0.4 C
Kyiv

За кордоном

Глобальний тариф США: новий етап у світовій торговельній політиці

Президент Дональд Трамп оголосив про введення універсального імпортного мита у розмірі 10% на продукцію з усіх держав світу. Рішення оформлено відповідним указом, підписаним у Овальний кабінет, про що глава держави поінформував громадськість через платформу Truth Social. Цей крок позиціонується як стратегічна ініціатива, спрямована на перегляд умов глобальної торгівлі та зміцнення економічних позицій Сполучених Штатів.

Запровадження єдиного тарифу означає, що імпортні товари — від промислового обладнання до споживчої електроніки та текстилю — обкладатимуться додатковим збором незалежно від країни походження. На думку адміністрації, це створить рівніші конкурентні умови для американських виробників, стимулюватиме локалізацію виробництва та зменшить торговельний дефіцит. Водночас експерти застерігають, що універсальний характер мита може вплинути на ланцюги постачання та призвести до зростання цін для кінцевих споживачів.

За словами Трампа, рішення набуде чинності «майже негайно». Президент також подякував за увагу до цього питання, не уточнивши деталей щодо механізму впровадження.

Водночас американське законодавство дозволяє главі держави запроваджувати подібний тариф строком до 150 днів. Однак експерти не виключають можливих судових оскаржень цього рішення, зважаючи на його масштабність та потенційний вплив на міжнародну торгівлю.

Очікується, що нововведення може спричинити реакцію з боку торговельних партнерів США та вплинути на глобальні ринки.

Генеральний секретар ООН: справедливий мир для України має забезпечити її суверенітет і територіальну цілісність

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреш висловив важливу позицію щодо ситуації в Україні. За його словами, справедливий мир для України має ґрунтуватися на повному забезпеченні її суверенітету та територіальної цілісності відповідно до міжнародно визнаних кордонів. Ці коментарі були надані агентству Укрінформ з нагоди четвертої річниці від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Гутерреш підкреслив, що для того, щоб мир у регіоні був тривалим і стабільним, необхідно дотримуватися принципів міжнародного права та поважати територіальну цілісність держав. Він також зазначив, що відновлення справедливості та забезпечення безпеки для народу України є невід'ємною частиною глобальних зусиль щодо досягнення миру та стабільності в світі.

За словами Гутерреша, чотири роки війни стали періодом масштабних руйнувань і страждань для українського народу. Він наголосив, що вторгнення Російської Федерації є порушенням міжнародного права, зокрема Статуту ООН.

«Протягом чотирьох років Україна зазнала руйнівних втрат і переміщень, неодноразових атак на цивільне населення й критичну енергетичну інфраструктуру, а також серйозних порушень прав людини, у тому числі щодо дітей», — зазначив генсек.

Гутерреш підкреслив, що співробітники ООН увесь цей час залишалися в Україні, надаючи гуманітарну допомогу там, де вона була найбільш необхідною, зокрема поблизу лінії фронту.

Він також згадав свої поїздки до України, під час яких особисто бачив масштаби руйнувань, спричинених війною.

«Саме тому я вітаю всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого та інклюзивного миру», — сказав Гутерреш.

Очільник ООН наголосив, що мир для України має відповідати принципам Статуту ООН і нормам міжнародного права, а також передбачати повне забезпечення суверенітету, незалежності та територіальної цілісності держави в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Розсекречення матеріалів про позаземне життя: ініціатива Дональда Трампа

Президент США Дональд Трамп оголосив про намір доручити Пентагон та іншим державним структурам розпочати процедуру оприлюднення всіх наявних документів, що стосуються можливого існування позаземного життя. Про це повідомило видання The Guardian з посиланням на публікацію американського лідера у соціальній мережі Truth Social.

У своєму дописі глава Білого дому наголосив на необхідності запуску процесу ідентифікації та публічного розкриття урядових матеріалів, пов’язаних із темами інопланетян, позаземного життя, неідентифікованих повітряних явищ і непізнаних літаючих об’єктів. Йдеться про документи, які протягом десятиліть залишалися засекреченими або були доступні лише обмеженому колу посадовців.

