За кордоном

Під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та державний секретар США Марк Рубіо зосередили увагу на можливості запровадження 30-денного енергетичного перемир’я, а також на перспективах організації виборчого процесу в Україні. За даними джерел, переговори відбувалися в атмосфері стриманого дипломатичного діалогу та мали на меті окреслити потенційні кроки для зниження напруженості в умовах триваючої війни.

Ідея тимчасового енергетичного перемир’я передбачає припинення атак на об’єкти критичної інфраструктури, що має забезпечити стабільність енергопостачання та зменшити гуманітарні ризики для цивільного населення. Співрозмовники обговорили механізми можливого контролю за дотриманням домовленостей і роль міжнародних партнерів у гарантуванні їх виконання. Такий формат паузи розглядається як інструмент для часткової деескалації та створення умов для подальших переговорів.

Зокрема, за інформацією джерела, Марк Рубіо запропонував Володимиру Зеленському 30-денне енергетичне перемир’я з РФ.

“Як уже обговорювалося в Абу-Дабі, росіяни згодні не завдавати ударів по об’єктах електро- та теплопостачання в обмін на повну відмову України від ударів в глиб РФ.

Водночас росіяни мають намір продовжити удари по логістиці, зокрема по складам та залізниці.

Виходячи зі стану енергетики, Україна, швидше за все, погодиться. Це поки що єдине рішення, яке може бути прийняте в Женеві”, – зазначає джерело.

Також, за інформацією джерела, американці у Мюнхені проговорили з Володимиром Зеленським “питання виборів”.

“Зеленський просуває ідею виборів і референдуму одночасно.

Росіян та американців такий варіант влаштовує, вони хочуть, щоб за результатами виборів в Україні з’явився новий президент, який і підпише мирний договір.

Вибори разом з референдумов в травні – це спільна позиція США та РФ.

Саме тому у Зеленського заговорили про неможливість виборів у травні і будуть намагатися перенести їх на жовтень”, – зазначає джерело.

Питання транзиту російської нафти через територію України знову опинилося в центрі політичної дискусії після заяв прем’єр-міністра Роберт Фіцо. Очільник уряду Словаччина висловив припущення, що українська сторона нібито навмисно затримує відновлення роботи трубопроводу «Дружба», який транспортує російську нафту до низки держав Східної Європи. На його думку, такі дії можуть мати політичне підґрунтя та бути пов’язаними з позицією окремих країн щодо європейської інтеграції України.

Нафтопровід «Дружба» залишається одним із ключових маршрутів постачання сировини з Росія до країн Європейського Союзу. Його південна гілка проходить через територію Україна та забезпечує транспортування нафти до Угорщина і Словаччина. У сучасних геополітичних умовах будь-які перебої або технічні затримки в роботі трубопроводу одразу стають предметом активних міжнародних обговорень, оскільки енергетична безпека регіону безпосередньо залежить від стабільності постачання.

Раніше аналогічні звинувачення висловлював міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, стверджуючи, що Київ затягує ремонт, що ускладнює постачання нафти до Угорщини та Словаччини. Обидві країни продовжують імпортувати російські енергоресурси, незважаючи на прагнення ЄС до диверсифікації поставок.

Нагадаємо, 27 січня 2026 року Росія атакувала Львівську область дронами, внаслідок чого нафтопровід “Дружба” зазнав ушкоджень та став непрацездатним на українській ділянці. Це призвело до тимчасового припинення транспортування російської нафти до Східної Європи.

20 лютого 2026 року Польща офіційно припиняє свою участь в Оттавській конвенції після завершення шестимісячного періоду денонсації. Йдеться про міжнародний договір, який забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін. Рішення Варшави стало знаковим кроком у сфері національної безпеки та оборонної стратегії, адже воно сигналізує про перегляд підходів до військового стримування в умовах зростаючої напруженості у регіоні.

Проте сучасна безпекова ситуація в Європі зазнала суттєвих змін. Повномасштабна війна Росії проти України, мілітаризація кордонів та непередбачуваність геополітичних процесів змусили низку країн переглянути власні оборонні стратегії. Польща, яка межує з Україною та Білоруссю і відіграє ключову роль у східному фланзі НАТО, опинилася в центрі нових викликів. Влада країни наголошує, що першочерговим завданням є гарантування територіальної цілісності та безпеки громадян.

