У віддалених районах Австралії, на старих ділянках колишніх золотих рудників, пенсіонерка Вікі Пламрідж під час своєї першої вилазки з металошукачем натрапила на невеликий золотий самородок. Колишня працівниця роздрібної торгівлі лише почала опановувати роботу з приладом, коли він несподівано заголосив біля руїн старої будівлі. Жінка, озброївшись пластиковою лопаткою, акуратно викопала з землі шматочок золота вагою близько 0,2 грама. Гід, який супроводжував групу, оцінив знахідку приблизно в 40 австралійських доларів. Хоча сума не є великою, сама історія стала яскравим прикладом того, як навіть у сучасному світі можна натрапити на “золоту” удачу в місцях, де колись кипіла золотошукачська лихоманка.
Подібні випадки дедалі частіше трапляються в Австралії, адже дедалі більше людей захоплюються пошуком золота як хобі. Це явище особливо помітне в так званому “золотому трикутнику” штату Вікторія — регіоні площею близько 9600 квадратних кілометрів, який свого часу був одним із найбільш інтенсивних центрів золотодобування. Саме тут у XIX столітті відбувалася справжня золота лихоманка, яка привертала людей з усього світу. Сьогодні, попри те, що великі родовища вже вичерпані або працюють на промисловому рівні, у землі все ще можна знайти дрібні самородки та інші металеві артефакти, що залишилися від минулих десятиліть.
Зростання інтересу підігрівають рекордні ціни на золото, популярність соціальних мереж та телешоу про старателів, а також бажання людей проводити більше часу на природі. Нові моделі металошукачів розкуповуються по всій країні за лічені тижні. Багато туристів та європейців приїжджають до Вікторії за “золотою мрією”. У цих місцях у XIX столітті виникли міста золотої лихоманки, такі як Балларат, де було знайдено найбільший у світі самородок “Ласкаво просимо, незнайомець” вагою 72 кілограми, а також легендарну “Руку віри”, виявлену за допомогою металошукача.
Пошук золота стає не тільки способом заробітку, але й можливістю перезавантажитися, відволіктися від турбот та насолодитися природою. Люди зазначають, що процес пошуку дозволяє зосередитися на моменті, слухати тишу і отримувати задоволення від самого заняття, навіть якщо знахідка не завжди гарантована.