19 січня Сонце зазнало найпотужнішої магнітної бурі за останні двадцять років, результатом якої стало рясне полярне сяйво, видиме на великій частині планети. Яскраві сяйвові візерунки спостерігалися над Канадою, північними штатами США, а також у ряді європейських країн, включно з Німеччиною, Швейцарією, Скандинавією та Балтією.
Магнітні бурі виникають через викиди сонячної корони та потужні потоки заряджених частинок, які досягають земної магнітосфери. Ці частинки взаємодіють із магнітним полем Землі, створюючи світлові ефекти, що прийнято називати полярним сяйвом. Під час сильних бур явище може бути видно навіть на середніх широтах, тоді як зазвичай його спостерігають лише у високих широтах біля полярних областей.
Як пояснюють у Національному управлінні океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), буря стала наслідком масового викиду заряджених частинок зі Сонця у неділю. Хмара викиду подолала відстань від Сонця до Землі майже за 25 годин, тоді як зазвичай така відстань долається протягом 3–4 днів.
Геомагнітна буря досягла рівня G4 о 19:38 за Гринвічем (21:38 за Києвом) 19 січня, що відповідає другій за силою категорії. Координатор служби NOAA Шон Дал зазначив, що востаннє сонячна буря такої сили вплинула на Землю у 2003 році.
Геомагнітні бурі спричинюють серйозні порушення магнітного поля планети. Вони можуть становити загрозу для роботи супутників, космічних об’єктів та енергетичних мереж, зокрема спричиняти перебої з електропостачанням.
Таким чином, сонячна активність на початку 2026 року встановила новий рекорд за останні два десятиліття, продемонструвавши потенційну небезпеку для технологічних систем на Землі та надзвичайну красу природних явищ у вигляді полярного сяйва.