
Найбільший ризик експерти бачать у перспективі наступної зими. Навіть якщо поточний опалювальний сезон вдасться пройти без масштабних збоїв, підготувати житловий фонд і критичну інфраструктуру до нового циклу атак за короткий час буде вкрай складно.
Фахівці наголошують, що питання вже не в тому, чи можливі удари по газовій системі, а в їх масштабі та тривалості. У разі переходу газової інфраструктури в статус головної цілі наслідки можуть бути довгими, складними й болісними для мільйонів споживачів.