Компанія General Galactic готується вже цієї осені провести серію випробувань технології, що дозволяє отримувати ракетне паливо безпосередньо з води. У разі успіху цей експеримент може стати проривом для всієї космічної галузі, адже йдеться про зміну самої логіки забезпечення місій паливом — від старту з Землі до обслуговування апаратів на орбіті та в далекому космосі.
Проєкт привернув увагу після публікації в журналі Futurism, де детально описано амбіції стартапу. Компанію співзаснував інженер Хейлен Меттісон, який раніше працював у SpaceX та має практичний досвід у створенні ракетних систем. Його команда прагне зробити космічні польоти більш автономними та економічно доцільними.
General Galactic планує запустити 500-кілограмовий супутник на ракеті Falcon 9 у жовтні цього року. На його борту протестують технологію перетворення води на паливо для двох типів двигунів — електричних і хімічних. У випадку хімічного двигуна воду розкладатимуть методом електролізу на водень і кисень. Отриманий водень планують спалювати з киснем як окислювачем для створення тяги. Паралельно компанія протестує варіант із перетворенням кисню на плазму за допомогою потужного електричного струму — це має забезпечити роботу електричного двигуна. Меттісон вважає, що така технологія може бути особливо корисною для військових супутників США. Можливість отримувати паливо безпосередньо на орбіті дозволить апаратам активніше маневрувати, швидше змінювати траєкторію та підвищити стійкість до потенційних загроз. Втім, експерти застерігають щодо технічних ризиків. Консультант компанії та колишній інженер NASA Раян Конверсано зазначає, що іонізований кисень може пошкоджувати електроніку супутника через корозію. Це ускладнює вибір матеріалів і конструктивні рішення. Крім того, система електролізу додає масу апарату, що може знизити загальну ефективність у порівнянні з традиційними видами пального.
Попри скепсис частини наукової спільноти, майбутні випробування мають показати, чи здатна вода стати універсальним джерелом ракетного палива для різних типів двигунів. Якщо технологія доведе свою життєздатність, це може стати важливим кроком до створення автономної космічної інфраструктури.