Навіть гучне хропіння не заважає самому хропуну спати – його мозок просто “фільтрує” цей звук. Про це розповів лікар та стоматолог зі Сіднея Маніш Шах, спеціаліст із проблем щелепно-лицевого суглоба та сну, у матеріалі Daily Mail.
За його словами, хропун завжди чує власний звук, проте мозок сприймає його як низькоприорітетний сигнал і не активує механізм пробудження. «Ваш мозок звикає до власного хропіння і не розглядає його як загрозу», — пояснює доктор Шах. Це явище називається адаптацією або хабітуацією: навіть гучне хропіння не порушує глибокий сон.
У той же час сторонні або раптові шуми – стук, падіння предмета, гуркіт на даху – мозок оцінює як сигнали високого пріоритету, здатні пробудити хропуна. Якщо ж людина прокидається, то зазвичай лише на кілька секунд і часто не запам’ятовує момент пробудження.
Лікар також попереджає, що хропіння може бути симптомом серйозніших проблем зі сном. Зокрема, хронічне хропіння може свідчити про обструктивне апное сну (OSA), коли дихальні шляхи частково або повністю перекриваються під час сну. Це може спричиняти короткочасні зупинки дихання тривалістю 10–30 секунд, підвищуючи ризик гіпертонії, інсульту та серцевих нападів.
До факторів ризику OSA належать зайва вага, вік понад 40 років, чоловіча стать, великий обхват шиї, надмірне вживання алкоголю та менопауза у жінок.
Лікування передбачає зміни способу життя – схуднення, обмеження алкоголю, а також медичні пристрої: CPAP — маски для подачі повітря під тиском, що утримують дихальні шляхи відкритими, або MAD — ортопедичний апарат, який зміщує щелепу і язик уперед, збільшуючи простір у горлі.
Доктор Шах наголошує, що хропіння не слід ігнорувати, особливо якщо воно погіршує сон та викликає сонливість вдень. Вчасне виявлення проблеми може зберегти здоров’я та покращити якість життя.