За кордоном

Потужна снігова буря, яка накрила Нью-Йорк, спричинила значні труднощі в роботі транспорту та призвела до введення надзвичайного стану в місті. Як повідомляє Укрінформ, через сильний снігопад, що розпочався увечері 22 числа, було повністю паралізовано транспортну систему. Мер Нью-Йорка, Зохран Мамдані, вживаючи необхідні заходи для забезпечення безпеки громадян, оголосив про введення надзвичайного стану.

Зокрема, заборонено рух транспорту по основних автомагістралях та вулицях міста, що суттєво ускладнило пересування жителів. Мешканці Нью-Йорка отримали екстрене сповіщення про обмеження руху на свої мобільні телефони, і багато з них змушені були залишитися вдома через небезпечні погодні умови. У зв’язку з ситуацією, також зафіксовано великі затори на дорогах, а деякі райони залишилися без електрики через обриви ліній електропередач.

Згідно з розпорядженням, до 12:00 понеділка в місті заборонено рух транспорту вулицями, автомагістралями, мостами та тунелями. Виняток зроблено для міських автобусів, служб екстреної допомоги, транспорту для доставлення продуктів, медикаментів і пального, а також автомобілів комунальних служб, які виконують аварійні роботи. Дозволено перевезення працівників урядових установ, лікарень, аптек, продуктових магазинів, АЗС, закладів харчування та готелів.

Окрім обмежень на дорогах, усі міські установи в понеділок не прийматимуть відвідувачів. Державні школи 23 лютого також будуть зачинені, за винятком тих приміщень, які використовуються як пункти обігріву для населення.

Міська влада закликає жителів залишатися вдома та без нагальної потреби не виходити на вулицю до стабілізації погодних умов.

У західних регіонах Польщі, зокрема в Західнопоморському та Великопольському воєводствах, протягом останніх 24 годин сталося понад 500 випадків викликів пожежних служб. Причиною такої великої кількості інцидентів стали наслідки відлиги, які призвели до значного зростання небезпеки пожеж. Зокрема, в Західнопоморському воєводстві ситуація виявилася найбільш складною, де місцеві пожежники були змушені виїжджати на місце подій понад 380 разів.

Особливо напружена ситуація спостерігалась у районах навколо міст Валч, Бялогард та Дравсько-Поморське, де стихійні явища, зумовлені відлигою, викликали серйозні загрози для безпеки жителів. Відлиги, які супроводжувалися підвищенням температури, сприяли зростанню ризику виникнення пожеж через суху траву, снігові заметені зони та інші фактори, що стали сприятливими для розвитку вогню.

Більшість звернень стосуються затоплених підвалів і житлових будівель, а також підтоплених і непрохідних доріг. Роботи з ліквідації наслідків тривають уже кілька годин на обласній дорозі №147 поблизу Радово-Мале.

Рятувальні служби продовжують працювати на місцях та закликають мешканців бути обережними через підвищений ризик підтоплень.

Володимир Путін нібито веде переговори з Дональдом Трампом щодо можливості відновлення роботи газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2". Це питання стало темою обговорення між двома лідерами, про що 21 лютого повідомило німецьке видання Berliner Zeitung. За інформацією газети, переговори мають неофіційний характер і проходять без участі представників Європейського Союзу, що підкреслює чутливість і закритий характер цих консультацій.

Зокрема, мова йде про газогонні системи, які зазнали серйозних пошкоджень через вибухи в вересні 2022 року. Наразі відновлення їхньої роботи стало частиною ширших геополітичних переговорів, в яких Москва шукає можливості для зміцнення своїх позицій на енергетичному ринку Європи, а також для посилення впливу на міжнародні енергетичні процеси. Невизначеність і стратегічна важливість цієї ситуації для Європи роблять її одним із ключових елементів нинішньої міжнародної політики.

Офіційно проєкт вважається фактично закритим, а трубопроводи залишаються непридатними до експлуатації. Водночас, за інформацією джерел, близьких до російської сторони, розглядається варіант відновлення постачання газу до Європи — але вже під контролем США.

Видання зазначає, що йдеться про можливу участь американських інвесторів у відновленні або частковому придбанні інфраструктури. Серед потенційно зацікавлених осіб згадується інвестор Стівен Лінч, який раніше працював із російськими енергетичними активами.

