За кордоном

Святий Престол ухвалив рішення не долучатися до Ради миру, створеної президентом Дональд Трамп. Про це поінформував державний секретар Ватикану, кардинал П’єтро Паролін, у коментарі для Vatican News. За його словами, така позиція зумовлена специфічним форматом новоствореної структури, який не відповідає усталеним принципам участі Святого Престолу в міжнародних ініціативах.

Кардинал наголосив, що Рада миру має іншу природу та механізми функціонування, ніж традиційні міждержавні організації чи багатосторонні платформи. Святий Престол зазвичай долучається до процесів, які передбачають чітко визначені дипломатичні рамки, прозорі процедури ухвалення рішень та міжнародно визнаний правовий статус. У випадку нової Ради ці критерії, як зазначив Паролін, не були достатньо окреслені.

“Ми бачимо деякі критичні моменти, які повинні бути вирішені. Одна з проблем полягає в тому, що на міжнародному рівні саме ООН керує кризовими ситуаціями – це один із пунктів, на якому ми наполягали”, – підкреслив Паролін під час зустрічі з італійським урядом у Римі.

Таким чином, Ватикан підтвердив, що не братиме участі у новоствореному форматі Ради миру, залишаючись прихильним до традиційних міжнародних механізмів врегулювання криз.

У провінції Хубей, що розташована в центральній частині Китай, стався потужний вибух у магазині феєрверків, який призвів до загибелі щонайменше 12 людей. Про трагедію повідомив державний мовник CGTN. Надзвичайна подія трапилася в середу, 18 лютого, приблизно о 14:00 за місцевим часом у місті Сян’ян, розташованому на північному заході регіону.

За попередньою інформацією, детонація сталася всередині приміщення магазину, де зберігалися піротехнічні вироби. Сила вибуху була настільки значною, що спричинила масштабну пожежу, яка швидко поширилася на прилеглу територію. Вогонь охопив площу близько 50 квадратних метрів, знищивши торговельне обладнання та пошкодивши сусідні будівлі.

На місце інциденту оперативно прибули пожежники, медики та рятувальні служби. Район було оточено, а прилеглі будівлі перевіряли на наявність можливих пошкоджень. Під час проведення пошуково-рятувальних робіт рятувальники виявили тіла 12 загиблих. Інформації про точну кількість постраждалих наразі не оприлюднено.

Правоохоронні органи розпочали розслідування причин вибуху. Серед попередніх версій розглядають порушення правил зберігання та реалізації піротехнічних виробів. Експерти також оцінюють, чи були дотримані вимоги безпеки у приміщенні магазину.

Наразі триває ліквідація наслідків пожежі та встановлення всіх обставин трагедії.

Сьогодні вранці, 18 лютого, у самому серці Варшави сталося зіткнення двох трамваїв, що спричинило травмування шести людей. Аварія трапилася на вулиці Маршалковській між площею Люблінської Унії та площею Спасителя: один із трамваїв наїхав на інший, який очікував на зупинці.

За повідомленнями RMF24, постраждалих пасажирів оперативно доправили до медичних закладів для надання невідкладної допомоги. На місці події працювали рятувальні служби, поліція та бригади швидкої допомоги, щоб забезпечити безпеку та швидко ліквідувати наслідки аварії.

Поки що невідомо, що стало причиною зіткнення — чи це технічна несправність, чи помилка водія. Очікується, що міська комісія з розслідування транспортних пригод проведе перевірку та надасть офіційний висновок найближчими днями.

Місцеві мешканці повідомляють, що на момент аварії трамваї були заповнені пасажирами, але завдяки швидкому реагуванню рятувальників серйозних травм вдалося уникнути.

Ім’я президента FIDE Аркадій Дворкович включено до проєкту 20-го пакета санкцій Європейський Союз. Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час телемарафону. За його словами, рішення на рівні ЄС стало логічним продовженням кроків, які раніше зробила Україна, застосувавши власні обмежувальні заходи щодо російського функціонера.

Включення до санкційного переліку означає можливе замороження активів, заборону на в’їзд до країн Євросоюзу та інші фінансові й правові обмеження. Такий крок є частиною ширшої політики посилення тиску на представників Росії, які, на думку української сторони, мають зв’язки з державними структурами або сприяють легітимізації російської політики на міжнародній арені.

