Ідея полягає в тому, щоб перед початком занять школярі залишали свої телефони у визначеному місці, а після завершення уроків могли їх забрати. Такий підхід не обмежує право дитини на користування власним пристроєм загалом, але створює чіткі правила на час освітнього процесу. У результаті зменшується кількість відволікань, пов’язаних із повідомленнями, соціальними мережами та іграми, що позитивно впливає на концентрацію уваги.
Освітяни відзначають, що постійна присутність смартфона поруч із учнем ускладнює глибоке занурення в навчальний матеріал. Навіть короткий сигнал сповіщення може перервати логічний ланцюг мислення. Формування звички працювати без цифрових подразників сприяє розвитку самодисципліни та навичок зосередженості, які є важливими не лише в школі, а й у дорослому житті.
Лісовий наголосив, що школи вже сьогодні можуть домовлятися з батьками про внутрішні правила користування гаджетами. Йдеться про своєрідний соціальний договір між адміністрацією закладу та родинами учнів. Питання лише в тому, чи потрібна окрема директива міністерства для впровадження таких правил на загальнонаціональному рівні.
Раніше освітня омбудсменка Надія Ліщик зазначала, що в Україні відсутня законодавча заборона на використання мобільних телефонів у закладах освіти. Через це школи не мають юридичних підстав повністю обмежувати наявність у дітей мобільних пристроїв. Вона підкреслила, що в умовах воєнного стану та з огляду на безпекові ризики повна заборона телефонів є недоцільною, однак правила їх використання мають бути чітко визначені. У світі вже є приклади більш жорсткого регулювання. Зокрема, Південна Корея запровадила національну заборону на використання мобільних телефонів у шкільних класах, дозволивши їх застосування лише з освітньою метою або для учнів з інвалідністю. Закон набуває чинності з березня цього року. Про можливі обмеження заявляють і в Європі. Прем’єр-міністерка Данія Метте Фредеріксен повідомила про намір заборонити користування соціальними мережами особам до 15 років.
В Україні ж питання використання смартфонів у школах поки що залишається на рівні рекомендацій та внутрішніх домовленостей, а не загальнообов’язкової норми.