Раніше Трамп звинуватив колишнього президента Барак Обама у розголошенні «засекреченої інформації» про інопланетян під час інтерв’ю, коли той обговорював існування позаземного життя. Трамп додав, що може «витягти Обаму з халепи», розсекретивши дані, пов’язані з американськими дослідженнями позаземного життя.

Обама на початку тижня зазначив, що не бачив доказів прямого контакту з інопланетянами, однак визнав, що «статистично, ймовірність існування життя у Всесвіті дуже висока».

Зухвале пограбування бутіка в Нью-Йорку: мільйонні збитки та нові деталі розслідування

У самому серці New York City сталося резонансне пограбування люксового магазину одягу, яке сколихнуло як місцевих мешканців, так і представників модної індустрії. Зловмисники діяли швидко й злагоджено: за попередніми підрахунками, вони винесли товарів на суму близько одного мільйона доларів. Про інцидент повідомило видання New York Post, посилаючись на джерела в правоохоронних органах.

За даними слідства, до організації злочину може бути причетний 21-річний чоловік, який працює моделлю та має певні зв’язки у сфері моди. Поліція підозрює, що вранці 1 грудня 2025 року він разом із трьома спільниками проник до бутіка 4Gseller, замаскувавшись під будівельників. У сигнальних жилетах та з відповідними інструментами чоловіки скористалися будівельними лісами й службовими сходами, щоб без зайвої уваги потрапити до приміщення магазину. Така легенда дозволила їм не викликати підозр у перехожих і навіть у працівників сусідніх закладів.

З камер відеоспостереження видно, як підозрюваний виносить дорогий товар. Серед викраденого — близько 20 курток Saint Laurent, 30 сумок, 20 ременів, а також інші предмети розкоші, зокрема бренду Chrome Hearts.

Власник магазину Томмі Макарі розповів, що грабіжники діяли блискавично: вони скидали речі з балкона, після чого спільник підбирав їх і переносив до автомобіля. Уся операція тривала приблизно чотири з половиною хвилини.

Затриманому висунули обвинувачення у крадіжці, зломі та зберіганні краденого майна. Його можливих спільників наразі розшукують.

Польща змінює модель підтримки українців: від надзвичайних рішень до системної інтеграції

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який переглядає чинні правила перебування українців на території країни. Йдеться про поступовий відхід від спеціальних норм, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та інтеграцію механізмів допомоги до загальної системи регулювання статусу іноземців. Про ухвалене рішення повідомила Polska Agencja Prasowa, акцентуючи на тому, що нові положення є результатом тривалих політичних дискусій і суспільного запиту на впорядкування міграційної політики.

За словами глави держави, документ став компромісом після попереднього вето та консультацій із урядом. У процесі доопрацювання враховано пропозиції різних політичних середовищ і експертів, які наголошували на необхідності збалансувати гуманітарну підтримку та довгострокові інтереси держави. Польща, яка з перших днів війни стала одним із головних центрів прийому біженців, переходить від моделі екстреної допомоги до більш структурованого підходу.

Новий закон передбачає відмову від спеціальних умов, запроваджених у 2022 році, які спрощували процедури проживання, працевлаштування, отримання соціальних виплат і доступу до освіти для громадян України.

Ключовим підтвердженням легального перебування залишатиметься статус PESEL UKR. Також паперові документи замінять електронною картою DIIA, яка буде інтегрована з польським застосунком mObywatel для покращення ідентифікації.

Однією з важливих новацій є правило, за яким нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду до Польщі означатиме відмову від тимчасового захисту.

Нові правила передбачають скорочення обсягу соціальних і медичних пільг. Пільгові умови збережуться лише для окремих категорій — неповнолітніх, осіб із вразливих груп, працевлаштованих громадян та тих, хто постраждав від насильства.

Питання забезпечення житлом і харчуванням також переглянуто: ці послуги залишаться доступними переважно для найбільш уразливих категорій, аби уникнути надмірного фінансового навантаження на державу.

Водночас закон продовжує легальне перебування українців, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

Реакція ООН на заяву Трампа щодо Ради миру

У Організації Об’єднаних Націй висловили свою позицію після заяви колишнього президента США Дональда Трампа про створення так званої Ради миру, яка, за його словами, мала б здійснювати нагляд за діяльністю ООН. Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік підкреслив, що позиція очільника організації Антоніу Гутерріша залишається незмінною: діяльність Організації визначається її статутом та принципами, затвердженими всіма державами-членами.

