У 2026 році валютний ринок України може зіткнутися з новим етапом девальваційного тиску. За оцінками економіста та фінансового аналітика Олексій Кущ, курс долара здатен піднятися до позначки 47 гривень. Такий сценарій пов’язують із глибинними структурними дисбалансами в економіці, збереженням значної залежності від зовнішньої фінансової підтримки та особливостями формування державного бюджету в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Станом на середину лютого офіційний курс гривні вже наблизився до 43 гривень за долар. Попри це, макроекономічні показники виглядають відносно стабільно: платіжний баланс демонструє профіцит на рівні 12,8 мільярда доларів, а міжнародні резерви досягли рекордних значень за всю історію незалежності. Проте така стабільність значною мірою базується на зовнішньому фінансуванні — грантах, кредитах і міжнародній допомозі. Без регулярних надходжень з-за кордону валютний ринок був би значно вразливішим.
Українська економіка переживає масштабну деіндустріалізацію. Частка сервісного сектору перевищила 70% ВВП, сировинного — 15%, а промисловість скоротилася до 15% проти довоєнних 20–25%. При цьому навіть оборонно-промисловий комплекс дедалі більше залежить від імпортних компонентів, що зменшує внутрішню додану вартість виробництва. Удари по портах обмежили експорт, тоді як імпорт споживчих товарів та обладнання зростає. У результаті торговельний дефіцит за підсумками року сягнув 51 млрд доларів — це близько 25% ВВП, що є критичним рівнем.
Сальдо рахунку поточних операцій впало з плюс 7,3 млрд до мінус 31,9 млрд доларів. Дефіцит торгівлі товарами зріс утричі — майже до мінус 45 млрд доларів. Грошові перекази трудових мігрантів скоротилися на 16% — до 8 млрд доларів. Чистий приплив інвестицій становив трохи більше 2 млрд доларів, причому половина — це реінвестований прибуток, який компанії не можуть вивести з країни. Фактично головним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна фінансова допомога обсягом близько 45 млрд доларів. Національний банк України спирається на рекордні валютні резерви, що дозволяє утримувати курс у діапазоні 42–43 грн за долар. Водночас у бюджетних розрахунках закладено середній курс 45,7 грн за долар, що передбачає девальвацію до 46–47 грн наприкінці року. Економіст наголошує, що Нацбанк зберігає можливість дискретної девальвації для виконання дохідної частини бюджету, зокрема митних надходжень.
Суттєвим чинником тиску залишається попит населення на готівкову валюту. За останній рік від’ємне сальдо валютних операцій громадян перевищило 6 млрд доларів і може зрости до 7–8 млрд у 2026 році. Окремий виклик — енергетичний сектор. Зниження запасів газу до мінімального буферного рівня вимагатиме додаткового імпорту на 3–5 млрд кубометрів, що може коштувати до 2 млрд доларів. Зовнішнє фінансування також залишається фактором невизначеності. ЄС погодив багаторічний пакет підтримки на 90 млрд євро, а Міжнародний валютний фонд оголосив програму на 8 млрд доларів. Однак умови фонду передбачають жорсткі структурні зміни, а погодження програм може впливати на строки надходження коштів. За базового сценарію курс перебуватиме в межах 42–47 грн за долар. Прискорення зовнішньої допомоги може втримати гривню ближче до 45, затримки — посилити девальваційний тиск до 47 грн. Водночас ключовим фактором залишається перебіг війни. Її завершення або суттєва ескалація здатні кардинально змінити макрофінансовий сценарій.
На думку експерта, нинішня стабільність гривні тримається передусім на зовнішніх кредитах, а не на внутрішній економічній стійкості. Валютні резерви дають можливість маневру, але не усувають фундаментальних дисбалансів — деіндустріалізацію, імпортозалежність і критичний торговельний дефіцит.