У Німеччині офіційна позиція залишається незмінною — Берлін підтримує санкційну політику ЄС проти Росії та не розглядає відновлення роботи газопроводів. Водночас інформація про можливі переговори без участі Євросоюзу вже спричинила дискусії щодо ризиків для енергетичної безпеки Європи.

Іран висловив готовність зробити нові поступки в рамках своєї ядерної програми, якщо США погодяться скасувати частину економічних санкцій та визнають право Тегерана на мирне збагачення урану. Про це повідомило агентство Reuters, посилаючись на високопоставленого іранського чиновника. За інформацією джерела, незважаючи на дві серії переговорів між Тегераном і Вашингтоном, між сторонами залишаються серйозні розбіжності, особливо щодо обсягів і механізмів послаблення санкцій, накладених США на Іран.

Проте, Іран, вперше після попереднього раунду перемовин, дав сигнал про готовність до нових кроків. Це вказує на те, що дипломатичний процес набуває нового імпульсу, хоча й досі не вирішено ряд важливих питань. Водночас, ситуація залишається дуже напруженою, і будь-які помилки можуть призвести до ескалації, включаючи військові дії, що були ближчими, ніж будь-коли раніше. Переговори не тільки визначатимуть майбутнє іранської ядерної програми, а й можуть мати довгострокові наслідки для стабільності в регіоні та міжнародної безпеки в цілому.

Зокрема, Тегеран розглядає можливість відправлення половини найбільш збагаченого урану за кордон, а іншу частину — розбавити. Крім того, Іран може долучитися до створення регіонального консорціуму зі збагачення урану — ідеї, яка неодноразово обговорювалася під час дипломатичних контактів.

В обмін на ці кроки іранська сторона очікує від Вашингтона офіційного визнання права на «мирне збагачення урану» та поступового скасування економічних санкцій.

Окремо Іран запропонував американським компаніям можливість брати участь у великих нафтогазових проєктах країни як підрядники. За словами чиновника, у межах економічного пакета США можуть отримати «серйозні інвестиційні можливості та відчутні економічні інтереси» в іранській нафтовій галузі.

Попри наявні розбіжності, Тегеран не виключає укладення проміжної угоди. «Обом сторонам необхідно узгодити логічний графік скасування санкцій. Цей план дій має бути розумним і ґрунтуватися на взаємних інтересах», — зазначив співрозмовник агентства.

Тим часом міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що очікує на зустріч зі спецпредставником президента Дональд Трамп Стівом Віткоффом у Женеві в четвер. За його словами, шанс на дипломатичне врегулювання все ще залишається «хорошим».

Сполучені Штати Америки мають великі сподівання на швидкий прогрес у мирному процесі між Україною та Росією. Як заявив спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф у своєму інтерв'ю для Fox News, він та його колега Джаред Кушнер активно працюють над підготовкою нових пропозицій, які мають бути винесені на розгляд обох сторін у найближчі три тижні. Згідно з його словами, основною метою цих ініціатив є посилення діалогу між Києвом та Москвою та створення умов для досягнення стабільного миру. Цей процес набуває особливого значення на фоні поточних геополітичних напруг, що вимагають оперативних і ефективних дипломатичних зусиль.

Віткофф зазначив, що США готові сприяти розвитку конструктивного діалогу, який може стати основою для подальших мирних перемовин. Пропозиції, що наразі розробляються, мають на меті врахувати інтереси обох сторін і допомогти знайти компроміс. За його словами, важливою складовою цього процесу є досягнення взаєморозуміння та поступове усунення бар'єрів між державами, що дозволить створити умови для довгострокового стабільного миру в регіоні.

«Думаю, що на рівні керівництва їм складно довести угоду до кінця. Ми сподіваємося винести кілька пропозицій, які допоможуть сторонам наблизитися одна до одної», — зазначив він, додавши, що очікує «хороших новин» уже незабаром.

Окремо спецпредставник допустив можливість особистої зустрічі між президентом України Володимир Зеленський та главою РФ Володимир Путін.

Віткофф також наголосив, що вважає війну безглуздою з огляду на людські втрати та припустив, що Україна і Росія насправді не прагнуть продовження бойових дій.

«Вони сперечаються за цю територію. Усі говорять про гідність. Але що дає гідність, якщо маємо стільки вбивств?» — заявив він.

