Дитячі істерики можна розглядати як особливий театр, де маленькі актори вражають великою інтенсивністю емоцій та енергією. Давайте розглянемо, що стоїть за цим яскравим явищем дитинства.
Часто дитина може відчувати невеличку травму через своє розуміння або відчуття несправедливості, і її реакцією стає істерика. Наприклад, заборона цукерок чи відмова у додаткових хвилинах гри може викликати витівки, які перетворюються на істерики.
У дуже маленьких дітей, коли їхнє мовлення ще не розвинулося повністю, істерики стають засобом вираження їхніх бажань та невдоволення.
Емоційне перенасичення, спричинене великою кількістю вражень, часто перетворюється на істерики.
Як реагувати?
- Залишайтеся спокійними. Спокійна реакція батьків допомагає дитині краще справлятися з емоціями.
- Розмовляйте просто. Використовуйте прості слова для пояснення ситуації або вираження розуміння почуттів дитини.
- Враховуйте реальність. Істерика може бути миттєвим вибухом емоцій, який не завжди пов’язаний з реальною загрозою.
-
Розглядайте істерики як частину навчання та розвитку дитини. Розуміння їхнього походження та правильна реакція можуть допомогти як батькам, так і дітям успішно подолати ці “вистави”.