Заступниця голови парламентської Комісії національної оборони, депутатка від «Громадянської коаліції» Йоанна Клюзік-Ростковська назвала це рішення правильним. За її словами, досвід України показав важливість наявності протипіхотних мін для стримування наступу противника. Вона зазначила, що на початку повномасштабного вторгнення українські сили активно мінували прикордонні території, що суттєво уповільнило просування російських військ. Клюзік-Ростковська підкреслила, що у разі потенційного конфлікту міни все одно могли б з’явитися на польській території — питання лише в тому, чи були б це власні оборонні засоби, чи встановлені агресором. Водночас вона зауважила, що поки зарано говорити про масштаби виробництва та місця зберігання мін, а також наголосила на необхідності підготовки персоналу.

Оттавська конвенція забороняє країнам-учасницям застосовувати, накопичувати, виробляти та передавати протипіхотні міни. Україна ратифікувала документ у 2005 році, однак у червні 2025 року ухвалила рішення про вихід із конвенції, аргументуючи це необхідністю повноцінного захисту від агресії. У МЗС зазначали, що на момент підписання угоди неможливо було передбачити повномасштабну війну, тоді як Росія, яка не є учасницею договору, активно використовує міни з 2014 року. 18 березня 2025 року Польща разом із Литва, Латвія та Естонія виступили зі спільною заявою про необхідність виходу з конвенції. Згодом три балтійські держави завершили процедуру денонсації, а на початку цього року до них приєдналася Фінляндія. Глава польської дипломатії Радослав Сікорський раніше заявляв, що Москва погрожує Варшаві «відплатою» за вихід із конвенції, попри те що сама Росія не є її учасницею.

На тлі війни в Україні російські війська, за повідомленнями, активно застосовували протипіхотні міни типу «Пелюстка» на прифронтових територіях, що ще більше загострило дискусію про доцільність участі в міжнародних обмеженнях у сфері мінної зброї.

Угорщина звернулася до Хорватія з ініціативою дозволити транспортування російської нафти через Адріатичний нафтопровід. Причиною такого кроку стало блокування стратегічного маршруту, що проходить територією Україна, яким раніше здійснювався значний обсяг транзиту. Йдеться про спробу використати інфраструктуру, що з’єднує узбережжя Адріатичного моря з центральноєвропейським регіоном, як альтернативу традиційному постачанню через трубопровід «Дружба».

Ситуація навколо енергетичних поставок залишається напруженою через геополітичні обставини та обмеження, пов’язані з транзитом ресурсів із Росія. Для Будапешта питання стабільного імпорту нафти має стратегічне значення, адже економіка країни значною мірою залежить від безперебійного функціонування нафтопереробних підприємств. Перебої або скорочення обсягів постачання можуть спричинити зростання цін на пальне та посилення інфляційного тиску.

Сійярто наголосив, що чинне санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем, якщо постачання через трубопроводи ускладнене. Він підкреслив, що енергетична безпека держави не повинна ставати ідеологічним питанням, і висловив сподівання, що Хорватія не ставитиме під загрозу стабільність поставок з політичних мотивів. За даними агентства Bloomberg, транзит нафти трубопроводом Дружба, який проходить через Україну, був зупинений наприкінці минулого місяця на тлі масованих атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру. Для Будапешта цей маршрут є ключовим, адже значна частина нафтових потоків до країни надходить саме через нього. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який послідовно виступає за збереження закупівель російських енергоносіїв, неодноразово вступав у дискусії з хорватською стороною щодо пропускної спроможності Адріатичного маршруту. Очікується, що питання енергетичної політики також може обговорюватися під час його переговорів із державним секретарем США Марко Рубіо у Будапешті.

Позицію Орбана підтримав і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який заявив, що Україна нібито використовує трубопровід «Дружба» як політичний важіль. Водночас у Києві такі твердження заперечують.

На тлі зростання глобальної напруженості Гренландія дедалі впевненіше входить до кола територій, що формують нову архітектуру міжнародної безпеки. Острів, який формально є автономною частиною Данія, опинився в центрі дискусій про баланс сил, контроль над ресурсами та майбутнє Арктики. Події навколо нього свідчать про поступове розмивання міжнародного правового порядку, сформованого після Другої світової війни, коли територіальна цілісність держав вважалася непорушною основою стабільності.

Позиція президента Дональд Трамп щодо острова за останні роки зазнавала змін — від гучних заяв про можливість встановлення контролю до стриманіших формулювань, що акцентували на партнерстві. Незмінним залишалося одне: переконання у стратегічній важливості Гренландії для США. Йдеться не лише про символічний вплив чи політичні амбіції, а про конкретні військові, економічні та технологічні інтереси.

