Стрімкий розвиток надпотужних суперкомп’ютерів і квантових технологій здатен радикально змінити правила гри у сфері кібербезпеки. Алгоритми шифрування, які нині вважаються надійними та широко застосовуються для захисту персональних, корпоративних і державних даних, у майбутньому можуть втратити свою ефективність. Це створює серйозні ризики для цифрової інфраструктури, фінансових систем, оборонного сектору та приватного життя громадян.
У Європейській комісії дедалі чіткіше усвідомлюють масштаби потенційної загрози. Надпотужні обчислювальні системи здатні за відносно короткий час зламувати криптографічні ключі, на підбір яких сучасним комп’ютерам знадобилися б роки або навіть десятиліття. У разі реалізації такого сценарію під ударом опиняться електронні сервіси, державні реєстри, банківські операції та захищені канали зв’язку між інституціями.
З огляду на тривалий процес переходу на нові методи захисту, у дорожній карті ЄС рекомендовано до 2030 року впровадити постквантову криптографію у сферах із високим рівнем ризику. Остаточні рішення щодо застосування таких технологій ухвалюватимуть держави-члени. Основну загрозу становить розвиток квантових комп’ютерів, здатних зламувати криптографію з відкритим ключем. У разі такого сценарію навіть складні паролі та сучасні системи шифрування можуть втратити ефективність. Найбільш уразливими є малі компанії та органи місцевої влади, для яких масштабний злам може призвести до повного витоку даних. Моріц Кернер назвав таку загрозу “катастрофою з погляду цифрової безпеки”. Він додав, що сучасні методи шифрування не гарантують довгострокового захисту, і в найближчому майбутньому можуть бути скомпрометовані паролі, електронне листування, банківські дані та конфіденційна інформація державних установ. Проблему підтверджують і нещодавні витоки: близько 150 мільйонів викрадених облікових записів електронної пошти, соціальних мереж, онлайн-магазинів і державних сервісів опинилися у відкритому доступі. Серед постраждалих сервісів — Gmail, Yahoo, Facebook, Instagram та OnlyFans. Експерти радять захищатися за допомогою постквантової криптографії — методів шифрування, стійких до атак як класичних, так і квантових комп’ютерів. Деякі компанії вже впроваджують такі рішення. Наприклад, “o2 Telefónica Deutschland” тестує та використовує квантово-захищені мережі для обміну особливо чутливими даними, застосовуючи як постквантову криптографію, так і квантовий обмін ключами.
Фахівці радять вже зараз дотримуватися базових правил цифрової безпеки: регулярно оновлювати програмне забезпечення, використовувати складні паролі та двофакторну автентифікацію. Збереження паролів у браузері вважається небезпечним, тому для створення надійних комбінацій слід використовувати спеціальні генератори.