20 лютого 2026 року Польща офіційно припиняє свою участь в Оттавській конвенції після завершення шестимісячного періоду денонсації. Йдеться про міжнародний договір, який забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін. Рішення Варшави стало знаковим кроком у сфері національної безпеки та оборонної стратегії, адже воно сигналізує про перегляд підходів до військового стримування в умовах зростаючої напруженості у регіоні.
Проте сучасна безпекова ситуація в Європі зазнала суттєвих змін. Повномасштабна війна Росії проти України, мілітаризація кордонів та непередбачуваність геополітичних процесів змусили низку країн переглянути власні оборонні стратегії. Польща, яка межує з Україною та Білоруссю і відіграє ключову роль у східному фланзі НАТО, опинилася в центрі нових викликів. Влада країни наголошує, що першочерговим завданням є гарантування територіальної цілісності та безпеки громадян.
Заступниця голови парламентської Комісії національної оборони, депутатка від «Громадянської коаліції» Йоанна Клюзік-Ростковська назвала це рішення правильним. За її словами, досвід України показав важливість наявності протипіхотних мін для стримування наступу противника. Вона зазначила, що на початку повномасштабного вторгнення українські сили активно мінували прикордонні території, що суттєво уповільнило просування російських військ. Клюзік-Ростковська підкреслила, що у разі потенційного конфлікту міни все одно могли б з’явитися на польській території — питання лише в тому, чи були б це власні оборонні засоби, чи встановлені агресором. Водночас вона зауважила, що поки зарано говорити про масштаби виробництва та місця зберігання мін, а також наголосила на необхідності підготовки персоналу.
Оттавська конвенція забороняє країнам-учасницям застосовувати, накопичувати, виробляти та передавати протипіхотні міни. Україна ратифікувала документ у 2005 році, однак у червні 2025 року ухвалила рішення про вихід із конвенції, аргументуючи це необхідністю повноцінного захисту від агресії. У МЗС зазначали, що на момент підписання угоди неможливо було передбачити повномасштабну війну, тоді як Росія, яка не є учасницею договору, активно використовує міни з 2014 року. 18 березня 2025 року Польща разом із Литва, Латвія та Естонія виступили зі спільною заявою про необхідність виходу з конвенції. Згодом три балтійські держави завершили процедуру денонсації, а на початку цього року до них приєдналася Фінляндія. Глава польської дипломатії Радослав Сікорський раніше заявляв, що Москва погрожує Варшаві «відплатою» за вихід із конвенції, попри те що сама Росія не є її учасницею.
На тлі війни в Україні російські війська, за повідомленнями, активно застосовували протипіхотні міни типу «Пелюстка» на прифронтових територіях, що ще більше загострило дискусію про доцільність участі в міжнародних обмеженнях у сфері мінної зброї.