Крім того, спецпредставник прокоментував свої часті зустрічі з російським керівництвом, підкресливши їхню важливість для просування переговорного процесу. За його словами, такі контакти були актуальними та необхідними для пошуку можливих шляхів завершення війни.

Президент США Дональд Трамп оголосив про вирішення важливого питання, яке стосується підтримки жителів Гренландії. 21 лютого він повідомив у своїй соціальній мережі Truth про відправку великого госпітального корабля до цього арктичного регіону. Корабель має на меті забезпечити місцеве населення медичною допомогою, яка є життєво необхідною для багатьох у віддалених районах. Цей крок є частиною зусиль адміністрації США щодо покращення умов життя на півночі, де доступ до медичних послуг може бути обмежений через важкі кліматичні умови та відстані між населеними пунктами. Відправлення такого важливого судна підкреслює стратегічний інтерес США в Арктиці та прагнення забезпечити стабільність і безпеку в цьому регіоні.

«Ми відправимо до Гренландії великий госпітальний корабель, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які там не отримують необхідного лікування. Він уже в дорозі!!!» — написав Трамп.

За його словами, місію організовують спільно з губернатором штату Луїзіана Джефф Лендрі, якого раніше призначили спеціальним посланцем США у Гренландії. Як уточнює Reuters, президент сидів поруч із Лендрі під час вечері для губернаторів-республіканців у Білому домі.

Заява Трампа пролунала через кілька годин після того, як Об’єднане арктичне командування Данії повідомило про евакуацію члена екіпажу американського підводного човна з Гренландії. Моряк потребував термінової медичної допомоги, після чого його передали лікарям у Нуук.

Додаткових деталей щодо масштабів місії та термінів перебування госпітального корабля поблизу острова наразі не повідомляють.

20 лютого в столиці Албанії, Тірані, спалахнули масові антиурядові протести, які швидко переросли в інтенсивні сутички з поліцією. Події набули такого розмаху, що перетворилися на одну з найбільших політичних криз у країні за останні роки. Причиною протестів стала корупційна справа, що зачепила високопосадовців з уряду. Тисячі албанців вийшли на вулиці, виражаючи невдоволення діями уряду та вимагаючи відставки прем'єр-міністра Еді Рами, на якого покладають відповідальність за економічні труднощі та зловживання в політичній сфері.

Напруга серед населення зросла після того, як спеціальна прокуратура висунула звинувачення проти заступниці прем'єр-міністра Белінди Баллуки. Вона потрапила під слідство через підозри у корупційних схемах, зокрема в незаконному впливі на результати державних тендерів, пов'язаних з масштабними інфраструктурними проектами. Це звинувачення викликало різку реакцію не лише серед опозиційних сил, але й серед широких верств населення, які давно виразно критикують політичну еліту за бездіяльність у боротьбі з корупцією.

Опозиційні лідери організували масову ходу, яка швидко вийшла з-під контролю. Протестувальники закидали офіс прем’єра та будівлю парламенту коктейлями Молотова й піротехнікою.

«Дні Еді Рами злічені. Нехай знають, що навіть якщо вони сховаються за сонцем, ми знайдемо їх і покараємо за всією суворістю закону», — заявив лідер опозиції Салі Беріша.

У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети для розгону натовпу. За даними поліції, під час заворушень затримано 18 осіб, ще 28 перебувають під слідством. Серед затриманих — неповнолітні віком від 15 до 17 років.

Правоохоронці також повідомили про вилучення 25 нерозірваних запалювальних бомб, які протестувальники ховали у шкільних рюкзаках між книжками, а також масок для приховування облич.

Окрему увагу привернуло розслідування щодо організації незаконного зібрання. Наразі воно стосується опозиційного політика Клевіс Балліу. Для української аудиторії він відомий своєю жорсткою антиросійською позицією. У нещодавньому телевізійному інтерв’ю Балліу заявив, що головний інтерес Москви на Балканах полягає у підриві довіри до Європи та демократичних інституцій, аби створити умови для дестабілізації регіону. Він також різко критикує чинний уряд за можливе підігравання інтересам Кремля.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі висловив намір відправити британські війська в Україну після досягнення мирної угоди між сторонами конфлікту. За його словами, цей крок стане фактичним сигналом про завершення жахливої війни, що триває вже кілька років. Гілі підкреслив, що 2026 рік має стати роком, коли війна буде завершена, і мир, нарешті, відновлений. Це буде важливий момент не тільки для України, а й для світової спільноти, яка слідкує за розвитком подій.