«Дворкович у нас під санкціями від учора (…). Це, до речі, хто не знає, президент Федерації шахів. При цьому, принаймні станом на зараз, він знаходиться в проєкті санкційного пакета номер 20 Європейського Союзу», — зазначив Власюк.

Він наголосив, що Україна передає свої санкційні списки країнам-партнерам, і ті враховують цю інформацію під час формування власних обмежувальних заходів.

Водночас Власюк зауважив, що остаточне рішення залежатиме від позиції всіх держав-членів ЄС. «Якщо Угорщина не проявить занадто багато активності і принциповості, то він там і залишиться», — додав він, натякаючи на можливі дискусії під час погодження пакета санкцій.

Наразі 20-й пакет санкцій ЄС перебуває на стадії підготовки та погодження між країнами блоку.

Представники Вашингтона й Тегерана заявили про відчутний поступ під час другого раунду перемовин щодо ядерної програми, який відбувся 17 лютого в Женева. Про результати зустрічі повідомило видання Axios з посиланням на високопосадовця американської адміністрації. За наявною інформацією, сторонам вдалося узгодити базові керівні принципи потенційної угоди, що може стати підґрунтям для ширшого компромісу в майбутньому.

Переговорний процес триває в умовах складної міжнародної обстановки та взаємної недовіри, яка накопичувалася роками. Попри це, дипломати обох держав демонструють обережний оптимізм. Йдеться насамперед про визначення рамок, у межах яких можуть бути зняті окремі санкції в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану та посилення механізмів контролю. Остаточне рішення потребує детального погодження технічних аспектів, включно з питаннями збагачення урану, доступу міжнародних інспекторів і графіка поетапного виконання зобов’язань.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав перемовини «серйозними, конструктивними й позитивними». За його словами, сторони змогли досягти загального розуміння щодо низки ключових принципів, які стануть основою для підготовки тексту майбутньої угоди.

«Було представлено й серйозно обговорено різні ідеї. Ми змогли досягти загального розуміння щодо низки головних принципів, на основі яких рухатимемося вперед і розпочнемо роботу над текстом потенційної угоди. Це не означає, що ми швидко досягнемо угоди, але шлях уже розпочато», — заявив Арагчі іранському державному телебаченню.

Сторони домовилися підготувати проєкти документів, обмінятися текстами та визначити дату третього раунду переговорів.

Посередником на зустрічі виступив міністр закордонних справ Оману Бадр Альбусаїді. Він повідомив, що другий раунд завершився «хорошим прогресом у визначенні спільних цілей і відповідних технічних питань». За його словами, атмосфера перемовин була конструктивною, а сторони доклали серйозних зусиль для формування основ майбутньої угоди.

Водночас Альбусаїді підкреслив, що попереду ще багато роботи, і учасники переговорів окреслили конкретні кроки перед наступною зустріччю.

Міністр закордонних справ Естонія Маргус Тсахкна заявив, що держава не відкидає можливості розміщення на своїй території ядерної зброї країн-партнерів у разі ухвалення відповідного рішення НАТО. Таку позицію він озвучив під час інтерв’ю естонському мовнику ERR, наголосивши на важливості колективної безпеки в умовах зростання геополітичної напруги.

За словами очільника зовнішньополітичного відомства, сучасна безпекова ситуація в Європі потребує тверезої оцінки ризиків та готовності до різних сценаріїв розвитку подій. Він підкреслив, що мова не йде про самостійні кроки Таллінна, а виключно про дії в межах союзницьких зобов’язань та спільної стратегії Альянсу. Рішення такого масштабу може бути прийняте лише на основі консенсусу між усіма членами блоку.

«Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б це виключала, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території», — наголосив Тсахкна.

Міністр підкреслив, що йдеться саме про можливе рішення в межах колективної оборонної стратегії Альянсу. Таким чином, Таллінн сигналізує про готовність розглядати будь-які кроки, які посилюють стримування та гарантії безпеки в регіоні.

Заява пролунала на тлі активних дискусій у Європі щодо посилення оборонних спроможностей і ролі ядерного стримування в системі безпеки НАТО.