Гренландія розташована на перетині двох ключових тенденцій: стрімкого потепління Арктики, що змінює глобальні судноплавні маршрути, та дедалі більшої мілітаризації космічного простору. У центрі цієї геостратегічної конструкції — космічна база Пітуффік, найпівнічніший військовий об’єкт США. Колишній форпост холодної війни нині є важливою частиною інфраструктури Космічні сили США та використовується для моніторингу ситуації на навколоземній орбіті. База розташована більш ніж за тисячу кілометрів на північ від Полярного кола і відіграє ключову роль у системі раннього попередження та космічного спостереження. Трамп неодноразово наголошував на необхідності посилення американської присутності на острові, підкреслюючи його значення як для арктичної стратегії, так і для контролю над космічним простором.

Окрім військових аспектів, Гренландія має потенціал для розвитку космічної інфраструктури. Завдяки географічному розташуванню острів є зручним майданчиком для запуску ракет на полярні та сонячно-синхронні орбіти, що дедалі частіше використовуються як державними, так і приватними компаніями. Експерти звертають увагу й на кризу міжнародного космічного права. Основою сучасного регулювання залишається Договір про космос 1967 року, який закріпив принцип мирного використання космічного простору. Проте цей документ не враховував сучасних реалій — зростання комерційної активності, конкуренції між державами та стратегічного значення наземних об’єктів, що забезпечують контроль над орбітою.

Сьогодні великі держави дедалі більше розглядають як арктичні території, так і космічний простір як стратегічні активи, які потребують контролю та захисту. У цьому контексті Гренландія перетворюється з віддаленого північного регіону на ключовий елемент глобальної боротьби за вплив — як на Землі, так і за її межами.

Міністерство національної безпеки США (DHS) опинилося в ситуації часткового припинення діяльності через відсутність узгодженого фінансування з боку Конгресу. Політичні суперечки навколо бюджету досягли глухого кута, ускладнюючи нормальну роботу агентства, яке відповідає за безпеку кордонів, захист від терористичних загроз та координацію імміграційних процесів.

Причиною затримки фінансування стало різке протистояння щодо імміграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа. Конкретно, суперечки зосереджені на планах жорстких рейдів та посилення контролю на кордонах, що викликало критику як серед законодавців, так і серед громадськості. Це відклало ухвалення необхідного бюджету і змусило DHS працювати в обмеженому режимі, зокрема скоротивши непершочергові операції та адміністративні програми.

На відміну від рекордного 43-денного шатдауну минулого року, більшість федеральних відомств вже профінансовані до 30 вересня. Понад 90% співробітників DHS визнані критично необхідними і продовжать працювати. Це означає, що імміграційні рейди, оформлення громадянства, безпека в аеропортах, кібербезпека та діяльність берегової охорони не припиняться. Водночас працівники поза службами ICE та CBP не отримають зарплату, якщо ситуація затягнеться понад два тижні, що може спричинити затримки в наданні послуг та черги в аеропортах. Директор бюджетного управління Білого дому Расс Воут заявив, що адміністрація шукатиме двопартійні рішення для завершення бюджетного процесу і уникнення ще одного шатдауну. Він також уточнив, що фінансування ключових сфер – імміграції та прикордонної безпеки – забезпечене податковим законом Трампа.

Лідери Демократичної партії підготували оновлений список вимог до Білого дому щодо обмеження діяльності ICE, включно з обов’язковими боді-камерами, судовими ордерами та обмеженням використання масок під час операцій. Вимоги з’явилися після загибелі двох громадян США під час операцій у Міннеаполісі. Демократи готові фінансувати інші підрозділи DHS, зокрема транспортну безпеку, поки тривають переговори.

Сполучені Штати активно готують сценарії військового протистояння з Іраном, у разі прийняття такого рішення президентом Дональдом Трампом. За даними агентства Reuters від 13 лютого, інформацію підтвердили двоє американських високопосадовців. Військові США розробляють плани проведення комплексних операцій, здатних тривати тижнями, що може значно ускладнити і продовжити потенційний конфлікт.

Аналітики зазначають, що у разі наказу про застосування сили, протистояння може вийти за межі попередніх епізодів напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Американські командири приділяють особливу увагу підготовці логістики, забезпеченню боєприпасів та координації дій з союзниками, щоб швидко реагувати на динамічну ситуацію в регіоні.

У п’ятницю офіційні особи повідомили, що Пентагон направляє на Близький Схід додатковий авіаносець. Разом із ним у регіон перекидають тисячі військовослужбовців, винищувачі, ракетні есмінці та інші засоби, здатні як здійснювати удари, так і забезпечувати протиповітряну оборону.