«Немає важчого тягаря для жодного міністра оборони чи уряду, ніж відправлення своїх Збройних сил на операції, — зазначив Джон Гілі. — Я хочу бути першим міністром оборони, який направить британські війська в Україну. Це буде означати, що ця війна, яка забрала так багато життів та принесла страждання, нарешті завершиться».

Гілі підкреслив, що йдеться саме про розміщення військ після досягнення домовленості про мир. За його словами, безпечна Європа неможлива без сильної та суверенної України.

Уряд Великої Британії працює разом із союзниками над створенням так званої «коаліції охочих» — багатонаціональних миротворчих сил, які можуть бути розгорнуті для гарантування безпеки України після припинення бойових дій.

У Лондоні наголошують, що такі сили мають стати запобіжником проти нової агресії з боку Росії та сприяти стабільності на європейському континенті.

Правляча партія Німеччини підтримала ініціативу щодо заборони використання соціальних мереж для дітей до 14 років. Вона також виступила за введення більш суворих вимог до цифрової верифікації для підлітків. Такі зміни обговорювалися на партійній конференції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у місті Штутгарт. Очільник ХДС, Фрідріх Мерц, наголосив на необхідності встановлення законодавчого вікового ліміту для користування соцмережами на рівні 14 років.

Цей захід спрямований на захист молоді від можливих ризиків, пов'язаних з несанкціонованим доступом до шкідливого контенту та соціальними маніпуляціями в онлайн-середовищі. У разі недотримання таких обмежень, онлайн-платформи можуть бути оштрафовані. Водночас партія вважає важливим гармонізувати вікові стандарти користування цифровими платформами по всій Європі, щоб уникнути юридичних розбіжностей між країнами. Ці ініціативи відображають загальний тренд до посилення контролю за використанням цифрових технологій серед дітей та підлітків у Європі.

«Ми закликаємо федеральний уряд встановити законодавчий віковий ліміт 14 років для користування соціальними мережами та врахувати особливу потребу у захисті в цифровій галузі до 16 років», — йдеться в ухваленій пропозиції.

Обмеження доступу до платформ на кшталт TikTok чи Instagram також розглядають у низці інших європейських країн, зокрема в Іспанії, Греції, Франції та Великій Британії.

Як зазначає агентство, ініціативу підтримали й соціал-демократи, що підвищує ймовірність просування відповідного законодавства на рівні уряду. Раніше подібні кроки здійснила Австралія, яка стала першою країною, що зобов’язала платформи обмежити доступ для дітей.

Угорщина ухвалить рішення щодо продовження постачання електроенергії до України, незважаючи на зростаючі політичні напруження та суперечності щодо санкційної політики Європейського Союзу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто 22 лютого підтвердив, що Будапешт не має наміру припиняти експорт електричної енергії, оскільки такий крок може мати негативні наслідки для угорців, які проживають в Україні.

Заява Сіярто демонструє прагнення підтримати енергетичну стабільність не лише для України, але й для Угорщини, враховуючи важливість економічних і гуманітарних аспектів цього питання. Міністр наголосив, що постачання електроенергії є важливим для забезпечення енергетичних потреб обох країн і не повинно ставати жертвою політичних розбіжностей.

«Ми повинні бути особливо обережними у цьому питанні, оскільки по той бік кордону живуть угорці. Зупинка експорту електроенергії, що вплине насамперед на Закарпаття, спричинить особливі проблеми, виклики та страждання для тих сімей», — наголосив Сіярто.

Йдеться передусім про мешканців Закарпатської області, де компактно проживає угорська меншина. В умовах війни та регулярних атак на енергетичну інфраструктуру питання стабільного електропостачання залишається критично важливим для регіону.

Водночас Будапешт продовжує займати жорстку позицію щодо санкційної політики проти Росії. Сіярто підтвердив, що Угорщина під час засідання Рада Європейського Союзу із закордонних справ 23 лютого має намір заблокувати ухвалення 20-го пакета санкцій проти РФ.