У швейцарській Женева стартував новий раунд непрямих перемовин між Сполучені Штати Америки та Іран, покликаний зрушити з місця багаторічну ядерну суперечку. Діалог відбувається за посередництва Оман, який уже не вперше виступає нейтральним майданчиком для контактів між сторонами, що уникають прямих офіційних зустрічей. Попри сам факт відновлення консультацій, чітких ознак швидкого компромісу наразі не простежується.

Американську делегацію представляють спеціальні посланці — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську сторону очолює міністр закордонних справ Аббас Аракчі. Формат переговорів передбачає обмін позиціями через посередників, що свідчить про збереження високого рівня недовіри між Вашингтоном і Тегераном. Така модель комунікації ускладнює оперативне узгодження деталей, однак дозволяє уникати публічного загострення риторики.

За словами Трампа, альтернатива дипломатії — силовий сценарій. Він нагадав про можливість застосування стратегічних бомбардувальників B-2 для знищення іранського ядерного потенціалу, підкресливши, що США вже демонстрували готовність до таких кроків. Попередня спроба активізувати переговори відбулася торік після загострення ситуації на Близькому Сході. Тоді удари по іранських ядерних об’єктах завдали ізраїльські сили, а згодом до операції долучилися американські бомбардувальники. Після цього Тегеран заявив про припинення збагачення урану, однак напруження збереглося. Нині США концентрують військові сили в регіоні. За інформацією Reuters, американські військові готуються до можливих багатотижневих операцій проти Ірану у разі відповідного рішення Білого дому. Зокрема, до берегів країни вирушив авіаносець USS Gerald R. Ford, який приєднався до інших кораблів ВМС США. Іран, своєю чергою, розпочав військові навчання в Ормузькій протоці — стратегічно важливому маршруті для експорту нафти з країн Перської затоки. Регіональні лідери закликають сторони до дипломатичного врегулювання, побоюючись ескалації. Суть конфлікту залишається незмінною: Вашингтон та його союзник Ізраїль переконані, що Іран прагне створити ядерну зброю. Тегеран наполягає, що його програма має виключно мирний характер. Водночас міжнародні спостерігачі фіксували збагачення урану до рівня, наближеного до необхідного для створення боєзаряду.

США прагнуть розширити порядок денний переговорів, включивши до нього ракетну програму Ірану та інші безпекові питання. Тегеран погоджується обговорювати лише обмеження ядерної програми в обмін на послаблення санкцій і відмовляється повністю припиняти збагачення урану чи вести мову про ракетні арсенали. Державний секретар США Марко Рубіо визнав, що досягнення домовленостей буде складним, однак наголосив на готовності Вашингтона до дипломатичних спроб.

Таким чином, переговори в Женеві проходять на тлі військової напруги та взаємної недовіри. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності сторін до компромісу — або ж від рішення перейти до силового сценарію.

Під час розмови з представниками преси на борту президентського літака Air Force One президент США Дональд Трамп наголосив на необхідності якнайшвидшого залучення України до переговорного процесу. Відповідне відео було оприлюднене на офіційному YouTube-каналі Білий дім, що привернуло значну увагу міжнародної спільноти.

За словами американського лідера, майбутня зустріч у Женева, запланована на 17–18 лютого, має стати визначальною для подальшого розвитку переговорів. Він підкреслив, що без активної участі України досягнення реального прогресу буде ускладненим. На його переконання, саме прямий діалог за участі всіх зацікавлених сторін може створити підґрунтя для стабільних і довготривалих рішень.

“Це великі переговори. Це буде дуже легко. Слухайте, Україні краще швидко сісти за стіл. Ось і все, що я вам кажу”, — заявив американський президент.

Журналіст Axios Барак Равід повідомив у соцмережі X, що спецпосланці США Стів Віткофф та Джаред Кушнер вирушили до Женеви для участі у переговорах. Йдеться не лише про обговорення мирного врегулювання війни між Росією та Україною, а й про питання ядерної програми Ірану. Новий раунд переговорів щодо завершення війни запланований на 17–18 лютого у Женеві у тристоронньому форматі за участю України, США та Росії. Радник президента України Дмитро Литвин підтвердив підготовку української делегації до цієї зустрічі. У Кремлі повідомили, що російську делегацію очолить колишній міністр культури Володимир Мединський. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, до складу делегації також увійдуть Крістіна Галузін, Андрій Костюков та інші представники. Очікується, що під час переговорів сторони обговорять широкий спектр питань, зокрема й територіальні аспекти врегулювання.