Виступаючи перед американськими військовими на базі в Північній Кароліні, Трамп заявив, що досягти угоди з Іраном було складно. Водночас у Білому домі підкреслили, що остаточних рішень поки не ухвалено. Речниця адміністрації Анна Келлі зазначила, що у президента «є всі варіанти щодо Ірану» та що він вислуховує різні точки зору, ухвалюючи рішення з огляду на національну безпеку країни.

Сам Пентагон від офіційних коментарів щодо підготовки до потенційної тривалої операції відмовився.

Публікація Reuters з’явилася на тлі зростання напруженості у регіоні та посилення військової присутності США на Близькому Сході. У разі реалізації силового сценарію це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію не лише в регіоні, а й у світі загалом.

Китай висловлює підтримку новому етапу переговорів щодо врегулювання конфлікту в Україні, підкреслюючи важливість досягнення всеохоплюючої, стабільної та юридично обов’язкової мирної угоди. Міністр закордонних справ Китаю Ван І під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки відзначив, що Пекін сподівається на політичне вирішення війни, водночас не беручи безпосередньої участі в конфлікті, і зазначив, що роль Китаю полягає передусім у сприянні діалогу між сторонами.

За словами Ван І, Китай прагне, щоб переговори велися конструктивно та з дотриманням міжнародного права, наголошуючи на необхідності врахування інтересів усіх залучених сторін. Міністр підкреслив, що мирне врегулювання має стати результатом взаємного компромісу та політичної волі, а не примусу зовнішніх учасників. Китай готовий надавати дипломатичну підтримку та створювати умови для діалогу, не втручаючись у військові дії та залишаючись нейтральною стороною.

Він наголосив, що погляд Китаю полягає в тому, що необхідно знайти політичне вирішення конфлікту. Пекін підтримує переговори та надсилає чіткий сигнал: «Ми хочемо побачити припинення бойових дій якомога швидше».

Крім того, Ван І підкреслив важливість участі європейських країн у процесі врегулювання. «Європа повинна бути не в меню, а за столом переговорів. Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі сміливість розмовляти з Росією. Це добре. Ми це підтримуємо», — заявив він.

Міністр додав, що Китай готовий сприяти створенню умов для діалогу, проте остаточні рішення залежать від сторін конфлікту. Він закликав усіх учасників переговорів досягти домовленостей, які будуть обов’язковими для виконання і забезпечать тривалий мир у регіоні.

Французька поліція провела серію арештів у межах розслідування великої шахрайської схеми з продажу квитків до Луврний організатор оборудки, повідомляє The Guardian

У музеї запідозрили повторне використання квитків, що призвело до збитків на понад 10 мільйонів євро за останнє десятиліття. Слідчі підтвердили повторне використання квитків, а також навмисне розділення туристичних груп, щоб уникнути сплати обов’язкових платежів для гідів.

За даними розслідування, серед персоналу Лувру могли бути спільники зловмисників, які отримували готівку в обмін на ігнорування перевірок квитків. Частина незаконно отриманих коштів могла бути вкладена у нерухомість за кордоном.

У комуні Aillevillers-et-Lyaumont поліція провела обшук у приватному житлі та виявила тіла двох немовлят у домашньому морозильнику. Затримана 50-річна жінка, яка, за даними слідства, є матір’ю дітей. Інформацію підтвердив прокурор міста Besançon Седрік Ложе́лен, повідомляє видання Le Monde.

За словами прокурора, підозрювана зізналася, що народжувала дітей удома у період між 2011 та 2018 роками. Після народження вона, як стверджує слідство, залишала немовлят без догляду, що призвело до їхньої смерті. Розслідування триває, правоохоронці перевіряють деталі життя затриманої та можливі мотиви її дій.

Тіла немовлят випадково виявив член родини під час прибирання морозильника. Після цього правоохоронці знайшли у тій самій камері друге тіло, загорнуте в пакет.

Відомо, що жінка має дев’ятьох дітей від трьох різних чоловіків. У грудні вона раптово залишила будинок, де проживали четверо її наймолодших дітей віком від 14 до 20 років, їхній батько та ще одна старша дитина. Через її від’їзд родина перебувала у процесі реорганізації побуту, коли й було зроблено страшну знахідку.

Затримання відбулося в місті Булонь-Біянкур. Жінка не чинила опору та була поміщена під варту за підозрою у вбивстві. Прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про вбивство неповнолітніх до 15 років — злочин, який у Франції карається довічним ув’язненням.

Партнер підозрюваної, який також певний час перебував під вартою, заявив, що не знав про вагітності та був шокований подіями. Наразі обвинувачень проти нього не висунуто.

Мер комуни Жан-Клод Трамель зазначив, що сім’я проживала там близько 20 років, була малопомітною та не створювала проблем. Слідство у справі триває.