Він додав, що жодні зовнішні органи чи ініціативи не мають права втручатися у внутрішні процеси та управлінські механізми ООН. Генеральний секретар наголошує на важливості міжнародного консенсусу, колективної відповідальності держав-членів та дотримання норм, що забезпечують ефективне функціонування організації у миротворчих і гуманітарних операціях.

Раніше Трамп під час першого засідання своєї Ради миру заявив, що новостворений орган «по суті, наглядатиме за ООН і стежитиме за тим, щоб вона працювала належним чином».

У відповідь Дюжаррік наголосив, що механізм нагляду за діяльністю ООН чітко визначений її установчими документами. За його словами, контроль за роботою організації здійснюють держави-члени через Генеральна Асамблея ООН та Рада Безпеки ООН відповідно до положень Статуту ООН.

«Якщо ви подивитеся на Статут ООН, який залишається нашим керівним принципом, то зрозуміло, що за роботою ООН наглядають держави-члени через Генеральну Асамблею і Раду Безпеки», — підкреслив речник.

Таким чином, у Секретаріаті ООН фактично дали зрозуміти, що створення будь-яких зовнішніх структур на кшталт Ради миру не змінює встановленої системи управління організацією, закріпленої міжнародним правом.

Війна в Україні як головний зовнішньополітичний виклик для адміністрації Дональда Трампа

Президент США Дональд Трамп публічно визнав, що війна в Україні стала значно складнішою проблемою, ніж він прогнозував раніше. Під час засідання Ради миру у Вашингтоні 19 лютого американський лідер наголосив, що його попередні оцінки щодо швидкості врегулювання конфлікту не виправдалися. За його словами, реальна динаміка бойових дій, політичні обставини та міжнародна реакція виявилися набагато заплутанішими, ніж передбачалося на початку нової каденції.

Трамп підкреслив, що перший рік його перебування на посаді після повернення до Білого дому став одним із найнапруженіших у новітній історії американської зовнішньої політики. Світ, за його словами, одночасно зіткнувся з кількома кризами, які вимагали негайної дипломатичної та безпекової відповіді з боку Сполучених Штатів. Президент заявив, що адміністрації вдалося посприяти завершенню восьми воєнних конфліктів у різних регіонах світу, а ще один мирний процес перебуває на завершальному етапі.

«Вона виявилася складнішою. Я думав, що це буде найлегша», — заявив президент США, коментуючи свої попередні очікування.

Трамп також наголосив, що під час воєнних конфліктів важко прогнозувати розвиток подій та визначити, які рішення дадуть швидкий результат, а які потребуватимуть значно більше часу й дипломатичних зусиль. За його словами, реальність війни часто суттєво відрізняється від початкових планів і розрахунків.

Президент США підкреслив, що в умовах війни неможливо наперед знати, які кроки виявляться простими, а які стануть серйозним викликом для сторін переговорного процесу.

Дональд Трамп і Нікі Мінаж: неочікуваний акцент під час урочистостей

Під час урочистого прийому в Білий дім з нагоди Місяця історії темношкірих американців увага гостей несподівано змістилася з офіційної тематики заходу на особисті компліменти, адресовані відомій реперці. Президент, виступаючи перед запрошеними, кілька разів згадав артистку, назвавши її «красивою» та «чудовою», чим викликав жваву реакцію в залі.

Замість того щоб зосередитися виключно на історичному значенні події та внеску афроамериканської спільноти в розвиток країни, глава держави приділив частину промови власним враженням від зустрічі зі співачкою. Особливу зацікавленість, за його словами, у нього викликали її довгі нігті. Президент навіть пригадав попередню розмову, під час якої поцікавився, чи є вони справжніми. Відповіді на це запитання, як він зазначив, так і не отримав, однак сам епізод запам’ятався йому надовго.

«А як щодо Нікі Мінаж? Ми любимо Нікі Мінаж? Я люблю Нікі Мінаж. Вона була тут кілька тижнів тому. Вона така красива. Я сказав: “Нікі, ти така красива”. Її нігті такі довгі, що я запитав: “Нікі, вони справжні?” Вона не хотіла на це відповідати. Але вона була така красива і така чудова, і, що найважливіше, вона це розуміє», — заявив президент зі сцени.