Раніше Дональд Трамп уже закликав президента України Володимира Зеленського діяти швидко, зазначаючи, що Росія нібито зацікавлена в укладенні угоди. На думку американського лідера, зволікання може призвести до втрати важливої можливості для України.

За даними медіа, адміністрація США посилює дипломатичний тиск з метою пришвидшення завершення війни. Орієнтиром для активізації переговорного процесу називають початок літа.

Колишня перша леді Сполучених Штатів і ексдержсекретарка Гілларі Клінтон виступила з публічним закликом до адміністрації президента Дональд Трамп оприлюднити повний обсяг документів, що стосуються справи Джеффрі Епштейн. Вона наголосила, що суспільство має право знати всі деталі, пов’язані з розслідуванням, адже йдеться про питання довіри до державних інституцій та принципу верховенства права.

Під час інтерв’ю для BBC у Берлін Клінтон зазначила, що затримка з публікацією матеріалів лише посилює підозри та породжує нові запитання. На її думку, часткове розкриття інформації або вибірковий доступ до документів не сприятиме відновленню довіри громадськості. Вона підкреслила, що йдеться не про політичні суперечки, а про необхідність забезпечити відкритість і чесність процесу.

«Оприлюдніть ці документи. Вони затягують справу», — наголосила вона, додавши, що слухання мають відбуватися відкрито, а не за зачиненими дверима.

Клінтон підкреслила, що виступає за однакове ставлення до всіх і повну прозорість. «Я просто хочу, щоб усе було справедливо. Нам немає чого приховувати. Ми неодноразово вимагали повного оприлюднення цих документів. Ми вважаємо, що сонячне світло — найкращий дезінфікуючий засіб», — заявила вона.

Раніше Міністерство юстиції США опублікувало мільйони сторінок матеріалів розслідування у справі Епштейна. У документах описуються його зв’язки з низкою відомих осіб, зокрема зі Стівом Бенноном та Ілоном Маском, а також контакти з представниками політичних і ділових кіл. Публікація файлів викликала широкий політичний резонанс і спричинила хвилю обговорень у США та за їх межами. Ім’я Епштейна раніше пов’язували з представниками глобальної еліти — політиками, бізнесменами та медійними фігурами, що й стало основою масштабного розголосу так званих «файлів Епштейна».

Нагадаємо, Гілларі Клінтон обіймала посаду державного секретаря США з 2009 по 2013 рік, до цього була сенатором від штату Нью-Йорк, а з 1993 по 2001 рік — першою леді США під час президентства її чоловіка, Білла Клінтона.

Європейська комісія демонструє ознаки пом’якшення критики щодо прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на тлі наближення парламентських виборів. Чиновники обговорюють можливість надання фінансової підтримки чинному уряду, водночас прагнучи уникнути будь-яких звинувачень у втручанні у внутрішні політичні процеси країни. Такий крок може зменшити напруженість у відносинах із Будапештом і не створювати додаткового стимулу для антибрюссельської риторики, яку активно використовує Орбан у своїй виборчій кампанії, повідомляє Financial Times.

Попередні опитування громадської думки свідчать про те, що Орбан залишається провідним політичним гравцем у країні, що змушує Брюссель обережно підходити до будь-яких заяв або дій, які можуть бути сприйняті як підтримка опозиції. Розгляд фінансових стимулів для уряду вважається однією з потенційних стратегій, спрямованих на стабілізацію економічної та політичної ситуації перед голосуванням, без прямого втручання у виборчий процес.

За оцінками, уряд Орбана може отримати від Єврокомісії близько 2,4 млрд євро. У Брюсселі вважають такий крок запобіжним для мінімізації ризиків: будь-які заяви або дії будуть використані Орбаном у його передвиборчій кампанії.

Раніше Орбан заявляв, що Україна нібито втручається у вибори в Угорщині, а також ініціював “національну петицію” проти фінансування України ЄС. Голова МЗС України Андрій Сибіга назвав ці плани приреченими на провал, підкресливши, що Москва не зможе контролювати угорську політику протягом століття. Наприкінці 2025 року по всій країні з’явилися передвиборчі білборди Орбана з зображеннями Зеленського, Урсули фон дер Ляєн та Петера Мадяра.