Хунта Нігеру – багатої на уран західноафриканської країни – розірвала військову угоду, яка дозволяла розміщати в країні американських військових.
У суботу речник хунти повідомив про те, що делегація з Вашингтона перебувала в Ніамеї для переговорів з військовим керівництвом країни і сказане американцями обурило хунту.
США використовували свою базу в Нігері для моніторингу регіональної активності джихадистів.
Ця заява хунти, яка перебуває при владі з липня минулого року, пролунала під час її зближення з Росією та після вигнання французьких військ у грудні.
“Присутність США на території Республіки Нігер є незаконною та порушує всі конституційні та демократичні норми, які вимагають від суверенного народу… консультації щодо розміщення іноземної армії на його території”, — сказав речник військової хунти Нігеру полковник Амаду Абдрамане у викривальній заяві на національному телебаченні.
Він також стверджував, що американська делегація звинуватила Нігер в укладенні таємної угоди щодо постачання урану до Ірану. Полковник Абдрамане назвав звинувачення “цинічним” і таким, що “нагадує другу війну в Іраку”.
І, нарешті, він припустив, що США не подобаються союзники, яких обрав Нігер.
“Тому уряд Нігеру рішуче засуджує поблажливе ставлення в поєднанні з погрозою репресій з боку глави американської делегації проти уряду та народу Нігеру”, – сказав полковник Абдрамане.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Хунту підтримують проросійська та антизахідна частина нігерського суспільства
Посилаючись на “Національну раду збереження батьківщини” (CNSP), куди входять лідери хунти на чолі з генералом Aбдрахманом Чіані, речник Державного департаменту США Метью Міллер повідомив у соцмережі X, що він “знав про заяву… яка стала результатом відвертих дискусій на вищому рівні в Ніамеї цього тижня щодо нашої стурбованості траєкторією, обраною CNSP”.
“Ми підтримуємо зв’язок із CNSP і надаватимемо подальшу інформацію за потреби”, – додав Міллер.
Вважається, що в Нігері перебувають щонайменше 650 американських військових.
У 2016 році США почали інвестувати близько 100 мільйонів доларів у базу безпілотників у місті Агадес в центральній частині Нігеру, за 750 км на північний схід від столиці – Ніамея. Базу використовували для спостереження та ударів по бойовиках, пов’язаних з “Ісламською державою” та “Аль-Каїдою”, які діють у ширшому регіоні Сахелю.
Діяльність джихадистів у Сахелі спричинила нестабільність у низці країн, що призвело до військових переворотів у Малі 2020 року, Буркіна-Фасо 2022 року і в Нігері у 2023 році. Зараз три країни створили військовий союз.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Учасники хунти Нігеру у липні 2023 року
Армія в Нігері скинула обраного президента Мохамеда Базума в липні 2023 року через погіршення ситуації з безпекою. Регіональне об’єднання ЕКОВAС вимагало повернення до влади президента Базума і запровадило санкції проти Нігеру – зокрема закриття кордонів для торгівлі і відключення частини енергопостачання, а лідер об’єднання – президент Нігерії – навіть запропонував провести військову інтервенцію проти хунти. Проте цього так і не сталося.
Хунти Нігеру, Буркіна-Фасо та Малі у вересні 2023 року, наступного дня після зустрічі їхніх представників з заступником міністра оборони Росії Юнус-Беком Євкуровим, створили Альянс держав Сахеля, а у січні 2024 року оголосили про вихід з ЕКОВAС. В об’єднанні це рішення не визнали, але у лютому 2024 року зняли з “гуманітарних причин” частину санкцій з Нігеру.
Після зростання обурення проти колишньої колоніальної держави – Франції – французькі війська, які допомагали боротися з джихадистами, покинули Нігер в грудні 2023 року.
Здавалося, що хунта дотримується м’якшої позиції щодо США, але зараз це змінилося.
Нігер, схоже, зближується з Росією – так само раніше вчинили хунти Малі та Буркіна-Фасо. У грудні минулого року призначений хунтою прем’єр-міністр Алі Махаман Ламін Зейне був у Москві, щоб обговорити військові та економічні зв’язки.
Чому Нігер важливий для Заходу
Нігер (мешканці називають країну Ніжер) – колишня французька колонія, яка здобула незалежність у 1960 році після того, як президент Франції Шарль де Голль вирішив закінчити історію Французької колоніальної імперії.
Більша частина цієї країни, яка за територією вдвічі перевищує розмір України, розташована в пустелі Сахара та напівпустельному регіоні Сахель. Контроль влади над деякими районами країни завжди був умовним.
Нігер – слаборозвинена країна, у якій до того ж відбувається демографічний вибух – рівень фертильності сягає майже 7 дітей на жінку, найвищий показник у світі. В таких умовах надзвичайно складно боротися з безробіттям та іншими соціальними проблемами.
Та попри це, саме за президента Мохамеда Базума, країна була одним з лідерів економічного зростання в Західній Африці, переважно за рахунок розвитку сільського господарства, гірничої галузі та залучення інвестицій. За даними African Development Bank, економічне зростання 2022 року становило 7,2% і з подібним прогнозом і на цей рік. Щоправда економісти застерігали, що через безпекову ситуацію та вплив кліматичних змін, показники можуть змінитися.
Нігер відомий переважно як одна з десяти країн з найбільшими покладами урану в світі, контролює 5% світового видобутку. В Нігері уран почали видобувати 1969 року, і основний видобуток припадає на корпорацію Orano, 45% акцій якої належить французькій державі, ще 40% – французькій компанії Areva.
За оцінкою видання Jeune Afrique, імпорт урану з Нігеру забезпечує 10-15% потреб атомної енергетики – ключової енергетичної галузі Франції. За даними Euratom Supply Agency, у 2022 році саме Нігер забезпечив 25% потреб Євросоюзу в урановій сировині.
Окрім того, Нігер є експортером нафти та золота.
Країна відіграє велике значення і у безпековому вимірі – Нігер був ключовим партнером США, Франції, Німеччини та ЄС у боротьбі з джихадистами в Західній Африці – “Аль-Каїдою”, “Ісламською державою в Західній Африці” та “Боко Харам”. Західні країни, зокрема, прагнуть запобігти, щоб будь-яке з угруповань встановило контроль над урановими родовищами Нігеру.
Президент Базум був союзником західних держав у їхніх безпекових планах в регіоні, а його значення зросло після того, як до влади в Малі та Буркіна-Фасо прийшли проросійські хунти. Він також допомогав боротися з торговцями людьми, які брали участь у схемах нелегальної міграції африканців до Європи.