Заява пролунала на тлі нещодавньої публічної активності співачки. Зокрема, у День президентів, 16 лютого, Мінаж опублікувала у соцмережі X зображення, створене за допомогою штучного інтелекту, на якому вона разом із Трампом їде в кабріолеті та рахує гроші. Пост викликав активне обговорення серед користувачів платформи.

Виступ президента та його особиста оцінка артистки спричинили жваву реакцію присутніх у залі та широку дискусію в медіа. Деякі оглядачі назвали заяву нетиповою для офіційного державного заходу, інші ж звернули увагу на політичний підтекст публічних симпатій.

Ініціатива глобальної стабільності: новий фінансовий крок до миру

Президент Дональд Трамп оголосив про виділення 10 мільярдів доларів на підтримку новоствореної Ради миру під час інавгураційного засідання 19 лютого. За словами глави США, ця сума виглядає незначною на тлі колосальних витрат, яких зазнає світ через збройні протистояння, проте вона здатна стати стратегічним вкладом у попередження нових конфліктів.

Під час виступу американський лідер наголосив, що сучасні війни не лише руйнують інфраструктуру, а й підривають економічну стабільність цілих регіонів, створюють гуманітарні кризи та поглиблюють соціальні розбіжності. Саме тому, на його переконання, інвестиції у миротворчі механізми є більш далекоглядними, ніж фінансування військових кампаній. Він підкреслив, що навіть відносно невеликий фінансовий ресурс, якщо його використати ефективно, може запустити процеси діалогу, посередництва та відновлення довіри між сторонами конфлікту.

«Сполучені Штати зроблять внесок у 10 мільярдів доларів до Ради миру. Це дуже мала сума, якщо порівнювати її з вартістю війни. Це лише два тижні бойових дій», — наголосив Трамп.

Під час виступу президент також повідомив, що низка держав уже оголосила про фінансову та військово-поліцейську підтримку для стабілізації ситуації в секторі Гази.

За його словами, Казахстан, Азербайджан, ОАЕ, Марокко, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Узбекистан і Кувейт спрямували понад 7 млрд доларів на допомогу Газі.

Індонезія, Марокко, Албанія, Косово та Казахстан мають намір направити військові й поліцейські сили для стабілізації ситуації. Значну підтримку також пообіцяли Єгипет та Йорданія.

Окремо Трамп зазначив, що Офіс ООН з координації гуманітарних питань збирає ще 2 мільярди доларів для підтримки Гази. Він висловив сподівання, що до ініціативи долучаться Китай і Росія.

Президент США також заявив, що Рада миру певною мірою здійснюватиме нагляд за діяльністю Організація Об’єднаних Націй.

«ООН стане набагато сильнішою, а Рада миру майже наглядатиме за ООН і стежитиме, щоб вона працювала як слід. Ми збираємося зміцнити Організацію Об’єднаних Націй. Їм потрібна фінансова допомога — і ми її надамо», — сказав Трамп.

За його словами, ініціатива може допомогти врегулювати навіть ті конфлікти, які десятиліттями вважалися нерозв’язними, та стати новою моделлю глобальної безпекової співпраці.

ДТП у Чорногорії за участю українця та кортежу прем’єра: подробиці інциденту на трасі Матешево–Колашин

У Чорногорії сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю громадянина України та кортежу прем’єр-міністра країни Мілойко Спаїч. Аварія трапилася на гірській трасі Матешево–Колашин неподалік населеного пункту Скрбуша. Про подію повідомив чорногорський мовник RTCG, посилаючись на інформацію від правоохоронних органів.

За попередніми даними, 21-річний водій з України, який керував автомобілем марки BMW, під час руху перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу. У цей момент назустріч рухалася перша машина з урядового супроводу — службовий автомобіль Mercedes-Benz, у якому перебували троє співробітників поліції. Унаслідок небезпечного маневру сталося лобове зіткнення.

Поліція підкреслила, що прем’єр-міністр Спаїч не постраждав — він перебував в іншому автомобілі кортежу.

На місці події під керівництвом державного прокурора працювали експерти з дорожнього руху та слідчі групи. Через аварію рух на ділянці дороги тимчасово заблокували.

Останні новини